Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 30

Тема. Мінойська (Критська) і Мікенська (Ахейська) палацові цивілізації.

Мета: охарактеризувати найдавніші цивілізації Греції; визначити причини занепаду Мінойської та Мікенської палацових цивілізацій; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «Мінойська (Критська) палацова цивілізація», «Мікенська (Ахейська) палацова цивілізація», «мінойці», «акрополь», «Троянська війна»; розвивати вміння порівнювати історичні явища; виховувати повагу до минулого різних народів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Стародавня Греція», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: Мінойська (Критська) палацова цивілізація, Мікенська (Ахейська) палацова цивілізація, мінойці, акрополь, Троянська війна.

Основні дати: 1900 р. — археолог А. Аванс відкрив Мінойську палацову цивілізацію; кінець IV — початок III тис. до н. е. — виникнення Мінойської цивілізації; 1870 р. — знайдення руїн стародавньої Трої археологом Г. Шліманом; XV ст. до н. е. — розвиток Мікенської палацової цивілізації.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Правда — неправда»*

1. Греція розташована на півночі Балканського півострова. (-)

2. Найважливіші області Центральної Греції — Фессалія та Пелопоннес. (-)

3. Основними областями Пелопоннесу є Бліда, Лаконіка та Мессенія. (+)

4. Греками еллінів стали називати римляни. (+)

5. У III—II тис. до н. е. на Балканський півострів вторглися племена ахейців. (+)

6. Наприкінці II тис. до н. е. із півдня в Елладу прийшли дорійці. (-)

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Як природні умови вплинули на життя та заняття давньогрецького населення?

2. Чому греки називали себе еллінами?

3. Порівняйте природні умови Балканського півострова та Дворіччя. Що в них спільного, а що відмінного?

4. Чому, на вашу думку, цивілізація в Греції зародилася пізніше, ніж у Єгипті чи Дворіччі?

5. Чому греки вважають, що море їх не роз’єднує, а об’єднує?

6. Із якими країнами стародавні греки могли вести активну торгівлю?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Що таке цивілізація?

2. Які цивілізації ви знаєте?

3. На прикладі декількох цивілізацій розкажіть про їхнє виникнення, розквіт і занепад.

* Правила гри наведено в розробці уроку № 5.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Чиста дошка»*

Дидактична гра сприятиме активізації уваги учнів упродовж розгляду нового матеріалу.

Протягом роботи над новим матеріалом використовуються повідомлення, підготовлені учнями до уроку.

1. Археологічне відкриття Мінойської (Критської) палацової цивілізації Розповідь учителя

Велика частина грецьких міфів пов’язана з островом Крит. Це надихнуло вчених на пошук слідів, які б свідчили про розвиток у давнину цивілізації на цьому острові.

Згідно з міфами, на Криті, у печері гори Дикта, народився головний бог греків — Зевс. Тут знайшла притулок його мати Рея, тікаючи від кровожерливого Кроноса, що поїдав своїх дітей, у яких бачив загрозу своїй владі на небі. Так був урятований майбутній великий бог.

Інший міф розповідає, що саме на Крит приніс Зевс дочку фінікійського царя Європу, у яку закохався. Вона народила йому сина Міноса, який згодом став царем Криту. Але Мінос прогнівив богів, і вони наслали на нього покарання: син, який народився в царя, виявився чудовиськом. Звали його Мінотавр. Батько наказав майстру на ім’я Дедал збудувати на Криті палац-лабіринт, у якому й жило чудовисько. Жодна людина, потрапивши до заплутаних коридорів, не могла вибратися з нього. Раз на дев’ять років підвладні Міносу народи мусили відправляли на острів найгарніших юнаків і дівчат, які ставали здобиччю Мінотавра. Але якось на острів потрапив давньогрецький герой Тезей, син афінського царя Егея. За допомогою нитки, яку дала йому дочка Міноса Аріадна, Тезеєві вдалося знайти вихід із лабіринту та перемогти чудовисько у двобої.

На Криті, як розповідає легенда, майстром Дедалом і його сином Ікаром було втілено в життя багатолітню мрію людини злетіти в небо.

