Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

УРОК № 11

Тема. Заняття населення Стародавнього Єгипту.

Мета: познайомитися з періодизацією історії Стародавнього Єгипту; визначити особливості впливу природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації; охарактеризувати господарське та повсякденне життя стародавніх єгиптян; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «Раннє царство», «Давнє царство», «Пізнє царство», «іригація», «шадуф»; розвивати вміння працювати з історичною картою; виховувати інтерес до минулого людства.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Стародавній Єгипет», ілюстративні матеріали.

Основні терміни та поняття: Раннє царство, Давнє царство, Пізнє царство, іригація, шадуф.

Основні дати: друга половина IV тис. до н. е. — кінець VI ст. до н. е. — історія Стародавнього Єгипту.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель привертає увагу учнів до назви розділу II у підручнику — «Цивілізації Стародавнього Сходу», інформує їх про початок вивчення другої теми курсу, форми та методи роботи, проведення практичного заняття, уроку узагальнення й тематичного оцінювання тощо. Після цього оголошує тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Які регіони світу стали центрами виникнення землеробства?

2. Що таке цивілізація?

3. Де виникли перші міста?

4. Чому розвиток ремесла обумовлює виникнення обміну й торгівлі?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Шість запитань»*

Дидактична гра сприятиме активізації уваги учнів під час розгляду нового матеріалу.

1. Періодизація історії Стародавнього Єгипту

Розповідь учителя

Під історією Стародавнього Єгипту мається на увазі історія єгипетської цивілізації від часу зародження в Єгипті державності, яке відбулося в другій половині IV тис. до н. е., до падіння незалежності Єгипетської держави наприкінці VI ст. до н. е., коли Єгипет був включений до складу Перської держави. Історію Стародавнього Єгипту поділяють на такі періоди:

І. Додинастичний період. Він охоплював час від появи перших землеробів у долині річки Ніл до створення верхньоєгипетського й нижньоєгипетського царств. У цей період відбувається розклад родоплемінних відносин, з’являється соціальна диференціація, створюються елементи іригаційної системи, формуються перші державні утворення — номи.

II. Період Раннього царства. Правління І—II загальноєгипетської династії. Утворення єдиної Єгипетської держави (XXXI—XXIX ст. до н. е.).

III. Період Давнього царства. Правління III—VI династій (XXVIII— XXIII ст. до н. е.).

IV. Перехідний період. Правління VII—X династій (XXIII—XXI ст. до н. е.). Розпад єдиної Єгипетської держави на окремі номи.

V. Період Середнього царства. Відродження централізованої Єгипетської держави. Правління XI—XIII династій (середина XXI— XVIII ст. до н. е.).

VI. Другий перехідний період. Правління XIV—XVII династій (кінець XVIII — початок XVI ст. до н. е.). Ослаблення Єгипту. Народні повстання. Захоплення Єгипту гіксосами.

VII. Період Нового царства. Розквіт єгипетської цивілізації. Правління XVIII—XX династій (XVI—XI ст. до н. е.). Створення Єгипетської імперії.

VIII. Період Пізнього царства. (Правління XXI—XXX династій, XI— IV ст. до н. е.). Занепад Єгипту. Завоювання Єгипту Персією та включення його до складу Перської держави.

* Правила гри наведені в розробці уроку № 8.

2. Природа й населення Єгипту

Повідомлення та презентації учнів

Учні виступають із повідомленнями та презентаціями, підготовленими до уроку. Учитель систематизує й доповнює виступи учнів, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Єгипет розташований у Північно-Східній частині Африканського континенту. Його територію омивають Середземне й Червоне моря. Клімат країни спекотний. Вдень стояла неймовірна спека, температура повітря рідко опускалася нижче за +25°С. Ночі ж, навпаки, були холодними, а інколи навіть морозними. Більшу частину території Стародавнього Єгипту займали пустелі: Лівійська, Нубійська та Сахара. Стародавні єгиптяни за червоний колір пустель називали ці землі «Де-Шерет», тобто «червона земля». Серед розпечених пісків зустрічалися оази — місце в пустелі, де є рослинність і вода.

Із півдня на північ територією Єгипту протікає Ніл, що є найдовшою річкою світу. Вона починається в горах Центральної та Східної Африки та несе свої води до Середземного моря. Гирло Нілу розділяється на велику кількість маленьких річок-рукавів, що утворюють трикутник. Греки назвали його за виглядом своєї букви «Д» — дельта.

Землі в дельті річки називають Нижнім Єгиптом. Вище за течією простягається Верхній Єгипет.

Усе життя в Стародавньому Єгипті було підпорядковано Нілу та повністю залежало від нього. Саме тому греки влучно назвали Єгипет «даром Нілу». Але без наполегливої праці людей навряд чи цей дар був використаний.

