Усі уроки «Історія України». 9 клас

УРОК 15

Становлення сучасної української літературної мови, української літератури

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;

• характеризувати основні віхи формування нової української літератури та сучасної української літературної мови,

• визначати особливості розвитку культури, причини й наслідки культурних зрушень;

• поясніть суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури;

• висловлює судження щодо діяльності Г. Квітки-Основ'яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки;

• називати дати: видання «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Кобзаря» Т. Шевченка;

• пояснювати і застосовувати терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Визначте та охарактеризуйте історичні умови розвитку української культури протягом першої половини XIX ст.

2. Назвіть принципову відмінність засобів, які використовували для національної справи старшини-дворяни та інтелігенти.

3. Охарактеризуйте розвиток науки в Україні в першій половині XIX століття.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

• Назвіть представників української літератури першої половини XIX ст.

Учитель. Наприкінці XVIII ст. староукраїнська літературна мова й українське книжне письменство перебували в кризі. Від старої української літературної традиції віддалялися її носії — українське панство та вище духівництво.

Утративши українську козацьку державу, учорашні старшини прагнули здобути статус дворянства Російської імперії. Ідучи на службу до імперських установ, вони поволі відмовлялися чи віддалялися від староукраїнського красного письменства, стаючи прихильниками інших літератур: французької, німецької, російської.

Здавалося, разом з утратою державності українство невідворотно втратить і свою мову та літературу.

І тут раптом 1798 року виходить «Енеїда» І. П. Котляревського, написана «живою», розмовною мовою. Вона поклала початок формуванню нової української літератури.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте текст і скажіть, яке значення, на думку С. Єфремова, для української літератури мав вихід «Енеїди» І. Котляревського.

Сергій Єфремов

«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних подій... ми маємо таку історичну дату, — це пам’ятний в історії України рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження — невеличка книжка, од якої не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й новий етап позначаємо в історії українського народу».

Складання таблиці

• Опрацювати відповідний текст підручника і скласти таблицю «Українська література першої половини XIX ст.».

Орієнтовний вигляд таблиці

Прізвище літературного діяча

Твори

І. Котляревський, зачинатель нової української літератури

1798 р. — «Енеїда», «Наталка-Полтавка», «Москаль-чарівник»

Т. Шевченко

1840 р. — Петербург «Кобзар»; «Гайдамаки»

П. Гулак-Артемовський

Писав байки. «Пан та собака»

Г. Квітка-Основяненко, «батько» нової української прози

«Сватання на Гончарівці», «Малоросійські оповідання», «Маруся», «Конотопська відьма»

Є. Гребінка

Байкар. «Малоросійські приказки»

П. Куліш

«Чорна рада», автор абетки «Кулішівка»

М. Гоголь

«Тарас Бульба», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Мертві душі», «Ревізор»

Робота з біографічними довідками

Петро Гулак-Артемовський (1790 1865) — український письменник, поет, вчений перекладач. Народився в Київській губернії (нині Черкаська область) в сім’ї священика. Навчався в духовній семінарії, Київській духовній академії. Не закінчивши її, вступив до Харківського університету. Був викладачем, а з 1841-1849 рр. — ректор Харківського університету. Байка «Пан та собака» — найбільш гострий твір української літератури XIX століття. Ідейний зміст, співзвучний тогочасним прагненням проти кріпацтва.

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778 1843) — письменник, громадський діяч. Брав участь у заснуванні професійного театру у Харкові (1812), у виданні першого в Україні журналу «Украинский вестник» (1816-1817). Один із засновників жанру соціально-побутової комедії в українській драматургії (п’єси «Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці»). Своєю творчістю сприяв формуванню нової української літератури та літературної мови.

Микола Гоголь (1809-1852) — прозаїк, який писав російською мовою й посів визначне місце в російській, українській та світовій літературі. Він народився в містечку Великі Сорочинці на Полтавщині в сім’ї українського поміщика, навчався в знаменитій Ніжинській гімназії. Уже перші його твори «Басаврюк, або ж Вечір проти Івана Купала» (1830), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831 1832) написані російською мовою, але за змістом вони українські. У них М. Гоголь змалював український побут, історію та демонологію.

