Усі уроки «Історія України». 9 клас

УРОКИ 3-4

Соціально-економічний розвиток у першій половині XIX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті території українських земель кінця XVIII — першої половини XIX ст.;

• характеризувати політичний та соціально-економічний стан українських земель; особливості промислового перевороту;

• визначати основні наслідки соціально-економічної політики імперії щодо України

• пояснювати вплив промислового перевороту на соціально-економічний розвиток України;

• пояснювати й застосовувати терміни й поняття: «промисловий переворот».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Як позначилася на становищі України російсько-турецька війна 1806-1812 рр.? Покажіть на карті територіальні зміни в результаті війни.

2. Який відгук в Україні мала російсько-французька війна 1812 р.?

3. Що вам відомо про плани Наполеона щодо України?

4. Охарактеризуйте причини створення Азовського козачого війська.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати інформацію й відповісти на запитання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«...Розвиток сільського господарства українських земель у складі Російської імперії в першій половині XIX ст. визначали такі тенденції: домінування в аграрній сфері поміщицького землеволодіння, яке перебувало в кризовому стані; посилення експлуатації селянства, його майнова диференціація; застосування застарілих способів і засобів ведення господарства; поява в аграрному секторі надлишків робочої сили; поступова руйнація натурального господарства та розвиток підприємництва».

Запитання

1. Які тенденції визначали розвиток сільського господарства Наддніпрянської України під владою Росії на початку XIX ст.?

2. Поясніть кожну із цих тенденцій.

Історичний факт

Протягом 40-50-х років XIX ст. на Ліво- та Правобережжі врожайність знизилася до 2,9 пуда зерна з одного посіяного. Від 1799 до 1856 р. в Україні зафіксовано 28 загальних або часткових неврожаїв.

• Чим пояснити, що, незважаючи на добрі ґрунтово-кліматичні умови, в Україні протягом 1799-1856 рр. було 28 неврожаїв?

Вправа «Мозковий штурм»

• Назвіть ознаки, що можуть свідчити про зародження ринкових відносин.

Орієнтовний варіант відповіді

• Розвиток товарно-грошових відносин.

• Спеціалізація окремих районів України в сільськогосподарському виробництві.

• Розширення площ під технічні культури.

• Впровадження поліпшених засобів обробляння землі.

• Поглиблення розшарування селянських, поміщицьких господарств.

Учитель. Домінує поміщицьке землеволодіння.

Історичний факт

На Правобережжі протягом XIX ст. зберігалися поміщицькі латифундії. Графам Браницьким належало майже 300 тис. десятин, князеві Лопухіну — 100 тис. Величезні земельні володіння царський уряд роздавав на півдні України. Барон Штігліц отримав 126 тис. десятин, князь Воронцов — 100 тис., графиня Скавронська — 55 тис., князь Кочубей — 47 тис. десятин.

• Про що свідчить цей історичний факт?

Учитель. Селяни за користування землею платили ренту.

Робота з історичним поняттям

• Рента — плата за користування землею. Буває грошова, відробіткова (панщина), натуральна.

Учитель. У першій половині XIX ст. сталися відчутні зміни у повсякденному житті поміщиків: ринок пропонує все більше якісних товарів, звичним стає відпочинок на курортах за кордоном, навчання у європейських університетах. Щоб отримати більше прибутків, поміщики роблять спроби господарювати по-новому, обираючи інтенсивний або екстенсивний шляхи господарювання.

Робота з таблицею

• Опрацюйте зміст таблиці й скажіть, яка головна причина гальмування розвитку сільського господарства.

Становище сільського господарства українських земель у складі Росії на початку XIX ст.

Ознаки кріпосницького господарювання

Нові ознаки в розвитку сільського господарства

• Існування феодально-кріпосницьких відносин;

• збереження поміщицького землеволодіння і кріпосного права;

• зниження ефективності і занепад поміщицьких господарств;

• використання застарілих знарядь праці;

• посилення експлуатації селян, зростання селянських повинностей, запровадження урочної системи;

• зростання малоземелля селян;

• виступи селян

• Пошук поміщиками нових форм ведення господарства (застосування сільськогосподарських машин, добрив, досягнень науки, заснування у маєтках промислових підприємств);

• зростання кількості безземельних селян, які наймаються на промислові підприємства;

• поява селян-заробітчан;

• розвиток чумацького промислу;

• поява заможних селян;

• зростання виробництва продукції на продаж

Учитель. У цей період кріпацтво стає неефективним, відповідно, відчутно скоротились прибутки поміщиків, які, у свою чергу, посилили експлуатацію селян. Залежне селянство поділялося на дві основні групи — поміщицькі та державні. Поміщицькі селяни переважали у Східній Україні, на Правобережжі, а державні — на Лівобережжі та Півдні України. Відробіткова, грошова і натуральна ренти були основними формами експлуатації. Панщина становила 4-6 днів на тиждень. Селяни-кріпаки відробляли й додаткові повинності (наприклад, будівельні роботи) та сплачували натуральний та грошовий оброки.

