Усі уроки «Історія України». 9 клас

Календарне планування

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

Повторення: Ранній Новий час в історії України.

Вступ: XIX ст.: доба модернізації та національного відродження в Європі. Українські землі під владою двох імперій. Адміністративно-територіальний устрій. Регіони. Населення: соціальний, національний склад. Село. Міста і містечка. «Смута осілості» єврейського народу. Формування української національної самосвідомості

Учень/учениця:

• показує на карті адміністративно-територіальні зміни, що відбулися в Україні наприкінці XVIII — на початку XX ст;

• характеризує розвиток українських земель наприкінці XVIII — на початку XX ст.;

• визначає особливості розвитку українських земель наприкінці XVIII — на початку XX ст.; спільні й відмінні ознаки українського і загальноєвропейського історичного розвитку;

• пояснює і застосовує поняття: «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія», «генерал-губернаторство»

Розділ І. Українські терени у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

2

Наддніпрянська

Україна в системі міжнародних відносин. Запорозькі козаки на Кубані. Ліквідація Задунайської Січі

Учень/учениця:

• показує на карті території українських земель кінця XVIII — першої половини XIX ст.;

• характеризує політичний стан українських земель;

• називає дати входження українських земель до складу імперії

3-4

Соціально-економічний розвиток. Кріпацтво. Чумакування. Початок промислового перевороту. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси

Учень/учениця:

• показує на карті території українських земель кінця XVIII — першої половини XIX ст.;

• характеризує політичний та соціально-економічний стан українських земель; особливості промислового перевороту;

• визначає основні наслідки соціально-економічної політики імперії щодо України

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

   

• пояснює вплив промислового перевороту на соціально-економічний розвиток;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «промисловий переворот»

5

Початок українського національного відродження в Наддніпрянській Україні і на Слобожанщині. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Кирило-Мефодіївське братство

Учень/учениця:

• показує на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій;

• характеризує діяльність Кирило-Мефодіївського братства; етапи українського національного відродження;

• пояснює значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для розвитку національного руху;

• висловлює судження щодо діяльності І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Гулака, М. Костомарова, П. Куліша;

• називає дати подій першого етапу українського національного відродження

6

Масонство. Декабристи. Польське повстання 1830- 1831 рр. та його наслідки для України. Соціальні протести

Учень/учениця:

• показує на карті місця діяльності політичних і національно-культурних організацій; території, охоплені соціальними протестами;

• визначає ролі загальноросійських

• польських визвольних рухів та їхніх наслідків для України;

• висловлює судження щодо діяльності У. Кармалюка

7

Практична робота (тема на вибір): «Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства» або «Т. Шевченко та український національний рух»

8

Урок узагальнення й тематичного оцінювання

Розділ II. Українські терени у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

9

Політика Австрійської імперії щодо українських земель. Структура та становище населення. Соціальні протести

Учень/учениця:

• показує на карті українські землі у складі Австрійської імперії;

• характеризує політичний та соціально-економічний стан українських земель;

• називає дати уведення українських земель до складу Австрійської імперії

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

10

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця»

Учень/учениця:

• показує на карті місця діяльності громадсько-культурних організацій;

• визначає наслідки діяльності «Руської трійці»; характер та особливості початку українського національного відродження; роль галицького греко-католицького духівництва в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

• називає дати подій першого етапу українського національного відродження;

• висловлює судження щодо діяльності М. Шашкевича, Г. Яхимовича, О. Духновича, Ю. Федьковича;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «будителі»

11

Європейська революція 1848-1849 рр. в західноукраїнських землях. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності

Учень/учениця:

• показує на карті місця діяльності громадсько-культурних організацій;

• пояснює вплив європейської революції на початок соціально-економічного розвитку українських земель і національний рух в Україні;

• визначає наслідки революції 1848- 1949 рр. для західноукраїнських земель;

• висловлює судження щодо діяльності Л. Кобилиці;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «весна народів», «революція»

12

Практична робота (тема на вибір): «Альманах “Русалка Дністровая”» або «Галицько-руська матиця»

13

Урок узагальнення й тематичного оцінювання

Розділ III. Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.

