Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів

6.2. Військове мистецтво козацтва. Доба героїчних походів. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний, його політична, військова та просвітницька діяльність. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

1616 р. - Взяття запорозькими козаками на чолі з П. Сагайдачним турецької фортеці Кафи.

1618-1648 рр. - Тридцятилітня війна в Європі між двома коаліціями держав: Габсбурзькою католицькою (Австрія, Іспанія, Польща, Ватикан) і протестантською (Англія, Нідерланди, Данія, Франція, Швеція). Участь українських козаків у воєнних діях.

1618 р. - Похід 20-тисячного козацького війська Сагайдачного в Московію на допомогу королевичу Владиславу. Деулінське перемир'я. Приєднання до Польщі Чернігово-Сіверщини та Смоленщини.

1620 р. - Польсько-турецька війна. Поразка польського війська на Цецорських полях у Молдові.

1620 р. - Відновлення православної ієрархії. Обрання київським православним митрополитом Йова Борецького.

1621 р. - Хотинська війна. Участь козацького війська під проводом П. Сагайдачного в Хотинській війні на боці Речі Посполитої.

Військове мистецтво козацтва

Збереглося чимало свідчень військової майстерності козаків. Із покоління в покоління передавали на Січі здобуті в боях знання й досвід, які й донині слушно вважаються справжнім військовим мистецтвом.

Козацька піхота. Гучної слави зажила козацька піхота - основний рід козацького війська. На відміну від піхотних підрозділів європейських армій, що виконували завдання лише за підтримки кінноти, вона завжди діяла власними силами. Під час бою козаки-піхотинці шикувались у три шеренги. Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала рушниці. Під час особливо жорстоких битв застосовувався й інший бойовий лад. Приміром, козацьке військо могло змішуватися з ворожим. Такий бій козаки називали галасом.

Найоригінальнішим і найпопулярнішим серед козаків був бойовий порядок, що називався табором. Табір застосовувався козацьким військом на марші, в обороні та наступі. Він будувався з возів, скріплених ланцюгами у кілька рядів та вилаштуваних чотирикутником, півмісяцем або ж овалом.

Наступаючи на ворога, піхота виходила назовні, але в разі небезпеки поверталася в захисне кільце. Сучасники називали табір «рухомою фортецею», бо козаки під прикриттям возів могли долати сотні кілометрів голим степом.

Козацька розвідка. Постійна загроза нападів змушувала козаків дбати про розвідку. У запорізькому війську були сторожова служба й дозір. Козацькі розвідувально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріпленнях на кордонах українських земель. Для спостереження за місцевістю козаки також використовували давні кургани або насипали свої.

Козацька зброя. Запорожці були великими майстрами артилерійської справи. Вони віддавали перевагу легким гарматам, які уможливлювали вільне маневрування під час бою. Для штурму козаки використовували різноманітні укриття, зокрема гуляй-городи - спеціальні пристрої з дерев’яних щитів на колесах або полозах з отворами (амбразурами) для рушниць і гармат. Із-поміж зброї особливою шаною в козаків користувалися рушниця, спис і шабля.

Козацький флот. Військова майстерність козаків повною мірою виявлялась і в морських походах. Козацький флот складався з легких, надзвичайно маневрових човнів - чайок. Чайки рухалися або веслами, або вітрилами, що давало змогу якнайкраще використовувати погодні умови. Вони могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких і неповоротких турецьких галер.

Козацький рухомий табір

Козацька чайка

Петро Конашевич Сагайдачний

Морські походи козаків

Добою героїчних походів називають період вдалих морських походів козаків на володіння султанської Туреччини та її васала - Кримського ханства - протягом перших двох десятиліть 17 ст.

Літо 1606 р. Від козацьких нападів запалало все турецьке узбережжя Чорного моря. Козаки завдали удару відразу по трьох найміцніших турецьких фортецях - Акерману, Кілії, Варні. Вкрай занепокоєний султан наказав перетнути Дніпро залізним ланцюгом, залишивши посеред річки браму, на яку з кріпосних веж було націлено гармати.

Осінь 1608 р. Запорожці здобули Перекоп, а невдовзі - Ізмаїл, Кілію та Акерман.

1614 р. Флотилія козацьких чайок перетнула Чорне море. Висадившись під Трапезундом, козаки переможним походом пройшли по турецькому узбережжю, здобули Синоп, знищили гарнізон фортеці, арсенал, спалили місто й кораблі турків.

