Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Урок 6. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: дати діяльності осередків національного та опозиційних рухів;

• має розуміти: роль Харківського університету як центру українського національного відродження;

• має вміти: показати на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій; охарактеризувати розгортання національного руху; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з документом

♦ Прокоментуйте уривок із праці М. Грушевського.

«...В Східній Україні, задніпрянській... змосковщилося все, що підіймалося над масою народною. Стара книжна мова вимерла, на московське перейшла. Слово народне жило тільки серед простого народу та... серед нижчого духовенства, попів та дяків — бакалярів, ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою неволею, лежала мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже не встане — прийшов останній кінець українському життю...»

(Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 441.)

IIIСПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичною інформацією

1-ша група

♦ Опрацювати історичну інформацію і підготувати повідомлення про громадську течію «традиціоналісти».

Метою діяльності «традиціоналістів» було відстоювання залишків традицій Гетьманщини, зокрема збереження української системи судочинства та реставрації козацького війська. До «традиціоналістів» належать представники козацької старшини А. Чепа, В. Полетика, Р. Маркович. Частина традиціоналістів прагнула повернути гетьманські порядки за допомогою іноземних держав. Так, у квітні 1791 року, за дорученням українських патріотичних кіл В. Капніст у Берліні вів переговори з представниками пруських урядових кіл, зокрема із міністром закордонних справ Прусії І.-Ф. Герцбергом про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові в разі відкритого збройного виступу проти російського самодержавства. Проте відповідь була обережною: пропонувалося повернутися до цього питання, якщо справді почнеться пруссько-російська війна. Проте невдовзі прусько-російські відносини нормалізувалися.

2-га група

♦ Опрацювати історичну інформацію та підготувати повідомлення про громадську течію «асиміляторів».

На думку «асимиляторів», ідея автономії України вже не відповідала вимогам часу і вони сприймали Російську імперію, як власну батьківщину. До «асиміляторів» належали представники козацької аристократії: О. Безбородько, П. Завадовський, І. Гудович, Д. Трощанський, Г. Милорадович. Це була частина української старшини, яка прагнула «спокою» в усій Російській імперії.

О. Безбородько виступив опонентом проекту В. Капніста щодо створення в Україні козацького війська. Згодом відкинув пропозицію князя М. Рєпніна про формування полків з колишніх запорожців для боротьби з польським повстанням, вбачаючи в цьому небезпеку «збаламутити народ, що пам’ятає Хмельницького».

Робота з підручником

♦ Опрацювати відповідний текст підручника та скласти таблицю про діяльність Новгород-Сіверського гуртка, надати відповіді на запитання.

1. Хто входив до складу Новгород-Сіверського гуртка? Які цілі вони перед собою ставили?

2. Яким був внесок Новгород-Сіверського гуртка в український національно-визвольний рух?

Орієнтовний варіант таблиці

Час існування

80-90-ті рр. XVIII ст.

Склад учасників

О. Гудович, Г. Волинський, Г. Полетика, О. Рачинський, В. Шишацький та ін.

Цілі гуртка

Поновлення автономії Гетьманщини.

Розвиток національної культури.

Поширення патріотичних публіцистичних творів.

Створення проектів розвитку освіти в Україні (відкриття гімназії та університету в Новгород-Сіверську, заснування «Академічного зібрання», відродження українських козацьких формувань)

Форми діяльності

Спроби знайти підтримку ідей поновлення державної незалежності України (місія Василя і Петра Капністів у Пруссію)

Учитель. Ідеї національного відродження поширюються і в літературі. «Історія Русів» став найбільш видатним історичним твором в Україні кінця XVIII — початку XIX ст. Уперше «Історію Русів» 1846 р. опублікував у Москві відомий діяч культури Осип Бодянський.

Найвизначнішим твором нової, яка ґрунтувалася на живій українській мові, української літератури даного періоду стала «Енеїда» Івана Котляревського. З опублікуванням цієї книги розпочався процес пробудження власної свідомості українського народу.

Робота з таблицею

♦ Розглянути таблицю «Український рух на Слобожанщині на початку XIX ст.» і відповісти на запитання «Чи згодні ви з твердженням, що наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Слобожанщина стала колискою загальноукраїнського національно-культурного відродження?» Свою думку доведіть.

1805 р. — відкриття університету в Харкові

1816-1819 рр. — видання в Харкові журналу «Український вісник»

1834 р. — видання «Малоросійських оповідань» Г. Квітки-Основ’яненка М. Костомаров починає писати твори українською мовою Створення літературного об’єднання «Харківські романтики»

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про громадську діяльність Т. Шевченка, М. Костомарова та П. Куліша.