На Криті ще один давньогрецький герой — Геракл — приборкав страшного бика, здійснивши один зі своїх дванадцяти подвигів.

Робота з термінами та поняттями

Герой — напівбог, нащадок божества та смертної людини, покликаний виконати волю богів на землі, серед людей.

У 1900 р. на острів Крит приїхав англійський археолог Артур Джон Еванс (1860—1941 рр.), який зумів знайти підтвердження правдивості міфів. Уже через кількатижневих розкопок він здивував людство знахідкою руїн будівель, площа яких сягала 2,5 га. Це був царський палац із великою кількістю кімнат, залів (від 1500 до 2500 різних приміщень), де, можливо, й мешкав міфічний Мінотавр — син критського царя Міноса.

* Правила гри наведено в розробці уроку № 9.

Це був Кносський палац, один із найбільших палаців Мінойської (Критської) цивілізації. Який народ заснував цю цивілізацію, залишається загадкою. Учені їх називають мінойцями, за ім’ям царя Міноса.

Загальна площа палацу сягала 16 тис. м2. Приміщення розташовувалися так, що людина, яка не була обізнана з їхнім планом, легко могла заблукати. Палац мав водопостачання, каналізацію й вентиляцію.

На відміну від палаців ассирійських і вавилонських царів, критський палац не відгороджувався від міста високими мурами, а був його частиною.

У багатьох приміщеннях не робили вікон. Замість них існувала складна система отворів, за допомогою яких освітлювалися кімнати.

Вражало й внутрішнє оздоблення палацу. В одному з приміщень уздовж стін стояли кам’яні лави й трон давніх правителів острова. На високій спинці трону були зображені грифони та стебла й квітки папірусу.

Приміщення було пофарбоване в червоний колір. Стіни вкривали чудові фрески. Улюбленими темами художників були море, збирання врожаю, людська краса. Але найчастіше зображали бика. Цей образ зустрічається у фресках, скульптурах, ювелірних виробах, кераміці.

Критські майстри, так само як єгипетські та індійські, знали таємниці виготовлення фарб, що не втратили яскравості своїх кольорів і донині.

Частково Еванс реставрував тронну залу. У такому вигляді вона збереглася й дотепер.

2. Розквіт і занепад Мінойської цивілізації

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи особливості розвитку Мінойської цивілізації. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Більшість населення Криту становили землероби, скотарі та рибалки. Вони обробляли землю, розводили худобу, освоювали неосяжні простори Середземного моря. Острів славився своїми ремісниками. Вони вміло обробляли дерево, камінь, бронзу, коштовні метали, знали гончарний круг та ткацтво.

Робота з документом

ГОМЕР ПРО ОСТРІВ КРИТ

Острів Крит посеред виноцвітного моря, прекрасний, щедрий, звідусіль обійнятий водами, людьми багатий. Там дев’яносто вони міст населяють великих.

Запитання до документа

У чому, на думку автора, полягало багатство острова Крит?

Мінойська цивілізація виникла на межі IV—III тис. до н. е. На сході острова Крит утворилося кілька поселень, які з часом перетворилися на міста. Поступово вони стали першими містами-державами в Європі. Наприкінці III тис. до н. е. на острові були зведені перші палаци.

Найбільш могутнім містом-державою був Кносс. Від нього через весь острів проклали широкі дороги. Він став особливим місцем для жителів острова. Тут відбувалися коронації царів та освячення жерців, жертвопринесення божествам, двобої з биками, що нагадували іспанську кориду. Дещо менші палаци були споруджені у Фесті, Гурнії та інших містах Криту. Поступово міста-держави об’єдналися навколо Кносса. На острові утворилася єдина держава, у якій володарював кносський цар, що водночас був і верховним жерцем.

