Усі уроки «Історія України». 9 клас

Розділ II. УКРАЇНСЬКІ ТЕРЕНИ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

УРОК 9

Соціально-економічне та політичне становище українських земель у складі Австрійської імперії

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті українські землі у складі Австрійської імперії;

• характеризувати політичний та соціально-економічний стан західноукраїнських земель;

• називати дати уведення українських земель до складу імперії.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Охарактеризуйте зміст масонства в Україні.

2. Які особливості мала Полтавська масонська ложа «Любов до істини»?

3. Яке місце декабристи відводили у своїх програмових документах Україні? Про що це свідчить?

4. Як розуміти гасло польських повстанців: «За вашу і нашу свободу!»?

5. Чому селянство не підтримало польське повстання 1830- 1831 рр.?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з таблицею та історичною картою

1. За розповіддю вчителя (текстом підручника) та за допомогою карти складіть таблицю.

2. Порівняйте, використовуючи карту, адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрії з адміністративно-територіальним устроєм українських земель у складі Росії.

Орієнтовний вигляд таблиці

Українські землі у складі Австрії

• На території Галичини було утворено Королівство Галіції та Лодомерії. Її очолював намісник, призначений австрійським імператором. Королівство поділялось на округи (дистрикти) на чолі зі старостами.

• Буковина як окремий округ з 1786 р. була у складі королівства Галіції та Лодомерії. З 1849 р. — окремий коронний край.

• Закарпаття перебувало під владою автономного Угорського королівства. Поділялось на 4 жупи (комітати)

Робота з таблицею

• Опрацюйте зміст таблиці й охарактеризуйте чисельність та етнічний склад населення на українських землях у складі Австрійської імперії.

Східна Галичина

Буковина

Закарпаття

• 65 % населення — українці (селяни, духовенство, інтелігенція);

• 20 % — поляки (шляхта );

• 10 % — євреї (купці, ремісники, лихварі);

• 5 % — інші національності

• 75 % українці, переважно селяни;

• румуни, євреї, німці

• Більшість населення становили українці (селяни);

• панівне становище посідають угорці (поміщики, ремісники);

• також проживали румуни, словаки (купці, ремісники, службовці), німці (чиновники, службовці)

Усього в Західній Україні проживало 3,5 млн осіб, з них українців — 2 млн осіб

Складання тез

• Слухаючи розповідь учителя або за допомогою підручника скласти тези «Економічний розвиток західноукраїнських земель у першій половині XIX ст.»

Орієнтовний вигляд тез

• Основна земля в руках дідичів (поміщиків).

• Селяни малоземельні або безземельні.

• Сервітути — право на користування чужою власністю; ліси і пасовиська, які перебували у спільному користуванні і за користування якими платили поміщикам.

• Основна галузь господарства — сільське господарство.

• Промисловість розвинута слабо.

• Галузі промисловості: виноробство, броварство, лісова, соляна, нафтодобувна. Переважає ремісництво.

• Львів — адміністративно-промисловий центр.

• Відбувається загальне онімечення, крім цього: у Галичині — полонізація, у Буковині — румунізація, у Закарпатті — мадяризація.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Життя селян Галичини і Буковини в 40-50-х рр. XIX ст.

(Уривок з подорожніх листів письменника Василя Кельсієва)

«— Мудрый вы пан, горшки наши осмотрели, по спидницам наших баб и по рушникам и по носам нашим, как по книге читаєте, какие народы к нам приходили. А слышали ли вы про панщину?

— Слышал. Теперь восемнадцать лет, что вас освободили.

— Так, пане; вы все знаете; так слухайте же: тогда над нами были атаманы, хлопы такие же, как мы, они гоняли нас на панщину. Три дня в неделю работали мы на панов, а три на себя. Опоздает человек на панщину хоть полчаса, еще день в неделю работать будет, а задолжал пану, то и пять и шесть дней работал.

— Так и везде было?

— Не знаю того. Работали мы, а атаман стоял над нами с нагайкою и подстегивал.

— Хлоп хлопа?

— Хлоп хлопа, пане, подстегивал, потому что если он не стал подстегивать, то эконом панский, или арендатор, или посессор позвали бы панских гайдуков и дали бы атаману двадцать, тридцать и сорок нагаек.

— Ну, а окна?

— А окна, пане, делались маленькие для того, чтобы ни атаман, ни гайдук не влезли в хату. Хлоп провинится, и убежит,

и схоронится в хату, запер дверь — вот никто и не войдет к нему — не будут же стреху разбирать! А тем временем кто-нибудь из его родных просит за него пана или там эконома и выпросит. Так для того в старых хатах маленькие окна, что панские гайдуки не разбойничали по ночам и в окна влезали. И еще того окна маленькие, что, бывало, хлоп провинится или задолжает пану, пан и велит вынуть у него окна; а зима, а дети — беда. Вот хлопы и делали маленькие окна. Чтобы если и вынут, то не будет большого разорения, и заткнуть всегда можно. Вот така, пане, была у нас панщина!...» Запитання

1. Про що йдеться в історичному джерелі?