Учитель. Вершиною української літератури XIX ст. стала геніальна творчість пророка національного відродження України — Тараса Шевченка. Творчість Т. Шевченка насамперед відображає таку актуальну для тогочасного українства тему, як любов до України. Широко висвітлював поет і жіночу тему. У творах «Катерина», «Наймичка», «Слепая», «Відьма», «Марія», «Княжна» порушено такі проблеми, як трагічна доля материнства, зраджена довіра, самотність, відсутність рідної душі.

Ще більше поет приділяв уваги зображенню історичних подій — «Гайдамаки», «Тарасова ніч», «Холодний яр» тощо.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

1. Зі статті П. Куліша «Перегляд українських книжок»

«Ми знали Шевченка тоді, як він написав щонайвищі свої недруковані думи. Не було книжки живої і животворящої, щоб йому в руки не попала, та й лежала в нього не прочитана. Пушкіна він знав напам’ять, дарма, що писав не його мовою, не його складом, а Шекспіра возив з собою, куди б не їхав. Ще ж не забудемо, що Шевченко добре працював над малярством і розкидав розумом по всіх малярських школах: то мало хіба там було корму для його голови? Об’їздив Шевченко всю Україну, переговорив з тисячами всякого люду, то се хіба не наука, не бібліотека життя людського? Чували ми його критичні розправи з його уст і дивом не раз дивували, як він глибоко входив у саму суть літературного діла».

2. З листа В. Бєлінського Павлу Анненкову. Грудень 1847 року

«Наводил я справки о Шевченке и убедился окончательно, что вне религии вера есть никуда негодная вещь... Верующий друг говорил мне, что верит, что Шевченко — человек достойный и прекрасный. Вера делает чудеса — творит людей из ослов и дубин. Стало быть, она может из Шевченка сделать, пожалуй, мученика свободы. Но здравый смысл в Шевченке должен видеть осла, дурака и пошлеца, а сверх того горького пьяницу, любителя горилки по патриотизму хохлацкому. Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля — один на государя императора, второй на государыню императрицу... Я не читал этих пасквилей, и никто из моих знакомых не читал..., но уверен, что пасквиль на императрицу должен быть возмутительно гадок... Шевченко послали на Кавказ солдатом. Мне не жаль его, будь я его судьей, я сделал бы не меньше. Я питаю личную вражду к такого рода либералам...

Одна скотина из хохлацких либералов, некто Кулиш (экая свинская фамилия!) в «Звездочке», ...журнале, который издает Ишимова для детей, написал историю Малороссии, где сказал, что Малороссия или должна отторгнуться от России, или погибнуть... Вот что делают эти скоты, безмозглые либералишки. Ох, эти мне хохлы! Ведь бараны — а либеральничают во имя галушек и вареников со свиным салом...»

Запитання

1. Порівняйте ці два документи. Як в них характеризується постать Т. Г. Шевченка та його діяльність?

2. Як ви вважаєте, чому ці документи містять різні точки зору щодо творчості Шевченка?

3. Чому, на ваш погляд, творчість і громадсько-політична діяльність Шевченка, Куліша та їхніх однодумців викликала таку непристойну лють противників?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Завдання

• Впишіть у табличку назви творів відповідно до їхніх авторів.

Іван Котляревський

Григорій Квітка-Основ’яненко

Микола Гоголь

Петро Гулак-Артемовський

Пантелеймон Куліш

Євген Гребінка

Тарас Шевченко

             

1) «Сватання на Гончарівці»;

2) «Назар Стодоля»;

3) «Енеїда»;

4) «Петербургская сторона»;

5) «Записки о Южной Руси»;

6) «Батько та син»;

7) «Тарас Бульба»;

8) «Пан Халявський»;

9) «Наталка Полтавка»;

10) «Записки студента»;

11) «Кобзар»;

12) «Москаль-чарівник»;

13) «Ніжинський полковник Іван Золотаренко»;

14) «Гайдамаки»;

15) «Пан та собака»;

16) «Чорна рада»;

17) «Ревізор»;

18) «Кулик».

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.