Ознакою цивілізованості жителів Криту було письмо. Під час розкопок палаців знайдено тисячі табличок із давніми написами. Спочатку критяни, як і інші давні народи, писали ієрогліфами. Прикладом такого письма є Фестський диск, виготовлений із глини. На двох його боках витиснено 242 ієрогліфи, що донині не розшифровані. Згодом виникло два види письма, які вчені називають лінійним письмом «А» (XVIII ст. до н. е.) і «Б» (XIV ст. до н. е.). Перше так і залишилося нерозшифрованим, хоча доведено, що це господарські документи. Лінійне письмо «Б» на глиняних табличках удалося розшифрувати англійцям М. Вентрису (фахівцю з армійських шифрів) і Дж. Чедвіку в 1952 р. Воно мало 88 знаків, що передавали склади, у тому числі й з одного голосного звука.

Правителі Криту мали могутній флот. Критські кораблі контролювали морські простори, торгівлю, надійно захищаючи острів.

Жителі Криту розселилися на Балканах та островах Середземномор’я.

Розквіт Мінойської палацової цивілізації припав на середину II тис. до н. е. Критська держава не поступалася перед Єгиптом і Вавилоном та вважалася однією з найсильніших держав світу. Але сталося щось загадкове — в один і той самий час на руїни перетворилися Кносс, Фест, Гурнія та інші міста. Усе, що створювалося зусиллями жителів острова століттями, припинило своє існування за дуже короткий час. Цивілізація на острові Крит зникла близько 1400 р. до н. е. Можливо, причиною загибелі Мінойської палацової цивілізації був землетрус або виверження вулкана, а може, страшна навала ворогів. Учені й донині не мають однозначної відповіді на це запитання.

Цікаво знати

Артур Еванс вважав, що загибель цивілізації спричинена природною катастрофою, оскільки під час розкопок Кносського палацу він виявив багато ознак раптової смерті: незавершені ремісничі вироби, покинуті на полях знаряддя праці та ін. На думку Еванса, відбувся настільки потужний землетрус, що відродити після нього цивілізацію було вже неможливо. За 100 км на північ від Криту розташований невеличкий острів Санторин (Тера). Тут, на думку геологів, і відбулося виверження вулкана із жахливим вибухом, що знищив частину цього острова та підняв величезну хвилю — цунамі. Імовірно, вона знищила критський флот і спричинила загибель Мінойської цивілізації.

3. Археологічне відкриття Мікенської (Ахейської) палацової цивілізації

Розповідь учителя

Джерелом знань про Мікенську (Ахейську) цивілізацію також стали міфи й легенди стародавніх греків. Так, міф про аргонавтів (тих, що пливуть на кораблі «Арго»), хоч і не називає їх ахейцями, розповідає про подорож за золотим руном до Колхіди онука бога вітрів Еола — героя Ясона та його товаришів. У дитинстві його позбавили царської влади й віддали на виховання кентавру Хірону. Коли Ясон досяг повноліття, то вирішив повернути собі трон, захоплений його дядьком Лелієм. Той погодився передати владу, якщо Ясон добуде золоте руно. Багато років Ясон разом з аргонавтами блукав безкраїми морями та казковими країнами, долаючи безліч перешкод і здійснюючи велику кількість подвигів. Нарешті Ясон досяг Колхіди. Із допомогою богів та дочки царя цієї країни Медеї герой зміг пройти випробування — запрягти міднорогих биків, засіяти поле зубами дракона та здолати воїнів, які виростали з них, перехитрити дракона. Винагородою йому було золоте руно, яке він після багатьох пригод і привіз до Еллади.

Міф про Троянську війну вже безпосередньо вказує на ахейців, які воювали з троянцями. Приводом до конфлікту стало викрадення сином царя Трої Парісом прекрасної Єлени — дружини царя Спарти Менелая. Довго ахейці під керівництвом царя Мікен Агамемнона марно намагалися заволодіти Троєю. Тоді цар острова Ітака Одіссей придумав, як перехитрити троянців. Ахейці побудували велетенського дерев’яного коня, порожнього всередині, а самі сіли в кораблі та вдали, що відступають. Троянці зраділи та вийшли з міста, де їх зустрів один з ахейських воїнів. Він сказав, що цей дерев’яний кінь — дар богині Афіни. Троянці не запідозрили підступу та втягли коня до міста. Коли настала ніч, із коня вийшли Одіссей зі своїми найкращими воїнами та відчинили міську браму, впустивши все своє військо. Так Трою було взято, а цариця Єлена повернулася до Спарти.

