Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 44

Тема. Практичне заняття «'Східний похід' Александра Македонського (Великого) і утворення елліністичних держав».

Мета: характеризувати діяльність Александра Великого за матеріалами історичних джерел; розвивати вміння самостійно здобувати нові знання за темою, опрацьовуючи додаткові джерела інформації; розвивати естетичні уявлення учнів на матеріалі видатних пам'яток світової літератури.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Походи Александра Македонського», ілюстративні матеріали.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнями уроку.

II. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

План роботи

1. Ознайомлення із запропонованим матеріалом.

2. Робота в групах. Аналіз історичних джерел.

3. Висновок відповідно до мети роботи.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. «Східний похід» Александра Великого

У 336 р. до н. е. Македонію очолив син Філіппа II Александр (356— 323 рр. до н. е.). Він продовжив справу свого батька. Він не лише здійснив омріяний Філіппом II похід на Персію, а й створив могутню імперію, яка простягнулася від Греції аж до Індії.

У 336 р. до н. е. македонська армія через північ Греції вийшла до земель Персії на півострові Мала Азія. Похід на деякий час було перервано повстанням у підкорених Фівах. Александр жорстоко придушив повстання і 30 тис. фіванців продав у рабство. У 334 р до н. е. 35 тис. македонян на чолі з Александром продовжили «Східний похід».

Перська держава у цей час була ослаблена боротьбою за владу між сатрапами, які стали самостійними і не бажали коритися цареві Персії Дарію III. А Персії протистояла згуртована армія Александра, що складалася зі збройних сил усіх великих грецьких полісів, окрім Спарти.

Командувач перської армії Мемнон, розуміючи, що сили нерівні, пропонував заманювати македонців у глиб Персії, знищуючи запаси продовольства та кормів для коней, щоб потім, коли армія Александра буде знесилена, завдати їй нищівної поразки. Але Дарій боявся зради сатрапів і не погодився з планом Мемнона.

Перша велика битва між супротивниками відбулася на річці Гранік у 334 р. до н. е. Александр зіткнувся з найбільш боєздатною частиною перського війська — грецькими найманцями. Він вишикував свої війська так, що в центрі перебувала фаланга важкоозброєної піхоти, а з флангів — кавалерія та легка піхота. У такому порядку солдати македонського царя форсували річку та знищили перських лучників. Потім ударила кіннота, яка розбила ворожу кавалерію й грецьких найманців. Перемогу було здобуто. Військо Дарія відступило. Не зустрічаючи спротиву, македоняни захопили більшість підкорених персами грецьких колоній у Малій Азії. Лише Мілет і Галікарнас довелося брати штурмом.

Александр продовжив війну з Персією. У 333 р. до н. е. на території Сирії, біля затоки Ісса, на узбережжі Середземного моря, між ним і свіжими силами Дарія відбулася нова битва. Дарій відразу кинув у бій особисту гвардію. Александр очолив атаку важкої кавалерії.

Після тривалого та кровопролитного бою Дарій в оточенні охоронців залишив поле бою.

Перські війська занепали духом. Грецькі найманці вважали за краще повернутися на батьківщину. Як трофей Александр захопив скарбницю, царських придворних та особисту колісницю перського царя.

Після перемоги при Іссі македонська армія пішла до Фінікії. Більшість фінікійських міст Александру вдалося захопити без особливих зусиль. Тільки Тір здався після семи місяців важкої облоги. Македонянам довелося побудувати дамбу, що поєднала материк з островом, на якому було місто. І тільки тоді війська змогли підійти до мурів Тіра. Під час облоги Александр застосував бойові метальні машини, встановлені на кораблях. Македонський цар жорстоко помстився оборонцям після перемоги: 8 тис. жителів міста було вбито, близько 30 тис. продано у рабство.

Далі перед Александром лежали землі Єгипту, що були підкорені персами. Єгипет здався Александру без бою. Жерці цієї країни оголосили Александра богом. Перський цар Дарій III відчув, що втрачає свою імперію, тому запропонував Александру укласти мирну угоду. Він був готовий віддати узбережжя Малої Азії та сплатити величезний викуп за полонених. Але Александр вимагав, щоб Дарій III визнав його єдиним володарем Малої Азії. Тоді перський цар пішов на відчайдушний крок. Він зібрав війська, які у нього залишилися, і навесні 331 р. до н. е. зустрівся в останньому двобої з Александром.

