Усі уроки «Історія України». 9 клас

УРОК 16

Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;

• визначати особливості розвитку культури, причини і наслідки культурних зрушень;

• пояснювати суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури;

• розпізнавати та описувати пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва;

• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «романтизм», «класицизм».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Чим пояснити відхід від старої української літератури українського панства та вищого духовенства?

2. Поясніть, чому значну частину російськомовної творчості М. Гоголя літературні критики визнають українською.

3. Чому «Енеїда» І. Котляревського стала визначальною віхою в розвитку нової української літератури?

4. «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим...». Про кого писав І. Франко? Як «син мужика» зумів досягти таких висот?

5. Які соціально-політичні теми висвітлював у своїй творчості Т. Шевченко? Використайте для відповіді знання з української літератури.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Українська культура першої половини XIX ст. збагатилася й досягненнями українського мистецтва: музики, живопису, архітектури та скульптури. Зі здобутками українського мистецтва, з провідними українськими художниками, композиторами, архітекторами та їхніми творами ми й ознайомимося на сьогоднішньому уроці.

Складання тез

• Скласти за розповіддю учителя або за текстом підручника тези «Архітектура першої половини XIX ст.».

Орієнтовний вигляд тез

• У першій половині XIX ст. в офіційній архітектурі запанував стиль класицизму.

• За забудовою міст здійснювали нагляд спеціальні комісії та комітети.

• Цивільні споруди зводили з урахуванням їх призначення — головною метою архітектора стало не створення зовнішньої краси, а забезпечення внутрішнього комфорту (високі стелі, вентиляція, освітлення тощо).

• Забудовували нові міста на Півдні України і в Криму, засновані наприкінці XVIII ст. — Маріуполь, Олександрівськ, Катеринослав, Миколаїв, Одеса та ін.

• В Одесі за проектом петербурзького архітектора Ж. Тома де Томона 1809 р. було споруджено перший будинок оперного театру. Виконаний в античному дусі театр став окрасою Одеси.

• Відбувалася реконструкція старих міст Слобожанщини і Придніпров’я.

• Архітектурний стиль Києва у ті часи визначав А. Меленський, який обіймав посаду міського архітектора: були зведені пам’ятник на честь поновлення Києву Магдебурзького права, церква на Аскольдовій могилі, ансамбль Контрактової площі на Подолі.

• У 1837-1843 рр. за проектом відомого архітектора В. Беретті було збудовано Київський університет.

• Впорядковуються такі міста, як Полтава і Харків.

• Тривало спорудження культових установ. У містах і селах церкви зводили не лише дерева, цегли та каміння.

• Розвивається палацово-паркова архітектура: палац Розумовського в Батурині; палац Галагана у с. Сокиринцях на Чернігівщині; парк «Олександрія» у Білій Церкві; знаменита «Софіївка» в Умані.

• У народному зодчестві втілюються ознаки класицизму у вигляді дерев’яних колонок ґанку або вздовж стіни для підтримки Даху.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати тексти і відповісти на запитання.

1. Із опису подорожі 1844 року Галичиною чеського письменника К. Запа

«Архітектурний стиль русинських селянських церков, зазвичай дерев’яних, є оригінальний і дуже мальовничий. Рідко яка не має прегарної бані; часто триповерхові бані, з яких середня вища й гарніша. Коло церкви стоїть дерев’яна дзвіниця, скрізь одного взірця, звичайно трохи привітніша, ніж більшість дерев’яних дзвіниць старих костьолів у Чехії. Усі ці дерев’яні церкви бувають творінням простих теслярів, які також чимало докладають рук до різьбярського мистецтва прикрас Храму Божого. Внутрішній вигляд такої церкви буває кращий за всі сподівання; іконостас прикрашає мистецька різьба, ясного кольору, позолочена і пофарбована».

Запитання

1. Як цей документ характеризує розвиток архітектури на українських землях?

2. Які архітектурні деталі дерев’яних церков в Україні викликали захоплення у чеського подорожнього і чим вразили його будівлі?

2. Із записок німецького вченого Й. Коля

«Українці живуть у чисто утриманих хатах, що до тебе всміхаються. Вони не задовольняються тим, що кожного тижня їх миють, але що два тижні їх білять. Тому їхні хати білі, наче свіжовибілене полотно... Я був вражений хатою. Лише б пожити у цій чепурненькій світлиці! Надворі було дуже жарко, а тут мило й прохолодно. Повітря було гарне, свіже, запашне. Земля була вкрита травою, а на стінах — зілля. Все було чисте та чепурне. Щодо цього я не можу нахвалити українців, якщо рівняти їх з поляками та москалями».

