Усі уроки «Історія України». 9 клас

УРОК 1

Повторення. Ранній Новий час в історії України. Вступ: XIX ст.: доба модернізації та національного відродження в Європі

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті адміністративно-територіальні зміни, що відбулися в Україні наприкінці XVIII — на початку XX ст;

• характеризувати розвиток українських земель наприкінці XVIII — на початку XX ст.;

• визначати особливості розвитку українських земель наприкінці XVIII — на початку XX ст.; спільні й відмінні ознаки українського і загальноєвропейського історичного розвитку;

• пояснювати й застосовувати поняття: «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія», «генерал-губернаторство».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. У складі яких держав перебували українські землі на початку XIX ст.?

2. Назвіть обставини, внаслідок яких Галичина та Буковина опинились у складі Австрійської, а Правобережна Україна у складі Російської імперій.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Разом з іншими країнами Європи в епоху модернізації вступила й Україна. Масштабні війни XIX ст. оминули її.

Революція 1848-1849 рр. поширилася лише на Західну Україну. Водночас XIX ст. — це період складної внутрішньої трансформації України, становлення промислового виробництва, поширення ринкових відносин, зростання міст, розпаду станового суспільства, формування нових соціальних груп, розвитку освіти, літератури, мистецтва й науки.

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати документ і відповісти на запитання.

Із записів французького політика, сенатора К. Делямара (1869 р.)

«В Європі існує народ... 12,5 млн під російським царем і 2,5 — під Австро-Угорською монархією... має свою історію, відмінну від історії Польщі і ще більш відмінну від історії Московщини. Він має свої традиції, свою мову, окрему від московської й польської, має виразну індивідуальність, за яку бореться. Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ... звався руським, ...а той народ, який ми нині звемо руським, звався московинами, а їхня земля Московією». Запитання

1. Про який народ згадує К. Делямар?

2. Чи можна стверджувати, що в цьому документі автор відстоює самобутність українського народу, зокрема окремішність його від народу російського? Чи були в той час на це підстави?

Робота з історичними поняттями

• Етнос — спільнота людей, що проживають на спільній території, мають однакову мову, культуру, психіку.

• Асиміляція — втрата власної мови, культури і самосвідомості представниками народу, які перебувають в середовищі іншого народу.

• Нація — політична спільність людей, що проживає на одній території, має ознаки, характерні для етносу і можуть стати на захист своїх національних інтересів.

• Національне відродження — процес відновлення національних, політичних і культурних прав етносу, який перебував у залежності від іншої нації.

• Національна ідея — ідея, що виражає прагнення власної самоідентіфікації, наявності власної держави.

Метод «Мікрофон»

• Чи можна ототожнювати поняття «етнос» і «нація»? Поясніть свою точку зору.

Робота з таблицею

• Опрацюйте зміст таблиці й скажіть, чи враховував адміністративно-територіальний поділ Австрійської і Російської імперій етнічні кордони.

Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської та Австрійської імперій

Російська імперія

Австрійська імперія

9 губерній, що утворювали 3 генерал-губернаторства:

Харківська

Чернігівська

Полтавська

Малоросійське генерал-губернаторство

Київська

Подільська

Волинська

Київське генерал-губернаторство

Катеринославська

Херсонська

Таврійська

Новоросійське генерал-губернаторство

Губернії поділялись на повіти. Існувало губернське правління. Дворянські збори на чолі з предводителем дворянства

Галичина утворювала Королівство Галіції та Лодомерії. На чолі намісник, що призначався австрійським імператором. Королівство поділялось на округи (дистрикти), на чолі яких були старости. Буковина як окремий округ з 1786 р. була у складі королівства Галіції та Лодомерії. Із 1849 р. — окремий коронний край. Закарпаття — під владою автономного Угорського королівства. Поділялось на 4 жупи (комітати)

Робота з історичною картою

1. Назвіть губернії, утворені на українських землях у складі Російської імперії.

2. Назвіть адміністративно-територіальні одиниці Австрійської імперії, утворені на українських землях.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте документ і скажіть, як ви розумієте слова Романа Шпорлюка про виникнення в другій половині XVIII ст. «нової України».

Історик Р. Шпорлюк про розширення української етнічної території в другій половині XVIII ст.

«Територіальні здобутки Росії в районі Чорного моря XVIII ст. революціонізували політичну й історичну географію України...

Згадані геополітичні рішення створили передумови для великих міграційних процесів, а ці процеси, своєю чергою, витворили нову

українську етнічну територію, яка не мала прецеденту в усій попередній історії українського етносу. Зовсім серйозно можна говорити про виникнення нової України, істотно відмінної від історичної території українського поселення і від усіх державно-адміністративних структур, у яких українці жили в минулому. Важко знайти в Європі щось подібне до того, як українці змінили своє населення після 1750 р.».

Робота з таблицею

1. Опрацювати зміст таблиці «Склад населення в українських землях на початку XIX ст».

2. Зробіть висновки про чисельність та етнічний склад населення в українських землях Російської та Австрійської імперій.

Регіон України

Українці

Представники інших національностей

Лівобережжя

95 %

Переважно селяни

5 % — росіяни, євреї. Купці, чиновники, офіцери

Правобережжя

90 %

Переважно селяни

10 % — росіяни, євреї, поляки. Міщани, шляхта

Південна Україна

65 %

Переселенці з інших

територій України

9 % — румуни, молдовани;

9 % — росіяни;

3-4 % — вірмени, німці;

1 % — серби, болгари, євреї, греки, поляки, татари таін.

Галичина

65 %

Переважно селяни

20 % — поляки,

10 % — євреї

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте документ і скажіть, як, на ваш погляд, треба розуміти слова Тараса Шевченка «Польща впала — та й нас задавила».

Михайло Грушевський про Україну після поділів Речі Посполитої

«Польща впала — та й нас задавила», — казав Шевченко. Впала польська держава, але доля українців не поправилася з того — особливо в тих українських землях, що відійшли під Росію. У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безграничну власть польських панів над ними. Дати більшу освіту селянам, міщанам і особливо духовенству, що зісталося єдиною освіченішою верствою серед українців. Перехід Галичини під власть Австрії був першим початком відродження українського життя в Західній Україні. Але в землях, які відійшли з-під Польщі під Росію, нічим не стало лекше українському народові. Навпаки, сильна рука нового, російського начальства надала пануванню польського пана над українським холопом ще більшої моци і певності, якої не мало воно за безсилої, розколиханої держави Польської...»

Робота з історичним поняттям

• Смуга осілості — територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена царським урядом з метою запобігання їх проникненню до великоруських губерній і захисту російського підприємництва від єврейської конкуренції. Учитель. Смуга осілості порушувала право людини на вільний вибір місця проживання. Уперше смуга осілості була встановлена 1791 р. До неї увійшли Катеринославська, Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Таврійська, Чернігівська, Полтавська, Мінська, Віденська, Бессарабська, Астраханська та Кавказька губернії, а також Курляндія.

Робота з документом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Липинський В. Листи до братів-хліборобів

«Любов до рідного краю — української землі, що годує всіх, хто на ній мешкає, як до органічної цілісності, є необхідною і єдиною можливістю того найтоншого у світі зв’язку людей, що зветься нацією... Нація — це реалізація прагнення бути нацією. Коли нема прагнення, виявленого у формі ідеї, нема нації. Проте так само нема нації, якщо це прагнення не реалізується в матеріальних формах держави».

Запитання

1. Що, на думку В. Липинського, є основною умовою формування нації?

2. Як автор обґрунтовує ідею створення Української держави?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.