1615 р. На 80 чайках вони рушили на турецьку столицю, де, крім флоту, стояла султанська гвардія із 30 тис. вояків. Козаки спалили портові споруди й повернули назад. Розлючений султан вкотре наказав наздогнати й знищити зухвальців. Однак біля Очакова запорожці першими напали на турецьку екскадру, захопили в полон старшого експедиції. Захоплені галери знищили на очах очаківської залоги.

1616 р. Найпотужніший удар козаків. Здобуто Кафу - найбільший невільничий ринок у Криму. Визволено кілька тисяч бранців.

Політична, військова та просвітницька діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного

Початок гетьманування Сагайдачного випав на 1605—1610 рр. На гетьманство його обирали кілька разів. Заслуги гетьмана:

1. Впорядкував козацьке військо. Вперше створено дисципліновану козацьку армію, озброєну до останнього козака вогнепальною зброєю і тогочасною артилерією.

Домігся зростання кількісного складу запорозьких флотилій, у яких чисельність чайок — головних бойових одиниць - досягла кількох сотень.

2. Успішна дипломатична діяльність.

Завдяки дипломатичним заходам Сагайдачного поважали при королівському дворі - адже вперше поляки мали справу з авторитетним козацьким ватажком, з яким можна було вести переговори і який умів тримати в покорі козацьку стихію.

Неухильно обстоював козацькі. права. Усупереч численним домовленостям із польським урядом, які забороняли козакам здійснювати походи проти Туреччини, Сагайдачний вдавався до нових атак, що загострило відносини між Османською імперією та Польщею аж до стану війни. Така ситуація була на користь козацтву: за умов постійної загрози з боку Туреччини Польща не наважувалася знищити козацтво - свого союзника в боротьбі проти турків.

3. Участь у тогочасній європейській політиці.

Підтримуючи наміри польського королевича Владислава здобути корону Московської держави, на початку літа 1618 р. повів 20-тисячне козацьке військо на Москву. Похід виявився швидким і вдалим. Внаслідок походу 1 грудня 1618 р. в с. Деуліні підписано мирну угоду між Московською державою та Річчю Посполитою. За угодою перемир’я між двома державами укладалося на 14,5 років; Польща отримала Смоленщину і Чернігово-Сіверську землю.

4. Підтримував православну церкву, приділяв увагу освітнім справам.

Ініціатор відновлення 1620 р. вищої ієрархії православної церкви, фактично втраченої після Берестейської унії. Ця акція здійснювалася спільними зусиллями Київського братства й запорозьких козаків, стосунки між якими стали особливо тісними після вступу всього Війська Запорозького до братства.

Стояв біля витоків Київської братської школи.

Герб Війська Запорозького

Гетьман Конашевич-Сагайдачний на коні

Здобуття Кафи запорожцями

Участь українського козацтва в Хотинській війні

5-7 червня 1621 р. в урочищі Суха Діброва на Черкащині відбулася спільна рада реєстрового й нереєстрового козацтва, на якій розглядалися пропозиції польського сейму щодо участі козацтва у війні проти Туреччини. Козацька рада ухвалила виступити спільно з поляками за умови виконання польським урядом низки вимог, зокрема: визнання прав козацтва; розширення реєстру; дотримання релігійної рівноправності;

підтримки відновленої церковної ієрархії. Умови мало повідомити королю козацьке посольство, яке очолював Сагайдачний.

Командувати козацьким військом у 40 тисяч осіб рада доручила Яцьку Бородавці.

Під Хотинською фортецею (нині у Чернівецькій області) зійшлися 35-тисячна польська й 250-тисячна турецько-татарська армії. Польське командування з нетерпінням чекало на козацькі загони. Незабаром із Варшави прибув Сагайдачний. Його було обрано гетьманом. Під керівництвом Сагайдачного козаки відбили дев’ять штурмів, здійснили кілька нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними. Основний тягар війни припав на українське козацтво.

П'ятитижневі бої, вирішальну роль у яких відігравала козацька піхота, закінчилися для турецько-татарських сил поразкою. 29 вересня 1621 р. між Річчю Посполитою й Туреччиною було укладено мирний договір.

Завдяки Хотинській війні Польща відвернула загрозу втрати чималих територій. Перша гучна перемога над турецькою армією, здобута в суходільних боях, мала величезне міжнародне значення. Вона спростувала думку про непереможність Османської імперії і спричинила спалах визвольної боротьби підкорених турками народів.

Після Хотинської війни Туреччина на тривалий час відмовилася від наміру завоювати всю Європу.

Завдяки героїчним діям у Хотинській війні запорожці здобули загальне визнання у Європі як хоробрі і мужні воїни, які вправно володіють військовим мистецтвом як на суші, так і на воді.