Міні-конспекти уроків до підручника О. В. Гісема. 9 клас

Урок № 11. Європейська революція 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях

Мета: проаналізувати розгортання національно-визвольного руху в Галичині, Буковині й Закарпатті під час європейської революції 1848—1849 рр.; охарактеризувати діяльність Головної руської ради, перебіг революційних подій у Північній Буковині та Закарпатті; розвивати в учнів уміння співвідносити історичні події всесвітньої історії та історії України, опрацьовувати історичні документи, складати хронологічну таблицю, робити висновки й узагальнення. Обладнання: підручник, атлас з історії України.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття, терміни, назви: революція, «Весна народів», Головна руська рада, Галицько-руська матиця, Руський собор.

Основні дати та події: 1848—1851 рр. — діяльність у Галичині Головної руської ради; червень 1848 р. — перший слов'янський конгрес у Празі; 1848 р. — скасування панщини в Галичині та на Буковині; 1848—1849 рр. — селянське повстання на Буковині під проводом Л. Кобилиці.

Історичні постаті: Г. Яхимович, Л. Кобилиця, О. Духнович, А. Добрянський. Очікувані результати: учні навчаться: характеризувати обставини утворення, програму й діяльність Головної руської ради; визначати особливості розгляду українського питання на Слов'янському з'їзді в Празі; пояснювати, якою була участь українців у виборах до австрійського парламенту; характеризувати селянський рух на Буковині в період революції 1848—1849 рр.; визначати характерні риси українського національно-визвольного руху на Закарпатті в 1848—1849 рр.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Опитування учнів за завданнями підручника (§9).

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

«Мозковий штурм». Запропонувати учням пригадати історичні факти та події: 1) Що вам відомо з курсу всесвітньої історії про революцію 1848—1849 рр. у країнах Європи? Які держави вона охопила? 2) Які вимоги висували учасники революційних виступів? 3) Які українські землі входили до складу Австрійської імперії? Яким було їх соціально-економічне становище?

V. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Початок революційних подій у Східній Галичині. 2. Діяльність Головної руської ради. 3. Українське питання на Слов’янському з’їзді в Празі. 4. Перший досвід парламентської діяльності українців. 5. Східна Галичина на завершальному етапі революції. 6. Революційні події в Північній Буковині та Закарпатті.

Проаналізувати початок революційних подій у Східній Галичині. Розглянути діяльність Головної руської ради. Пояснити, що її виникнення стало переломним моментом розвитку українського національного руху на західноукраїнських землях. Акцентувати увагу, що таким чином українці вперше створили власний орган громадського самоврядування, який висунув політичну програму.

Розповісти про те, що на Слов’янському з’їзді в Празі галицькі русини домоглися визнання їх представниками українського народу. Відзначити, що досягнута на з’їзді угода залишилася єдиним у XIX ст. свідченням можливості польсько-українського компромісу на рівних засадах.

Аналізуючи революційні події в Північній Буковині та Закарпатті, звернути увагу на те, що свідченням нового рівня політичної свідомості західних українців стала ідея возз’єднання всіх західноукраїнських земель у єдине адміністративне утворення.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах. Об’єднати учнів у малі групи, у яких вони мають обговорити результати та історичне значення революційних подій 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях.

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

Організувати експрес-контроль учнів.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал підручника (§9) та виконати завдання до нього.