Усі уроки «Історія України». 9 клас

УРОК 10

Початок національного відродження

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті місця діяльності громадсько-культурних організацій;

• визначати наслідки діяльності «Руської трійці»; характер та особливості початку українського національного відродження; роль галицького греко-католицького духівництва в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

• називати дати подій першого етапу українського національного відродження;

• висловлювати судження щодо діяльності М. Шашкевича, Г. Яхимовича, О. Духновича, Ю. Федьковича;

• пояснювати й застосовувати терміни і поняття: «будителі».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Охарактеризуйте особливості адміністративно-територіального устрою окремих регіонів Західної України.

2. Що вам відомо про реформи Марії-Терезії та Йосифа II та їхню роль у розвитку економічного й суспільного життя Галичини і Буковини?

3. Охарактеризуйте становище українського селянства після скасування реформ Йосифа II.

4. Чим зумовлений поступовий занепад сільського господарства і повільні темпи розвитку промисловості західноукраїнських земель?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Утвердження української національної свідомості в Західній Україні було процесом важким і повільним. Західноукраїнське суспільство наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. було аграрним, традиційним і провінційним. У ньому, за винятком духівництва, не було соціальних верств, здатних сприйняти ідею народності, а потім національну ідею. Після того як у XVI-XVII ст. українська шляхта майже цілковито спольщилася й окатоличилася, роль духовного лідера в українському селянському середовищі почало відігравати духівництво. Проте за матеріальним і культурним рівнем, за широтою світогляду український сільський священик мало чим відрізнявся від своїх парафіян. Йому не вистачало ні знань, ні часу, ні духовних сил, щоб замислюватися над становищем свого народу, його історією, сьогоденням і майбутнім.

Бесіда

1. Яка верства населення і чому відігравала роль духовного лідера в Західній Україні?

2. Як це вплинуло на особливості національного руху в Західній Україні?

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Із праці О. Субтельного «Україна. Історія»

«Говорити про західноукраїнську інтелігенцію початку XIX ст. — значить говорити про духовенство. І справді, оскільки духовенство було єдиною соціальною групою, що могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії, вища освіта на Західній Україні практично стала синонімом освіти богословської. Так, на початку 1840-х років із майже 400 студентів Львівського університету та інших закладів 295 навчалися теології, у той час як майже вся решта займались філософськими дисциплінами, котрі також належали до курсу богослов’я. Іншим доказом переважання священиків серед інтелігенції є те, що із 40 книжок, написаних між 1837 і 1850 рр. українською мовою, 40 належало перу священиків.

...Греко-католицьке духовенство прибрало на себе роль лідера в селянському середовищі... унаслідок того, що в XVI-XVII ст. українська знать відцуралася від свого суспільства і перейшла в католицизм. ...Виникали цілі династії священиків, які на багато поколінь пов’язувалися зі своєю околицею. Часті зібрання, тривалі відвідини, взаємні шлюби перетворили греко-католицьке духовенство на тісно сплетену спадкову касту із розвиненим почуттям групової солідарності.

...Зв’язане з масами спільною вірою, духовенство користувалося в середовищі своїх сільських парафіян значним впливом і владою. ...Через незадовільну богословську освіту чимало греко-католицьких священиків... ледве могли прочитати літургійні тексти церковнослов’янською мовою. Тому їхній світогляд був не набагато ширшим від селянського. Польська шляхта... нерідко примушувала священиків працювати у своїх маєтках. Це дало... позитивні результати, оскільки українське духовенство становило із селянством тісніші особисті та культурні зв’язки.

Запитання

1. Чому саме греко-католицькі священики виявилися тією силою на західноукраїнських землях, яка була здатна очолити національне відродження?

2. Пригадайте, хто очолив національне відродження в Наддніпрянській Україні. Чому?

Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці й визначити основні напрями діяльності Товариства галицьких греко-католицьких священиків.

Період

Події

1816 рік

• Розширення мережі парафіяльних шкіл.

• Домоглося запровадження навчання рідною мовою в початкових школах.

• Відкрито понад 400 початкових шкіл, видано кілька підручників і молитовників.

• Видали перші граматики української мови: І. Могильницького, Й. Лозинського, Й. Левицького.

• 1829 року І. Могильницький написав науковий трактат польською мовою «Розвідка про руську мову», у якому відстоював ідею самобутності української мови, вказував на її відмінність від польської і російської мов, на її рівноправ’я серед слов’янських мов

20-30-ті роки XIX ст.

Створення в Перемишлі нового гуртка (керівник — єпископ Іван Снігурський). Члени гуртка: І. Могильницький, Й. Левицький, Й. Лозинський, А. Добрянський, І. Лаврівський.

Діяльність:

• Поява перших граматик української мови:

Івана Могильницького — 1822 р.

Йосипа Лозинського — 1833 р.

Й. Левицького — 1834 р.

• Вихід у світ перших збірок народних пісень:

«Пісні польські і російські люду галицького» Вацлава Заліського — 1833 р.