Це відбулося біля селища Гавгамели, на північ від Вавилона. Уперше перси застосували проти македонян бойових слонів і колісниці, до яких були прикріплені величезні серпасті ножі. Лучники Александра перебили більшість візничих та погоничів слонів. Некеровані, поранені та налякані тварини кинулися назад і почали топтати перську піхоту. Залишки перської кінноти прорвали ряди македонян, але загинули, натрапивши на опір македонської фаланги. Сам Александр на чолі кінноти атакував особисту гвардію перського царя. У черговий раз Дарій змушений був відступати. Він утік у глиб імперії, де в 330 р. до н. е. був зрадницьки вбитий сатрапом, що претендував на царський престол. Військо Александра пограбувало та спалило столицю Персії Персеполь.

У 327 р. до н. е. військо македонян увійшло до Індії і рушило в долину Інду. Йому протистояли загони царя (раджі) Таксили. У результаті переговорів Александру вдалося укласти союз із цим індійським царем і разом з ним виступити проти іншого раджі — Пора. У 326 р. до н. е. на річці Гідасп відбулася вирішальна битва. Непереможна македонська кавалерія, очолювана, як завжди, самим Александром, легко перемогла вершників супротивника. Але, коли вона наблизилася до слонів, нажахані коні зупинилися. Індійські лучники, сидячи на слонах, легко нищили македонську кінноту. Александр застосував уже випробувану в битвах із персами тактику і здобув чергову блискучу перемогу. Македоняни захопили більшість слонів, 9 тис. вояків ворожої армії й самого царя Пора.

Західну частину Індії було завойовано. Далі Александр планував піти до Гангу, але стомлені вояки та командири умовили полководця припинити похід і повернути назад. «Східний похід» завершився.

ХРОНОЛОГІЯ «СХІДНОГО ПОХОДУ» АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

Дата

Подія

334 р. до н. е.

Початок «Східного походу» Александра Македонського. Перехід македонських військ через чорноморські протоки (Геллеспонт) до Азії.

Битва на річці Гранік. Перемога військ Александра Македонського

333 р. до н. е.

Битва при Іссі. Перемога військ Александра Македонського

Січень—серпень 332 р. до н. е.

Облога і взяття міста Тір македонськими військами. Місто, що розташовувалося на острові неподалік від берега і було головною базою перського флоту, вдалось захопити лише після того, як із берега до нього було збудовано дамбу. Завойоване місто було віддано на розграбування і руйнування, а мешканці продані в рабство

Грудень 332 — березень 331 р. до н. е.

Підкорення Сгипту. Проголошення Александра Македонського рівним до богів

1 жовтня 331 р. до н. е.

Битва при Гавгамелах, що стала вирішальною в подальшій долі Персії. Незабаром перський цар Дарій, що втік із поля битви після нищівної поразки, був зрадницьки вбитий. Перська імперія фактично припинила існування

329 р. до н. е.

Підкорення Александром Македонським Середньої Азії

Весна 327 — липень 326 р. до н. е.

Похід Александра Македонського на Індію. Вирішальна битва відбулась на річці Гідасп, у якій македонські війська здобули перемогу. Але македонське військо відмовилося рухатися далі на Схід

326—324 рр. до н. е.

Повернення Александра Македонського до Вавилона. Частина військ рухалася суходолом уздовж Перської затоки, а частина — на кораблях. У результаті походу постала величезна імперія від Балкан до річки Інд

Наслідки і результати «Східного походу» Александра Македонського: Було знищено Перську імперію давнього ворога грецьких держав, натомість постала нова імперія Александра Македонського, яка включала Грецію, колишні володіння Персії та частину Індії. Імперія Александра Македонського виявилась нежиттєздатною і після його смерті розпалася, частина підкорених народів здобула незалежність.