14

Умови розвитку культури. Освіта. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Наука. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства

Учень/учениця:

• показує на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;

• характеризує провідні процеси розвитку освіти, науки й культури в Україні;

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

   

• визначає особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень;

• пояснює суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури;

• пояснює суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури;

• висловлює судження щодо діяльності В. Каразіна, М. Максимовича, М. Остроградського;

• називає дати: відкриття університетів;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм»

15

Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» І. Котляревського. Т. Шевченко і його «Кобзар». П. Куліш, М. Гоголь

Учень/учениця:

• показує на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій;

• характеризує основні віхи формування нової української літератури та сучасної української літературної мови;

• визначає особливості розвитку культури, причини й наслідки культурних зрушень;

• пояснює суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури;

• висловлює судження, щодо діяльності Г. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, п називає дати: видання «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Кобзаря» Т. Шевченка;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «національна ідея», «романтизм», «класицизм»

16

Музика, театр, образотворче мистецтво архітектура

Учень/учениця:

• показує на карті місця діяльності основних освітніх, наукових і культурних організацій; визначних архітектурних споруд;

• визначає особливості розвитку культури, причини й наслідки культурних зрушень;

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

   

• пояснює суперечливі процеси модернізації розвитку освіти і культури;

• розпізнає та описує пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «романтизм», «класицизм»

17

Практична робота «Повсякденне життя українців наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.»

Учень/учениця:

• визначає особливості повсякденного життя

18

Наш край у кінці XVIII — першій половині XIX ст.

19

Урок узагальнення й тематичного оцінювання

Розділ IV. Українські терени у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

20-

21

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853-1856 рр. на українських землях.

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860- 1870-х років

Учень/учениця:

• показує на карті основні події Східної (Кримської) війни на українських землях; адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії;

• характеризує особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період;

• визначає причини й наслідки селянської реформи 1861 року в Наддніпрянській Україні;

• називає дати: Кримської війни, ліквідації кріпацтва

22

Особливості модернізації промисловості й сільського господарства. Урбанізація. Розвиток залізничного транспорту. Зміни в соціальній структурі суспільства. Становище робітників

Учень/учениця:

• показує на карті адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії;

• характеризує особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період;

• пояснює роль і місце українських земель у господарському житті Російської імперії

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

23

Громадівський рух 1860-1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Польське повстання 1863-1864 рр. та його наслідки для України

Учень/учениця:

• характеризує погляди і діяльність громадівців 1860-1890-х років;

• висловлює судження щодо діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова, Б. Грінченка, П. Чубинського, О. Кониського;

• називає дати: запровадження Валуєвського та Емського указів, створення Київської громади, польського повстання;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «інтелігенція», «історична пам’ять», «громадівський рух»

24-

25

Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Молоді Громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Братство тарасівців.

Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів

Учень/учениця:

• характеризує особливості погляди і діяльність громадівців 1870-1890-х років;

• висловлює судження щодо діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова, Б. Грінченка, П. Чубинського, О. Кониського;

• називає дати: діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, ухвалення Валуевського циркуляра та Емського указу, створення Братства тарасівців;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «інтелігенція», «історична пам’ять», «громадівський рух»

26

Практична робота «Культурницький етап національного відродження на українських землях у складі Російської імперії: суспільні виклики»

27

Урок узагальнення й тематичного оцінювання

Розділ V. Українські терени у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

28

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848). Кооперативний рух. Трудова еміграція

Учень/учениця:

• показує на карті території українських земель у складі Австро-Угорщини;

• характеризує особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель;

• пояснює роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; причини й наслідки трудової еміграції;

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

   

• визначає мету і наслідки кооперативного руху;