Державні селяни вважалися вільними. За користування землею вони виплачували державі феодальну грошову ренту. На сплату державних податків йшло майже 40 % селянських прибутків. Але переважна частина селянства була не в змозі сплачувати такі суми.

Завдання

• Порівняйте становище поміщицьких і державних селян.

Учитель. На початку XIX ст. в Україні діяли ремісничі майстерні і мануфактури. Але українські мануфактури відрізнялись від західноєвропейських — тут використовували примітивну техніку, а працювали не вільнонаймані робітники, а залежні селяни, які відробляли панщину.

Робота з історичним поняттям

• Промисловий переворот — перехід від ручного до великого машинного виробництва, що супроводжується формуванням суспільних верств підприємців і найманих промислових робітників.

Історичний факт

Промисловий переворот в Англії відбувся протягом останньої третини XVIII ст. — першої половини XIX ст.; у Франції він тривав з початку XIX — до кінця 60-х років XIX ст.; у Німеччині — протягом 30-70-х років XIX ст.; у США (північні штати) — протягом 90-х років XVIII — середини XIX ст.

• Чим можна пояснити пізній промисловий переворот в Україні? Що гальмувало його проходження?

Робота з підручником

• Прочитати відповідний матеріал підручника, виписати галузі промисловості, які першими почали застсовувати машинну техніку.

Бесіда

1. Поміркуйте, чому саме ці галузі промисловості дуже швидко розвивалися в Україні.

2. Які важливі галузі промисловості в Україні були відсутні й чому?

Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці й відповісти на запитання.

Зростання міського населення в Україні

Міста

Кількість жителів

1823 рік

1861 рік

Київ

24,369

70,590

Житомир

13,403

40,564

Кам’янець-Подільський

6,849

22,771

Полтава

10,557

28,501

Чернігів

6,976

14,612

Харків

17,424

50,301

Катеринослав

8,412

18,881

Херсон

8,073

33,957

Запитання

1. Як ви вважаєте, що зумовило зростання міського населення в Україні?

2. Які з міст, вказаних у таблиці, зростали найшвидше? Спробуйте пояснити чому?

Робота з історичним поняттям

• Порто-франко (італ. porto franco — вільний порт) — порт, що користується правом безмитного ввезення і вивезення товарів або має сприятливі митні правила.

Учитель. Уперше така зона існувала в Одесі у 1817-1858 рр. Історичний факт

Перевагою порто-франко було пряме сприяння розвитку місцевої промисловості. Купці, привозячи товари до безмитного порту, були майже впевнені в тому, що їх розкуплять, продавали тут свої закордонні товари, завантажувалися російським товаром (переважно це було зерно) та від’їжджали. Натомість місцеві підприємці, маючи можливість купувати закордонну сировину без митних зборів, могли відкривати фабрики та заводи, що працювали на цій сировині. Через те, що Одеса завдяки своєму статусу приваблювала до себе найдефіцитніші види ресурсів, тут невдовзі були започатковані унікальні за своєю ресурсною базою для всієї Російської імперії виробництва, як-от миловарна, швейна та ткацька промисловість. Також можливості порто-франко використовували сільськогосподарські виробники, котрі мали змогу збувати ту збіжжя, що дуже сприяло розвитку сільськогосподарських промислів Херсонщини та суміжних із нею губерній.

За часів порто-франко Одеса була не тільки важливим центром торгівлі, а й потужним ринком робочої сили. У цій якості значення міста для економіки Наддніпрянщини було чи не найважливішим. Показовим є той факт, що під час голоду в Полтаві 1833-1834 рр. тодішнім генерал-губернатором було визначено перелік робіт, необхідних для виконання в Одеському регіоні, з метою надати жителям засобів для існування.

• Спрогнозуйте передумови швидкого розвитку Одеси.

Робота з таблицею

• Случаючи розповідь учителя, скласти таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Розвиток торгівлі

Внутрішня торгівля

Зовнішня торгівля

1. Ярмарки:

• Контрактовий — Київ;

• Введенський — Суми;

• Хрещенський, Успенський, Покровський — Харків;

• Петропавлівський — Катеринослав.

2. Чумацький промисел

• Експорт — становив 60 % від загальноросійського: зерно, вовна, цукор, мед, віск, риба.

• Торгівля з Німеччиною, Францією. Австрією, Чехією, Угорщиною

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати тексти й відповісти на запитання.

1. Хрещенський ярмарок у Харкові

«Хрещенський починається 6 січня і триває місяць... Хрещенський — найсильніший з усіх українських ярмарків. До 1 000 тисяч підвод, фур, возів і саней привозять різноманітні товари з різних кінців Росії, з Нижегородської губернії, з Бессарабії, з Кавказу і Риги. Сюди стікається повний комплект ярмаркових торговців, продавців і покупців, тут головний склад товарів, що призначаються для кочів’я по українських ярмарках...»

Запитання

1. Як це історичне джерело характеризує стан торгівлі на Україні?

2. Чому в першій половині XIX ст. зростає кількість ярмарків в Україні?

