Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 27

Тема. Практичне заняття «Культура Стародавнього Китаю».

Мета: ознайомити учнів зі здобутками культури Стародавнього Китаю; розвивати вміння готувати учнівський проект і представляти його результати у формі презентації або повідомлення перед класом; розвивати вміння самостійно здобувати нові знання за проблемою, опрацьовуючи додаткові джерела інформації; розвивати естетичні уявлення учнів, аналізуючи внесок китайського народу в скарбницю світової культури.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Індія і Китай у давнину», ілюстративні матеріали.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему практичного заняття, нагадує його особливості, форми роботи на уроці й правила, яких необхідно дотримуватися учням. Доцільно також нагадати, що на наступному уроці відбудеться узагальнення й тематичне оцінювання знань за темою «Стародавні Індія та Китай ».

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Що таке культура?

2. На які галузі вона поділяється?

3. Наведіть приклади здобутків і досягнень, що характеризують розвиток різних галузей культури за матеріалом вивчених раніше країн.

III. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

План роботи

1. Представлення учнівських проектів про наукові знання й винаходи.

2. Представлення учнівських проектів про давньокитайську писемність.

3. Представлення учнівських проектів про розвиток мистецтва в Стародавньому Китаї.

Випереджальне завдання

(Перед початком роботи вчитель привертає увагу учнів до випереджального завдання, результати виконання якого будуть обговорені під час закріплення нових знань.)

Дайте оцінку внеску цивілізації Стародавнього Китаю у світову культуру.

1. Представлення учнівських проектів про наукові знання й винаходи китайців у давнину

Учні виступають із підготовленими повідомленнями й презентаціями. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

У Стародавньому Китаї було зроблено багато винаходів, якими ми користуємося й сьогодні.

Значних успіхів стародавнім китайцям удалося досягти в галузі астрономії. Вони передбачали місячні й сонячні затемнення, появу комет, першими виявили плями на Сонці.

Цікаво знати

Світ стародавні китайські астрономи уявляли у вигляді величезного яйця. Земля була подібною до жовтка, а небо — до шкаралупи. До неба були прикріплені світила, які разом із небом оберталися навколо Землі.

Придворні астрологи складали гороскопи та інші астрологічні прогнози.

Китайські математики знали десяткові дроби, уперше в історії винайшли від’ємні числа.

У Стародавньому Китаї був винайдений компас. Пристрій мав вигляд квадратної пластини з магнітною ложкою, яка вільно оберталася на її поверхні. Ручка ложки завжди вказувала на південь. У II ст. н. е. в Китаї винайшли глобус.

Найважливішим винаходом китайців був папір. Його виготовляли з ганчірок, кори дерев і бамбука. У Стародавньому Китаї вперше почали виробляти тонкі шовкові тканини.

Цікаво знати

ВИГОТОВЛЕННЯ ПАПЕРУ В КИТАЇ

Спочатку бамбук (ганчірку чи кору дерева) розм’якшували, вимочуючи у воді. Потім його подрібнювали та варили в казані, отримуючи в такий спосіб волокнисту масу. Туди занурювали тонку сітку, на якій збиралися в плівку волокна паперової маси. Потім сітку віджимали під пресом і висушували, а готовий аркуш паперу відокремлювали від сітки.

Китайці винайшли порох. Спочатку його використовували для влаштування феєрверків на святах. Згодом він став у пригоді й у воєнній справі.

У 134 р. н. е. вчений Чжан Хен винайшов перший у світі сейсмограф — прилад для визначення коливань ґрунту (землетрусів). Він був зроблений із латуні та мав вигляд бочонка з вісьмома драконами на поверхні, які показували на сторони світу, а навкруги перебували жаби з розкритими ротами. У пащі кожного дракона розміщувалося по одній кульці. Під час поштовхів із пащі одного з драконів випадала кулька в рот жабі. У такий спосіб визначали напрямок центру землетрусу.

Китайці були майстерними лікарями. Вони знали таємниці рослин і мінералів і робили з них ліки від багатьох хвороб. Китайські лікарі дуже добре вивчили людське тіло, відкрили в ньому точки, вплив на які покращує здоров’я людини. За допомогою золотих голок, які встромляли в такі точки, лікарі успішно лікували багато серйозних захворювань.

Також лікарі покращували стан хворих за допомогою цілющого підбадьорюючого засобу — чаю, який пізніше стали вживати як звичайний напіїї.