У міфічну оповідь повірив німецький археолог Генріх Шліман. Він кинув усі сили на пошуки міста Трої, хоча багато дослідників вважали, що його взагалі не існує.

У 1870 р. Г. Шліману вдалося розкопати та дослідити руїни Трої на півострові Мала Азія (зараз це територія Туреччини). Учений знайшов мури міст, що існували тут у різний час. Однією з найцікавіших знахідок Г. Шлімана є золоті речі, які він вважав скарбом царя Трої Пріама. Як з’ясувалося пізніше, його знахідка належала правителеві, що жив за тисячу років до Пріама.

Крім Трої, Г. Шліман на півострові Пелопоннес дослідив руїни міста Мікени. Дослідження археолога допомогли описати давньогрецькі міста та палаци правителів і довели наявність високорозвиненої Ахейської цивілізації.

Палац царів Мікен розташовувався на акрополі, який захищали міцні мури, що простягалися майже на 900 м і мали товщину від б до 10 м. Ці мури складалися з величезних кам’яних блоків, кожний із яких важив близько б т. Головним входом до палацу та символом могутності Мікенської держави були «Левові ворота». Ворота, споруджені з чотирьох монолітів, прикрашала трикутна брила з рельєфом, який зображав двох левиць, що охороняли вхід. Від нього на вершину пагорба йшла дорога, яка сполучала ворота із царським палацом. Його центром був мегарон — зала для свят і бенкетів із вогнищем посередині. Навколо вогнища стояли чотири колони — опори для даху, що мав отвір, через який виходив дим. Зала була оточена кімнатами, коморами, коридорами.

Робота з термінами та поняттями

Акрополь (у перекладі з грецької — «верхнє місто») — підвищена та укріплена частина давньогрецького міста, яка була фортецею та притулком для населення на час війни. Тут розміщувалися храми найвеличніших грецьких богів.

Шліман знайшов і дослідив також дев’ять гробниць. Найвідомішою з них є «Скарбниця Атрея». Це підземне приміщення заввишки понад 13 м було споруджене у схилі пагорба. Здавна вважалося, що тут зосереджені казкові багатства мікенських царів Атрея й Агамемнона. Виявилося, що й справді поховання практично засипані виробами із золота й коштовного каміння. У першій гробниці Шліман та його експедиція знайшли золоті лаврові вінки й 15 золотих діадем, у другій — понад 700 золотих пластин із зображеннями тварин, медуз, восьминогів, золоті прикраси. Вони виконані з дивовижною майстерністю й засвідчують високий рівень розвитку ювелірного мистецтва. Визначними знахідками стали золота корона з 36 золотими листочками, золоті посмертні маски мікенських царів та золоті пластини, які вішали на груди померлим і які, на думку стародавніх греків, мали захищати небіжчиків від різних негараздів у потойбічному світі.

Найвідомішою маскою з колекції Шлімана стала «маска Агамемнона». Вона доводить, що стародавні греки — суворі воїни — високо цінували прекрасне, а їхні майстри могли передати характер людини в мистецьких витворах. Скарби, знайдені в царських гробницях і гробницях заможних ахейців, також є свідченням поділу тогочасного суспільства на багатих і бідних.

У 1884 р. археолог розпочав дослідження ще одного міста Ахейської цивілізації — Тирінфа, батьківщини легендарного Геракла. Шліман знайшов залишки величного палацу, спорудженого, як і палац у Мікенах, із велетенських кам’яних брил. У нижній частині палацу розташовувалися господарські приміщення та стайні, у верхній — зі стінами завтовшки 11 м і заввишки 16 м — жив правитель. Усі приміщення були побілені, а стіни прикрашені розписами.

4. Розквіт і занепад Мікенської палацової цивілізації

Розповідь учителя

Давня цивілізація із центром у Мікенах була створена прийшлими племенами — ахейцями. Вони з’явилися на Балканському півострові у XXI ст. до н. е. Рівень їхнього економічного й політичного розвитку на той час був нижчим порівняно з місцевим населенням. Ахейці одягалися в грубий одяг із вовни, виготовляли простий глиняний посуд і зброю з бронзи. Згодом вони багато чого навчилися в місцевих племен: вирощувати виноград та оливки, будувати кораблі й виготовляти якісну кераміку, зводити будівлі з каменю.

