Усі уроки «Історія України». 9 клас

Розділ VII. УКРАЇНСЬКІ ТЕРЕНИ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

УРОК 41

Становище промисловості та сільського господарства

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті території українських земель у складі Австро-Угорської імперії на початку XX ст.;

• характеризувати та аналізувати особливості економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорщини;

• робити аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху на західноукраїнських землях; трудової міграції українського селянства;

• формулювати судження щодо ролі та місця українських земель в господарському житті Австро-Угорщини;

• висловлювати судження щодо діяльності К. Левицького;

• пояснювати й застосовувати терміни та поняття: «селянський страйк».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Пригадайте, яким був стан економіки Західної України у першій половині XIX ст.

2. Які зміни в економіці відбулися в другій половині XIX ст.?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Соціально-економічний розвиток Західної України, як і раніше, було обумовлено її залежним становищем в Австро-Угорській імперії. Незначний крок вперед зробила промисловість, але розвивалась вона вкрай нерівномірно й однобічно. Ще складнішою була ситуація в сільському господарстві, яке переживало кризу.

Складання тез

• За текстом підручника або за розповіддю вчителя скласти тези «Особливості розвитку економіки західноукраїнських земель». Орієнтовний вигляд тез

• Західноукраїнські землі — аграрно-сировинного придаток Австро-Угорщини;

• панування в економіці регіону іноземного капіталу;

• кустарно-ремісничий характер західноукраїнської промисловості;

• переважання в промисловості видобування та первинного переробляння сировини, деформована структура промислового потенціалу;

• нерівномірний й однобічний розвиток промисловості;

• поява монополістичних об’єднань;

• західноукраїнський регіон перетворено на ринок збуту європейської продукції;

• розвиток капіталізму в аграрному секторі відбувався шляхом поступового вростання поміщицьких господарств у капіталізм; • найбільш розвиненими були деревообробна, лісопильна, паперова галузі промисловості, видобуток та переробляння нафти; • розпочалось будівництво залізниць;

• відставання економічного розвитку Західної України порівняно з Наддніпрянською Україною;

• переважна більшість населення зайняті в сільському господарстві;

• збереження поміщицького землеволодіння;

• селянські господарства потерпали від малоземеля.

Завдання

• Назвіть спільні і відмінні ознаки економіки Західної та Наддніпрянської України.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати текст, поставити літеру «Н» там, де йдеться про про нову, невідому інформацію з розвитку економіки західноукраїнських земель. Обговорити результати роботи.

«Протягом 1905-1906 рр. виникло понад 50 акціонерних компаній з видобутку нафти, найбільшими з яких були «Галицько-Карпатське товариство», компанія «Східниця», компанія «Галичина». Прискорився процес концентрації підприємств у нафтовій промисловості. Найбільші 15 підприємств виробляли 75 % нафти, яку видобували в Галичині.

Значним був вплив іноземного капіталу. Так, найбільший хімічний завод у Сваляві, збудований у 1910-1911 рр., належав будапештській компанії «Сольва», акціонерами якої, окрім австрійських, були англійські, французькі та американські підприємці. Створивши банки, акціонерні товариства, концерни та інші монополістичні об’єднання, іноземні підприємці оволоділи основними галузями промисловості Західної України.

Будівництво залізниць відбувалось за стратегічних міркувань. Протягом 1870-1910 рр. залізнична мережа усієї Галичини збільшилася на 1 430 км. 1910 р. вона становила 4 120 км. Проте західноукраїнські землі були гірше забезпечені залізницями, ніж західні провінції Австро-Угорщини.

Економічна відсталість західноукраїнських земель позначалася на соціальній структурі населення. Наприкінці XIX — на початку XX ст. зросло міське населення Західної України. Так, кількість мешканців 19 галицьких міст протягом 1880-1910 рр. збільшилася на 62,8 %. У промисловості Галичини на початку XX ст. було зайнято лише 9 % населення, а у Закарпатті — не більше 5 % населення. Проте переважна більшість населення регіону була зайнята в сільському господарстві: у Галичині — 77 %, на Буковині — 75 % населення.

