Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Уроки 26-27. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СУСПІЛЬСТВІ

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: роки будівництва першої залізниці Одеса-Балта;

• має розуміти: причиново-наслідковий зв'язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення; роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства; поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція»;

• має вміти: характеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні в пореформений період; пояснювати роль і місце України в економічному житті Російської імперії.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота зі схемами

Учитель супроводжує свою розповідь демонструванням кількох схем.

Робота над поняттям

Індустріалізація — історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Робота в групах

1-ша група

♦ Опрацювати роздавальний матеріал і виконати завдання.

1. Назвіть, які види торгівлі існували в українських землях у складі Росії.

2. Коли тут виникли банки?

3. Що Україна експортувала, а що імпортувала?

4. Які міста відігравали найбільш важливу важливу роль у розвитку торгівлі і чому?

Роздавальний матеріал Внутрішня торгівля. Ярмарок

Розвиток капіталізму, промислове та сільськогосподарське піднесення, будівництво залізниць призвели до бурхливого розвитку торгівлі. Розвиткові торгівлі сприяли, яків першій половині XIX ст., ярмарки, які значно оживилися з розвитком залізничного транспорту. Кількість ярмарків зросла з 350 до 900, вони з’являються навіть у великих селах. Ярмарки спочатку організовувалися в містах та селах, де була слабко розвинена стаціонарна торгівля магазини й крамниці, згодом перетворилися на найбільші центри оптової та роздрібної торгівлі. Оптова ярмаркова торгівля загальноросійського значення відбувалася в Харкові, Києві, Полтаві, Житомирі та ін. містах. Загальні обсяги торгівлі швидко зростали, зросло і значення контрактових ярмарків (найбільший проходив у Києві).

У містах поступово утверджується стаціонарна торгівля, виникають великі магазини, у яких ціни на товари були визначені заздалегідь. Швидке зростання в кожному місті крамничної та магазинної торгівлі пояснювалося великими дивідендами та зростанням потреб людей у різних товарах. З’являються і великі торговельні фірми, що спеціалізувалися на одному-двох товарах, які вони отримували від підприємств у кредит для продажу. Крім того, працюють недільні базари в містах та на залізничних станціях, де продавалися сільгосппродукція, ремісничі вироби, фабричний ширвжиток і т. ін. У великих містах з’являються біржі. 24 біржі в Україні спеціалізувалися на купівлі-продажу заліза та кам’яного вугілля (Харківська), хліба (Миколаївська, Єлисаветградська) та інших товарів. Біржі прискорювали товарообіг на внутрішньому ринку.

Банківська справа

Розвиток промисловості і торгівлі спричинив поширення різного роду кредитних та асекураційних операцій. Виникла потреба в банках. З 1860-х рр. в Україні були лише філії-контори державного російського банку. З кінця 1860-х рр. засновують приватні банки: взаємного кредиту, комерційні, промислові, а також позичково-ощадні.

В Україну завозили з Кавказу нафту, газ, мазут; з Білорусії — ліс, смолу, дьоготь; з Польщі, Прибалтики й Центру Росії — машини, текстиль, взуття тощо.

Завдяки розвиткові залізничного та річкового транспорту суттєво зросла внутрішня торгівля, Україна активно починає активно залучатись у всеросійський ринок.

Зовнішня торгівля

Особливістю зовнішньої торгівлі була перевага вивезення над увезенням товару. Тарифом 1891 р. був фактично заборонений імпорт тих промислових товарів, які виробляли в Російській імперії. Цей крок став найповнішим втіленням протекціоністської політики російського царизму.

Значна частина зовнішніх торгівельних зв’язків Росії здійснювалася через азово-чорноморські порти Одеси, Миколаєва, Феодосії та сухопутні митниці на Волині і Поділлі, розташовані на російсько-австрійському кордоні.

Україна експортувала пшеницю, ячмінь, вовну, м’ясо, сало, цукор, спирт, сукно, мило, рогату худобу, вівці, свиней, коней. Цей експортний потік спрямовувався пережно до Англії, Італії, Персії, Німеччини та ін. країн. До України завозили машини, олово, свинець, шовк, бавовну, чай, каву, рис, прянощі, вина.

2-га група

♦ Опрацювати роздавальний матеріал і виконати завдання.

1. Як розвивалися міста в пореформаний період?

2. У яких містах населення зростало прискореними темпами і чому?

3. Які види транспорту використували в ті часи?

