Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»

Урок 4. УКРАЇНА В 1941-1942 РР.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• використовувати карту як джерело інформації про основні воєнні дії на території України в період Другої світової війни;

• пояснювати причини і наслідки окупації України;

• пояснювати та застосовувати поняття й терміни: агресор, «Бліцкриг», евакуація, мобілізація, «котел».

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичним документом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Витяг з директиви №21 (плану «Барбаросса»), 18.12.1940 р.

Німецькі збройні сили повинні бути готові розбити Радянську Росію в ході короткочасної кампанії ще до того, як буде закінчена війна проти Англії...

Головні сили радянських сухопутних військ, що перебувають у Західній Росії, повинні бути знищені в сміливих операціях внаслідок глибокого, швидкого просування танкових групи. Кінцевою метою операції є створення загороджувального бар’єру проти азійської Росії по загальній лінії Волга-Архангельськ.

Групі армій, що діє південніше від Прип’ятських боліт, належить за допомогою концентрованих ударів, тримаючи головні сили на флангах, знищити російські війська, що перебувають на Україні, ще до виходу останніх до Дніпра. Із цією метою головний удар має бути завдано з району Любліна в загальному напрямку на Київ. Одночасно війська, що перебувають у Румунії, форсують р. Прут у нижній течії і здійснюють глибоке охоплення противника. Румунській армії доведеться сковувати російські сили...

Після закінчення боїв південніше і північніше від Прип’ятських боліт у ході переслідування слід забезпечити виконання таких завдань:

• на півдні — своєчасно зайняти важливий у військовому і економічному плані Донецький басейн...

Запитання

1. Які стратегічні наміри щодо України зафіксував план «Барбаросса»?

2. Наскільки він був реальним?

Робота з картою

• Назвіть напрямки, у яких просувались війська:

1) Південно-Західного фронту;

2) Південного фронту;

3) група армій «Південь».

Робота з діаграмою

• Розгляньте діаграму та поміркуйте, чому втрати Південно-Західного фронту значно переважали втрати групи «Південь»?

Втрати техніки Південно-Західного фронту (до 15 липня 1941 р.)

Робота зі схемою

1. Про що свідчать оборонні заходи, проведені радянським керівництвом на початку війни?

2. Поміркуйте, яких прорахунків припустилось радянське керівництво під час перебудови життя держави на воєнний лад.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати наведені джерела та відповісти на запитання.

Ветеран війни З. Балюк

«Дістався аеродрому, коли його ще бомбили фашисти. На бриючому польоті вони запалили наші літаки, які стояли під «лінійочку», як на параді. А пілоти в цей час були у Львові, відпочивали. Згоріли геть усі машини».

Із звіту німецького командування

«Росіянин виявився витривалим воїном. Навіть залишившись один, він продовжує битися до останку, ведення бою таке ж уміле, як і будівництво позицій».

Запитання

1. Поміркуйте, чому Гітлер назвав київську операцію «найбільшою битвою у світовій історії», а українські історики — «великою трагедією». Відповідь обґрунтуйте.

2. Як ви вважаєте, чому оборона Одеси мала велике стратегічне й політичне значення?

Робота з поняттям

«Превентивна війна» — війна, мета якої попередити напад суперника. Робота з підручником

• Опрацювати текст підручника, скласти хронологічну таблицю «Військові події 1941-1942 рр.».

Орієнтовний вигляд таблиці

Дата

Подія

22 червня 1941 р.

Бомбардування німецькою авіацією українських міст (Рівне, Львів, Житомир, Київ, Севастополь та ін.), запеклі бої на кордонах

Дата

Подія

23-29 червня 1941 р.

Найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне, у якій взяли участь з обох сторін близько 2 тис. танків (на тиждень затримала просування німців)

30 червня — 11 липня 1941 р.

Відступ Червоної армії на обох фронтах: на Півдні вороги захопили Північну Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра; на Заході України взяли Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до Києва

11 липня — 19 вересня 1941 р.

Київська оборонна операція. «Київський котел» — загинуло і потрапило в полон понад 600 тис. осіб, які опинилися в оточенні

19 вересня 1941 р.

Гітлерівці зайняли Київ

5 серпня — 16 жовтня 1941 р.

Оборона Одеси. Протягом 73 днів захисники міста відтягували на себе 300-тисячну ворожу армію, завдаючи їй великих втрат

25 жовтня 1941 р.

Захоплено Харків. До кінця жовтня під ворожою окупацією опинилася також значна частина Донбасу

30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р.

Героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів

16 листопада 1941 р.

Радянські війська залишили Крим (крім невеликого клаптика із Севастополем)

Кінець 1941 р.

Війська Південно-Західного фронту закріпилися на лінії Вовчанськ-Балаклея-Красний Лиман, а Південного — на лінії Артемівськ-Шахтарське-Большекрєпінська

12-29 травня 1942 р.

Наступальна операція радянських військ під Харковом — «Харківська катастрофа» — в оточення потрапили три радянські армії; втрати становили близько 240 тис. осіб

22 липня 1942 р.

Остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення міста Свердловська Ворошиловградської області (нині — Луганської). Німецький план «блискавичної війни» було зірвано

Робота з візуальним джерелом

 Розгляньте плакат початку війни. Як ви вважаєте, з якою метою випускали такі плакати і яке ідеологічне навантаження вони виконували?

Бесіда

1. 1. Які наслідки для України мали оборонні бої літа-осені 1941 — початку 1942 рр.?

2. Чи можна було уникнути таких значних жертв під час оборони Києва?

3. Яке враження справляли німецькі солдати на місцеве населення? Як це впливало на моральний стан і бойовий дух нашого населення?

4. Яка доля спіткала командувача Південно-Західного фронту?

Робота з картою

 Покажіть на карті українські території, які були окуповані німцями:

1) наприкінці 1941;

2) в середині 1942 р.

Робота з підручником

 Опрацювати текст підручника й назвати причини поразок Червоної армії влітку-восени 1941 року.

Орієнтовна відповідь

1. Репресії серед військових кадрів (40 тис. командирів, з них 1 800 генералів).

2. Недосвідчений командирський склад (7 % командирів з вищою освітою, 37 % не мали повної середньої освіти).

3. Жорстка централізація, страх виявляти ініціативу.

4. Застаріла військова техніка.

5. Зосередження великих запасів зброї, пального, техніки поблизу кордонів.

6. На Німеччину працювали ресурси підкорених країн.

7. Німеччина мала переваги першого удару.

8. Розпорошеність сил Червоної армії.

9. Міжнародна ізоляція, відсутність надійних союзників.

III. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.