Усі уроки «Історія України». 9 клас

Розділ III. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.

УРОК 14

Освіта і наука в Україні кінця XVIII — першої половини XIX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;

• характеризувати особливості процесу розвитку освіти, науки й культури в Україні у цей період;

• пояснювати суперечливі процеси модернізації розвитку освіти й культури;

• висловлювати судження щодо діяльності В. Каразіна, М. Максимовича, М. Остроградського,

• називати дати відкриття університетів в українських землях;

• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Чи є підстави стверджувати, що український національний рух у середині XIX ст. був складовою європейського революційного процесу?

2. Доведіть, що революція 1848 р. суттєво прискорила розвиток українського національного руху.

3. Визначте напрями діяльності Головної руської ради, охарактеризуйте їх.

4. У чому полягає головне значення революції 1848-1849 рр. для Західної України?

5. Поясніть причини змагання українського національного руху з польським. У чому воно проявлялося?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником

• Прочитати текст підручника, визначити позитивні й негативні чинники, що впливали на розвиток культури України в першій половині XIX ст.

Орієнтовна відповідь

Позитивні чинники

Негативні чинники

• Українська культура розвивалася як єдине ціле, як культура українського народу.

• Із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали в різних галузях науки і мистецтва.

• Зникнення турецько-татарської загрози.

• Розвиток промислового виробництва.

• Виникнення інтелігенції.

• Позитивний вплив європейської культури.

• Поширення романтизму

• Українські землі були поділені між двома державами: Росією та Австрією.

• Антиукраїнська політика Російської та Австрійської імперій гальмувала культурний розвиток України.

• Російський уряд запровадив цензуру на видання літератури українською мовою.

• Остаточна втрата ознак державності.

• Підпорядкування Православної церкви Московському патріархатові

Вправа «Два по два — чотири»

Учні обирають з негативних і позитивних чинників по одному, що найбільше вплинули на розвиток української культури.

1. Об’єднатися в пари. Обрати від пари два (негативний і позитивний) чинники, дійти спільної думки.

2. Об’єднатися в групи по чотири, обрати від групи два чинника, представити класу.

3. Визначити, які чинники, на думку класу, виявилися найзначущими для розвитку української культури першої половини XIX ст.

Робота з поняттями

• Романтизм — напрям у літературі й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини; увага до особистості, її індивідуальних ознак; неприйняття буденності й звеличення «життя духу».

• Класицизм — напрям в європейському мистецтві. Його представники орієнтувалися на античне мистецтво, яке проголошувалося ідеальним, класичним, гідним наслідування.

Робота з текстовою таблицею

• Слухаючи розповідь учителя, скласти таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Особливості розвитку культури

1. Відбувається становлення національної культури.

2. Нерівномірність культурного розвитку різних регіонів України.

3. Узгоджена діяльність інтелігенції Заходу і Сходу України.

4. Серед представників української культури замість нащадків козацької старшини посіли місце представники інтелігенції

Завдання

• Поясніть логічний зв’язок: промислова революція ---> розвиток освіти.

Робота з історичним джерелом

1. Проаналізуйте документ і визначте, якою була урядова політика в освітній сфері.

2. Чому царський уряд так боявся освіченості українського народу?

Із висловлювання Міністра народної освіти О. С. Шишкова «...Наставлять земледельческого сына в риторике было бы приуготовлять его быть худым и бесполезным или еще вредным гражданином. Но правила и наставления в христианских добродетелях, в доброй нравственности нужны всякому, не выводят никого из определенного ему судьбою места и во всех состояниях и случаях делают его и почтенным, и кротким, и довольным, и благополучным.

Научить грамоте весь народ... имело бы больше вреда, чем пользы».

Складання тез за розповіддю учителя

Орієнтовний вигляд тез Освіта

Початкова

1. Парафіяльні ніколи — для дітей найнижчих станів, які існували при церквах, навчання тривало 1 рік;

2. Повітові училища — для дітей дворян, купців, заможних ремісників, у яких навчання тривало 2-3 роки.

Середня

1. Губернські гімназії — навчалися діти дворян і чиновників. Навчання тривало 7 років (Чернігів, Одеса, Херсон, Київ і т. д.).

2. Приватні пансіонати.

3. Інститути шляхетних дівчат.

Проміжне місце між гімназіями та університетами посідали ліцеї. 1817 р. — Рішельєвський ліцей в Одесі;

1820 р. — Ніжинський ліцей, 1832 р. перетворений на Гімназію вищих наук.

Вища

Університети. Навчалися діти дворян.

1805 р. — Харківський університет, засновник В. Каразін.

1817 р. — Львівський інститут Оссолінських.

1819 р. — Києво-Могилянську академію перетворено на духовну академію.

1834 р. — Київський університет Святого Володимира. Історичний факт

1856 р. на підвладних Російській імперії українських землях офіційно числилося 1 300 початкових шкіл, де навчалося 67 тис. учнів; 18 гімназій з 4 тис. учнів. Якщо врахувати, що на них проживало 13.5 млн осіб, то в Україні на сто мешканців припадало 0,61 учня, у Росії — 0,7, у США — 20, у Франції та Англії — 9,1 учня.

• Зробіть висновки з наведених фактів.

Робота з текстовою таблицею

• Слухаючи розповідь учителя, скласти таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці

Особливості розвитку науки

Прізвище діяча

Досягнення

Дмитро Бантиш-Каменський, історик

4-томна «История Малой России»

Прізвище діяча

Досягнення

Микола Костомаров, історік

«Богдан Хмельницький», «Руїна». Очолював Кирило-Мефодіївське товариство, професор Київського університету

Микола Маркевич, історік

«Історія Малоросії» — думка державної незалежності України

Михайло Максимович, історик, фізіолог, етнограф

«Малоросійські пісні». Переклав українською «Слово о полку Ігоревім». Досліджував «Повість минулих літ», «Руську Правду».

Перший ректор Київського університету

Тимофій Осиповський, математик

3-томний «Курс математики»

Михайло Остроградський, математик

Започаткував Петербурзьку математичну школу

Ізмаїл Срезневький, філолог, славіст, історик

1842 року став першим професором-славістом у Харківському університеті, де читав курси з історії та слов’янських мов

Василь Каразін, винахідник, освітній діяч

Ініціював заснування Харківського університету (1805) та Філотехнічного товариства (1811-1818) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні

Робота з біографічними довідками

Михайло Максимович (1804-1873) — український вчений-енциклопедист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду на Полтавщині. Перший ректор Київського університету. Максимович був ученим широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані в 1820-1830-х рр., не лише відповідали рівневіі тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.

Михайло Остроградський (1801-1862) — видатний український математик, походив із козацько-старшинського роду Остроградських. Навчався в Харківському університеті. Працював переважно у Франції і Росії. Професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН, Паризької, Римської й Туринської Академій наук. Автор 40 праць з математичного аналізу. Світ знає його дослідження з теорії чисел алгебри, теорії ймовірностей та варіаційного числення. Приятелював з Т. Шевченком. ЮНЕСКО у 2001 р. внесла М. Остроградського до переліку видатних математиків світу.

Василь Каразін (1773-1842) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у Східній Україні Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного господарства. Праці з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.