Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»

Урок 28. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. МОРАЛЬНИЙ СТАН РАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати особливості повсякденного життя радянських людей за доби «застою»;

• проаналізувати моральний стан радянського суспільства у період загострення кризи радянської системи (середина 1960-х — середина 1980-х рр.).

Тип уроку: урок удосконалення вмінь та навичок.

Хід заняття

I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ

Повідомлення теми та цілей заняття.

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

Завдання

1. Ознайомтесь з наданими джерелами.

2. Проаналізуйте джерела за змістом і визначте основний зміст, що стосується:

1) повсякденного життя людей у цей період;

2) морального стану радянського суспільства.

3. Чи завжди ви погоджуєтесь з коментарями істориків, очевидців, авторів джерел?

4. Напишіть історичне есе на тему «Зміни в житті людей 60-80-х років».

1) Назвіть основні фактори, що впливали на рівень життя населення України в 60-80-і роки.

2) Які шляхи подолання соціальних проблем у СРСР ви могли б запропонувати?

1. Із книги О. Стяжкіної «Людина в радянській провінції: освоєння (від)мови»

«Уже наприкінці 1960-х років у більшості міст були запроваджені картки на м’ясо, масло, ковбасні вироби. Зовнішній товарний добробут супроводжував життя столиць і тих міст, які забезпечували за першою категорією. Але й там з прилавків магазинів поступово зникали продукти харчування та промислові вироби, віднесені до так званих «дефіцитів».

У більшості міст СРСР, на відміну від Москви та Ленінграда, м’яса та ковбаси практично не було на прилавках магазинів. їли щось інше. Майже половину калорій раціону пізньорадянських громадян становили хліб та картопля, а м’ясо та риба — десь 8 %. При цьому 60 % родинного бюджету йшло на харчування, а ще на харчування йшло чимало життя та здоров’я громадян, що стояли за продуктами в чергах. Організація діставання продуктів та промислових товарів перейшла «у тінь» — туди, де створювались нові «структури довіри»: «блат», «знайомства», «натуральний обмін», «чорні гроші», система репетиторських, лікувальних, маклерських, комунальних та інших послуг. За різними даними, до середини 1980-х років у тіньову економіку було залучено 15 мільйонів осіб, її обсяги оцінювали у 80 млрд крб».

2. Зі статті Н. Лаас «1965/1985»

«Свідомість радянської людини перелаштовувалася від бажання просто «жити» до потреби «жити добре». Чи не вперше соціум почали турбувати проблеми комфортного облаштування житла, модного одягу, харчових делікатесів, побутової техніки. Останнє — ідея, що домашню роботу можна виконувати за допомогою техніки, а не вручну і що така техніка може бути доступною для кожної родини — теж одне з виняткових явищ, яке привніс брежнєвський період. Продавець завжди стояв на щабель вище — з ним шукали знайомств, йому пропонували гроші та послуги, він завжди контролював ситуацію фізичного доступу до товару та вибору.

Масовими в соціумі були дрібні крадіжки, вони мали сталий та систематичний характер. Кожен намагався принести з роботи хоч якусь річ, корисну в домашньому господарстві. «Дефіцит» та «імпорт» — два культи радянського соціуму брежнєвської епохи. Дефіцит та імпорт зазвичай купували на «чорному ринку».

Упродовж епохи «застою» в радянському соціумі цілком сформувався тип пересічного громадянина споживацького суспільства: типова радянська сім’я має облаштовану державну чи кооперативну квартиру, відкладає гроші на легковий автомобіль, щоліта їздить у відпустку на море».

3. Зі статті О. Шановської про особливості виховання останнього радянського покоління

«З ідеологічних міркувань першочергового значення у радянській державі надавалося виховному процесу. Формування комуністичної свідомості розпочиналося в дитячому садку, продовжувалося у перших класах «жовтенят», піонерських загонах, комсомольських таборах. У радянській школі моральне виховання було невід’ємною складовою навчального процесу. Воно поєднувалося з атеїстичним та інтернаціональним вихованням. Від педагогічних колективів вимагалося здійснити свій важливий внесок у «виконання величних накреслень Програми КПРС», втілити в життя висловлені на партійних з’їздах настанови щодо необхідності підвищення моральної відповідальності радянських людей, зокрема молодого покоління, виконання ними громадського обов’язку, «поліпшення ідеологічної роботи з молоддю, щоб кожний юнак і кожна дівчина стали переконаними бійцями за комуністичні ідеали».

4. Анекдоти

1

— Чому зникли з продажу ондатрові шапки?

— Тому що ондатри розмножуються лише в арифметичній прогресії, тоді як номенклатурні працівники — у геометричній. Відстріл же останніх давно не проводиться.

2

Йде по вулиці песиміст, а за ним два оптимісти. У цивільному.

3

Виступ партійного лідера перед працівниками заводу:

— Товариші! У наступній п’ятирічці ми будемо жити ще краще!

Голос із залу:

— А ми?

4

Соціалізм, капіталізм та комунізм домовились зустрітися. Соціалізм запізнився і каже:

— Стояв у черзі за ковбасою.

Капіталізм питає:

— А що таке черга?

Комунізм питає:

— А що таке ковбаса?