Місто Мікени ахейці заснували в XIX ст. до н. е. Скориставшись катастрофою, ахейці підкорили острів Крит і вивезли звідти не лише предмети мистецтва, а й найкращих критських майстрів. І вже через 100 років новий палац у Мікенах був прикрашений фресками в критському стилі. На цій підставі, а ще й тому, що палац мікенського царя, так само як і критський палац, був центром, навколо якого зосереджувалося все життя міста, цивілізацію назвали палацовою.

У XV ст. до н. е. Мікени досягли найвищого розквіту й перетворилися на найбільший політичний, економічний та культурний центр Еллади. Тоді ж ахейці почали активно освоювати простори Середземномор’я та Малої Азії. Під час подорожей вони ознайомилися з фінікійською та єгипетською культурами та запозичили в цих народів любов до знань і книг.

У цей час виникають десятки нових міст, серед яких були Фіви й Афіни. Так само як і Мікени, вони мали укріплення, акрополі та палаци. Царі нових міст-держав вели постійну боротьбу між собою за панування в Греції.

Близько XIV ст. до н. е. було засновано місто Трою. Учені вважають, що в першій половині XIII ст. до н. е. Троя була зруйнована великим землетрусом. Але на цьому лиха багатої Трої не закінчилися. Близько 1270 р. до н. е. царі грецьких міст-держав на чолі з мікенським царем Агамемноном розпочали тривалу війну проти Трої. За свідченням Гомера, вона тривала десять років. Тому можна припустити, що війна закінчилася близько 1260 р. до н. е. Підтверджують це й археологи, які доводять, що в цей час Троя перебувала в тривалій облозі. Війна закінчилася поразкою царя Трої Пріама.

Після перемоги над Троєю Мікени починають втрачати свій вплив на ахейські міста-держави. Їхній союз розпадається. Ослабленням роз’єднаних ахейських держав скористалися дорійці — племена, що постійно загрожували їхнім кордонам. У середині XII ст. до н. е. вони захопили територію Греції. Племена дорійців не знали, що таке державний устрій, у них не було писемності, але вони вміли обробляти залізо й виготовляти з нього зброю та мали добре організовану армію, яка складалася з важкої піхоти та кінноти.

На відміну від ахейців, дорійці не запозичували культуру завойованих народів, а нищили її. Захоплені квітучі міста ахейців були зруйновані. Учені, митці й ремісники були змушені залишити батьківщину, деякі з них загинули. Поступово занепали торгівля, кораблебудування, знищилося те, чим пишались ахейці, — водогони, дороги, мости й палаци. Була забута писемність. Отже, усі досягнення Ахейської палацової цивілізації були втрачені, а розвиток Греції повернувся на століття назад.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Обговорення результатів виконання учнями завдання до дидактичної гри «Чиста дошка», отриманого перед початком розгляду нового матеріалу.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Хто й коли віднайшов Мінойську та Мікенську цивілізації?

2. Назвіть особливості побудови Кносського палацу. Чому його порівнюють із лабіринтом?

3. Що було основою могутності мінойських царів?

4. Назвіть час розквіту та час занепаду цивілізації острова Крит. Якими були головні заняття жителів Криту?

5. Які ймовірні причини загибелі Мінойської цивілізації?

6. Які племена заснували Мікенську цивілізацію?

7. Назвіть найбільші міста Мікенської (Ахейської) цивілізації.

8. На який час припадають розквіт і занепад Мікенської цивілізації?

9. Коли відбувалася Троянська війна? Завдяки чому грекам удалося перемогти троянців?

10. Коли і як у Греції почався «залізний вік»?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель доручає учням самостійно, по черзі, висловити власну думку щодо того, чого вони навчилися та про що дізналися на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Підготуйтеся до практичного заняття (за рекомендаціями вчителя).

3. Творче завдання. Підготуйте повідомлення й презентації про давньогрецького поета Номера та його поеми «Іліада» й «Одіссея».