Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Урок 20. РОЗВИТОК ОСВІТИ І КУЛЬТУРИ

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: дати заснування Харківського та Київського університетів, відновлення діяльності Львівського університету;

• має розуміти: суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій; пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частини національного руху; поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея»;

• має вміти: охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні; визначати особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень; пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури; узагальнити діяльність Василя Каразіна, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з таблицею

♦ Слухаючи розповідь учителя, складіть таблицю «Позитивні і негативні чинники розвитку культури України в першій половині XIX ст.».

Орієнтовний вигляд таблиці

Позитивні чинники

Негативні чинники

• Вплив народної культури;

• розвиток промислового виробництва;

• формування національної інтелігенції;

• позитивний вплив європейської культури;

• поширення романтизму

• Поділ України між Російською та Австрійською імперіями;

• антиукраїнська політика імперій;

• підпорядкування Православної церкви Московському патріархатові

Складання тез

♦ На основі тексту підручника складіть тези про систему освіти в українських землях.

Орієнтовний вигляд тез

1. Парафіяльні школи — для дітей найнижчих станів (існували при церквах, давали початкову освіту, навчання — 1 рік).

2. Повітові училища — для дітей дворян, купців, заможних ремісників (навчання тривало 2-3 роки).

3. Середню освіту надавали:

1) губернські гімназії — для дітей дворян і чиновників. Навчання тривало 7 років. (Чернігів, Одеса, Херсон, Київ і т. д.);

2) приватні пансіонати;

3) інститути шляхетних дівчат.

4. Проміжне місце між гімназіями та університетами посідали ліцеї: Рішельевський в Одесі (1817 р.) і Ніжинський (1820 р.) 1832 року перетворений на Гімназію вищих наук.

5. Вищу освіту надавали університети, де переважно могли навчатися діти дворян. 1805 р. — Харківський університет. 1834 р. — Київський університет Святого Володимира.

Запитання.

♦ Яку роль, на вашу думку, російський уряд відводив Київському університетові в поширенні освіти на Правобережжі? Із чим це було пов’язано?

Підготовка духовенства

1819 р. — Київська духовна академія на базі Києво-Могилянської академії. У Північній Буковині — Чернівецький ліцей — кадри духовенства.

В Галичині — Львівський інститут Оссолінських.

Робота з текстовою таблицею

♦ Опрацювати відповідний матеріал підручника і скласти таблицю «Розвиток наукових знань в українських землях в першій половині XIX ст.». Орієнтовний вигляд таблиці

Дмитро Бантиш-Каменський, історія

4-томна «История Малой России»

Микола Костомаров, історія

«Богдан Хмельницький», «Руїна»

Очолював Кирило-Мефодіївське товариство, професор Київського університету

Микола Маркевич, історія

«Історія Малоросії» — думка державної незалежності України

Михайло Максимович, історик, фізіолог, етнограф

«Малоросійські пісні». Переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім». Досліджував «Повість минулих літ», «Руську Правду». Перший ректор Київського університету

Тимофій Осиповський, математика

3-томний «Курс математики»

Михайло Остроградський, математика

Започаткував Петербурзьку математичну школу

Ізмаїл Срезневський, філолог, славіст, історик

1842 року став першим професором-славістом у Харківському університеті, де читав курси з історії та слов’янських мов

Повідомлення учнів

Виступ учнів з презентаціями про життя і творчість Василя Каразіна, Михайла Максимовича та Михайла Остроградського.

Робота з поняттям

Національна ідея — це свідоме утвердження нації у всіх проявах її етнічної сутності.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Завдання

♦ Визначте особливості розвитку культури у першій половині XIX ст.

Особливості розвитку культури

1. Відбулося становлення національної культури.

2. Нерівномірність культурного розвитку різних регіонів України.

3. Узгоджена діяльність інтелігенції Заходу і Сходу України.

4. Розпочався процес формування української інтелігенції.

IIIДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати презентації про життя і творчість Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки.