Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 13

Тема. Розвиток та занепад Єгипетської держави.

Мета: характеризувати зміни в Стародавньому Сгипті в період розквіту; визначати напрямки завойовницьких походів фараонів доби Нового царства; пояснювати причини занепаду Єгипту в II тис. до н. е.; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «гіксоси», «світова держава», «реформи Ехнатона», «народи моря»; розвивані вміння використовувати історичну карту як джерело знань; виховувані інтерес до минулого людства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Стародавній Єгипет», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: гіксоси, світова держава, реформи Ехнатона, народи моря.

Основні дати: перша половина XVI ст. до н. е. — початок перетворення Єгипту на «світову державу»; 332 р. до н. е. — завоювання Єгипту Александром Македонським.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри. Перший учасник називає історичний факт, дату, термін тощо, що стосується теми уроку (наприклад «фараон»). Кожний наступний учасник гри має повторити всі слова, які називали його попередники, і додати своє. З рештою утворюється досить довгий змістовий ланцюжок. Якщо учасник припускається помилки або робить довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає учень, який побудував найдовший змістовий ланцюжок. Для більш організованого проведення гри краще залучати не весь клас, а обрати декілька учнів. Доцільно також визначити журі з кількох учнів, що слідкуватимуть за правильністю складання ланцюжків учасниками гри.

Гра дозволяє учням у доступній і цікавій формі запам’ятати або повторити історичні факти, дати, терміни тощо.

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Якими були причини об’єднання Єгипту в єдину державу?

2. Чому стародавні греки називали піраміди чудом світу?

3. Охарактеризуйте структуру єгипетського суспільства. Чому структура суспільства нагадує вигляд піраміди?

4. Як ви розумієте грецький вислів: «Усе боїться часу, а час боїться тільки пірамід»?

5. Складіть розповідь за однією з тем: «Фараон — правитель Стародавнього Єгипту», «На службі у фараона», «Житель Стародавнього Єгипту».

6. Порівняйте владу фараона та вождя племені в первісні часи.

7. Що спонукало стародавніх єгиптян докладати неймовірних зусиль, використовувати величезні ресурси для будівництва великих пірамід?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. На які періоди поділяється історія Стародавнього Єгипту?

2. Із якою метою правителі держав здійснювали воєнні походи?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Від Давнього до Нового царства

Розповідь учителя

(Учитель супроводжує свою розповідь роботою з картою.)

Фараони Давнього царства, щоб домогтися прихильності жерців і показати свою велич, щедро роздавали землі храмам і знаті. Із часом окремі номархи не поступалися багатством перед фараонами та прагнули самостійної влади. Влада фараонів ослабла. Колись всемогутні, володарі Єгипту гинули від змов. Так, лише у 2173 р. протягом 70 днів у Єгипті змінилося 70 фараонів. У державі запанувало безладдя. Занепали іригаційні споруди, квітучі лани перетворилися на хащі та болота. Вирували голод і хвороби. Знедолене населення повставало.

Минуло майже 200 років, перш ніж єгиптянам удалося знову об’єднати країну й відновити сильну владу фараонів.

Із правління Ментухотепа II розпочалася доба Середнього царства, яка тривала 400 років. Проте Єгипетська держава не була міцною. Окремі номи час від часу виказували непокору фараонам. Тому коли до Єгипту вдерлися кочові племена гіксосів з Аравійського півострова, фараони не змогли протистояти навалі. Гіксоси захопили східну частину дельти, де заснували власну столицю — Аваріс. До середини XVII ст. до н. е. Їхня влада поширювалася майже на весь Єгипет (крім Фів), вони заснували власні династії правителів держави. Панування гіксосів тривало більше ніж 100 років.

Єгипетські фараони, які зберегли свою владу у Фівах, вели з гіксосами тривалу боротьбу, що завершилася перемогою єгиптян. На трон зійшов Яхмос І (1552—1527 рр. до н. е.). Із його правління розпочався період Нового царства (1552—1069 рр. до н. е.).

Фараон Яхмос І правив протягом 25 років. За цей час йому вдалося об’єднати під своєю владою звільнену від гіксосів країну. Завдяки його успішним військовим походам Єгипет поступово перетворювався на могутню «світову державу».

