Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Урок 48. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має розуміти: суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій); розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку; роль театру в розвитку українського руху; позитивне значення меценатства для розвитку української культури; причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині XIX і на початку XX ст. в культурі; особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України; поняття «реалізм», «український модерн», «меценат»;

• має вміти: показати на карті місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам'яток архітектури й образотворчого мистецтва; охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті; розпізнати й описати пам'ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Богдана Ханенка.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Складання тез

• За розповіддю учителя та матеріалами підручника скласти тези про особливості розвитку культури.

Орієнтовний вигляд тез

• Культура розвивалась під впливом культур панівних народів.

• Збільшується потреба в кваліфікованих кадрах.

• Пожвавлюється інтерес широких кіл населення до своєї історії, мови, культури.

• Провідником національних ідей стає інтелігенція.

• Виникають громадсько-культурні об’єднання.

• Українську культуру підтримують меценати.

• Значна частина українських митців емігрує за кордон.

• Незначний відсоток українців у містах гальмував розвиток культури.

• Різниця в рівнях і можливостях розвитку української культури на Заході і Сході України.

• Відкритість української культури, посилення зв’язків з культурами слов’янського світу Західної Європи.

Робота з таблицею

♦ На основі тексту підручника складіть таблицю «Література і видавнича справа в українських землях».

Письменник

Його внесок в літературу

   

Бесіда

1. У чому полягала історична заслуга української літератури?

2. Як розвивалась у цей період преса?

Учитель. 1907 року М. Садовський заснував у Києві перший в Україні стаціонарний український театр, де наступного року відзначалося 25-річчя сценічної діяльності М. Заньковецької. Представники родини Тобілевичів зробили видатний внесок у справу культурно-мистецького розвитку українського національного професійного реалістичного театру.

Робота з документом

• Прокоментуйте документ.

Мирослав Семчишин про Миколу Лисенка

«...Значення мистецтва української музики Лисенка для українського народу таке саме, як Глінки для росіян, Шопена для поляків, Сметани для чехів чи Гріг для норвежців... Крім Артемівського “Запорожця”, справді мистецької музики до Лисенка в нас не було».

Робота з біографічними довідками

• Дайте оцінку діяльності Лесі Українки, Соломії Крушельницькойї та Марії Заньковецької, Миколи Лисенка.

Робота з візуальними джерелами

• Розглянути візуальні джерела, опрацювати відповідний матеріал підручника і проаналізувати їх за планом.

1. Як називається картина?

2. Хто є автором? Що ви знаєте про його творчість?

3. До якого жанру живопису належить?

4. Опишіть картину.

5. Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору?

Перелік візуальних джерел

• Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. 1888. Скульптор М. Мікешин.

• Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880-1891. І. Рєпін.

• Картина «Козаки в степу». 1890. С. Васильківський.

• Картина «Святочне Ворожіння». 1888. М. Пимоненко.

• Картина «Дівчина в червоному капелюсі». 1902-1903. О. Мурашко.

• Картина «Портрет Лесі Українки». 1900.1. Труні.

Робота з підручником та додатковими джерелами інформації

• Опрацювати матеріал підручника та додаткові джерела інформації про стан архітектури в українських землях наприкінці XIX — на початку XX ст. і підготувати повідомлення про пам’ятки архітектури.

Перелік пам’яток

1. Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864-1873.

2. Володимирський собор у Києві. 1862-1896.

3. Будівля оперного театру в Одесі. 1883-1887.

4. Будинок з химерами в Києві. 1901-1903.

5. Будинок Полтавського губернського земства. 1903-1908.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

• На основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча мистецтва другої половини XIX — початку XX ст. (на вибір учителя або учнів).

Орієнтовне джерело

• https://uk.wikipedia.org/wiki/Ханенко_Богдан_Іванович.

IIIДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.