Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»

Урок 32. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати причини та наслідки Чорнобильської катастрофи.

Тип уроку: урок удосконалення вмінь та навичок.

Хід заняття

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ

Повідомлення теми та цілей заняття.

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

Завдання

1. Ознайомтесь з наданими джерелами.

2. Проаналізуйте джерела за змістом і визначте основний зміст, що стосується:

1) причин Чорнобильської катастрофи;

2) наслідків Чорнобильської катастрофи.

3. Поміркуйте, які висновки можна зробити з поданих документів.

4. Чи завжди ви погоджуєтесь з коментарями істориків, очевидців, авторів джерел?

5. Напишіть есе за темою «Чорнобильська катастрофа».

1. Спеціальне повідомлення УКДБ при РМ УРСР по м. Києву та Київській області до КДБ при РМ УРСР про систематичні порушення технології провадження будівельно-монтажних робіт на окремих ділянках будівництва Чорнобильської АЕС. 17 серпня 1976 р.

2. Доповідна записка УКДБ УРСР по м. Києву та Київській області до КДБ УРСР про недостатній рівень надійності контрольно-вимірювальних приладів систем захисту Чорнобильської АЕС. 16 жовтня 1981 р.

3. Інформаційне повідомлення КДБ УРСР до ЦК КПУ про аварійну зупинку 9 вересня 1982 р. енергоблока № 1 Чорнобильської АЕС. 14 вересня 1982 р.

4. Спеціальне повідомлення 6-го відділу УКДБ УРСР по м. Києву та Київській області до 3-го відділу 6-го Управління КДБ УРСР про факти поставок югославськими підприємствами неякісного обладнання на Чорнобильську АЕС. 9 січня 1984 р.

2. Повідомлення УКДБ УРСР по м. Київ та Київській області до КДБ СРСР та КДБ УРСР про вибух 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. 26 квітня 1986 р.

О взрыве на ЧАЭС

26 апреля с.г. в 1 час 25 минут в помещении 4-го энергоблока при выводе его в плановый средний ремонт и проведении испытаний турбогенераторов HP 7 и 8 произошел взрыв и возник пожар, который перекинулся на крышу 3- го энергоблока. В результате взрыва разрушен шатер кровли реактора HP 4 и машинного зала. Во время аварии в помещении находилось 17 работников смены. 9 из них госпитализировано, 4 работника находятся в тяжелом состоянии, один из которых в реанимации. Пожар локализован. Предположительно из-за разрыва контура КМПЦ* грязную воду выбросило на территорию станции. Уровень радиации на территории станции 20-25 микрорентген в секунду, в г. Припяти — 4-14 микрорентген в секунду. В связи с аварией остановлен 3 энергоблок (1 и 2 энергоблоки работают нормально). Станция оцеплена...

3. Спеціальне повідомлення УКДБ УРСР по м. Києву та Київській області до 6-го Управління КДБ УРСР про виявлені недоліки проектування 3-го та 4-го енергоблоків Чорнобильської АЕС. 17 березня 1984 р.

«О выявленных недостатках на третьем и четвертом енергоблоках Чернобыльской АЭС

По данным специалистов, на третьем энергоблоке Чернобыльской АЭС на отметках по высоте 35,5 м, 39,0 м, 43,0 м в плитах перекрытий имеются трещины, отмечено смещение ригелей, плит перекрытий, навесных железобетонных и керамзитовых панелей.

