Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 21

Тема. Практичне заняття «Геродот про скіфів. Історичні джерела про Скіфський похід Дарія І».

Мета: познайомити учнів із повідомленнями про скіфів в історичних джерелах; розвивати вміння готувати учнівський проект і представляти його результати у формі презентації або повідомлення перед класом; розвивати вміння використовувати історичне джерело для пошуку відповідей на поставлене запитання, виховувати повагу до історичного минулого народів.

Тип уроку: застосування набутих знань.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Племена й народи раннього залізного віку на території сучасної України», ілюстративні матеріали.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему практичного заняття, нагадує його особливості, форми роботи на уроці й правила, яких необхідно дотримуватися учням. Доцільно також нагадати, що на наступному уроці відбудеться узагальнення й тематичне оцінювання знань за темою «Цивілізації Передньої та Центральної Азії. Кіммерійсько-скіфський світ».

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Коли скіфи перебували на українських землях?

2. На які групи поділяв скіфів давньогрецький історик Геродот?

3. Який спосіб життя вели скіфи?

4. Коли Велика Скіфія досягла найвищого піднесення?

5. Що вам відомо про перського царя Дарія І?

III. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

План роботи

1. Представлення повідомлень.

2. Аналіз свідчень давньогрецького історика Геродота про скіфів.

3. Історичні джерела про Скіфський похід перського царя Дарія І.

Випереджальне завдання

(Перед початком роботи вчитель привертає увагу учнів до випереджального завдання, результати виконання якого будуть обговорені під час закріплення нових знань.)

Зробіть висновок про роль свідчень Геродота про скіфів як історичного джерела.

1. Представлення повідомлень

Учні презентують підготовлені повідомлення про давньогрецького історика Геродота, життя, духовну культуру й матеріальні пам’ятки скіфів.

2. Аналіз свідчень давньогрецького історика Геродота про скіфів

Робота з документом

Скіфи кажуть, що їхній народ є наймолодший серед усіх народів, і ось як це сталося, їхня країна була пустелею і перша людина, що там з’явилася, була такою, що звалася Таргітаєм...

У нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Коли вони були царями, із неба впали на скіфську землю зроблені із золота плуг, ярмо, сокира й чаша. Перший побачив їх старший і наблизився, щоб їх узяти, але все це золото, коли він підійшов туди, почало горіти. Він віддалився й тоді до них підійшов другий, але із золотом сталося те саме. Отже, так своїм полум’ям прогнало їх золото. Проте, коли до нього наблизився третій, молодший, золото згасло, і тоді він узяв його собі та пішов із ним додому. І старші брати, після того що вони побачили, погодилися передати все царство молодшому.

Є ще... переказ, якому я найбільш довіряю, а саме такий. Згідно з ним, із кочівниками-скіфами, що мешкали в Азії, воювали та завдали їм чимало прикростей массагети й через це скіфи перейшли за ріку Аракс і прибули в Кіммерію (бо країна, де тепер живуть скіфи, кажуть, що за давніх часів була кіммерійською)...

Від гавані борисфенітів (бо вона розташована якраз посередині приморської частини всієї Скіфії), від неї і далі перший народ, який можна зустріти, — це каллілпіди... Вони... взагалі мають такий спосіб життя, як і скіфи, але сіють і їдять пшеницю й цибулю та часник і сочевицю та просо. Над... [ними] живуть скіфи-орачі, які сіють пшеницю не для їжі, а на продаж...

На схід від цих скіфів-землеробів, якщо перейти ріку Пантікап, у тій країні мешкають кочівники, також скіфи, які нічого не сіють і не обробляють землі. Уся ця країна позбавлена дерев...

За Герром простягається країна, що називається царською, і скіфи, які в ній живуть, найхоробріші та найчисленніші, і вони вважають інших скіфів своїми невільниками...

...Трава, яку їсть худоба в Скіфії, найбільше з інших виробляє в собі жовч.

Коли вительбушують тварин, то кожний може в цьому переконатися.