У червні вода в Нілі починала поступово прибувати. Виходячи з берегів, річка затоплювала рівнинні землі. Потужний водний потік змивав усе на своєму шляху. Змінювався й колір води. Спочатку він був зеленим від водоростей, а потім ставав яскраво-червоним від ґрунтів, які траплялися на шляху річки.

У цей час річка оживала. Посеред води з’являлися цілі ліси тростини — папірусу, прилітала велика кількість птахів.

Цікаво знати

Папірус відігравав велику роль у житті єгиптян. У його заростях водилося багато птахів, звірів. Зі зв’язок папірусу виготовляли човни. Використовували його і в будівництві. Зі спеціально оброблених стебел папірусу виготовляли матеріал для письма, який схожий на папір. Його також називають папірус. Із настанням осені вода в річці починала спадати, і до листопада Ніл входив у свої береги. У місці, де перебувала вода, залишався родючий намул, який і дав назву життєдайній долині Нілу — «Та-Кемет» («чорна земля»).

Після повені погода впродовж кількох місяців залишалася стійкою та сприяла розвитку рослин.

Пращури сучасних єгиптян, які прийшли в долину Нілу за часів неоліту — понад 6500 років тому (у V тис. до н. е.), привели із собою одомашнених вівцю й козу. На відміну від найдавніших жителів долини, які збирали дикий ячмінь, вони почали вирощувати пшеницю. Вирощували давні землероби й фінікові пальми, виноград, льон. Із часом одомашнили качок, гусей, велику рогату худобу.

Робота з документом

ДІОДОР СИЦИЛІЙСЬКИЙ ПРО ПРИРОДУ ЄГИПТУ

...Єгипет простягається на південь... Із заходу він захищений Лівійською пустелею, у якій водиться величезна кількість диких звірів і яка тягнеться на великі відстані; відсутність води та будь-якої їжі робить подорож через неї не лише тяжкою, а й справді небезпечною. Із півдня такий самий захист йому дають нільські пороги та прилеглі гори. Тому ні пливти річкою, ні подорожувати суходолом практично неможливо, не маючи царських або подібних до них запасів. Із частин країни, що звернені на схід, одні захищені річкою, інші — оточені пустелею та болотистими місцинами, які мають назву «прірви»... Четвертий бік країни омиває... Єгипетське море...

Запитання до документа

1) Які географічні об’єкти, за словами історика, захищають Єгипет?

2) Що було необхідне мандрівникові, щоб здійснити подорож до Єгипту?

Поступово люди навчилися не лише обробляти землю, але й зрошувати свої поля водою з Нілу та відводити зайву воду під час повеней. Населення річкової долини процвітало, кількість жителів поступово зростала. Надлишок продуктів харчування надавав можливість розвивати ремесла. Певна частина людей уже могла не займатися землеробством, а виготовляти знаряддя праці, предмети домашнього вжитку, одяг, споруджувати будівлі різного призначення. Розвиток ремесел став поштовхом до розвитку торгівлі. Вона спонукала єгиптян вирушати на пошуки невідомих земель для збуту своєї продукції.

3. Повсякденне та господарське життя єгиптян

Колективна робота з підручником

Учитель доручає учням самостійно опрацювати відповідний матеріал параграфа та у вигляді плану визначити особливості повсякденного та господарського життя стародавніх єгиптян. Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація

Основою багатства Єгипту було сільське господарство. Але землеробство єгиптян цілком залежало від розливів Нілу. Щоб раціонально використовувати його позитивний вплив, єгиптяни навчилися приборкувати річку за допомогою дамб (земляних насипів) і каналів. Дамби стримували води під час сильних розливів, а канали підводили воду до ділянок землі, на які не поширювався розлив. Це давало змогу розширити територію, придатну для землеробства.

Робота з термінами та поняттями

Іригація (від латин. irrigatio) —зрошування. У Стародавньому Єгипті люди будували великі іригаційні споруди (дамби, канали, водосховища) для регулювання розливів Нілу та використання його вод із метою штучного зрошування полів.

Перші відомості про канали датуються XXII—XXI ст. до н. е. Найдовший із них сягав 2 тис. км. Відвойовувати землю в пустелі єгиптянам допомагали нескладні механізми.

Для підняття води на підвищені ділянки від XV ст. до н. е. єгиптяни почали використовувати так званий шадуф. Цей пристрій був схожий на «журавель» біля колодязя в українських селах. Від IV ст. до н. е. вже застосовували спіральні гвинти в циліндрі, які піднімали воду. Пізніше цей пристрій дістав назву «Архімедів гвинт». Згодом засобом для піднімання води служило механічне колесо.

Цікаво знати

Рік у єгиптян поділявся на три пори по чотири місяці. Сезон розливу (19 липня — середина листопада) — «ахет», потім сезон звільнення від води (середина листопада — середина березня) — «перет» і сезон «тему» — збирання врожаю (середина березня — 19 липня).