Фараони, які правили в період Нового царства, відіграли значну роль в історії Єгипту, про що свідчать численні монументи, збудовані на їхню честь. На єгипетському престолі перебували не лише чоловіки, але й жінки.

Однією з найвідоміших єгипетських цариць була Хатшепсут (1490— 1468 рр. до н. е.), красою якої захоплювалися всі, хто хоч раз бачив її. Хатшепсут була мачухою Тутмоса III. Вона царювала впродовж 21 року як регент (тобто тимчасовий правитель) при малолітньому пасинкові. Хатшепсут прославилася припиненням воєн, будівництвом храмів та організацією морської експедиції за парфумами у глиб Африканського континенту.

Тутмос-III (1490—1436 рр. до н. е.), що взяв владу до своїх рук після смерті Хатшепсут, навпаки, був великим воїном. За його правління були здійснені найбільші завоювання.

Найвизначнішою його перемогою стала битва при Мегідцо над ханаанськими царями. Його успішні військові походи перетворили Єгипет на одну з наймогутніших держав стародавнього світу. Тутмос, а згодом його нащадки завоювали сусідні країни: Палестину, Сирію, Фінікію, Нубію.

Із навколишнього світу до Єгипту стікалися величезні багатства. Щороку завойовані країни сплачували фараону данину. Розкішні дарунки надсилали й незалежні держави, боячись фараонів. Тисячі полонених зганяли на примусові роботи в Єгипті. У цей час ведеться грандіозне будівництво нових храмів і палаців.

Робота з документом

НАПИС ТУТМОСА III У ХРАМІ АМОНА-РА У ФІВАХ

Його величність вирушив на золотій колісниці, прикрашеній своєю бойовою зброєю... І вороги побачили, що його величність здолає їх, і бігли стрімголов у Мегіддо з обличчями, сповненими страху. Вони кинули своїх коней і свої золоті й срібні колісниці, і їх втягували за допомогою одягу в це місто... І ось, якби військо його величності не мало наміру пограбувати майно ворогів, воно б заволоділо Мегіддо цієї ж миті...

Тоді були захоплені їх коні і їхні золоті та срібні колісниці... Їх ратники повалені, а переможне військо рахує своє надбання...

Запитання до документа

Що сталося біля Мегіддо? Про що жалкував Тутмос III?

2. Реформи Ехнатона

Розповідь учителя

У військових походах висунулася нова знать. Вона вийшла з хоробрих військових ватажків, відданих фараону. За вірну службу фараон дарував їм землю, рабів, ділився награбованим багатством. За походженням вони були простими людьми. Це викликало невдоволення старої знаті та жерців, адже ті втрачали свій вплив на фараона й справи країни.

Аби здолати опір старої знаті й жерців, фараон Аменхотеп IV (1353—1336 рр. до н. е.) здійснив реформи.

Робота з термінами та поняттями

Реформа — перебудова, зміна якихось сторін суспільного життя, яка не знищус повністю основ чинного ладу.

Постать в історії

Аменхотеп IV став (фараоном, коли йому виповнилося 17 років. Його батьками були цар Аменхотеп III та цариця Тія. Дружину Аменхотепа IV Нефертіті («Красуня прийшла» — так перекладається її ім’я) вважали однією з найвродливіших жінок Єгипту.

Аменхотеп IV вирішив змінити релігійні звичаї в суспільстві. Єгиптянам було наказано поклонятися єдиному богові в образі сонячного диска — Атонові. Фараон змінив своє ім’я на Ехнатон і переніс столицю з Фів до Ахетатона.

Проголошення єдиного бога особливо вороже зустріли жерці храмів бога Амона, якому найбільш поклонялися єгиптяни. Реформи Ехнатона не тільки позбавляли їх впливу на фараона та суспільство, але й прибутків від храмових господарств.

Єдиний культ Атона проіснував лише до смерті фараона.

Після смерті Аменхотепа IV жерці, прикриваючись ім’ям малолітнього фараона Тутанхамона, перенесли столицю назад, до Фів, а ім’я царя-реформатора стерли з усіх написів (це було найстрашнішою карою для єгиптянина).

