Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Уроки 7-8. КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: дат діяльності Кирило-Мефодіївського братства;

• має розуміти: роль Київського університету як центру українського національного відродження; програмові положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;

• має вміти: характеризувати діяльність Кирило-Мефодіївського братства; пояснити значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху; обґрунтувати судження про історичне значення Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Всупереч прагненню імперського уряду перетворити Київський університет на форпост російського самодержавства, в його стінах завжди жили і розвивалися прогресивні ідеї. Упродовж 1830 1860-х рр. університет був одним із центрів польського національно-демократичного руху, а 1845-1847 рр. тут розгорнуло свою діяльність Кирило-Мефодіївське братство, яке розробило першу політичну програму для українства.

У грудні 1845 — січні 1846 року в Києві утворилася таємна політична організація Кирило-Мефодіївське братство, яке було назване на честь слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія.

Засновники: Микола Костомаров — історик, професор Київського університету, Василь Білозерський — полтавський учитель, Микола Гулак — дослідник історії права, службовець канцелярії. Згодом приєдналися: Пантелеймон Куліш, Панас Маркович та інші. У квітні 1846 року членом Кирило-Мефодіївського братства став і Тарас Шевченко.

Повідомлення учнів

Учні виступають з повідомленнями про життя і діяльність Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

Учитель. За різними даними, до товариства входило від 12 до 100 осіб. Програмові положення Кирило-Мефодіївського братства викладено в «Книзі буття українського народу» (Законі Божому), «Статуті Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія», відозвах «До братів-українців», «До братів-росіян», «До братів-поляків».

Орієнтовне завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

♦ Проаналізувати (усно або письмово) програмові документи Кирило-Мефодіївського братства щодо минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини і виконати завдання.

Джерела

845 р. кінець — 1846 р. —

рукопис М. І. Костомарова «Книга буття українського народу»

[41.] ...уряднику і правителю не достоїть робить те, що він здумав, а те, що постановлено: і уряднику, і правителю не достоїть величаться та

помпою очі одводити, а достоїть йому жити просто і працювати для общества, і пам’ятовати, що власть його од бога, а він сам — грішний чоловік та ще й сам[ий] послідн[ій], бо усім слуга.

[42.] ...пани повинні свободить невольників і зробиться їм братами, а багаті повинні наділить нищих, і нищі стали б также заможні, як багаті; так було б, якби пановала любов християнська в серцях, бо хто кого любить, той х[о]че, щоб другому було также хороше, як йому.

[75-76.] І Україна, поєднавшись с Польшею як сестра з сестрою, як одно плем’я слов’[янське] також с другим люд[ом]слов’[янського] брат[ства]; вони не сотворили, ні царя, ні пана, а сотворили братство — козацтво, куди кожний приставив], був би він пан чи невольник, аби христ[иянин]. Там усі були рівні і старшини вибирались і повинен був слугувати всім і за всіх працювати. І жодної помпи, ні титула не було між козаками.

[86.] Але не скоро так думалось, козацтво піднялось, а за ним весь народ — вибили і прогнали панів, і стала Україна, земля козацька, єсть то вольне, бо всі були вільні й рівні.

[92.] Але сього не второпали ні ляхи, ні москалі.

І бачать ляхи і москалі, що нічого не зроблять з Україною, і сказали між собою: не буде вона ні тобі, ні мені, роздерли її пополам, по ліву сторону Дніпра москал[еві], по праву — ляхові.

1845 р. кінець — 1846 р.

Список «Книги буття українського народу» М. І. Костомарова, що був вилучений у М. І. Гулака під час обшуку в Олексіївському равеліні 2 квітня 1847 р.

[107] І панує деспот кат над трьома народами слов’янськими, править через німців, псує, калічить, нівечить добру натуру слов’янську і нічого не зробить.

[108] Бо голос України не затих. І встане Україна з своєї могили, і знову озоветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні крепака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні в хорутан, ні у сербів, ні в болгар.

[109] Україна буде неподлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде намальована Україна: «От камень, его же не брегоша зиждущий, той бисть во главу».

1845 р. кінець — 1846 р. —

Статут Кирило-Мефодіївського товариства

Главные идеи

1. Принимаем, что духовное и политическое соединение славян есть истинное их назначение, к которому они должны стремиться...

3. Принимаем, что каждое племя должно иметь правление народное и соблюдать совершенное равенство сограждан по их рождению, христианским вероисповеданиям и состоянию.

4. Принимаем, что правление, законодательство, право собственности и просвещение у всех славян должны основываться на св[ятой] религии господа нашего Иисуса Христа.

5. Принимаем, что при таком равенстве образованность и чистая нравственность должны служить условием участия в правлении.

6. Принимаем, что должен существовать общий Славянский собор из представителей всех пле[мен].

Главные правила общества

1. Установляєм общество с целью распространения вышеизложенных идей преимущественно посредством воспитания юношества, литературы и умножения числа членов общества. Общество именует своими покровителями святых просветителей славянства Кирилла и Мефодия и принимает своим знаком кольцо или икону с именами или изображением сих святых...

5. В члены принимаются славяне всех племен и всех званий.

6. Совершенное равенство должно господствовать между членами.

7. Так как в настоящее время славянские племена исповедуют различные вероисповедания и имеют предубеждение друг против друга, то общество будет стараться об уничтожении всякой письменной и религиозной вражды между ими и распространять идею о возможности примирения разногласий в христианских церквях.