Великі багатства, накопичені перськими царями і захоплені Александром Македонським, були пущені в обіг, що дало поштовх розвитку торгівлі між всіма відомими на той час країнами, що раніше розвивалися ізольовано.

Похід сприяв поєднанню грецької та східної цивілізацій, культур, їх взаємообміну. Греки ознайомилися з досягненнями Сходу, у свою чергу, Схід перейняв здобутки греків.

2. Імперія Александра Македонського

Результатом військових походів та численних перемог Александра Македонського було створення величезної імперії. До її складу увійшли Греція, Сирія, Фінікія, Персія, Єгипет, Західна Індія. Це була одна з найбільших імперій стародавнього світу. Столицею створеної держави стало місто Вавилон. На всій території імперії засновувалися нові поліси, багато з яких називали на честь царя — Александріями (близько 70 міст).

Прагнучи підкорити увесь світ, Александр почав готуватися до підкорення Риму й Карфагену. Але похід на захід так і не відбувся. У 323 р. до н. е. Александр несподівано захворів і помер. Йому було 33 роки.

Після смерті Александра його імперія проіснувала недовго. Боротьба за владу спричинила численні війни між македонськими полководцями (діадохами).

Цікаво знати

У 324 р. до н. е. у місті Сузи за наказом Александра Македонського одночасно відбулося 10000 весіль. Цар ставив за мету об’єднати місцеве населення і завойовників-греків в один народ. Шлюб взяли цар, його полководці, прості воїни.

Робота з документами

ІЗ РОЗПОВІДЕЙ РИМСЬКОГО ІСТОРИКА ПЛУТАРХА ПРО АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

Кожен раз, коли приходила звістка, що цар Філіпп II завоював якесь місто або здобув славну перемогу, Александр ставав хмурним і говорив друзям: «Хлопці, батько встигне захопити все, так що мені разом із вами не вдасться зробити нічого великого і блискучого».

Одного разу молодого Александра, який відзначався швидкістю у бігу, запитали, чи не бажає він, коли стане дорослим, змагатися на Олімпійських іграх. Він відповів: «Так, але якщо моїми суперниками будуть царі!».

Перед походом проти Перського царства Александр Македонський вирішив поговорити зі старим мудрецем Діогеном. Цар прийшов, коли той лежав під відкритим небом і грівся на сонці. Діоген трохи підвівся і пильно поглянув на Александра. Привітавшись, цар запитав Діогена, чи має він до нього якесь прохання. «Маю, — відповів той. — Відступися трохи вбік і не затуляй мені сонця». Царю так сподобалася відповідь, що він вигукнув: «Якби я не був Александром, то хотів би бути Діогеном».

У місті Гордії Александру показали колісницю, на дишлі якої був заплутаний вузол. При цьому цар почув такий переказ: хто розв’яже вузол, стане володарем світу. Александр вирішив випробувати долю, але вузол не піддавався. Тоді він вихопив меч і одним ударом розрубав його.

Запитання до документа

На які риси характеру Александра вказує Плутарх?

ПЛУТАРХ ПРО БИТВУ НА РІЧЦІ ГРАНІК

...Парменіон не радив йому ризикувати... Але Александр відповів, що йому буде соромно перед Геллеспонтом, якщо після переправи через морську протоку він побоїться Граніка. І сам першим кинувся в річку з тринадцятьма відділами кінноти. Він вів військо на ворожі стріли й списи, на стрімкі скелі, вщерть заповнені піхотою і кіннотою ворога, через бурхливу річку, яка несла і топила коней і людей... Перси втратили там убитими 20 тис. піхотинців і 2,5 тис. кіннотників. ...Втрати Александра становили 34 особи, у тому числі дев’ятеро піхотинців.

Запитання до документа

Користуючись текстом, доведіть, що Александр був не тільки талановитим полководцем, а й хоробрим воїном.

КУРЦІЙ РУФ ПРО БИТВУ НА РІЧЦІ ГРАНІК

...Обидві армії вже бачили одна одну і перебували на відстані, недосяжній для списа. Тоді перси, що були попереду, підняли ґвалт. Македонці відповіли їм криком, який не відповідав їх кількості, оскільки це було відлуння з гірських вершин і з глибин лісів: адже скелі й діброви завжди посилають назад із подвоєною силою кожен сприйнятий ними звук...