Цікаво знати

Тутанхамону не вдалося уславитися своїм правлінням, адже помер він рано — у віці 18 років. Але на нього чекала посмертна слава.

У 1922 р. англійський археолог Говард Картер віднайшов гробницю Тутанхамона. Вона вразила світ своїми скарбами. Лише золоті речі важили 600 кг. Археологи розбирали їх протягом п’яти років. Гробниця фараона складалася з кількох кімнат, у яких було знайдено: колісницю, меблі, скрині з речами, таці з харчами, бутлі з вином, модельки човнів, близько 500 скульптурок богів, фараонів, прикраси, зброю тощо. Мумія фараона перебувала в декількох домовинах. Перша була повністю золотою. Верхню частину мумії прикривала золота маска вагою 10 кг. Усі речі виконано з високою художньою майстерністю. Зараз вони є важливими експонатами Каїрського музею.

3. Війни Рамзеса II Великого з хетами

Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа й визначають за картою атласу напрямок військових походів Рамзеса II.

Учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Реформа, не підтримана населенням країни, знову ослабила владу фараона. Цим скористалися підкорені Єгиптом народи, які зробили спробу звільнитися, а також Хетська держава, яка намагалася забрати в Єгипту його володіння в Палестині та Сирії. Зрештою це призвело до тривалої війни між двома могутніми державами.

Хети — це індоєвропейські племена, які завоювали більшу частину Малої Азії та в XVII ст. до н. е. об’єдналися в Хетське царство. Хети раніше за інші народи почали використовувати залізо. Завдяки залізній зброї та обладункам вони змогли захопити значні території й наблизитися до володінь Єгипту. Найбільшої могутності хети досягли в XIV— XIII ст. до н. е.

Перше зіткнення з могутнім ворогом відбулося під час походу фараона Рамзеса II в Палестину.

Постать в історії

Рамзеса II (1304—1236 або 1289—1224 рр. до н. е.) називають єгипетським велетнем, оскільки зріст царя становив аж 2 м 10 см. Він прожив 90 років, 65 із яких був фараоном Єгипту. Він особисто брав участь у битвах, проявляючи дива мужності й сили. Рамзес не тільки воював, але й збудував нову столицю. Своє ім’я він увінчав у багатьох написах і декількох тисячах гігантських скульптур. У Карнаку було зведено один із найбільших храмів давнини.

Вирішальна битва між суперниками відбулася біля фортеці Кадеш, якою володіли хети. У вчених немає єдиної думки щодо того, коли це відбулося: 1300, 1286 чи 1275 р. до н. е. і хто переміг.

Цікаво знати

Рамзес II, зібравши військо, вирушив у похід. Він поділив свою армію на чотири загони, кожному з яких дав ім’я єгипетських богів: Амона, Ра, Сухет, Пта. Першими йшли загони на чолі з Рамзесом — «Ра» та «Амон». За ними просувалися «Пта» і «Сухет», які за час походу дещо відстали від інших. Біля фортеці загони «Амон» та «Ра» створили табір і вирішили зачекати підходу всіх підрозділів.

За наказом царя була проведена розвідка, яка повідомила, що ворога близько немає. Рамзес вирішив не чекати загонів «Пта» й «Сухет», а відразу розпочати штурм фортеці. Але війська хетів, які перехитрили розвідку єгиптян, зненацька форсували річку Оронт і стрімким ударом розгромили загін «Ра» та увірвалися до табору фараона. Хетські колісниці безжалісно нищили єгипетську армію. Хоробро билися єгиптяни на чолі з фараоном, але без загонів «Пта» й «Сухет» вони перемогти не могли. Урятувало єгиптян те, що хети почали грабувати обоз фараона, бо повірили, що всі єгипетські війська вже переможені. Рамзес, оцінивши ситуацію, скочив у колісницю й особисто очолив атаку свого війська, що отямилося. Хети не очікували такого повороту подій і почали відступати. Їхній цар — Муваталліс (Муватал) — кинув у бій останнії! резерв — тисячу колісниць.