8. Общество будет стараться заранее об искоренении рабства и всякого унижения низших классов, равным образом и о повсеместном распространении грамотности.

9. Как все общество в совокупности, так и каждый член должны свои действия соображать с евангельскими правилами любви, кротости и терпения... Помітка. Найдено в бумагах Гулака, а писано рукою Белозерского.

1847 р. травня 26. —

доповідь О. Ф. Орлова Миколі І про діяльність

Кирило-Мефодіївського товариства і пропозиції щодо покарання його членів

Украйно-славянское общество

...По словам Белозерского и Костомарова, цель их общества состояла в соединении славянских племен, но они полагали соединить племена под скипетром вашего и. в. Не касаясь до настоящего образа правления в России, они желали только, чтобы имеющие присоединиться к нам иноземные славянские племена устроены были по примеру Царства Польского. Им казалось, что ваше в., по силе духа вашего, одни можете совершить это великое дело, но сомневаясь, чтобы ваше в., занятые внутренним благоустройством государства, соизволили принять участие в этом предприятии, они надеялись достигнуть соединения славян своими средствами.

Средства эти должны были ограничиваться следующими мерами: воодушевлением славянских племен к уважению собственной их народности, изгнанием из нравов их всего иноземного, уничтожением вражды и водворением согласия между ними, склонением их к исповеданию одной православной веры, заведением училищ и изданием книг для простого народа. Они полагали, что славянские племена этими мирными средствами были бы доведены до того, что впоследствии сами слились бы в одно целое. Но цель украйно-славянистов при таких средствах была бы достигнута не прежде, как через сотни или тысячи лет (это их собственные слова).

Общие выводы

Обозрение всех этих обстоятельств приводит к следующим убеждениям: Украйно-славянское общество св. Кирилла и Мефодия было не более как ученый бред трех молодых людей. Учредители его Гулак, Белозерский и Костомаров по самому положению ученых людей в свете, конечно, были бы не в состоянии ни вовлечь в свое общество военных или народ, ни сделаться скорою причиною восстания. Но вред от них мог произойти медленный и тем более опасный. Быв при воспитании юношества, они имели случай посеевать в возврастающем поколении испорченность и приготовлять будущие неустройства. К счастью, зло еще не созрело, частью уничтожилось само собою, а остальное предотвращено распоряжениями правительства.

Дело сие производилось со всею строгостью и можно быть уверенным, что оно вполне исследовано, что следов Украйно-славянского общества не осталось и что с арестованием Шевченко и Кулиша ограничены наиболее действовавшие и украйнофилы, чего однако же нельзя сказать вообще о славянофилах, о чем будет представлен особенный всеподданейший доклад, ибо до славянофилов настоящее дело не касалось и не должно было касаться.

Записка Василя Білозерського

1) Такъ какъ цЪль общества будетъ возвращеніе Славянскимъ народамъ ихъ самостоятельности и нравственной свободы, то каждый членъ долженъ стараться распространить правильныя идеи о свободъ, основанной на христіанскомъ ученіи и на народномъ правЪ.

2) Такъ какъ эта свобода достижима для насъ и другихъ покоренныхъ племенъ только при соединеніи Славянъ въ одно государство, основанное на уваженіи народности каждаго, то члены должны распространять: а) познанія о Славянахъ и о правЪ каждаго изъ ихъ племени на самостоятельность; b) Пробуждать любовь къ Славянамъ и ихъ народности и уничтожать разными средствами всякое предубЪжденіе, существующее между племенами; с) распространять памятники, пробуждающіе народность и сознаніе взаимнаго братства.

3) Если членъ общества замЪтитъ въ комъ-либо изъ людей благомыслящихъ стремленіе, сообразное принятому, то можетъ принять его въ число членовъ. Но при этомъ должно открывать о существованіи общества только тЪмъ, которые, сознавая важность его дЪйствій и направленія, въ основаніи души своей имЪютъ чистыя христіанскія побужденія и неподозрительную совЪсть.

4) Стараться избЪгать наименованія тЪхъ лицъ, которыя приняты въ обществъ.

5) ДЪйствовать на умы молодыхъ людей и женщинъ съ цЪлью, принятою обществомъ, и помогать всЪми средствами тЪмъ изъ нихъ, которые могутъ быть полезны для приготовленія общества къ новому порядку, который наступить можетъ. Должно дЪйствовать на умъ женщинъ съ цЪлью указать имъ воспитаніе въ духЪ Славянской идеи.

6) Стремиться къ опредЪленной цЪли твердо, примЪрно, осторожно и спокойно, но ни въ какомъ случаЪ не показывать вида боязни, не подавать обыкновеннымъ людямъ и повода думать, что говорится и дЪйствуется въ противность настоящему порядку.

7) Должно сближаться съ народомъ, заботиться о его образованіи и благосостояніи и обнадеживать его возможностью перемЪны существующаго порядка.

Завдання

1. Зробіть власний висновок, чи можна назвати Кирило-Мефодіївське братство: 1) політичною; 2) просвітницькою; 3) патріотичною організацією. Відповідь свою обґрунтуйте.

2. Назвіть та охарактеризуйте головні напрями громадсько-політичної діяльності братства.

3. У чому російські жандарми вбачали головну небезпеку діяльності братства?

4. У чому полягало історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства?

Орієнтовне завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

1. Проаналізувати (усно або письмово) літературні твори Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху.

2. Визначити головні заслуги Т. Шевченка у справі українського національного відродження.

IIIДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.