Предварительный анализ позволяет считать, что основной причиной этого является значительный перегрев стен барабанов-сепараторов из-за неэффективной работы теплоизоляции, которая разрушается под воздействием высоких температур и постоянного радиоактивного излучения. В настоящее время на поверхностях стен железобетонных конструкций в помещениях барабанов сепараторов зафиксирована температура около 160 °С, при которой бетон теряет свои свойства, хотя по проекту НИИ «Гидропроект» им. С. Я. Жука (г. Москва) температура на поверхности стен, защищенных теплоизоляцией, не должна превышать 90 °С. С целью предотвращения разрушения перекрытий и их обрушения администрацией ЧАЭС по согласованию с институтом «Гидропроект» приняты меры по усилению несущих конструкций, однако это, по данным специалистов, не решает возникшей проблемы. По их мнению, аналогичная ситуация складывается и на 4-м энергоблоке ЧАЭС. Учитывая вышеизложенное, для проведения тщательного обследования на 3-м и 4-м энергоблоках считали бы необходимым через Минэнерго СССР создать компетентную комиссию из числа специалистов для перепроверки указанных фактов и определения истинных причин разрушения несущих и ограждающих конструкцій».

4. Спеціальне повідомлення 6-го відділу УКДБ УРСР по м. Киеву та Київській області до 3-го відділу 6-го Управління КДБ УРСР про можливі негативні наслідки знижень потужності енергоблоків Чорнобильської АЕС. 4 лютого 1986 р.

«По мнению ведущих специалистов станции, каждое снижение мощности реакторов отрицательно сказывается на их надежности и долговечности в работе. Кроме того, как следует из «Технического проекта реактора РБМК-1000», он должен работать в базовом режиме. При изменениях мощности реактора в процессе его эксплуатации наблюдается увеличение выбросов радиоактивных аэрозолей в окружающую среду, происходит неполное выгорание ядерного топлива и его преждевременная выгрузка, создаются температурные перенапряжения в конструкционных материалах аппарата, тем самым увеличивается вероятность предпосылок к аварийным остановам, сокращаются гарантийные сроки эксплуатации энергоблоков станции, а также перерасходуется органическое топливо на тепловых электростанциях ».

5. Від Ради Міністрів СРСР («Радянська Україна». — 1986. — 1 травня)

«На Чорнобильській атомній електростанції тривають роботи з ліквідації наслідків аварії, яка сталася. В результаті вжитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилося, рівні радіації в районі АЕС і в селищі станції знизилися.

Відповідно до здійснюваних спеціалістами за допомогою контрольної апаратури вимірювань, реакція перебуває в заглушеному стані.

Розгорнуто роботи з очищення забруднених ділянок прилеглої місцевості, до їх виконання залучено соціалізовані підрозділи, оснащені необхідною сучасною технікою та ефективними засобами. Деякі агентства на Заході поширюють чутки про те, що нібито при аварії на АЕС загинули тисячі людей.

Як уже повідомлялося, фактично загинуло 2 осіб, госпіталізовано всього 197, з них 49 залишили госпіталь після обстеження. Робота підприємств, колгоспів, радгоспів і установ триває нормально».

6. 20 років Чорнобильськой катастрофи. Погляд у майбутнє.

Національна доповідь України. 2006 рік «Помилки періоду 1986-1987 рр.

1. Приховування інформації про катастрофу від громадськості, що було ініційовано керівництвом держави...

2. Керівництво СРСР відмовилось від міжнародного співробітництва під час проведення робіт з ліквідації наслідків ядерної катастрофи... Були й технічні помилки, пов’язані з відсутністю на той час (1986 1987 рр.) необхідних знань.

Висновки.

Викладені матеріали дозволяють зробити такі висновки.

1. Надпотужні природні сили, які використовують в атомній енергетиці, потребують надвисокої культури операторів.

2. У будь-якій країні, що використовує ядерну енергетику, має бути створена високого рівня система підготовки і перепідготовки кадрів для атомної енергетики.

3. Ядерна енергетика, як галузь народного господарства, потребує існування в державі достатньо високого рівня як системи управління, так і науково-технічного співтовариства...

7. Аварія вказала на небезпеку відгородження ядерної енергетики від контролю громадськості і довела необхідність відкритого і об’єктивного діалогу з нею стосовно усіх аспектів безпечного використання ядерної енергії.