«Руське весілля» Йосипа Лозинського — 1835 р.

У результаті діяльності цього гуртка пробуджується інтерес провідних діячів до української національної спадщини

Учитель. У 30-х роках XIX ст. центром західноукраїнського національного пробудження стає Львів, а його активістами — молоді патріотично й ідеалістично налаштовані, захоплені ідеями народності семінаристи.

Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці і відповісти на запитання.

РУСЬКА ТРІЙЦЯ 1833-1837 рр. м. Львів

Склад: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький

• 1834 рік — видання збірника «Зоря», який містив народні пісні, твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Тут прозвучав заклик до єднання українців Галичини та Наддніпрянщини. Збірка була заборонена. Почалися переслідування.

• Читання проповідей у церквах українською мовою.

• 1836 рік — М. Шашкевич готує підручник для молодших школярів — «Читанку», написаний живою розмовною українською мовою.

• 1837 р. — випуск альманаху «Русалка Дністрова»:

• Друкували народні пісні, думи, перекази, історичні документи.

• Звеличувалася боротьба українського народу за своє визволення.

• Засуджується іноземне поневолення

Запитання

1. Аналізуючи причини заборони збірки, І. Франко зазначав: «“Русалка Дністрова”, хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказано, була свого часу явищем наскрізь революційним». Як ви вважаєте, чи мав І. Франко для подібних тверджень?

2. У чому полягало значення діяльності «Руської трійці»? Прогнозована відповідь

1. Це був крок вперед в розвитку національного руху на західноукраїнських землях.

2. Уперше в історії українського суспільного руху Західної України прозвучала ідея возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.

3. Прозвучав заклик про запровадження української мови і культури в усіх сферах громадського життя.

4. Започатковано нову демократичну культуру в Галичині.

5. Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості народу Західної України.

6. Гуртківці перейшли від культурно-мовних питань до соціально-економічних і політичних.

Робота з біографічними довідками

Маркіян Шашкевич (1811-1843) — український письменник, поет, зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністрова». Виступав за рівноправність української мови з польською.

Іван Вагилевич (1811-1866) — український поет, етнограф, філолог, священик УГКЦ, учасник «Руської трійці». Був одним із зачинателів нової української літератури в Галичині. Співавтор збірок «Зоря» у 1835 р. та «Русалка Дністрова». Під час «весни народів» Вагилевич перейшов на полонофільські позиції, проповідував ідею польсько-українського союзу під зверхністю Польщі.

Яків Головацький (1814-1888) — український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик УГКЦ і педагог. Співзасновник «Руської трійці», співавтор збірника «Русалка Дністрова». У свій романтичний період до 1848 р. приділив багато уваги збиранню й оброблянню українських мовознавчих матеріалів, вважаючи, що мова найкраще відбиває дух нації. Але невдовзі під впливом Михайла Погодіна перейшов на москвофільські позиції, за що був у 1841 р. відзначений званням академіка Санкт-Петербурзької АН. 1868 р. переїхав до Росії, склав із себе духовний сан і перейшов у православ’я.

Робота з історичним поняттям

• Будителі — рух національно свідомої інтелігенції в болгарських, чеських, словацьких, словенських і західноукраїнських землях.

Учитель. На території сучасної України рух будителів був поширений на Закарпатті. Під ім’ям будителів в історію Закарпаття увійшли відомі культурно-політичні діячі кінця XVIII — першої половини XIX ст. Іоанікій Базилович, Олександр Духнович, Михайло Лучкай, А. Добрянський та інші.

Закарпатські «будителі» ставили за мету пробудження в українському народові національної свідомості шляхом запровадження рідної мови в освітній мережі, преси, літератури тощо, виступали за широке дослідження й популяризацію місцевої історії як невід’ємної частини історії всієї України. У своїй боротьбі за якомога ширшу участь корінного українського населення Закарпаття в усіх сферах місцевого громадського та суспільно-політичного життя «будителі» публічно критикували колонізаторський режим австро-угорської влади, політику мадяризації та онімечення українців. «Будителі» започаткували процес українського культурно-національного відродження на Закарпатті, сприяли розширенню зв’язків краю з Галичиною та Наддніпрянщиною, з прогресивними вченими та літераторами Росії, з пропагандистами ідеї загальнослов’янського відродження в Чехії, Словаччині, Польщі, Сербії, Хорватії.

Робота з літературним джерелом

1. Опрацювати текст.

2. Чому Олександр Духнович надавав такого значення рідній мові?

Олександр Духнович утверджував національну свідомість українців також своїми поезіями. Значну популярність серед закарпатців мав його патріотичний вірш:

Я русин був, єсьм і буду,

Я родився русином,

Чесний мій рід не забуду,

Останусь його сином.

Русин був мій батько, мати,

Руская вся родина,

Русини сестри і браття,

І широка дружина.

Я світ узрів під Баскидом,

Перший воздух руський ссав,

Я кормився руським хлібом,

Русин мене колисав.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.