Робота з документом

ІЗ МОЛИТВИ СТАРОДАВНІХ ЄГИПТЯН ДО НІЛУ

...Слава тобі, Ніле, що приходиш у мирі. Щоб дати життя Єгипту... твої хвилі розливаються по садах, які створило сонце, ти втамовуєш усе, що прагне небесної вологи; коли ти спустишся на землю, їй бог дає зерно та закипають роботи в майстернях. Ти — творець пшениці і ячменю, тобою тримаються храми...

Запитання до документа

Чому стародавні єгиптяни зверталися з молитвами до Нілу та називали його «творцем пшениці і ячменю»?

Обробіток землі був для єгиптян настільки важливим, що оранку в листопаді, коли вода спадала, починав особисто фараон. Спочатку землю обробляли примітивним плугом. Потім її розпушували мотикою, а грудки розбивали дерев’яним молотом. Мотики виготовляли з дерева, пізніше — із металу. У дельті зерно висівали безпосередньо в намул, потім виганяли худобу, яка втоптувала його.

Урожай збирали у березні-квітні за допомогою серпа. Колоски зрізали посередині стебла та в’язали у снопи. На току тварини (вівці чи віслюки) копитами обмолочували колоски. Частина обмолоченого зерна залишалася в тих, хто обробляв землю, а інша до наступного року зберігалася в храмах і царських зерносховищах для майбутнього посіву.

Запаси використовували для їжі, якщо рік був неврожайний. Єгиптяни вирощували ячмінь, льон, пшеницю, часник, огірки. Із пшениці випікали хліб і готували пиво. Вирощували стародавні єгиптяни також виноград та садові культури. Центрами виноградарства й виноробства були дельта Нілу та оази. Виготовляли єгиптяни біле й червоне вина, у які додавали мед і спеції. Невтомна праця людей і Ніл робили Єгипет житницею Стародавнього Сходу, а згодом усього Середземномор’я.

Ремесло досягло значного розвитку вже за доби Давнього царства. Про це свідчать малюнки в єгипетських пірамідах, на яких зображені столяри, каменярі, шевці, ткачі, ковалі, гончарі, та вироби давніх майстрів, знайдені археологами.

Праця ремісників була спрямована на задоволення повсякденних потреб як багатих, так і незаможних єгиптян.

Давнім видом ремесла було ткацтво. Найвищого розвитку ткацтво набуло за доби Нового царства. У цей час єгиптяни навчилися виготовляти високоякісні тканини з льону та фарбувати їх. Одяг робили тільки з лляних тканин. Інші матеріали вважалися нечистими. Поширеними кольорами були червоний, синій, зелений, однак улюбленим кольором залишався білий.

Високого рівня в Стародавньому Єгипті досягло гончарство. Для виробів із глини використовувався гончарний круг. Готові вироби просушували та прикрашали малюнками. Закінчувався процес випалюванням у цегляних печах.

Єгиптяни вміли гарно обробляти камінь, дерево. Згодом навчилися виготовляти скло та обробляти й плавити метали (мідь, олово, золото, а згодом і бронзу). Ремісничі інструменти були різноманітні, але завжди прості. Найбільш складними вважалися теслярські й столярні інструменти. Також із бронзи єгиптяни виготовляли й інструменти для проведення хірургічних операцій.

Дельта Нілу була місцем, де вирувало життя різноманітних диких тварин і птахів. Це створювало основу для розвитку полювання. Найпоширенішою зброєю був великий лук. Для полювання на крокодилів і бегемотів застосовували багри.

Крім м’яса диких тварин і птиці, цінним джерелом харчування єгиптян була риба. У водах Нілу водилися сом, окунь, кефаль, короп, вугор тощо. Але в деяких номах певні види риб було заборонено їсти, бо їх вважали священними. Інколи це призводило до військових конфліктів із номами, де цю рибу вживали. Для рибальства жителі долини Нілу використовували різні знаряддя. У гробницях знайдено зображення сцен риболовлі сітками, звичайними гачками, гарпунами тощо.

Єгиптяни будували маленькі човни з папірусу та великі баржі, що перевозили кам’яні брили масою кілька сотень тонн. Із часом вони, опанувавши мистецтво будувати великі кораблі, що рухалися за допомогою вітрил і весел, навчилися плавати у відкритому морі.

Ніл був шляхом, який поєднував усі частини країни та допомагав спілкуватися із сусідами.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

ВАРІАНТ 1

Перевірка результатів виконання учнями завдань до дидактичної гри «Шість запитань».

ВАРІАНТ 2

Бесіда за запитаннями

1. Де розташований Єгипет? Як називали єгиптяни свою країну?

2. Які природно-кліматичні умови вплинули на зародження цивілізації в Єгипті?

3. Що було основою господарства Стародавнього Єгипту?

4. Коли в Єгипті з’явилися перші землероби?

5. Які пристрої використовувалися для штучного зрошення полів?

6. Які ремесла були поширені в Стародавньому Єгипті?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель доручає учням самостійно визначити основні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання. За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте розповідь про життя й заняття давньоєгипетського селянина або ремісника.