• називає дати: селянської реформи

29

Народовці, москвофіли. Культурно-освітнє товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка

Учень/учениця:

• показує на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

• характеризує мету і діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» і Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка;

• висловлює судження щодо діяльності І. Франка, Ю. Романчука, Олександра і Володимира Барвінських, М. Грушевського, В. Нагірного;

• називає дати: виникнення культурно-освітнього товариства «Просвіта»;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «старорусини», «народовці», «москвофіли», «Просвіта», «український П’ємонт»

30

Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880- 1890-х рр. у Галичині, Закарпатті та на Буковині. Польський і єврейський рухи в Галичині

Учень/учениця:

• показує на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «нова ера», «український П’ємонт»

31

Радикальний рух у Галичині. Іван Франко.

Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська Національно-демократична партія.

Українське представництво в Галицькому сеймі та Віденському парламенті

Учень/учениця:

• показує на карті основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;

• пояснює причини виникнення радикального руху;

• визначає основні напрями діяльності перших політичних партій Галичини;

• висловлює судження щодо діяльності І. Франка, Ю. Бачинського, Ю. Романчука, Олександра і Володимира Барвінських, М. Грушевського, В. Нагірного;

• називає дати: утворення перших політичних партій;

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

   

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «радикали», «нова ера»

32

Практична робота « Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на українських землях у складі Австро-Угорщини»

33

Наш край у другій половині XIX ст.

34

Урок узагальнення й тематичного оцінювання

Розділ VI. Українські терени у складі Російської імперії на початку XX ст.

35

Особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація сільського господарства. Українські промисловці — меценати. Кооперативний рух

Учень/учениця:

• показує на карті території українських земель початку XX ст.;

• характеризує особливості соціально-економічного розвитку українських земель;

• визначає основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку XX ст.; індустріальної модернізації в українських землях;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «страйк», «монополізація економіки»;

• робить аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху в Наддніпрянщині

36

Політизація українського національного руху. Створення політичних партій. Революційна українська партія. Проблеми становлення та консолідації української нації. Самостійницька та автономістська течії в національному русі

Учень/учениця:

• показує на карті місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;

• характеризує процес утворення українських політичних партій;

• визначає основні тенденції та суперечності модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянській Україні;

• називає дати створення основних політичних партій;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «політизація українського національного руху», «діаспора», «автономізм»

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

37

Події революції 1905-1907 рр. в Україні. Український національно-культурний рух. Діяльність українських парламентських громад в І та II Державних Думах. Діяльність «Просвіти». «Українське питання» в III і IV Державних Думах. Товариство українських поступовців

Учень/учениця:

• показує на карті основні революційні події 1905-1907 рр. в Україні;

• характеризує національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905-1907 рр.; вплив революції 1905- 1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;

• визначає основні тенденції та суперечності модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянській Україні;

• пояснює наслідки діяльності українських парламентських громад в І та II Державних Думах;

• висловлює судження щодо діяльності Є. Чикаленка, М. Міхновського, С. Петлюри, Д. Донцова, М. Грушевського;

• називає дати основних подій революції 1905-1907 рр.;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «страйк», «політизація українського національного руху», «автономізм»

38

Аграрна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну. Посилення національного гніту 1907-1914 рр. «Справа Бейліса». Український політичний та національно-культурний рух в 1907-1914 рр.

Учень/учениця:

• показує на карті території українських земель на початку XX ст.;

• визначає основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку XX ст.; аграрної реформи Столипіна в Україні; модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні;

• пояснює причини та наслідки посилення національного гніту в 1907-1914 рр.;

• називає період проведення Столипінської аграрної реформи;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «відруб», «політизація українського національного руху», «діаспора», «Столипінська аграрна реформа», «автономізм»

39

Практична робота «Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини»

40

Урок узагальнення й тематичного оцінювання

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Розділ VII. Українські терени у складі Австро-Угорської імперії на початку XX ст.