Запитання до документа

Яку воєнну хитрість використали македонці у цій битві?

КУРЦІЙ РУФ ПРО ОБЛОГУ МІСТА...

...Александр не втримав гніву, з яким зазвичай міг впоратися. «Так ви, — скрикнув він, — покладаючись на те, що займаєте острів, нехтуєте нашим сухопутним військом? Але я скоро покажу вам, що ви живете на материку! Знайте ж: або ви самі впустите мене у ваше місто, або я візьму його силою». Із цими словами він відпустив послів. Друзі почали їх умовляти, щоб вони самі надали вільний доступ у місто цареві, якого прийняли і Сирія, і Фінікія. Але вони, покладаючись на неприступність місця, вирішили витримати облогу...

Запитання до документа

Про облогу якого міста Александром Македонським розповідає Курцій Руф?

ПЛУТАРХ ПРО ПЕРЕДДЕНЬ БИТВИ...

Дарій вишикував своїх воїнів у бойовий порядок і всю ніч в оточенні солдатів із смолоскипами об’їздив їх ряди. До ранку змучені безперервним напруженням перські воїни ледве тримались на ногах.

Александр не хотів починати битву відразу. Після тяжкого переходу людям потрібно було дати відпочинок, і цар, упевнений, що перси не зійдуть з обраного ними місця, наказав своїм воїнам розташовуватись на ніч неподалік від перських позицій.

Македонські полководці з жахом дивились на величезну рівнину, звідки, як шум хвиль, доносився гомін голосів. Правильні ряди перських вогнищ починалися зовсім поряд і тягнулись вдалину, наскільки вистачало очей. Налякані численністю ворожого війська, полководці на чолі з Парменіоном благали Александра, якщо вже він вирішив давати бій тут, напасти негайно, не чекаючи ранку, скориставшись темрявою, яка приховає нечисленність македонян. «Я не краду перемог!» — відповів Александр та, відпустивши наближених, заснув міцним сном.

Запитання до документа

Переддень якої битви описує Плутарх?

ІЗ КНИГИ ГРЕЦЬКОГО ІСТОРИКА АРРІАНА «ПОХІД АЛЕКСАНДРА»

...У цей час варвари пустили на Александра свої колісниці з косами, розраховуючи в свою чергу розладнати його фалангу. Тут вони абсолютно помилилися. Одні колісниці агріани і люди Балакра, що стояли попереду кінноти, зустрічали градом дротиків, щойно вони наближалися; на інших — у візників виривали віжки, їх самих стягували вниз, а коней вбивали. Деяким вдалося промайнути крізь ряди: солдати розступилися, як їм і було наказано, перед колісницями, що неслися...

Запитання до документа

1) Епізод якої битви Александра описує історик?

2) Як була нейтралізована основна ударна сила перської армії?

ПЛУТАРХ ПРО БИТВУ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

...Наляканий видом слонів і численністю ворога, Александр сам напав на лівий фланг, а [полководцю] Кену наказав атакувати правий. Вороги похитнулися на обох флангах, але щоразу вони відходили до слонів, збиралися там і звідти знову кидалися в атаку зімкнутим строєм. Битва йшла з перемінним успіхом, і лише на восьму годину опір ворогів було зламано...

Запитання до документа

Про битву з яким царем Александра Великого оповідає Плутарх?

ПРО ПОХІД АЛЕКСАНДРА В ІНДІЮ

...Ми стоїмо вже майже на самому краю світу... Ти ж готуєшся йти в інший світ і хочеш проникнути в Індію, невідому самим індам, хочеш підняти з затишного ложа людей, що живуть серед диких звірів та змій, і своєю перемогою висвітлити більше земель, ніж освітлює сонце. Це задум, гідний твого генія, але він нам не до снаги. Твоя доблесть буде зростати, а наші сили наближаються до результату...

Запитання до документа

Чому Александр Македонський був змушений припинити свій похід в Індію?

III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учні по черзі відповідають одним реченням на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість проведеного уроку?».

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.