Після аварії майже на 75 % території України (в 10 областях майже 100 %) рівні забруднення 137Cs більш ніж вдвічі перевищували доаварійні... Протягом перших післяаварійних тижнів у річках Прип’ять, Тетерів, Ірпінь, Дніпро, навіть на відстані у декілька десятків кілометрів від ЧАЕС, рівні забруднення вод перевищували санітарні норми у десятки, сотні і навіть у тисячі разів.

...Від моменту прийняття урядових рішень про евакуацію та переселення постраждалих з радіоактивно забруднених територій евакуйовано та переселено понад 52 тис. сімей (164,7 тис. осіб, з них у 1986-1990 рр. — 90 784 особи)... <...>»

7. Зі спогадів Любові Коваленко (http://zbruc.eu/node/21666)

«Керівництво — як республіканське, так і всесоюзне — своїм громадянським обов’язком вважало не рятування десятків тисяч людей, а своєї власної шкури і своїх рідних. Уже в перші тижні серед людей поширилися чутки, що тодішній перший секретар ЦК України Володимир Щербицький втік на вертольоті зі своїми рідними до Криму. Звичайно, що він не міг втекти — посада, яку він обіймав, не дозволяла, а ось рідних своїх — і дітей, і онуків, впевнена, що вивіз від гріха подальше. Наше керівництво саме так і вчинило. Дуже швидко — їм там, мабуть, у верхах говорили про реальну ситуацію. Вивезли своїх дітей і жінок подалі звідси, до санаторіїв і піонерських таборів. Дехто взагалі по 3-4 місяці сидів у санаторіях. Прості люди не могли собі такого дозволити. Пам’ятаю, як примушували дітей і батьків йти на майські демонстрації, а тоді вже вітер такий був, що людину ледь не здувало з ніг, мабуть, штучно все це робили, щоби розігнати радіацію чи ще для чогось.

Вже за декілька тижнів нам повідомили, що не варто виходити на вулицю, коли потужне сонце, і дітей теж не випускати. У будинках потрібно робити вологе прибирання по декілька разів на день, не вживати власних присадибних продуктів. З продуктами так взагалі жах: виходить, що перші дні, коли цієї гидоти радіаційної нападало на землю під саму зав’язку, ми вживали все це разом з продуктами, і нікому зі спеціалістів не прийшло в голову повідомити людям про небезпеку таких харчів. Потім поліщанам взагалі заборонили вживати харчі з городів. Всю їжу привозили, у магазині прилавки ломилися від тушонки, ковбаси, молока. Одним словом, все, чого твоя душа бажає, — аби гроші були.

...на підприємствах селища [Поліського] видавали робітникам захисний одяг, комбінезони зелені і протигази чи респіратори. На вулицях дедалі більшало людей в такому одязі. Збоку це було схоже, ніби інопланетяни прилетіли і мирно співіснують із місцевим населенням.

А вже після того, як почали в селищі знімати верхній шар землі, ми з чоловіком зрозуміли, що на нас чекає доля жителів Прип’яті. Землю знімали просто: заходили у двір декілька людей у військовій формі і мовчки, нічого не питаючи, починали дозиметром проводити замірювання радіації, а потім спеціальними лопатами знімали землю на візки і вивозили її у спеціально створені кладовища для радіоактивної землі».

8. Помічник В. Щербицького В. Врублевський про Чорнобильську катастрофу

«...Это несмываемое пятно того режима, который игнорировал предупреждения, подчиняя требованиям сиюминутной выгоды глобальную и национальную безопасность. Подобный подход нашел свое концентрированное выражение в пресловутом замечании, высказанном на пресс-конференции председателем Госкомиссии Щербиной по поводу аварии: «Наука требует жертв!..». ...Волею истории чернобыльский «эксперимент» произошел в стране, которая сама стала полигоном для социального эксперимента, начавшегося в 1917 году. И, как уже говорилось, это далеко не случайно. История мстит... И снова возникает сакраментальный вопрос: кто виноват?»