Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»

Урок 46. ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ (1991-2016 РР.)

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• аналізувати стан розвитку освіти, науки і культури і спорту в сучасній Україні;

• визначати причини загострення міжконфесійних стосунків та шляхи їх розв'язання;

• висловлювати власні судження щодо розвитку освіти, науки і культури в сучасній Україні;

• характеризувати й застосовувати поняття й терміни: «відплив мізків», меценат, спонсор;

• оцінювати досягнення українських митців в галузі музики, кіно і спорту.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод «Мікрофон»

• Поясніть зв’язок між політичним, економічним та культурним розвитком країни.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

• Спрогнозуйте умови розвитку української культури за роки незалежності.

Припущення учнів учитель записує на дошці.

Бесіда

1. Пригадайте, коли було прийнято закон «Про мови».

2. Що він передбачав?

3. Чи був він реалізований? Нагадайте зміст закону.

Робота з історичною інформацією

1. Прослухавши текст, передати його суть одним реченням.

Після прийняття Закону «Про мови в Українській РСР» поступово, насамперед у сільській місцевості, розширилася мережа україномовних шкіл. 1993 р. у них навчалося 60 % всіх учнів країни. Дуже повільно відбувалося переведення на українську мову діловодства в організаціях і установах. Спостерігалося небажання багатьох представників керівної еліти втілювати в життя Закон «Про мови в Українській РСР», що гальмувало процес національно-культурного відродження українського народу. Часто мовна проблема в Україні ставала розмінною монетою в політичній боротьбі.

2. Опрацювати тексти й відповісти на запитання.

Зі статті Ю. Жука про державну мову, 2005 р.

«Державна мова — це інструмент злагоди, єднання всіх громадян держави навколо загальнодержавних проблем, це інструмент добробуту й захисту інтересів громадян держави... Знати державну мову, шанувати й захищати її — життєва необхідність для кожного громадянина України тому, що мова обслуговує потужний ринок інформаційно-інтелектуальних товарів, вартість яких вже дорівнялася вартості всіх інших товарів (літаків, вагонів, зерна тощо).

Якщо суспільство не користується в повному обсязі державною мовою, воно зазнає колосальних економічних, політичних, духовних та інтелектуальних втрат...»

Запитання

1. Яку роль, на думку вченого, відіграє державна мова у суспільстві?

2. Чи погоджуєтесь ви з автором документа? Чому?

3. Сформулюйте власну позицію щодо мовної проблеми в Україні?

Із основ законодавства України про культуру, 1992 р.

«Основними принципами культурної політики в Україні є: визнання культури як одного із головних чинників самобутності української нації та національних меншин, які проживають на території України; ...орієнтація як на національні, так і на загальнолюдські цінності, визнання їх пріоритетності над політичними і класовими інтересами; ...гарантування свободи творчої діяльності, невтручання в творчій процес з боку держави, політичних партій та інших громадських об’єднань; ...доступність культурних цінностей, усіх видів культурних послуг та культурної діяльності для кожного громадянина; забезпечення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня та естетичного виховання громадян».

Запитання

1. Які принципи культурної політики були задекларовані в документі?

2. Яке враження вони на вас справляють? Чи могли вони бути реалізовані? Чому?

3. Чи можуть вони бути реалізовані зараз? Свою думку поясніть.

Учитель. Відповідно до закону, на розвиток культури виділялося 8 % від національного доходу. Однак економічна криза не давала змоги належним чином задовольняти потреби культурного розвитку. Звільнившись від ідеологічного тиску, українська культура опинилася у залежності від джерел фінансування, адже в умовах ринкової економіки держава була не в змозі виділяти необхідні кошти на підтримку української мови, літератури й культури загалом.

На час здобуття незалежності в Україні понад 90 % зайнятого населення мали середню або вищу освіту. Проте освіта вимагала модернізації. 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про освіту».

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

Із листа до редакції

«Ми, жителі села Гришки Деражнянського району, просимо допомогти нам зберегти школу в нашому селі. Тут навчалося майже 150 учнів сіл Гришки та Згар, а влітку постійно працював районний піонерський табір. Тепер усе занедбане, у класах холодно, приміщення руйнується. Тож багато батьків змушені вже з першого класу відправляти школярів у сусідні Радівці, за 3-4 кілометри».

Запитання

1. Які труднощі постали перед школою с. Гришки?

2. Як ви вважаєте, йдеться про виключну ситуацію чи це досить типове явище? Поясніть.