2. Про які особливості соціального становища західноукраїнського селянства йдеться в документі?

Учитель. Наприкінці XVIII ст. Австрійська імперія об’єднувала 11 великих народів і кілька етнічних груп. Населення західноукраїнських земель, яке внаслідок поділів Польщі (1772 р., 1795 р.) опинилося у складі Австрії, перебувало у найгіршому соціально-економічному становищі. Під впливом подій Великої французької революції в Габсбурзькій імперії посилюється національний соціально-політичний рух. Австрійський уряд, намагаючись розколоти польський та український національно-визвольний рух, провів низку реформ з метою покращення становища українського селянства та духовенства.

Робота з текстовою таблицею

1. Проаналізуйте зміст реформ Марії-Терезії та Йосифа.

2. Як позначилися їхні реформи на різних станах суспільства Східної Галичини?

3. Визначте позитивні та негативні наслідки впливу реформ періоду освіченого абсолютизму на греко-католицьке духовенство.

Реформи Марії-Терезії (1740-1780 рр.) та Йосифа 2 (1780-1790 рр.)

Аграрна: 1781—1782 рр.

• Указ імператора Йосифа II про звільнення селян від особистої залежності від поміщиків.

• Польським панам заборонено збільшувати свої земельні володіння за рахунок селянських наділів.

• Судочинство над селянами мав здійснювати не пан, а спеціальний державний суд.

• Суворо обмежувалися додаткові повинності на користь землевласника.

• Селянин дістав право переходити на інші наділи, а також одружуватись без дозволу пана.

• 1786 р. — указ про обмеження панщини трьома днями

Освіта:

• 1784 р. — відновлено діяльність Львівського університету. При університеті відкрито Руський інститут для русинів.

• 1777 р. — запроваджено систему початкових і середніх шкіл 5 типів. На найнижчому рівні початкової школи навчання дітей мало проводитися рідною мовою

Церковна:

• 1773 р. — ліквідовано єзуїтський орден та єзуїтський університет у Львові.

• 1774 р., Відень — відкрито греко-католицьку семінарію для руських священиків.

• 1774-1776 рр. — заборонено перехід греко-католицьких священиків до складу католицьких. Заборонено вживання терміну «уніат».

• 1781 р. — зрівняні в правах католицька, греко-католицька, протестантська церкви.

• Скасовано обмеження для некатоликів обіймати державні посади, купувати землі.

• Церква підпорядковувалася державі, а священики діставали статус державних службовців

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати тексти й відповісти на запитання.

1. Із праці М. С. Грушевського «Ілюстрована історія України»:

«Важно було передусім, що розвіялося те почуття безвихідності, яке огорнуло було українську людність в часи упадку, в XVIII ст. Заходи австрійського правительства відкрили якийсь просвіток, розбудилу надію на кращу будучину і енергію змагання, боротьби за кращу долю».

Запитання

1. Чи згодні ви з думкою М. Грушевського? Чому?

2. Як ви вважаєте, чому у М. Грушевського були підстави стверджувати, що реформи «розбудили надію на кращу будучину»?

2. Із праці О. Субтельного «Україна. Історія»

«За всіх своїх разючих масштабів реформи Йосифа II насправді більше свідчили про те, чого він прагнув, ніж про те, чого він фактично досягнув. У Галичині, як і в інших частинах імперії, багато реформ натрапило на нездоланні перешкоди. ...За всієї своєї обмеженості й неповноти реформи Йосифа II й Марії-Терезії все ж поліпшили умови життя західних українців — одного з найбільш пригноблених народів імперії, вплинувши не лише на їхнє матеріальне буття, а й на погляди та настрої».

Запитання

1. Як ви вважаєте, що заважало проведенню реформ?

2. Чому реформи Марії-Терезії та Йосифа II О. Субтельний вважав обмеженими й неповними?

3. Чи однаково два історики оцінюють значення реформ для українців? Спробуйте порівняти ці документи.

Учитель. У першій половині XIX ст. тривають селянські виступи:

• 1843-1844 рр. — селянський рух на чолі з Лук’яном Кобилицею (Буковина).

Робота з біографічною довідкою

Лук’ян Кобилиця (1812-1851) — ватажок народних повстань 1843-1844 і 1848-1849 рр. на Буковині, депутат австрійського парламенту (1848). Керовані ним жителі 22 буковинських сіл захопили ліси й пасовиська, відмовилися від повинностей, вигнали чиновників і встановили самоуправління.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.