Міні-конспекти уроків до підручника О. В. Гісема. 9 клас

Урок № 36. Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні

Мета: визначити особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України на початку XX ст.; проаналізувати формування соціалістичної, ліберально-демократичної і націоналістичної течій в українському русі; охарактеризувати процес створення перших політичних партій у Наддніпрянщині на початку XX ст.; розвивати в учнів уміння та навички роботи з історичними джерелами, аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, узагальнення, порівняння, висловлювати та аргументувати власну точку зору.

Обладнання: підручник, атлас з історії України.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття, терміни, назви: Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), Російська партія соціалістів-революціонерів (есери), пролетар, соціалізація, «Самостійна Україна», Революційна українська партія (РУП), Українська народна партія (УНП), Українська соціал-демократична спілка (УСДС), Українська радикальна партія (УРП), Бунд.

Основні дати та події: 1900 р. — утворення Революційної української партії; 1902 р. — утворення Української народної партії; 1903 р. — відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві; 1904 р. — утворення Української демократичної партії; 1905 р. — перейменування РУП на Українську соціал-демократичну робітничу партію; 1905 р. — утворення Української радикальної партії. Історичні постаті: М. Міхновський, Д. Антонович, М. Русов, Б. Грінченко, С. Єфремов, В. Чеховський, брати С. та В. Шемети, О. Макаренко.

Очікувані результати: учні навчаться: визначати основні напрямки суспільно-політичного життя тогочасної Наддніпрянщини; характеризувати соціалістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя; пояснювати, як відбувалося формування ліберально-демократичної течії в українському напрямку суспільно-політичного життя; характеризувати націоналістичну течію в українському напрямку суспільно-політичного життя; пояснювати поняття й терміни: пролетар, соціалізація, Бунд, РУП, УДП, УНП.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Опитування учнів за завданнями підручника (§24).

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Метод «Мікрофон». Назвіть основні напрямки, форми та прояви українського суспільно-політичного руху Наддніпрянщини в другій половині XIX ст.

V. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Особливості суспільно-політичного життя Наддніпрянської України на початку XX ст. 2. Формування соціалістичної течії в українському напрямку. 3. Формування ліберально-демократичної течії в українському русі. 4. Формування націоналістичної течії в українському русі. 5. Відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві.

Пояснити, що в суспільно-політичному житті Наддніпрянської України в умовах загострення соціальних суперечностей початку XX ст. співіснували три основні напрямки — російський, єврейський та український.

Розповісти, що в українському русі на початку XX ст. (до революції 1905—1907 рр.) склалися три течії: соціалістична, ліберально-демократична і націоналістична. Підкреслити, що всі вони тоді перебували у стадії організаційного та ідейного становлення. Відзначити, що особливістю їхнього розвитку було те, що соціальну базу становила майже виключно українська інтелігенція. Це було зумовлено відсталістю соціальної структури українського суспільства та утисками з боку державного апарату Російської імперії.

Звернути увагу на те, що розв’язання тогочасних гострих соціальних проблем більшість представників партій українського напрямку пов’язувала з реалізацією соціалістичної ідеї.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Творче завдання. Уявіть себе членом однієї з політичних партій, яка виникла в Наддніпрянській Україні на початку XX ст. Складіть її програму, основні положення та гасла, поясніть і аргументуйте їх.

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

Узагальнення знань за допомогою таблиці. Складіть таблицю «Українські партії Наддніпрянської України на початку XX ст.».

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал підручника (§24) та виконати завдання до нього. 2) Скласти історичний портрет М. Махновського.