41

Становище промисловості та сільського господарства

Учень/учениця:

• показує на карті території західноукраїнських земель початку XX ст.;

• характеризує та аналізує особливості економічного розвитку західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини;

• робить аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху на західноукраїнських землях, трудової міграції українського селянства;

• формулює судження щодо ролі й місця українських земель в господарському житті Австро-Угорщини;

• висловлює судження щодо діяльності К. Левицького;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «селянський страйк»

42

Діяльність політичних, національно-культурних і військово-спортивних організацій. І. Боберський, К. Трильовський. Реформа виборчої системи. Боротьба за створення українського університету. Особливості українського руху в Буковині і Закарпатті

Учень/учениця:

• характеризує та аналізує діяльність політичних партій, національних і спортивно-фізкультурних організацій;

• визначає причини активізації політичного руху та його результати; особливості українського руху в Буковині та Закарпатті;

• називає дати впровадження загального виборчого права; створення національно-культурних і військово-спортивних організацій;

• називає дати впровадження загального виборчого права; створення національно-культурних і військово-спортивних організацій;

• висловлює судження щодо діяльності К. Левицького, І. Боберського, К. Трильовського, А. Волошина;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «селянський страйк», «народні віча»

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

43

Радикалізація українського політичного руху. Народні віча. Обрання А. Шептицького митрополитом УГКЦ

Учень/учениця:

• характеризує та аналізує діяльність політичних партій, національних організацій;

• визначає причини активізації політичного руху та його результати, місце греко-католицької церкви в суспільному житті західноукраїнських земель;

• називає дати обрання А. Шептицького митрополитом УГКЦ;

• висловлює судження щодо діяльності А. Шептицького

44

Практична робота «Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель»

45

Урок узагальнення й тематичного оцінювання

Розділ VIII. Повсякденне життя та культура України в середині XIX — на початку XX ст.

46

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців. Потреба українізації системи освіти. С. Русова,

X. Алчевська. Емансипація жінки. Видатні вчені

Учень/учениця:

• показує на карті центри університетської освіти; місце розташування основних культурно-освітніх закладів;

• характеризує вплив процесів модернізації на суспільно-культурне життя українців; діяльність університетів як основних центрів розвитку науки;

• визначає особливості розвитку культурного життя; причини і наслідки змін, що відбулися у сфері освіти, науки і культури;

• висловлює судження, щодо діяльності І. Пулюя, І. Мечникова, О. Потебні;

• називає дати: створення університетів, утворення Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «емансипація»

47

Особливості розвитку культурного життя. Література. Українська преса та видавництва

Учень/учениця:

• показує на карті місце розташування основних культурно-освітніх закладів;

• характеризує вплив процесів модернізації на суспільно-культурне життя українців, український професійний театр та його діячів;

Урок

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

 

Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика

• визначає особливості розвитку культурного життя; причини і наслідки змін, що відбулися у сфері культури;

• висловлює судження щодо діяльності М. Садовського, М. Пимоненка, М. Лисенка,

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «реалізм», «український модерн»

48

Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація та модерн в архітектурі. Зміни в міській та сільській забудові

Учень/учениця:

• показує на карті місце розташування основних культурно-освітніх закладів та визначних пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва;

• визначає особливості розвитку культурного життя; причини і наслідки змін, що відбулися у сфері культури;

• висловлює судження щодо діяльності М. Пимоненка, С. Васильківського, В. Городецького, В. Кричевського;

• розпізнає та описує пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва;

• пояснює і застосовує терміни і поняття: «реалізм», «український модерн»

49

Практична робота «Традиції та побут української сім’ї»

Учень/учениця:

• пояснює вплив модернізаційних процесів на формування світогляду українського населення та його повсякденного життя

50

Наш край на початку XX століття

51

Урок узагальнення й тематичного оцінювання

52

Підсумковий урок

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст