Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»

Тема 3. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (СЕРЕДИНА 1950-Х — СЕРЕДИНА 1960-Х РР.)

Урок 19. ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ 50-Х РР.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• використовувати карту як джерело інформації про основні події політичного, економічного і культурного життя України в період лібералізації суспільства;

• на основі різних джерел інформації характеризувати внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України в середині 50-х років;

• описувати прояви процесів лібералізації в різних сферах життя українського суспільства;

• характеризувати та застосовувати поняття й терміни: «відлига», культ особи, десталінізація, реабілітація, амністія, волюнтаризм.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з історичними джерелами

• Опрацюйте наведені джерела та скажіть, чим можна пояснити такі різні оцінки особи Сталіна сучасниками.

Зі справи засудженої на 10 років В. Вербицької

«Матеріалами справи встановлено, що 04.03.1953 р. робітник одеського заводу «Запчастина», який працював разом з Вербицькою, спитав останню, чи чула вона, що захворів вождь. На це запитання Вербицька відповіла: “Нехай хоч помирає, я така голодна, що мені світ не милий”».

Зі статті письменника О. Корнійчука «Великий друг українського народу»

«Велике горе спіткало народ. Безмежна наша скорбота. В сльозах Україна біля труни рідного батька і вчителя товариша Сталіна. В ці тяжкі дні ми пригадуємо все велике і добре, що зробив для українського народу любимий вождь трудящих усього світу...

Плаче мати-Україна. Але нехай не радіють наші вороги. Ми ще тісніше згуртуємось навколо нашого Ленінсько-Сталінського Центрального Комітету, ми не пошкодуємо своїх сил, а якщо доведеться, віддамо своє життя, до останньої краплі крові, за велику справу Сталіна, за комунізм. Ми клянемось, що будемо працювати не покладаючи рук, на славу комунізму, щоб майбутні покоління назвали нас гідними учнями товариша Сталіна».

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичним джерелом

• Опрацювати наведене джерело й відповісти на запитання.

Із доповіді М. Хрущова на XX з'їзді КПРС «Про культ особи та його наслідки».

25 лютого 1959 р.

«...Произвол Сталина по отношению к партии, к ее Центральному Комитету особенно проявился после XVII съезда партии, состоявшегося в 1934 году.

Установлено, что из 139 членов и кандидатов в члены Центрального Комитета партии, избранных на XVII съезде партии, было арестовано и расстреляно (главным образом в 1937-1938 гг.) 98 человек, то есть 70 процентов.

...Это произошло в результате злоупотребления властью со стороны Сталина, который начал применять массовый террор против кадров партии.

...Сталин был человек очень мнительный, с болезненной подозрительностью... Болезненная подозрительность привела его к огульному недоверию, в том числе и по отношению к выдающимся деятелям партии, которых он знал много лет... Имея неограниченную власть, он допускал жестокий произвол, подавлял человека морально и физически.

...Культ личности приобрел такие чудовищные размеры главным образом потому, что сам Сталин всячески поощрял и поддерживал возвеличивание его персоны... Одним из наиболее характерных проявлений самовосхваления и отсутствия элементарной скромности Сталина является издание его «краткой биографии», вышедшей в свет в 1948 г.».

(Известия ЦК КПСС. — 1989. № 3. С. 136-157.)

Запитання

1. Про які порушення принципів законності йдеться у доповіді М. Хрущова на XX з’їзді партії?

2. Проаналізувавши документ, визначте, якими мотивами керувався М. Хрущов, виступивши з осудом культу особи Сталіна.

3. Чи можна стверджувати, що з боку Хрущова це був мужній громадянський вчинок?

Учитель. У країні починається десталінізація — відхід від політики Й. Сталіна.

1. Припинились репресії, розпочалась реабілітація безвинно засуджених.

2. Були скасовані військові трибунали військ МВС та особливі наради з правом карати без судового розгляду.

3. Ліквідовували концентраційні табори.

4. Відбулось суттєве скорочення внутрішніх військ.

Бесіда

1. Які заходи передбачала десталінізація на початковому етапі?

2. Чи стосувались вони системи влади й сутності радянського режиму? Чому?

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати наведену інформацію та відповісти на запитання.

Рівень зростання продукції в сільському господарстві за 1949-1952 рр. становив лише 10 %, тоді як у промисловості — 230 %.

