Історія України. 6—9 класи: шкільні таблиці

ТЕМА 1. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ УКРАЇНИ

Палеоліт на українських землях

Риси

Період

Ранній палеоліт

Середній палеоліт

Пізній палеоліт

Вид людини

Архантроп

Палеоантроп

Неоантроп

Основні заняття

Збирання рослинної їжі, слимаків, пташиних яєць. Полювання на дрібних тварин

Збиральництво. Полювання на мамонтів, диких коней, зубрів

Збиральництво. Полювання на мамонтів, бізонів, північних оленів. Застосування різних способів полювання

Знаряддя праці

Чопери, ручні рубила

Гостроконечники, скребла

Різці, скребла, ножі, сокири, наконечники списів

Форма об’єднання людей

Первісне людське стадо

Материнський рід

Материнський рід

Відомі стоянки

Усього близько 30 стоянок. Найвідоміші: Королеве, Лука-Врублевецьке, Деркул, Амвросіївка, Киїк-Коба

Усього близько 200 стоянок. Найвідоміші: Молодове, Житомирська, Антонівка, Киїк-Коба

Усього близько 500 стоянок. Найвідоміші: Мізин, Межиріч, Кирилівська, Амвросіївка, Молодове, Пушкарі

Мезоліт на українських землях

Основні заняття

Полювання на невеликих тварин та птахів, риболовля, річкове збиральництво (ловля раків і птахів)

Здобутки і досягнення

Поява лука і стріл — одного з перших механічних пристроїв, винайдених людиною

Приручення людиною першої тварини — собаки

Поширення вкладишевих (набірних) знарядь: мікролітів (дрібних відщепів, які закріплювалися в пазах дерев’яних або кістяних знарядь) та макролітів (кам’яних знарядь великих розмірів для обробки деревини)

Винайдення човнів і плотів — найдавнішого водного засобу пересування

Колективи людей

Провідним осередком залишалася родова громада. Громади, пов’язані спорідненістю, шлюбними та дружніми стосунками або сусідством, об’єднувалися в племена

Найвідоміші стоянки

Волоське, Василівка, Мурзак-Коба, Фатьма-Коба, Кудлаївка, Гребеники, Кодак та ін. (усього відкрито понад 300 пам’яток: стоянки, культові місця, поховання)

Неолітична революція

Терміном «неолітична революція» англійський археолог Гордон Чайлд визначив зміни, які відбулися в житті людей в епоху неоліту — останньої доби кам’яного віку.

Кочовий спосіб життя — форма відтворюючого господарства, що характеризується розведенням певних видів тварин (коней, овець тощо), відсутністю постійних поселень та постійним переміщенням населення й стад.

Осілий спосіб життя — форма відтворюючого господарства, що характеризується заняттям населення землеробством і присадибним тваринництвом і постійним проживанням на одному місці.

Загальні риси трипільської культури (кінець V тис. до н. е. — середина III тис. до н. е.)

Назва походить від с. Трипілля під Києвом, відкритого в 1893 р. археологом Вікентієм Хвойкою.

Етнічна належність не встановлена. Відомо понад 3 тис. поселень та 200 поховальних пам’яток.

Основу господарства складало орне землеробство і скотарство. Вирощували пшеницю, ячмінь, горох. Землеробство було екстенсивним, переложним: один раз на 50—70 років ділянки і поселення переносилися на нові місця. Основу стада складала велика рогата худоба. Дрібну рогату худобу і свиней розводили на м’ясо.

Поширена в лісостеповій смузі від Румунського Прикарпаття на заході до Середнього Подніпров’я на сході. На пізньому етапі обіймала територію у 200 тис. км2 і сягала Північного Причорномор’я на півдні.

На ранніх етапах поселення були невеликими, складалися із 7—14 жител на площі в 1—2 гектари. Розташовані на берегах річок, схилах долин.

Наприкінці V — у першій половині IV тис. до н. е. у межиріччі Південного Бугу та Дніпра виникають протоміста. Усього відомо близько 20 поселень площею понад 100 гектарів. Найбільше — Таллянки, де на площі в 450 гектарів було розміщено 2800 будівель, у яких мешкало до 14 тис. осіб.

Унаслідок екологічної та господарської кризи першої половини III тис. до н. е. трипільська культура розпадається на окремі локальні групи.

Зміна форм суспільної організації

Період

Основні риси

Ранній палеоліт

Первісне людське стадо — невелике нестійке об’єднання первісних людей

Середній палеоліт

Пізній палеоліт

Родова громада — сталий колектив родичів, що мають спільну власність і працюють разом. Її основою був рід

Мезоліт

Плем’я — група родових громад, які мають спільні мову, територію, вірування, матеріальну та духовну культуру

Неоліт

Енеоліт

Перехід від материнського роду (матріархату) до батьківського (патріархату)

Доба бронзи

Союзи племен — політичні об’єднання кількох племен (за певних умов ставали зародками державної організації)

Уявлення давніх слов'ян про будову світу богів

Слов’янське язичництво — це цілісна система уявлень про світ і місце людини в ньому. У слов’ян існували традиційні для індоєвропейців уявлення про трищаблеву будову світу богів, де на кожному рівні розміщувалися, як правило, парні боги, що певною мірою протистояли один одному.