Запитання

1. Що вразило німецького мандрівника під час подорожі Україною?

2. Що ви можете сказати про особливості архітектурної забудови українського села?

Робота з візуальними джерелами

1. Розгляньте ілюстрації.

2. Визначте будівлю Київського університету та палац Кирила Розумовського в Батурині.

3. Назвіть ознаки, притаманні класичному стилю XIX ст.

4. Визначте палац у Сокиринцях на Чернігівщині і «Софіївку» в Умані.

Учитель. На розвиток українського образотворчого мистецтва значний вплив справляла Петербурзька академія художеств. Професійні майстри живопису, що працювали в Україні (І. М. Сошенко, Д. І. Безперчий, Т. Г. Шевченко та ін.), переважно були її випускниками, зокрема вихованцями видатного російського художника К. П. Брюллова.

У портретному жанрі працювали Д. Левицький, В. Боровиковський, В. Тропінін, М. Іванов, А. Мокрицький.

Мальовнича українська природа надихала багатьох митців. Художники-пейзажисти М. Сажин, І. Сошенко, В. Штернберг прагнули її найреалістичнішого відображення.

Нові соціальні мотиви започаткував у своїй живописній творчості Т. Шевченко, який присвятив свої полотна, як і поетичне слово, зображенню тяжкого життя поневоленого народу («Циганка-ворожка», «Катерина», «Селянська родина» та ін.). Неабияку майстерність виявив Шевченко у портретному жанрі. Ці твори вирізняються глибоким психологізмом, привабливою кольоровою гамою.

Робота з візуальними джерелами

• Розглянути ілюстрації й відповісти на запитання.

В. Тропінін «Дівчина з Поділля»

В. Штенберг «Садиба Г. Тарновського в Качанівці»

Т. Шевченко «Катерина», «Дари в Чигирині» (офорт із «Живописної України»), «Автопортрет»

Запитання

1. Як ви вважаєте, яка тематика переважала в роботах Т. Г. Шевченка? Чому?

2. Відомо, що Василь Тропінін був відомим портретистом. Розгляньте його роботу та поясніть, як у картині відбивається навколишнє українське життя.

Робота з текстовою таблицею

• Опрацюйте таблицю й охарактеризуйте досягнення професійного музичного мистецтва в Україні.

• Українське музичне мистецтво розвивалося в тісній єдності з народною музикою

• У Києві, Полтаві й Харкові створені на початку XIX ст. професійні артистичні трупи.

• У великих містах виникали світські хори й капели, діяли оркестри.

• У гімназіях та університетах викладали музику й танці, улаштовували концерти й музичні вечори.

• Найпопулярнішим хоровим колективом був Перемишльський хор, заснований 1828 року. Його вихованцем був перший професійний композитор Галичини — Михайло Вербицький, автор музики сучасного гімну України.

• Відомі українські музиканти: Йосип Витвицький, Алоїз Єдлічка, Іван Вітовський

Учитель. Нова українська література дала потужний поштовх розвиткові театрального мистецтва. Центром театрального життя в Україні в першій половині XIX ст. стали Харків і Полтава, де започатковувався національний український професійний театр.

Директором і водночас режисером та актором Харківського театру був Григорій Квітка-Основ’яненко. У складі професійної трупи театру вирізнявся Михайло Щепкін (1788-1863). Театр ставив п’єси російських та європейських авторів, але найбільший успіх у глядачів мали вистави за творами І. Котляревського «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» та Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик».

В історії українського театрального мистецтва визначне місце посів Полтавський театр, який очолювали І. Котляревський та Михайло Щепкін. Останній розпочав роботу 1818 року, коли разом з трупою переїхав до Полтави з Харкова. Полтавський театр, у репертуарі якого були п’єси перш за все І. Котляревського, часто виїздив на гастролі до Харкова, Кременчука та інших міст україни і скрізь користувався незмінним успіхом. Проте 1821 року через скрутне матеріальне становище театр припинив свою діяльність.

У багатьох містах діяли аматорські театри, які ставили переважно українські п’єси. Поряд з ними працювали поміщицькі театри, оркестри, хори і капели. Широко відомим був театр із селян-кріпаків с. Качанівка на Чернігівщині. Музикантів навчав грати видатний композитор Михайло Глінка. А в складі іншого поміщицького театру в с. Романове, що на Волині, виступали актори, які здобували музичну освіту в Італії.

• Яку роль відіграв театр в Полтаві у становленні театрального мистецтва в Україні?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.