Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Уроки 44-45. УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИЧНИЙ І НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РУХ У 1907-1914 РР.

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: дати впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії;

• має розуміти: тенденції й суперечності модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині; значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху; поняття «політизація національного руху», «ксенофобія»;

• має вміти: охарактеризувати й проаналізувати діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині; пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух 1907-1914 рр.; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте текст і виконайте завдання.

1. Порівняйте стан національного руху в Закарпатті та на Буковині. Зробіть висновки.

2. Чим можна пояснити значне поширення москвофільства в національному русі Закарпаття?

Дмитро Дорошенко про успіхи національного руху в Буковині

«Маленька Буковина почала відроджуватися на початку 80-х років, стаючи щораз ближче до галицького і загальноукраїнського життя... У 80-х роках уперше провели буковинські українці своїх послів до Буковинського сейму, а по виборах 1911 року мали їх 17 на всіх 53 послів. До парламенту у Відні висилала Буковина 5 послів, які виступали звичайно разом з українськими послами з Галичини. Перед війною Буковина на 300 тисяч українського населення мала три українські гімназії, 1 учительську семінарію, українська народна школа була у кожному селі. Широко були розвинуті читальні по селах, “Січі” та кооперативи».

Н. Полонська-Василенко про життя українців у Закарпатті

«Тяжким гнітом для Закарпаття була влада Угорщини. Автономію, яку було здобуто для частини Закарпаття, скасовано. Урядовою і викладовою мовою в школах стала угорська. Навіть у парафіяльних школах введено угорську мову... Міністерство освіти почало вживати латинської абетки замість української. Мадяризація нищила українську культуру, господарське життя. Природним наслідком посилення мадяризації було зростання москвофільства. Це було природним явищем, протестом проти акції угорців, самообороною проти національного знищення».

Учитель. Під час першої російської революції 1905-1907 рр. активізувались чорносотенці. Так називали російські монархічні та ультранаціоналістичні організації, що виступали за збереження самодержавства на основі уваровської формули «Православіе, Самодєржавіе, Народность». У цей період зростає шовінізм — пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над іншими.

Робота з історичним джерелом

♦ Опрацюйте текст, дайте відповіді на запитання.

1. Прокоментуйте кожен з пунктів цього документа.

2. Яку мету, на вашу думку, переслідував автор, видаючи цю працю?

Цензор Сергій Щоголєв про українську мову

1. Украинский язык малопригоден для создания родной малороссам областной культуры.

2. Наличность в малорусской или украинской популярной литературе своеобразной орфографии является фактором, вредящим народной грамотности и тормозящим культуру Юга России.

3. Южнорусская народная школа не нуждается в малорусских учебниках и преподавании: учебники же и книги на языке украинском не только бесполезны, но и вредны.

4. Национализация малорусских народных училищ, как указано М. Драгомановым, необходима для федеративного распада России, для уничтожения единства и сплоченности русского народа как великодержавной единицы в Европе.

5. В Западной Руси украинский книжный язык — плоть от плоти языка польского — обеспечивает украинскому движению поддержку и сочувствие колонизаторов».

Повідомлення учнів про про «Справу Бейліса»

«Справа Бейліса» — судовий процес за звинуваченням еврея Менахема Менделя Бейліса в ритуальному вбивстві 12-річного учня підготовчого класу Києво-Софійського духовного училища Андрія Ющинського 12 березня 1911 року.

Робота з поняттям

Ксенофобія — різке несприйняття особою чи національною лінгвокультурною спільнотою чужої культури, мови, поведінки, манери спілкування тощо. На рівні державної політики може виявлятися як дискримінація за національно-культурними ознаками.

Запитання

♦ Чи можна назвати «Справу Бейліса» зразком ксенофобії? Обґрунтуйте відповідь.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

♦ Підготувати доповіді «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю», «Правозахисні аспекти в діяльності лідерів українського національного руху» та ін.

Орієнтовні джерела

1. М. Міхновський. Самостійна Україна. Пропонована як програма Революційної української партії. Львів, 1900 р.

2. Програма Української народної партії 1902 р. (опублікована в Чернівцях 1906 р.).

3. Становище російських українців-робітників (програмова стаття УНП).

4. З програми Української народної партії.

5. Нарис програми Революційної української партії, (пропонований київським Комітетом — Вільною Громадою Р.У.П. для 2-го партійного з їзду) 1903 р.

IIIДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.