Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 24

Тема. Варни та релігія в Стародавній Індії.

Мета: познайомити учнів із релігійними поглядами жителів Стародавньої Індії; визначити особливості індійських варн; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «індуїзм», «варни», «брахмани», «кшатрїї», «вайшья», «шудри», «недоторкані», «буддизм»; розвивати вміння учнів набувати нових знань, поєднуючи інформацію з розповіді вчителя, підручника й учнівських повідомлень; виховувати толерантне ставлення до різних релігій.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Індія і Китай у давнину», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: індуїзм, варни, брахмани, кшатрїї, вайшья, шудри, недоторкані, буддизм.

Основні дати: VI ст. до н. е. — виникнення буддизму.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Снігова куля»*

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Які причини могли викликати занепад давньоіндійських міст у II тис. до н. е.?

2. Чим відзначилося правління царя Ашоки?

3. Якими є причини загибелі держави Маур’я?

4. Визначте основні здобутки найдавнішої цивілізації Індії.

5. Порівняйте Індію III тис. до н. е. з Дворіччям та Єгиптом тієї ж епохи. Які висновки можна зробити?

6. Що спільного та відмінного у способі життя й господарстві аріїв і населення Мохенджо-Даро?

7. Що спільного, а що відмінного в уявленнях індійців і єгиптян про посмертне існування (потойбічний світ)?

8. Прочитайте зміст поеми «Рамаяна». Поміркуйте, які риси людини поважав і цінував індійський народ. Які риси він засуджував та зневажав?

9. У Ведах збереглися легенди про створення світу й потоп. Чи знаєте ви подібні легенди в інших народів Стародавнього Сходу? Що в них є спільного, а що відмінного?

10. Як вплинула навала аріїв на цивілізаційний розвиток Стародавньої Індії?

* Правила гри наведено в розробці уроку № 13.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Що таке релігія?

2. Які релігійні вірування, що існували в давнину, вам відомі?

3. Що таке соціальна структура суспільства?

4. Якою була соціальна структура суспільства в Стародавньому Єгипті й цивілізаціях Передньої та Центральної Азії?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Три речення»*

Дидактична гра «Три речення» сприятиме активізації роботи учнів на уроці.

1. Індуїзм

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи особливості індуїзму. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Жителі Стародавньої Індії поклонялися багатьом богам. Стародавня релігія — індуїзм — збереглася до наших днів. Більшість населення Індії і сьогодні є прихильниками індуїзму. Поступово з безлічі богів головне місце в індуїзмі посіли три боги. Вони утворюють нерозривну єдність. Бог Брахма — творець і правитель світу. Він дав людям закони. Бог Вішну рятує людей від різних лих, наприклад від потопу. Бог Шива — грізний носій космічної енергії, яка і творить, і руйнує. Шива може як погубити, так і врятувати. Індійці любили і бога-пастушка Крішну.

Про бога Вішну розповідали таку легенду. Один із демонів був таким сильним, що підкорив увесь світ. Замислив Вішну скинути його та народився на землі у вигляді карлика. Прийшов він до демона й попросив подарувати йому стільки землі, скільки відміряє трьома кроками. Подивився демон на карлика та погодився. У ту саму мить карлик став надзвичайно швидко рости й набув незвичайно великих розмірів. Один крок він зробив у пекло, другий — на землю, а третій — на небо. Так бог Вішну позбавив демона влади над світом.

Стародавні індійці вірили, що не тільки людина, але і тварини, і рослини мають душу. Душа кожної істоти вічна. Вона може переселятися після її смерті в інше тіло. Що буде з душею людини після смерті, залежить від її поведінки за життя. Так, душа кровожерного й жорстокого воїна може переселитися в тіло тигра. Легковажна людина може

* Правила гри наведені в розробці уроку № 3.

перевтілитися в бабку або в іншу комаху. Брехун і кривляка в наступному житті може стати мавпою. За уявленнями стародавніх індійців, усе у світі, у тому числі людина, підкоряється кармі. Карма означає «справа», «дія», яка народжує певний результат. За всі погані вчинки людина буде покарана в наступних життях. Так діє закон карми — закон відплати. Тільки правильно проведене життя може позбавити людину вічного переселення її душі.

У Стародавній Індії була створена особлива система духовного й фізичного вдосконалення людини — йога. Багато чого про культуру Стародавньої Індії могли б розповісти стародавні книги. Вони робилися з пальмового листя. Але листя це недовговічне. Пластини з листя через спеціальні отвори скріплювали мотузочком. На пальмових листках писали чорнилом із сажі, розведеної в підсолодженій воді. У Стародавній Індії були винайдені цифри, якими ми зараз користуємося та називаємо арабськими. Однак самі араби запозичили їх у індійців. Дуже важливим математичним відкриттям індійців був винахід нуля — знака для позначення порожнечі. Без цього знака сучасна математика не може обійтися. Мистецтва мудро правити людьми повинна була навчати гра, вигадана стародавніми індійцями та призначена для царів і воєначальників. Ця гра називалася «чатуранга», а українською — «шахи».