Головну частину продукції давали галузі, що займалися видобуванням і первинною переробкою місцевої сировини, — лісова, лісопильна і нафто-озокеритна. Попри значні зрушення наприкінці XIX — на початку XX ст., становлення фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях ще не завершилось.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати тексти й виконати завдання.

1. Галицький економіст про економічну ситуацію на західноукраїнських землях

«Вироби з тканини й прядива. Від сорочки аж до килиму, залізні й металеві вироби, знаряддя, машини, добрива, вироби шкіряної промисловості, хімічні вироби — словом, усе, чого потребує людина від колиски аж до могили, майже усе імпортуємо, купуємо, позичаємо у чужих».

Завдання

1. Яку особливість у розвитку західноукраїнської промисловості розкриває цей документ?

2. Як ви вважаєте, чому така ситуація склалася в західноукраїнських землях?

2. Зі спогадів Д. Купляка

«Мої батьки були малоземельними. Хліба нам вистачало, але вже на взуття чи убрання треба було заробляти. Перед війною 1914 р. мої рідні постійно виїжджали на сезонні роботи до Німеччини. Із захопленням слухав я оповідання про життя іншого народу».

3. Зі спогадів Павла Скоропадського

«Діяльність агентств з вербовки за океан із початком століття набула широких масштабів. Будь-який агент, що завербував сім’ю до Канади, одержував п’ять доларів за чоловіка й по два долари за кожного члена сім’ї».

Завдання

1. Що об’єднує ці два документи?

2. Як ви вважаєте, чому на початку XX ст. тривала еміграція українських селян? Який характер вона мала?

Робота з поняттям

• Еміграція — вимушене або добровільне переселення людей за межі власної країни у зв’язку з економічними, політичними або іншими причинами.

Робота з атласом

• Розглянути в атласі карту «Українці: територія розселення та еміграція» і визначити напрямки еміграції населення Західної України. Поясніть їхній вибір.

Учитель. Подальшого розвитку набув кооперативний рух. Центром керівництва кооперативним рухом став «Ревізійний союз українських кооперативів». Кооперативи матеріально підтримували дрібних виробників, допомагали зміцнити господарське становлення українських селян, стримували процес обезземелення селян, допомагали їм збувати сільськогосподарську продукцію, сприяли росту національної свідомості.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати документ і відповісти на запитання.

Селянські страйки в Галичині — страйки селян на Галичині на початку XX ст. Спершу неорганізовані акції сільськогосподарських робітників і сільської бідноти, єдине джерело існування яких були заробітки по панських дворах і фільварках, з 1902 р. — масовий організований страйковий рух за покращення побутових умов і збільшення заробітної платні. Перші селянські страйки охопили навесні 1900 р. п’ятнадцять сіл Борщівського повіту, зокрема маєтки великого польського землевласника графа Баворовського. Страйкарі вимагали підвищення поденної зарплатні з 18-20 до 50 центів і під час жнив з 80 центів до 1 гульдена. Страйк був придушений австрійським військом.

Польські землевласники були змушені піти на поступки в економічних питаннях українським кооперативним та господарським організаціям. Зокрема, їх почали залучати до участі у розпарцелюванні поміщицьких маєтків, тобто до вирішення земельного питання, яке було головним у свідомості українського галицького селянства. Це, у свою чергу, обумовило радикалізацію частини польського населення (насамперед того, що проживало в Східній Галичині), що вбачало в діях українців безпосередню загрозу «польському стану посідання». Великі страйки українського селянства краю тривали протягом 1902-1910 рр. Таким чином, селянський страйк 1902 р. мав яскраво виражений соціальний та національний характер. Його спричинили несправедливе розв’язання проблеми сервітутів, дискримінаційна податкова політика влади щодо українського селянства, а також демографічний вибух 80-90-х рр. XIX ст. Страйк засвідчив початок активізації боротьби за національні інтереси польського та українського народів не лише в політичній, але і в економічній сфері.

Запитання

1. Дайте визначення поняття «селянський страйк».

2. Назвіть причини селянських страйків в Галичині на початку XX ст.

3. Якими були результати і значення селянських страйків?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.