Отже, усе найважливіше скіфи мають у повному достатку. Що ж до іншого, то звичаї в них такі, богів вони шанують лише таких: найбільш за всіх — Гестію, потім Зевса й Гею, яку вважають за дружину Зевса. Після них — Аполлона, Афродіту, Уранію та Арея...

Жертвопринесення вони роблять однаково під час усіх свят у такий спосіб. Жертовна тварина стоїть із двома зв’язаними передніми ногами, а жрець стоїть позаду від тварин, тягне за кінець мотузки, перекидаючи тварину, коли та падає. Він звертається до божества, якому приносить жертву, а потім обкручує навколо шиї тварини зашморг, устромляє в нього ціпок, крутить у всі боки й так задушує, не запалюючи вогню, не посипаючи борошном і не роблячи зливань. І коли він вже задушить тварину й обдере шкуру, починає куховарити.

Оскільки в скіфській землі не вистачає дров, то тамтешні мешканці вигадали ось що, щоб варити м’ясо. Коли вони остаточно обдеруть шкуру тварин, знімуть м’ясо... і після цього розпалюють під казаном кістки жертовних тварин і варять м’ясо...

Щодо їхніх звичаїв на війні, то встановлено таке: першого ворога, якого вб’є скіф, він п’є його кров, а скількох інших він вб’є в битві, то приносить до царя їхні відтяті голови. За кожну голову йому дозволяється одержати щось із трофеїв, а якщо не принесе голови, це йому не дозволяється...

...Коли помирає їхній цар, вони викопують у землі велику чотирикутну яму, беруть уже підготовленого померлого, вкривають його тіло воском (перед тим очищують від нутрощів його черево, наповнюють перетертим купрієм, насінням селери, кропом, потім зашивають черево, кладуть покійника на віз і перевозять його до іншого племені. Ті, до яких привозять померлого, роблять те саме, що й царські скіфи: відрізують кінчик вуха, стрижуть на голові волосся, дряпають у різних місцях рамено, вкривають синцями лоб і ніс і проколюють стрілою ліву руку. Звідти на возі труп царя перевозять ще далі до підвладного їм племені, а ті, до яких його перед тим привозили, супроводжують його. І коли так вони об’їздять із покійником усі племена, вони прибувають у країну Геррів, яка є областю останнього підвладного їм племені та місцем поховання царів. Потім, помістивши покійника на підстилку в могильному склепі, встромляють у землю з усіх боків від покійника списи, а над ним кладуть деревини і вкривають його очеретяними матами. У просторому приміщенні склепу ховають одну з його наложниць, яку перед тим задушили, його чашника й куховара, конюха, особистого слугу, вісника та його коней, а також певну частину його речей і так само золоті чаші (срібла та міді вони зовсім не використовують). Коли вони все це зроблять, то насипають землю й споруджують великий курган, намагаючись зробити його найвищим.

...Після похорону скіфи очищуються. Спершу вони змазують голову якоюсь мастю, змивають її, а після того очищують і все тіло, ставлять три жердини, нахиляючи одну до одної й обгортають їх товстою вовняною тканиною, закривають нею все навколо, ставлять усередину такого намету із жердини й тканини посудину, а в неї кидають розпечені камені...

...В Аріапейта, царя скіфів, серед інших його дітей, народився Скіл... Скілеві, хоч він і був царем скіфів, не подобався скіфський спосіб життя, і зокрема порівняно з еллінськими звичаями, які він засвоїв унаслідок свого виховання, і ось що він зробив. Щоразу коли він приводив скіфське військо до міста борисфенітів... Скіл залишав своє військо в передмісті, а сам заходив у місто і наказував зачинити брами, знімав із себе скіфський одяг і надягав еллінський... і в усьому іншому він наслідував еллінський спосіб життя та приносив жертви богам за еллінськими звичаями. Він залишався в місті протягом одного місяця або й більше, а потім надягав скіфський одяг і виходив... Оскільки судилося йому спіткати нещастя, то сталося це з ним із такого приводу... Скіфи побачили, як він справляє вакхічні містерії, то, вважаючи це за найбільшу ганьбу, зійшовши з башти, повідомили про те, що побачили, усе скіфське військо. І, коли після того Скіл повернувся до свого житла, скіфи призначили своїм поводирем його брата, Октамасада... А він, довідавшися про те, що сталося, і про причину цієї події, утік до Фракії. Про це почув Октамасад і вирушив у похід із військом проти Фракії...