2. Структура індійського суспільства

Розповідь учителя

Індуїзм визначав структуру індійського суспільства, його поділ на особливі групи — варни. Варна на санскриті означала «колір». Потім цим словом стали називати ті групи, на які було розділене суспільство в Стародавній Індії. Від народження кожний індієць мав належність до однієї з варн. Індійці вірили, що на варни людей розділив бог Брахма, тим самим визначивши їхні заняття, права та обов’язки.

Зі своїх вуст, на думку індійців, Брахма створив жерців — брахманів. Тому тільки вони знають, як читати молитви, і можуть говорити від імені бога. У релігійних книгах брахманів називали «володарями всесвіту», а люди вважали їх земними богами. Щоб виконувати свої обов’язки, брахману потрібно було довго навчатися. Коли сину брахмана виповнювалося сім років, його віддавали на навчання до вчителя, також брахмана. Він жив у будинку вчителя та виконував усю хатню роботу. Навчання було нелегким. Учням доводилося заучувати напам’ять цілі книги. В усьому потрібно було слухатися вчителя та шанувати його, як батьків. Закінчували навчання в 16 років. Батьки учня дарували вчителю корову, а сину підшукували наречену. Після одруження брахман уже виконував свої обов’язки та міг брати у свій дім учнів. Брахмани нерідко жили при царському дворі як жерці й радники. У похилому віці, коли з’являлися онуки, брахман залишав дім старшому сину та ставав пустельником. Він ішов до лісу, оселявся там і жив на самоті. Більшість часу проводив у молитвах, харчувався лише лісовими ягодами, жив у невеликій халабуді. Це мало забезпечити брахману кращу посмертну долю.

Зі своїх рук, як розповідають легенди, Брахма створив воїнів — кшатріїв, яких наділив силою та мужністю. Вони мали брати участь у війнах та управляти державою. Головним серед воїнів-кшатріїв був цар.

Зі стегон Брахми, згідно з міфом, з’явилися представники третьої варни — вайшьи. Вони займалися хліборобством, скотарством, ремеслом і торгівлею. Усі три варни — брахмани, кшатрії та вайшья — називали «двічі народженими», адже в день повноліття вони виконували особливий обряд, який вважався другим народженням людини.

Зі своїх забруднених ніг, як вважали індійці, Брахма створив слуг, які складали варну шудр. Їхнім обов’язком було служіння вищим варнам.

Також у суспільстві були люди, які не входили до жодної з варн. Їх називали недоторканими та вважали ізгоями. До них ставилися з презирством, їм заборонялося жити в селищах та містах. Недоторкані носили особливий одяг (після померлих), щоб ніхто випадково не підійшов і не доторкнувся до них, адже це могло осквернити іншу людину. Їхнім майном були собаки й осли, свою їжу вони мали їсти з розбитого посуду, а за прикраси їм служило чорне залізо. Вони повинні були завжди перекочовувати з місця на місце. Обов’язком недоторканих було прибирання нечистот, обдирання шкур із трупів здохлих тварин. Вони носили спеціальний дзвіночок, за допомогою якого давали знати, якщо входили в селище. Тоді люди одверталися або переходили на інший бік вулиці, щоб не зустрічатися та навіть не бачити «мерзенних істот».

У Стародавнії! Індії поділ на варни був освячений релігією та вважався вічним. Шлюби між людьми, які належали до різних варн, заборонялися. Так само не можна було перейти з однієї варни до іншої. Права в представників різних варн також були різними. За один і той самий злочин призначалося неоднакове покарання. Якщо людина з нижчої варни насмілювалася вдарити брахмана, їй відрубували руку. За вбивство шудри брахман підлягав лише покаянню та штрафу, так само, як за вбивство тварини. А якщо шудра звертався до брахмана з повчанням або сперечався з ним, йому вставляли до рота шматок розпеченого заліза або вливали киплячу олію. Релігія давала людям із нижчих варн єдину надію — якщо вони не чинитимуть непокори та старанно виконуватимуть свої обов’язки, то в наступному житті зможуть посісти вище становище в суспільстві.