І знову єгиптяни опинилися в скрутному становищі. Та в цей момент на поле бою підійшли загони «Пта» й «Сухет» і вдарили по хетах. Близькою була перемога фараона, але розбити хетів ущент завадила ніч і міцна фортеця, де сховалася піхота хетів, яку Муваталліс так і не відважився кинути в бій. Сил для штурму фортеці Рамзес уже не мав. Щоб зберегти військо, фараон відступив.

Після битви під Кадешем війна між Єгиптом і хетами тривала ще 18 років. Рамзесу II вдалося укласти мир, за яким монархи обох країн не лише припиняли війну, але й зобов’язувалися допомагати одне одному. Невдовзі хетів завоювали «народи моря», які завдали удару і по Єгипту.

Робота з документом

З УГОДИ ЄГИПЕТСЬКОГО ФАРАОНА РАМЗЕСА II ІЗ ЦАРЕМ ХЕТІВ 1278 р. до н. е.

Хай буде прекрасний мир і братство між дітьми дітей великого царя Хетів і Рамзеса, величного царя Єгипту. Єгипет і країна Хетів хай живуть, подібно до нас, у мирі й братстві на всі часи... Якщо піде який-не-будь ворог проти володінь Рамзеса, то хай Рамзес скаже величному царю Хетів: іди зі мною проти нього з усіма твоїми силами... Якщо Рамзес розгнівається на своїх рабів, коли вони піднімуть повстання, і піде приборкувати його, то разом із ним повинен піти і цар Хетів... Усе написане на срібній дошці тисяча богів та богинь країни Хетів зобов’язуються виконувати щодо тисячі богів та богинь Єгипту. Вони є свідками моїх слів.

Запитання до документа

Які зобов’язання мали Рамзес II і цар хетів за умовами миру?

Цікаво знати

«Народи моря» — так єгиптяни називали народи, які проживали на північному сході від Єгипту (на заході та півдні Малої Азії). У ХНІ ст. до н. е. ці народи утворили могутнії! військовий союз. Двічі вони нападали на Єгипет та обидва рази приходили з боку моря, тому й дістали назву «народи моря». Але їхні напади зазнали невдачі. Згодом ці народи розселилися на островах та на узбережжі Середземного моря.

4. Занепад Єгипту

Розповідь учителя

Близько 1069 р. до н. е. держава знову розпалася на дві частини — Верхній і Нижній Єгипет. Між їхніми правителями точилася запекла боротьба за панування над усією територією Єгипту. Це стало початком занепаду держави. Із півдня насувалися ефіопи, із заходу — лівійці. Ослаблену країну спочатку захопили ассирійці, а згодом — перси.

У 332 р. до н. е. Єгипет потрапив під владу Александра Македонського, одного з наймогутніших правителів стародавнього світу. Намісником у підкорену країну був призначений Птолемей, полководець Александра Македонського. Він і заснував останню династію царів Єгипту.

У 51—30 рр. до н. е. країною правила найвідоміша представниця цієї династії — Клеопатра VII. Цариця мріяла про відродження могутності держави. Але її бажанням не судилося здійснитися, оскільки Єгипет захопили римляни — нові володарі Середземномор’я.

До 395 р. н. е. країна лишалася римською провінцією. У VII ст. н. е. її завоювали араби, які остаточно змінили звичаї, традиції, культуру та релігію Єгипту.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Дидактична гра «Асоціації»*

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Які єгипетські фараони відзначилися завойовницькими походами?

2. Куди були спрямовані походи єгипетських царів?

3. За якого фараона Єгипет досяг найбільшого розширення?

4. Як вплинули на Єгипет завойовницькі війни фараонів?

5. У чому полягає суть релігійної реформи Ехнатона?

6. Який фараон уславився в битві при Кадеші?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель доручає учням самостійно визначити основні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

* Умови гри наведені в розробці уроку № 6.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання*. За додатковими джерелами підготуйте презентацію або повідомлення за однією з тем.

1) Як знайшли гробницю фараона Тутанхамона.

2) Видатні пам'ятки архітектури Стародавнього Єгипту.

3) Видатні пам'ятки мистецтва Стародавнього Єгипту.