Учитель. Протягом 90-х років, коли відбувалося падіння престижу педагогічних професій, педагоги мали низьку зарплату, яку до того ж постійно не виплачували, значна частина вчителів середніх і вищих навчальних закладів пішли з освіти. Кабінет Міністрів 1993 року розробив програму «Освіта», якою було передбачено перебудову системи освіти з урахуванням політичних, економічних і духовних змін у суспільстві.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати тексти і відповісти на запитання.

1

На момент здобуття незалежності Україна мала потужний науковий потенціал. На початку 90-х років діяло 1 300 наукових установ. У галузі науки й наукового обслуговування було зайнято близько 500 тисяч осіб, зокрема понад 80 тис. докторів й кандидатів наук, що відповідало рівню таких країн, як Англія, Німеччина. Франція. За деякими напрямами досліджень українські вчені випереджали окремі розвинені країни світу. Головним науковим центром, як і раніше, залишалася Академія наук, що 1994 року здобула статус національної.

Історики В. Баран та В. Даниленко про реорганізацію наукової галузі в незалежній Україні

«Йшло перегрупування наукових сил. Створено міністерство України у справах науки і технологій, стала діяти Українська наукова асоціація (УНА), покликана сприяти відродженню української науки та виведенню її на світовий рівень. Засновані Академія наук вищої школи, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук, Академія мистецтв, Академія правових наук, низка інших галузевих академій. Виник ряд дослідних інститутів та центрів як громадських об’єднань науковців, наукових товариств».

3

Постійно знижувалося фінансування наукових установ. Протягом 1991- 1998 р. фінансування скоротилося в 17 разів. Щорічні витрати на 1 науковця в Україні — 700 дол., в Ізраїлі — 41 тис. дол., в Південній Кореї — 60 тис. дол., в США — 180 тис. дол. Через це НАНУ залишили 1,5 тис. науковців, які виїхали за кордон (генетики, фізики, фізіологи, біохіміки).

Запитання

1. Які зміни відбулися в організації наукових досліджень?

2. Порівняйте інформацію 1 та 2-3. Яких саме змін зазнала наука за часів незалежності?

3. До яких наслідків призвели ці зміни?

Виступ учнів

Повідомлення про досягнення української науки за часів незалежності.

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати текст і відповісти на запитання.

З інтерв'ю режисера Ю. Ільєнка журналісту газети «Київський телеграф»

«...Ви знаєте, скільки було зроблено фільмів за роки незалежності України? 400! І їх ніхто не бачив! Питання: чому? Тому що вони штучно відірвані від глядача. Сьогодні в Україні діє близько 150 кіноекранів. А знаєте, скільки в 90-ті роки було, коли зруйнували систему кінофікації? 25 тисяч! Тобто фільм міг потрапити практично в кожне село. ... чому, скажіть, я останні 14 років повинен дивитися лише на американський світ? Хоча інколи треба дивитися таке кіно: американське, французьке, всяке. А коли демонстративно знищують своє — це називається «окупацією». А я не хочу жити на окупованій території!...»

Запитання

1. Із якими труднощами зіткнулося кіномистецтво у 90-ті роки — на початку XXI століття?

2. Що називає Ю. Ільєнко «окупацією»?

3. Чи погоджуєтесь ви з ним? Чому?

Завдання

• У 80-ті роки XX ст. вірянами були не більше 15 % громади. Але вже 1995 року атеїстами себе вважали не більше ніж 10 % громадян. Зробіть висновки з наведених фактів.

Учитель. У квітні 1991 р. ВР УРСР прийняла Закон «Про свободу совісті та релігійних організацій». Проте протистояння між релігійними конфесіями в Україні продовжувало загострюватися. Представники влади часто залучалися до протистояння конфесій. 1992-1994 рр. симпатії влади були на боці УПЦ КП, яку розглядали як церкву, що сприяє реалізації державотворчої ідеї. Напередодні виборів 1994 р. Л. Кравчук зустрівся з митрополитом УПЦ МП Володимиром (В. Сабоданом), що означало певне вирівнювання ставлення влади до різних православних конфесій. Однак коли 1994 року у країні з’явилося нове керівництво на чолі з Л. Кучмою, влада почала підтримувати УПЦ МП. Такі дії порушували принципи відокремлення влади від церкви й фактично призвели до загострення відносин між УПЦ КП і владою.

Робота зі схемою

• Суперечки між УПЦ МП та УПЦ КП зумовили подальший розкол в православ’ї. Запропонуйте шляхи примирення цих двох сторін.

Виступ учнів

Презентація повідомлення «Спортивні досягнення українців за роки незалежності».

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.