3. Буддизм

Повідомлення учнів

Розгляд питання відбувається у формі заслуховування повідомлень, підготовлених учнями до уроку. Учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Однією з найдавніших світових релігій на землі є буддизм. Він виник у VI ст. до н. е. в Індії. Засновником буддизму вважається царевич Гаутама, який згодом отримав ім’я Будда. Легенда розповідає, що царевич змалку був оточений нечуваною розкішшю. За наказом його батька навкруги будинку було зведено високу стіну, щоб ніщо не бентежило юну душу. Царевич вважав, що всюди життя таке ж чудове, як і в його домівці, навіть не підозрюючи про існування зла й смутку, смерті й страждань, горя та болі, старості й хвороби. Але якось він побачив старого дідуся, іншим разом — тяжкохвору людину, що лежала на узбіччі дороги, а потім йому довелося спостерігати, як на кладовище несли мерця, якого оплакували жінки. Ці три випадки відкрили очі царевичу та справили на нього глибоке враження. Він дізнався, що в цьому кращому зі світів не все так чудово, як він досі вважав. І тут, у четвертий раз, царевич зустрів убогого ченця, що просив милостиню, і його вразило, із якою гідністю й спокоєм поводився жебрак. Тоді, Гаутама, якому на той час виповнилося 29 років, несподівано вирішив стати пустельником і потай пішов із дому, залишивши молоду дружину й новонародженого сина.

Він узяв у руку кварту для збирання милостині та вирушив пішки з одного села до іншого. Він спостерігав за світом і продовжував свої роздуми. Нарешті йому відкрилася велика істина спасіння. Відтоді Гаутаму почали називати Буддою, що означає «Просвітлений», «Мудрець».

Учення Будди полягало у твердженні, що все життя — це страждання, причиною яких є бажання людей, жага до влади, прагнення багатства, слави, щастя. Людина, яка хоче позбавитися страждань і наблизитися до вічного життя, повинна поводитися певним чином і виконувати такі правила: не завдавати шкоди живим істотам; не красти; заробляти на хліб чесною працею; говорити тільки правду; уникати заздрощів, лестощів, пліток; не пити хмільного й не задивлятися на жінок. Тільки тоді людина зможе отримати спасіння й не буде більше знов і знов народжуватися на землі. Урятуватися від страждань, а також стати учнем і послідовником Будди міг і багатий, і бідний, і брахман, і навіть недоторканий.

Будда багато років мандрував Індією. У нього з’явилася велика кількість учнів та послідовників. Цілий рік, навіть у холодну пору, послідовники Будди ходили босоніж, щоб раптом не розчавити комаху. Навіть воду перед вживанням проціджували, оскільки в ній також могли опинитися живі істоти. Для оранки землі не користувалися плугом, щоб не пошкодити земляних черв’яків.

Багато індійців вважали, що після смерті Будда став головним із богів. Його вчення — буддизм — дістало широкий розвиток в Індії. Особливого поширення буддизм набув за царя Ашоки, який і сам прийняв цю віру. Згодом буддизм поширився по всьому азіатському світу.

Розвиток буддизму сприяв широкому храмовому будівництву. Так, лише цар Ашока, за переказами, спорудив 84 тис. буддійських храмів.

Найвизначнішими пам’ятками Стародавньої Індії були ступи — куполоподібні споруди, де зберігалися буддійські святощі (частини тіла Будди та його послідовників). Однією з найвідоміших є ступа в Санчі, створена в III ст. до н. е. Її оточувала кругла огорожа, у центрі якої перебували ворота «Торана» з багатофігурними зображеннями, пройнятими почуттям любові до природи.

У Стародавній Індії також будували печерні храми — чайтьї. Цей храм мав вигляд вирубаної в скелі зали, у якій містилися скульптурні зображення Будди та святих. Один із найвідоміших таких храмів розташований на південний схід від Бомбея — чайтьї в Карлі. У цьому храмі збереглося чимало скульптурних пам’яток. Над входом зроблено арку, якою денне світло потрапляє в приміщення. Зміна світла (вдень сонячне, а вночі — лампове) створюють великий ефект, змінюють вигляд статуй, що відбиваються на стелі. Великий інтерес становить скульптура Стародавньої Індії. Від часів держави Маур’я до нас дійшли витесані з кам’яної брили колони. Найвідоміша колона прикрашена скульптурами левів, що дивляться на чотири сторони світу, ніби охороняючи кордони царства. Збереглося дуже багато статуй і скульптурних зображень Будди та інших божеств.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Обговорення результатів участі учнів у дидактичній грі «Три речення», з умовами якої вони ознайомилися перед початком розгляду нового матеріалу.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Назвіть головних богів індуїзму.

2. Що таке йога?

3. На чому й чим писали в Стародавній Індії?

4. Хто був засновником буддизму? Які заповіді праведного життя він проповідував?

5. Який правитель Індії найбільше сприяв поширенню буддизму?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель доручає учням самостійно, по черзі, висловити власну думку щодо того, чого вони навчилися й про що дізналися на уроці.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання. Підготуйте повідомлення або презентацію про географічне положення та природні умови Стародавнього Китаю.