3. Чому саме в Харкові був найбільший український ярмарок?

4. Якими товарами була представлена Україна на ярмарках? Про що свідчить цей факт?

2. Зі спогадів Явтуха Жорнового про чумакування «Як пропрацює років три, заробить возів три, бо чумаки давали паровишникові (чумакові-початківцеві) за літо віз з волами й усім приладдям; як має він уже три-чотири вози або хоч і два, тоді йому гроші позичать і на більше волів, і тоді він пана не боїться, бо в нього є чим відкупитися, а панові теж лучче мати гроші від чумака, ніж того робітника, яких багато є. Пани від чумака мали все, що тільки хотіли, а через те чумакові нічого не казали, а ще й випас йому давали без грошей — паси в лісах та долинах скільки хоч.

Тоді було, як доб’ється до чумака, то й добре жить, ото тільки од панщини сильно тяжко було видряпатись, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба: харч своя, одяга своя, чоботи як купиш за карбованця, то й маєш в чім ходити».

Запитання

1. Про що йдеться в цьому джерелі?

2. Яку роль відігравало чумацтво в торговельно-візницькому промислі?

Робота з таблицею

• Опрацюйте зміст таблиці й охарактеризуйте політику Російської імперії стосовно українського населення.

Соціальні зміни вжитті українського населення

• На території України було утворено генерал-губернаторства, зросла кількість поліцейських і військових, військових поселень, у Києві будується фортеця;

• зростає кількість неукраїнського населення міст, знищують залишки Магдебурзького права;

• відбувається русифікація українського населення (насадження російської мови, російської культури і звичаїв);

• скорочення селянських наділів, зростання кількості безземельних селян, зростання податків і повинностей, застосування поміщиками місячини (безземельні селяни обробляли поміщицьку землю за щомісячний пайок);

• посилюється політичний нагляд за Україною з боку спеціально утворених органів безпеки: «Третього відділення власної Його імператорської Величності Канцелярії» та «Корпуса жандармерії»

Робота з текстовою таблицею

• Опрацювати зміст таблиці й відповісти на запитання.

Форми селянського протесту

• Скарги царю та в урядові установи;

• відмова виконувати повинності і сплачувати податки;

• втечі з маєтків;

• підпали поміщицьких маєтків;

• непокора, збройний опір поміщикам;

• напади на маєтки, розподіл поміщицького майна;

• убивства поміщиків або управителів;

• масові повстання

Запитання

1. Визначте, який характер мали форми протесту українського населення проти посилення соціального гніту.

2. Які з них можна назвати активними? Які — пасивними?

Учитель. Своєрідним феноменом у межах селянського руху першої половини XIX ст. були народні виступи під проводом Устима Кармелюка. Його боротьба проти кріпацтва розпочалася ще 1812 р. і відрізнялася тривалістю та інтенсивністю. Кармелюка чотири рази заарештовували та засилали до Сибіру. Та він втікав і, повернувшись до рідного Поділля, знову розпочинав боротьбу, яка загалом тривала протягом 23 років. За цей час у повстанському русі під проводом Кармелюка взяли участь майже 20 тис. осіб, повстанці здійснили 1 тис. нападів на поміщицькі маєтки. Найбільш активними були виступи повстанців 1830-1835 рр., коли селянський рух охопив не лише Поділля, а й частину Бессарабії та Київщини. Лише загибель лідера дала змогу владним структурам придушити цей виступ.

1819 р. відбулось повстання військових поселенців у Чугуєві Харківської губернії. Триває процес обмеження самоврядування міст: 1831 р. на Лівобережжі були ліквідовані залишки Магдебурзького права, а 1841 р. — судочинство за Литовським статутом на Правобережжі. Відбувається русифікація, знищують пам’ятки національної культури.

Царський уряд намагався розв’язати селянське питання і зняти соціальне напруження в суспільстві. З цією метою було прийнято низку державних нормативних документів:

• 1803 рік — указ про «вільних хліборобів», за яким окремі селяни отримали можливість звільнитися від кріпосницької залежності на основі спільного рішення селянської общини і поміщика. Поміщики тепер мали право відпускати своїх селян на волю за викуп.

• 1839-1841 роки — реформа управління державними селянами. Для державних селян ліквідували панщину, тепер вони мали сплачувати грошовий оброк.

• 1847-1848 роки — інвентарна реформа на Правобережній Україні. У маєтку кожного поміщика запроваджувалась інвентарна книга, куди записували норми панщини й повинності кріпаків. Панщину було скорочено до трьох днів на тиждень.

Звичайно, ці нормативні акти дещо полегшували становище селянства та обмежували свавілля поміщиків, але зняти соціальне напруження в суспільстві не змогли. Поміщики не хотіли втрачати свою дармову робочу силу, кріпаки ж не мали коштів, щоб відкупитися. Проте нововведення сприяли розшаруванню селянства й залучали їх до ринкових відносин.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати презентацію про діяльність членів Кирило-Мефодіїївського братства М. Костомарова, П. Куліша, М. Гулака та Т. Шевченка.