Усі уроки «Історія України». 9 клас

Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ТЕРЕНИ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.

УРОК 2

Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин у першій третині XIX століття

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті території українських земель кінця XVIII — першої половини XIX ст.;

• характеризувати політичне становище українських земель;

• називати дати входження українських земель до складу імперії,

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Охарактеризуйте особливості адміністративно-територіального устрою українських земель в складі Російської та Австрійської імперій.

2. Пригадайте, які наслідки для українських земель мали російсько-турецькі війни кінця XVIII ст.

Робота з картою

• Покажіть по карті й назвіть українські території, що опинились у складі Російської та Австрійської імперій.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. На початку XIX ст. Європа була залучена у вир подій, пов’язаних зі спробами Наполеона підпорядкувати собі континент. Україна була далека від епіцентру подій, проте уникнути впливу війни не вдалося. Росія розпочала війну із Францією у складі коаліції європейських держав, і цим спробувала скористатися Туреччина, яка прагнула повернути контроль над Північним Причорномор’ям. Це і стало причиною чергової російсько-турецької війни, яка тривала протягом 1806 р. і з перервами до 1812 р.

У травні 1812 р. було підписано Бухарестський мирний договір. До Росії відійшла Бессарабія, у трьох повітах якої проживали українці. Російська перемога стала для України меншим злом, бо в іншому випадку її територія залишалася б ареною війн двох імперій з усіма негативними наслідками цього.

У червні 1812 року Наполеон І Бонапарт розпочав похід на Росію, який завершився для нього невдачею і повною загибеллю його армії. Французька армія налічувала 640 тис. осіб і 1 372 гармати. Чисельність російської армії була трохи меншою — близько 600 тис. осіб, серед яких були й українці.

Робота з текстовими таблицями

1. Опрацюйте наведені таблиці.

2. Пригадайте ситуацію в історії України, коли українці також сподівалися здобути державність за допомогою іншої держави, що вела війну з Росією?

Плани Наполеона щодо українських земель

• Планував передати українські землі своїм союзникам: Польщі — Правобережну Україну, Австрії — Волинь і Галичину, Туреччині — Крим і Північне Причорномор’я;

• решту території — поділити на «наполеоніди» — три області, очолювані наполеонівськими маршалами

Ставлення українців до Наполеона

Консерватори

Автономісти

• Боялися революційної Франції, ідей революції і французького імператора;

• не довіряли Наполеону;

• сподівались на захист з боку російського самодержавства

• Вважали Наполеона визволителем від російського самодержавства;

• сподівалися на скасування кріпацтва й запровадження прогресивного законодавства, встановлення автономії чи навіть незалежності України

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати документ і відповісти на запитання.

Попереднє розпорядження про створення українського козацького війська, стверджене Олександром І у Вільно (5 червня 1812 року)

«Військо це передбачається утворити в Україні з людей до козачої служби здібних і здавна відомих звичкою і охотою до неї...

Людей можна призначити на козаків, незважаючи ні на роки, ні на зріст, а також маловажні тілесні вади, але єдино тільки із збереженням сил і здібностей до служби цього роду...

Як мине в українських полках потреба, всі вони розпускаються по своїх домівках, але вже назавжди залишаться приналежними війську і за першою потребою повинні з’явитися на службу і скласти знову свої полки, до чого вони повинні мати в постійній справності зброю, одяг і коней, утримуючи все це своїм коштом, але звільняючись зате від усяких інших по державі повинностей. Діти їх, які народжені від часу вступу у військо, належатимуть також до нього. А тим з них, які поміщики не знайшли для себе вигідним прийняти в селища свої, відведуться для оселення землі казенні...»

Запитання

1. Чому, на вашу думку, російський уряд під час війни з Наполеоном звертається до ідеї утворення козацьких полків?

2. Чи дотримав цар слова щодо українських полків?

Учитель. Своєрідні наслідки для України мала російсько-турецька війни 1828-1829 рр. На початку бойові дії відбувалися на землях Задунайської Січі. Частина колишніх запорожців вирішила повернутися до України. Спонукали їх до того суперечки з владою, прямолінійна політика Туреччини щодо козацтва. Важливу роль у переході задунайців до Російської держави також відіграв останній кошовий отаман Задунайської Січі Йосип Гладкий (1789-1866). Задунайців перетворили на Окреме Запорозьке військо, яке 1832 року перейменували на Азовське козацьке військо.

Робота з історичним документом

• Опрацювати документ і відповісти на запитання.

Положення про оселення запорозьких козаків у Новоросійському краї. ТІ травня 1832 року

«1. Для оселення запорозьких козаків призначається в Катеринославській губернії Олександрійський повіт: так звана Бердянська земля, всього 43 141 десятина.

2. До складу Запорозького козачого війська приєднати міщан Петровського посаду, числом 238 ревізьких душ, з землею у їх володінні кількістю до 4 000 десятин і з усіма їх рибними заводами і очеретяними плавнями, причому надаються їм всі вигоди й права, взагалі козачому війську даровані. З таким приєднанням козаче військо буде мати у спільному володінні рибні заводи на Азовському морі...

6. Козацьке військо звільняється назавжди від земських повинностей, крім тих, що стосуються їхньої землі.

7. Військові повинності воно виконує за прикладом інших козацьких військ... <...>

15. З поселеннями запорозьких козаків взяти їм назву Азовського козачого війська».

Запитання

1. Із якою метою і як створювалося Азовське козаче військо?

2. Чому козакам не дозволено було селитися на батьківських землях?

Робота з історичною довідкою

• Опрацювати текст історичної довідки і скласти до неї тези.

Перший загін козаків-переселенців з-за Південного Бугу на Кубань очолив полковник Чорноморського козацького війська Сава Білий. Загін налічував 3 847 піших козаків з гарматами і був відправлений на 51 човні. Флотилія на чолі з Білим у супроводі яхти з бригадиром Пустошкіним, спеціально відрядженим з цією метою до козаків царським урядом, вирушила 16 серпня 1792 року з Очаківського лиману і 25 серпня прибула до Тамані (нині село Краснодарського краю). Козацькі човни було розвантажено, гармати й припаси для них залишено на деякий час у Фанагорійській фортеці, головні сили козаків розташовані у Тамані, а частину на човнах відправлено до лиману біля гирла Кубані як вартовий загін для спостереження за черкесами.

Прибулі на Кубань козаки розселилися куренями, назви яких були перенесені із Запорожжя: Батуринський, Іркліївський, Калниболотський, Канівський, Переяславський, Полтавський, Уманський, Корсунський, Менський, Медведівський (від холодноярського села Медведівки) тощо.

Активне заселеня Кубані відбулось за другої хвилі переселення, яка почалась в 1802-1810-му роках, — з козаків Катеринославського та Усть-Дунайського Буджацького козацьких військ, а також Задунайської Січі; та в 1809-1811 рр. — з козаків Полтавської і Чернігівської губернії. А з 1809-го до 1849-го року на Кубань з України було переселено лише реєстрових козаків з родинами близько 109 тисяч осіб.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.