...Октамасад там-таки відрубав голову Скілові. Отак обороняють свої звичаї скіфи й таку кару накладають на тих, хто хоче запозичити іноземні звичаї...

[Є в Скіфії казан, який] вільно вміщує шістсот амфор і завтовшки цей скіфський казан має шість стіп. Як кажуть тубільці, його було зроблено з наконечників стріл. Отже, їхній цар... захотів довідатися, скільки є скіфів, і для цього наказав усім скіфам кожному принести по одному наконечнику стріли. А хто не принесе, тому він загрожував смертю.

Запитання до документа

1) Які дві версії походження скіфів наводить Геродот?

2) Що розповідає автор джерел про спосіб життя скіфів?

3) Що можна дізнатися за джерелом про звичай скіфів?

4) У чому, на вашу думку, полягає головна думка наведеного автором свідчення про скіфського царя Скіла?

3. Історичні джерела про Скіфський похід перського царя Дарія І

Пропонується познайомити учнів з історичними джерелами про Скіфський похід царя Дарія І у формі усної розповіді вчителя.

Додаткова інформація

Скіфи були войовничим народом. Вони активно втручалися в конфлікти між державами Передньої Азії (боротьба скіфів із перським царем Дарієм та ін.).

Приблизно в 514—512 рр. до н. е. скіфів вирішив підкорити перський цар Дарій І. Зібравши величезне військо, він переправився наплавним мостом через Дунай і рушив у глиб Великої Скіфії. Військо Дарія І, за свідченнями Геродота, налічувало 700 тис. воїнів, проте, як вважають, ця цифра в декілька разів перебільшена. Скіфське військо мало складати, ймовірно, близько 150 тис. бійців. За планом скіфських воєначальників, їхнє військо мало уникати відкритого двобою з персами і, поступово відходячи, заманювати ворога в глиб країни, знищуючи на його шляху криниці та пасовиська. На цей час скіфи планували зібрати сили та завдати поразку ослабленим персам. Ця «скіфська тактика», як назвали її пізніше, виявилася вдалою.

Дарій спорудив табір на березі Азовського моря. Долаючи величезні відстані, перська армія марно намагалася відшукати ворога. Коли скіфи вирішили, що сили персів підірвані, вони стали діяти рішуче. Напередодні вирішальної битви скіфи надіслали царю персів дивні дари: птаха, мишу, жабу та п’ять стріл. Зміст «скіфського дару» Дарію його радник витлумачив так: «Якщо, перси, ви не станете птахами та не полетите високо в небо, або мишами та не сховаєтесь у землю, або жабами й не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас згублять оці стріли». Невідомо, про що думав Дарій І, дивлячись на ці дари та на скіфів, які шикували загони до бою. Однак уночі, залишивши в таборі поранених, які мали підтримувати багаття, він утік із залишками своєї армії.

Так ганебно скінчилася спроба одного з наймогутніших володарів тогочасного світу підкорити Велику Скіфію. Завдяки перемозі над перською армією, яка вважалася тоді найсильнішою, скіфи здобули славу непереможних воїнів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Відбувається у формі бесіди з учнями за випереджальним завданням, отриманим на початку уроку.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням самостійно підбити підсумки уроку, відповівши одним реченням на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість проведеного уроку?». На поставлене запитання по черзі відповідають усі учні.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підготуйтеся до уроку узагальнення й тематичного оцінювання, повторивши матеріал теми «Цивілізації Передньої та Центральної Азії. Кіммерійсько-скіфський світ».

2. Творче завдання. Складіть кросворд або ребус за матеріалом вивченої теми.