Усі уроки «Історія України». 9 клас

УРОК 5

Початок українського національного відродження в Наддніпрянській Україні і на Слобожанщині

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій;

• характеризувати діяльність Кирило-Мефодіївського братства; етапи українського національного відродження;

• пояснювати значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для розвитку національного руху;

• висловлювати судження щодо діяльності І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Гулака, М. Костомарова, П. Куліша;

• називати дати подій першого етапу українського національного відродження.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Визначте типові ознаки промислового перевороту в Україні.

2. Охарактеризуйте галузі, які визначили сутність промислового перевороту й започаткували промислове виробництво в Україні.

3. Як промислова революція вплинула на соціальну структуру українського суспільства?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і прокоментувати наведений уривок з праці М. Грушевського.

Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»

«...У Східній Україні, задніпрянській, ...змосковщилося все, що підіймалося над масою народною. Стара книжна мова вимерла, на московське перейшла. Слово народне жило тільки серед простого народу та ...серед нижчого духовенства, попів та дяків X — бакалярів, ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою неволею, лежала мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже не встане — прийшов останній кінець українському життю, як сумно співав наш великий поет (Т. Шевченко)...:

Заснула Вкраїна,

Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла,

В калюжі, в болоті серце прогноїла

І в дупло холодне гадюк напустила,

А дітям надію в степу оддала.

А надію... вітер по полю розвіяв,

Хвиля морем рознесла.

Не видко було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучасного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають проростати тихо й непомітно».

Учитель. Серед українського населення, причому не тільки серед простого народу, а й серед заможних освічених людей, яким була небайдужа доля України, наростає невдоволення таким

становищем. Починається пошук нових шляхів суспільного розвитку. В Україні розгортається суспільно-політичний рух, учасники якого висувають ідеї певних змін в організації життя суспільства і спрямовують свою діяльність на досягнення цих змін.

Робота з таблицею

1. За розповіддю учителя скласти таблицю.

2. Поміркуйте, які стани населення очолять національно-визвольні змагання.

Орієнтовний вигляд таблиці

Суспільно-політичний рух на українських землях у складі Росії в першій половині XIX ст.

Напрями

Український

Російський

Польський

Нащадки козацької старшини, інтелігенція

Виразники ідей російського дворянства — декабристи

Виразники ідеї відновлення Речі Посполитої в межах 1772 р.

Робота з історичною інформаціє

• Опрацюйте інформацію й скажіть, чому українська інтелігенція початку XIX ст. була малочисельною.

Субтельний О. Україна. Історія

«Більшу частину XIX ст. українська інтелігенція, як і російська, залишалася незначною групою суспільства, часто розкраяною інтелектуальними суперечностями, настроєною проти уряду, ізольованою від мас і зануреною у власні справи. І все ж таки вплив її, на перший погляд, непотрібної і малозрозумілої діяльності виявився набагато сильнішим, ніж могла уявити собі сама інтелігенція».

Учитель. 1787 року в Новгороді-Сіверському виникає гурток автономістів, який прагнув поновлення автономії Гетьманщини, розвитку національної культури, поширював патріотичні публіцистичні творів і розробляв проекти розбудови освіти в Україні (відкриття гімназії та університету в Новгород-Сіверську, заснування «Академічного зібрання», відродження українських козацьких формувань).

1791 року сталася подія, що увійшла в історію під назвою «місія Капніста до Берліна». Василь Капніст приїхав до Берліна, де мав зустріч з королівським канцлером. Капніста цікавило, чи підтримає Пруссія українське повстання в разі її війни з Росією. Проте відповідь була обережною. Пропонували повернутися до цього питання в разі, якщо справді почнеться пруссько-російська війна. Однак пруссько-російські відносини невдовзі нормалізувалися.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте текст і дайте відповідь на запитання.

З доповідної записки канцлера Герцберга королю Пруссії з приводу місії Василя Капніста

«Вважаю своїм обов’язком як найсмиренніше доповісти Вашій величності, що до мене таємно прибув дворянин з Малоросії, або Російської України, який назвав себе Капністом. Він твердить, що його послали мешканці цієї країни, що доведені до крайнього відчаю тиранією, яку російський уряд, а саме князь Потьомкін, здійснювали над ними, та що він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватись на протекцію Вашої Величності — в такому випадку вони зможуть скинути російське ярмо. Він каже, що це була країна давніх запорізьких козаків, від яких забрали всі їхні привілеї, кинувши їх під ноги росіян...»

Запитання

1. Про що йдеться в цьому документі?

2. У чому полягала суть місії Василя Капніста?

3. Чи могла ця місія сприяти національному відродженню України?

Учитель. З історією гуртка автономістів пов’язана і праця «Історія Русів». «Історія Русів» — найбільш видатний історичний твір в Україні кінця XVIII — початку XIX ст. Уперше «Історію русів» 1846 року опублікував у Москві відомий діяч культури Осип Бодянський, який писав, що читачі ознайомляться з дуже цінною працею, що розкриє багато питань з минулого рідного народу. Авторство невідоме. Приписують братам Полетикам. У творі відстоюється ідея української державності.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте текст і скажіть, чому обґрунтування природного права українців середини XVII ст. боротися проти польського поневолення, висловлене Б. Хмельницьким, і в XIX ст. лякало російські власті.

Заклик Б. Хмельницького до українців підніматися на боротьбу проти гнобителів. Із «Історії Русів»

«Усі народи, що живуть у світі, завжди боронили і боронитимуть вічно життя своє, свободу і власність; і навіть найнижчі на землі тварини... звірина, худоба і птаство боронять становище своє, гнізда свої і немовлят своїх до знемоги; і природа з волі Творця всіх і Господа дала їм різне для того знаряддя в самих членах їх».

Робота з таблицею

• За розповіддю вчителя скласти таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Кирило-Мефодіївське братство

Названо на честь слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. 1846-1847 рр.

Засновники: М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш, Т. Шевченко.

Програмові документи: «Книга буття українського народу» або «Закон Божий» і «Статут слов’янського товариства святих Кирила і Мефодія».

У «Законі Божому» описують основні події світової історії від давніх часів до середини XIX ст.; історичне покликання України — підняти слов’ян на боротьбу за національне відродження.

Статут: об’єднання слов’янських народів в одну федеративну державу. Київ — столиця федерації.

Але не було розроблено конкретних планів щодо ліквідації кріпацтва і введення загальної освіти.

Діяльність:

• Писали прокламації, звернення до народу.

• Пропагували свої ідеї в навчальних закладах Києва.

• Видавали книги та журнали.

Товариство було викрите, члени заарештовані, більшість з них відправлено на заслання, Шевченка відправили на 10 років у солдати без права писати й малювати.

Значення:

• Перша політична організація української інтелігенції.

• Початок переходу від культурного до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

• Пробудження суспільної думки

Виступ учнів

Учні виступають з презентацією дослідження про діяльність членів Кирило-Мефодіїївського братства М. Костомарова, П. Куліша, М. Гулака та Т. Шевченка.

Учитель. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. Слобожанщина стала колискою загальноукраїнського національно-культурного відродження.

• 1805 р. — відкриття університету в Харкові;

• 1816-1819 рр. — видання в Харкові журналу «Український вісник»;

• 1834 р. — видання «Малоросійських оповідань» Г. Квітки-Основ’яненка;

• розпочинає писати твори українською мовою М. Костомаров;

• створення літературного об’єднання «Харківські романтики».

Завдання

• Доведіть або спростуйте твердження, що Слобожанщина на початку XIX ст. була колискою українського національного відродження.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.