Міні-конспекти уроків до підручника О. В. Гісема. 9 клас

Урок № 5. Початок українського національного відродження

Мета: охарактеризувати початок національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці XVIII — на початку XIX ст.; проаналізувати розгортання суспільно-політичного руху та заходи щодо відновлення автономії України; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, схемами, таблицями, аналізувати й систематизувати матеріал, виділяти головне, висловлювати власну думку.

Обладнання: підручник, атлас з історії України.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття, терміни, назви: національне відродження, національна ідея, історична пам'ять, національна самосвідомість, автономісти, Кирило-Мефодіївське братство, «Історія Русів», «Енеїда».

Основні дати та події: 1798 р. — видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди»

І. Котляревського; 1805 р. — відкриття Харківського університету; 20—30-ті рр. XIX ст. — діяльність гуртка харківських романтиків; 1834 р. — заснування Київського університету; 1840 р. — видання в Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка; 1846—1847 рр. — діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Історичні постаті: В. Капніст, О. Рігельман, Я. Маркович, Д. Бантиш-Каменський, Д. Цертелєв, І. Котляревський, М. Максимович, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ'яненко, А. Метлинський, В. Каразін, Є. Гребінка, М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Т. Шевченко.

Очікувані результати: учні навчаться: пояснювати, як відбувалося формування української національної ідеї; характеризувати заходи українського дворянства, спрямовані на відновлення автономії України; аналізувати особливості початку українського національного відродження на Лівобережжі та Слобожанщині; розкривати значення для українського національного відродження «Енеїди» І. Котляревського та «Історії Русів»; визначати особливості українського національного відродження у 30—40-х рр. XIX ст.; пояснювати, як було утворено Кирило-Мефодіївське братство.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Опитування учнів за завданнями підручника (§5).

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Аналіз фахової думки. Запропонувати проаналізувати вислів М. Грушевського: «...У Східній Україні, задніпрянській... змосковщилося все... Стара книжна мова вимерла... Слово народне жило тільки серед простого народу та... серед нижчого духовенства... ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою неволею, лежала мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже не встане — прийшов останній кінець українському життю... Не видко було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучасного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають проростати тихо й непомітно».

1) Яким чином видатний український історик М. Грушевський аналізує суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Наддніпрянській Україні на початку XIX ст.? 2) Аргументовано доведіть або спростуйте наведену думку дослідника. 3) Спрогнозуйте подальший розвиток подій, враховуючи, що «під... попелом минулого, під цвіллю сучасного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають проростати тихо й непомітно».

IV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Початок формування української національної ідеї. 2. Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. «Історія Русів». 3. Початок українського національного відродження на Лівобережжі та Слобожанщині. 4. Складові першого етапу українського національного відродження у Наддніпрянщині. Українське відродження у 20—40-х рр. XIX ст. 5. Утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського братства. 6. Історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Пояснити, що наприкінці XVIII ст. в українському русі на Лівобережжі провідні позиції посідали дворяни-автономісти. Відзначити, що найвагомішим їхнім досягненням стало сприяння пробудженню в тогочасному українському суспільстві зацікавленості до мови, культури та історії свого народу. Саме з дворян-автономістів вийшли ті, хто започаткував українське національне відродження на Лівобережжі.

Схарактеризувати початок українського національного відродження на Слобожанщині. Звернути увагу на те, що центром відродження став Харків. Пояснити, що завдяки діяльності університету Харків зі звичайного провінційного міста перетворився, за висловом істориків, на «першу столицю відродження» Наддніпрянської України.

Відзначити, що в 20—40-х рр. XIX ст. в українському національному русі відбувся перехід від першого, фольклорно-етнографічного етапу збирання матеріалів з історії, звичаїв і культури українців до наступного, літературного — боротьби за поширення сфери вжитку української мови й набуття нею ознак літературної.

Розглянути процес утворення та діяльність Кирило-Мефодіївського братства, члени якого першими розробили політичну програму, що стала прикладом для нащадків. Визначити його значний вплив на подальший розвиток українського національного руху,

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бліц-опитування «Так чи ні?».

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Запропонувати учням виконати творче завдання.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал підручника (§ 5) та виконати завдання підручника.