4. Якими були міста за національним складом?

Роздавальний матеріал

У дореформений період міста в Україні розвивалися порівняно повільно. Але після скасування кріпацтва й початку промислового перевороту процес урбанізації прискорився. Зростала чисельність міського населення. Найбільшим містом України була Одеса, на другому місті перебував Київ, на третьому Харків. Центрами зовнішньої торгівлі залишались Одеса, Маріуполь, Миколаїв, Феодосія. Зростали оптово-торговельні центри з продажу цукру та ін. сільськогосподарських товарів: Полтава, Житомир, Біла Церква та ін. Зростали міста — залізничні вузли: Ковель, Шепетівка, Лозова, Жмеринка та ін. Чимало промислових селище не отримали статус міста — Юзівка (Донецьк), Кривий Ріг, Нікополь. У багатьох районах України створювали робочі ринки, де збиралися тисячі робітників і куди приїздили ті, хто їх наймав. Таку роль відігравали торгові села Новоукраїнка, Бірзула, Мостове; залізничні станції Знам’янка, Лозова, Долинська; містечка Шпола, Смела й Каховка; міста Біла Церква, Єлисаветград, Бобринець, Вознесенськ, Одеса, Катеринослав.

1900 року в містах проживало 13 % усього населення України. Цей показник був нижчим, ніж у Росії (15 %) і, звичайно, його не можна було порівнювати з показниками країн Західної Європи й США (в Англії, наприклад, у містах проживало 72 % населення). Однак місто дедалі більше набувало буржуазних ознак.

Перший електричний трамвай

У 80-90-х рр. XIX ст. були побудовані електростанції в Харкові, Києві, Катеринославі й Одесі. У Києві 1892 року був пущений перший у Російській імперії міський електричний трамвай, згодом трамвайні лінії з’явилися в Катеринославі, Житомирі, Єлисаветграді Севастополі, Одесі. Окрім трамваїв, новими видами транспорту стають електричні омнібуси й велосипеди (1870-ті рр.) та автомобілі (1890-ті рр.)

Автомобілі XIX ст.

В окремих містах центральні вулиці почали освітлювати газовими, а згодом й електричними ліхтарями. На початку 80-х рр. з’являється телефонний зв’язок. Перші телефони було запроваджено в Одесі (1881 р.). Надалі телефонний зв’язок з’являється в Києві, Харкові, Маріуполі.

За своїм національним складом українське місто в цей період на 2/3 було не українським; серед жителів переважали росіяни, поляки, євреї й представники інших національностей. Причому чим більшим було місто, тим менше в ньому жило українців. В Одесі 1897 року лише 5,6 % жителів були українцями, а більше половини городян були євреями. У Києві в цей самий час українську мову вважали рідною лише 22 % жителів.

Отже, можна сказати, що українці традиційно тяжіли до землеробської праці; навіть потерпаючи від малоземелля і зубожіння, вони воліли емігрувати в пошуках землі до далеких країв, але не йти до найближчих шахт, заводів і фабрик, де панували каторжні умови праці.

Робота з поняттям

Урбанізація — зростання значення міст у розвитку суспільства, яке супроводжено зростанням і розвитком міських поселень, збільшенням питомої ваги міського населення, поширенням міського способу життя в певному регіоні, країні, світі.

3-тя група

♦ Опрацювати роздавальний матеріал і виконати завдання.

1. Охарактеризуйте соціальну структуру українського населення.

2. Чому в другій половині XIX ст. в Україні зростає кількість робітників?

3. Хто такі буржуа та за рахунок кого поповнювався цей клас?

4. Назвіть прізвища найбільш відомих представників української буржуазії.

Робота над поняттям

Інтелігенція — суспільний прошарок, соціокультурне співтовариство; у широкому розумінні — люди розумової праці, що зайняті в таких сферах суспільної діяльності, як освіта, наука, мистецтво; згодом до них приєдналися охорона здоров’я та розвиток технологій і виробництва; і мають для цього відповідну освіту.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (на уроці)

♦ Підготувати повідомлення «Українські підприємці XIX ст.», «Пам’ятки правової думки в Україні XIX ст.» та ін.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Запитання

1. Назвіть товари, які експортували з України.

2. Який транспорт відігравав важливу роль у розвитку торгівлі?

3. Які міста відігравали роль портів?

4. Які нові стани суспільства виникли в другій половині XIX ст.?

5. Назвіть відомих цукрозаводчиків.

IIIДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.