Найвидатнішим китайським істориком вважається Сима Цянь, який жив наприкінці II — на початку І ст. до н. е. Його праця називається «Ші Цзі» («Історичні записки»). Працюючи державним чиновником, Сима Цянь побував майже в усіх куточках країни, зібравши багатий матеріал. Він записував розповіді учасників і свідків нещодавніх історичних подій, а також оповіді людей про далеке минуле. «Історичні записки» містять історію Китаю від найдавніших часів до кінця II ст. до н. е.

2. Представлення учнівських проектів про давньокитайську писемність

Учні виступають із підготовленими повідомленнями й презентаціями. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Писемність у Китаї з’явилася ще у III тис. до н. е., тобто на початку становлення китайської цивілізації. Під час розкопок археологи знайшли багато старовинних предметів із написами. У період правління династії Цінь було запроваджено єдине для всієї країни письмо. Воно дійшло до наших днів майже без змін.

Знаками в китайському письмі є ієрогліфи. Кожний ієрогліф означав окреме слово. Стародавні китайці використовували близько 10 тис. ієрогліфів. Опанувати грамоту було надзвичайно складно, адже давньокитайське письмо не мало розділових знаків.

Стародавні китайці не відразу почали писати на папері. Спочатку вони використовували для цього панцирі черепах, кістки тварин, бронзовий посуд. У І тис. до н. е. писали на дощечках із бамбука. Фарбу для письма робили із соку дерева. За допомогою шкіряного або шовкового шнурка бамбукові дощечки з’єднували в особливу книгу, яка могла займати цілий віз, а іноді навіть більше.

Незабаром у Китаї для письма починають використовувати шовкові стрічки. Писати на них було зручно, але шовк тоді коштував дуже дорого. Тому китайці шукають інші способи.

Наприкінці І тис. до н. е. в Китаї винайшли папір, який був значно дешевшим за шовк й зручнішим за бамбукові дощечки. Ієрогліфи записували стовпчиками згори донизу.

Цікаво знати

У наш час таких складних ієрогліфів нагромадилося десятки тисяч. Тому зараз вивчити китайську грамоту складніше, ніж навчитися говорити. Але сучасні китайці не прагнуть перейти від ієрогліфів до алфавіту (більш простого письма). На це є дві основні причини.

По-перше, довелося б переписати всю величезну китайську літературу. По-друге, вимова деяких слів у різних районах Китаю дуже відрізняється, хоч записуються вони однаково. Один і той самий ієрогліф читається на півночі «чйї», а на півдні — «те». Тому в українській мові з’явилося слово «чай», а в мовах Західної Європи це слово вимовляється як «те» чи «ті».

3. Представлення учнівських проектів про розвиток мистецтва в Стародавньому Китаї

Учні виступають із підготовленими повідомленнями й презентаціями. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Стародавні китайці досягли високої майстерності в обробці міді й бронзи, про що свідчать матеріали археологічних розкопок. Бронзовий посуд прикрашався золотом, сріблом, коштовним камінням. На посудинах зображували сцени полювання та військових походів.

У Стародавньому Китаї будинки споруджували з дерева, тому вони не дійшли до нашого часу. Проте до нас дійшли їх глиняні макети. Китайські архітектори створили своєрідний стиль багатоярусного будинку. Збереглися чудові рельєфи на надгробних кам’яних плитах. Переважно на них зображувалися картини жнив, полювання. Стіни склепів прикрашали поховальними фресками. На них зображувалися побутові картини, наприклад виїзд на колісницях.

Із рослин, каменів, глини китайці виготовляли яскраві та міцні фарби. Художники з дивовижною майстерністю створювали картини на шовку, дереві. Вони відкрили секрет лаку, яким покривали дерев’яні вироби, парасольки, навіть взуття, роблячи їх блискучими й водонепроникними.

До нас дійшло багато пісень Стародавнього Китаю, які були записані в «Книгу пісень» (Ші цзін). Важливе значення в Стародавньому Китаї надавалося танцям і музиці.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Відбувається у формі бесіди з учнями за випереджальним завданням, отриманим на початку уроку.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням самостійно підбити підсумки уроку, відповівши одним реченням на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість проведеного уроку?». На поставлене запитання по черзі відповідають усі учні.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного оцінювання, повторивши матеріал теми «Стародавні Індія та Китай».

2. Творче завдання. Складіть кросворд або ребус за матеріалом вивченої теми.