Посібник «Мій конспект. Історія України. 9 клас»

Уроки 15-16. «ВЕСНА НАРОДІВ» В УКРАЇНСЬКИХ РЕГІОНАХ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Мета уроку

Після цього уроку учень/учениця

• має знати: хронологічні межі революції «весни народів», соціальних виступів першої половини XIX ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук'яна Кобилиці на Буковині);

• має розуміти: ідейні засади діяльності Головної руської ради; поняття «Весна народів»;

• має вміти: показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій; визначити наслідки революції 1848-1849 рр.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя про революційні події на українських землях супроводжено складанням учнями хронологічної таблиці.

Революційні події в Галичині

Період

Події

Березень 1848 р.

повстання робітників, ремісників, студентів у Відні, проголошення Конституції в Австрійській імперії

19 березня 1848 р.

початок революційних подій у Львові

13 квітня 1848 р.

створення поляками у Львові Центральної Народної Ради. Поляки вимагали перетворення Галичини на польську автономну провінцію

16 квітня 1848 р.

указ про скасування панщини. Панщину в Галичині було скасовано раніше, ніж в Австрійській імперії

Травень 1848 р.

українці Галичини створюють Головну руську раду. Почала виходити перша україномовна газета «Зоря Галицька». Початок польсько-українського протистояння

Червень 1848 р.

Слов’янський конгрес у Празі

10 липня 1848 р.

розпочинає роботу австрійський парламент. Інтереси українців представляли 39 депутатів

19 жовтня 1848 р.

перший з’їзд діячів української культури і науки у Львові

25 жовтня 1848 р.

заснована «Галицько-Руська матиця» у Львові — товариство, яке відало виданням підручників українською мовою

1848-1849 рр.

велике повстання селян на Буковині під керівництвом Лук’яна Колбилиці, який повернувся сюди, невдоволений діяльністю австрійського парламенту

1849 р.

придушення революційних виступів. Скасування демократичних свобод та Конституції, відновлення старої системи управління. Розпуск парламенту та Головної руської ради

Революційні події на Буковині

Період

Події

Березень 1848 р.

початок революційних подій у Чернівцях та інших містах. Створення Національної гвардії

9 серпня 1848 р.

розповсюдження в Північній Буковині указу про скасування кріпосного права

1848-1849 рр.

селянське повстання під керівництвом Лук’яна Кобилиці

Робота з підручником

♦ Опрацювати відповідний матеріал підручника, дати відповіді на запитання.

1. Які програмові завдання ставила перед собою Головна Руська Рада? Порівняйте їх з програмовими завданнями Центральної народної ради.

2. Дайте оцінку програмовим засадам Головної руської ради.

Робота з історичною інформацією

♦ Прочитати текст і дати відповідь на запитання.

1. Про що йдеться в історичному джерелі?

2. Назвіть на основі документа наслідки «весни народів» для українців.

Український історик Ярослав Грицак «Нариси з історії України»

Головна руська рада отримала підтримку з боку австрійського уряду, який хотів опертися на галицьких русинів у боротьбі проти поляків. Віденська влада не спішила задовольнити політичні вимоги русинів, тому основні їхні досягнення обмежилися культурно-освітньою галуззю. Серед найбільших слід виділити з’їзд прихильників національного й культурного пробудження Галичини («Собор руських учених»), який відбувся 19-26 жовтня 1848 р. у Львові під головуванням Івана Борисикевича.

Його основною метою було визначення головних напрямів культурної та шкільної політики в краї. У своїх виступах Яків Головацький обстоював думку про окремішність української мови від польської та російської. На з’їзді було ухвалено новий правопис для всього «руського» народу Австрії та Росії на зразок «малоросійських пісень» Михайла Максимовича. Також було прийнято рішення про заснування культурно-освітнього і літературно-видавничого товариства «Галицько-руська матиця», що мало видавати і поширювати книги рідною мовою (за перші роки його діяльності було надруковано близько 80 книжок різного спрямування). Висловлювалися думки про відокремлення української частини Галичини від польської і впровадження тут української мови навчання. До цього слід назвати участь українців у Слов’янському конгресі у Празі (червень 1848 р.), заснування першої української щотижневої газети «Зоря галицька» (травень 1848 — квітень 1852 рр.), яка видавалася на кошти Ставропігійського інституту та греко-католицького духовенства, відкриття у Львівському університеті у зимовий семестр 1848/1849 рр. першої на українських землях кафедри української мови та літератури, яку очолив Яків Головацький.

IIIПІДСУМКИ УРОКУ

Метод «Мікрофон»

♦ Як ви розумієте слова історика Ярослава Грицака: «З цього часу вимога поділу Галичини на дві частини й утворення з українських земель Австрії окремої провінції розглядалося як мінімальна політична програма галицьких українців аж до розпаду Австрійської імперії 1918 р.»?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.