1953 року передбачалось укріплення матеріально-технічної бази господарств, матеріальне заохочення мешканців села, підвищення закупівельних цін на сільгосппродукцію, зменшення податків на присадибне господарство... Для цього зменшили податки для трудівників села, підвищили закупівельні ціні на продукцію сільського господарства, скасували заборгованість села за попередні роки, направили до села 40 тис. спеціалістів. Упродовж наступних п’яти років спостерігалося зростання сільськогосподарського виробництва.

Лютнево-березневий пленум ЦК КПРС 1954 р. ухвалив постанову про подальше збільшення виробництва зерна в країні й про освоєння цілинних і перелогових земель у районах Казахстану, Сибіру, Уралу й частково Північного Кавказу.

За 1954-1956 рр. на постійну роботу в цілинні райони виїхало 80 тис. українців. А до 1961 р. у цілинні райони було відправлено 90 тис. тракторів і сільгоспмашин, виготовлених на українських підприємствах.

Запитання

1. Яким чином радянське керівництво намагалось стимулювати розвиток сільського господарства?

2. Якими, на ваш розсуд, були результати цих заходів?

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя, скласти таблицю «Особливості економічного життя на початку 50-х років (1951-1955)».

Орієнтовний вигляд таблиці

Промисловість

Сільське господарство

• Пріоритет важкій промисловості.

• Забезпечення потреб ВПК

• Збільшення темпів видобутку вугілля, виплавлення металу.

• Розширення прав республіки у плануванні.

• Ігнорування надбань НТР

• Відставання легкої і харчової промисловості.

• Створення в Україні союзно-республіканських міністерств чорної металургії, вугільної, паперової, текстильної, вищої освіти, зв’язку

• Поліпшення матеріально-технічної бази колгоспників.

• Збільшення капіталовкладень в сільське господарство.

• Підвищення закупівельних цін на с/г продукцію.

• Зменшення податків на селян.

• Скасовано заборгованість селян перед державою

Учитель. Після досягнення на початку 1950-х рр. рівня довоєнної продукції, насамперед у видобутку вугілля й металургії, в УРСР розпочалася відбудова інших галузей промисловості, переважно паливно-енергетичної, машинобудівної та металообробної. Курс Г. Маленкова на підвищення виробництва продуктів споживання не дав бажаних наслідків, і Україна надалі відчувала значні проблеми через нестачу житлової площі, брак товарів першого вжитку і назагал низьку купівельну спроможність населення.

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати інформацію, відповісти на запитання. Адміністративно-територіальні зміни в УРСР в 50-х роках Упродовж 50-х років на карті УРСР відбулися численні зміни:

• у січні 1954 р. — шляхом виділення земель зі складу кількох прилеглих областей було утворено нову — Черкаську область; Ізмаїльську область було уведено до Одеської області;

• 1954 р. — на честь 300-річчя Переяславської угоди місто Проскурів було перейменоване на Хмельницький. Сюди було перенесено центр Кам’янець-Подільської області, яка водночас дістала нову назву — Хмельницька;

• 19 лютого 1954 р. — Указом Президії Верховної Ради СРСР та Законом Верховної Ради СРСР (квітень 1954 р) Крим було підпорядковано Україні. 1959 р. росіяни становили 71,4 %, українці — 22,3 % мешканців Кримської області. Після уведення Криму до УРСР завершилося формування нинішньої території України;

• 1958 р. — Ворошиловградській області повернуто назву — Луганська;

• 1959 р. — Дрогобицьку область було приєднано до Львівської області;

• 1962 р. — Станіславську область та обласний центр перейменовано відповідно на Івано-Франківську область та м. Івано-Франківськ;

• 1961 р. з карти республіки зникла нарешті Сталінська область, а з’явилася натомість — Донецька область.

Історик Ю. Шаповал про передання Кримської області УРСР

«Влаштована довкола цього галаслива кампанія затемнювала, по-перше, той факт, що Крим навряд чи можна вважати «подарунком» Росії, оскільки історично він є батьківщиною кримських татар, з якими так брутально обійшовся сталінський режим. По-друге, утримання Криму для України породжувало велику кількість матеріальних, а також політико-ідеологічних проблем, оскільки більшість там становили росіяни».

Запитання

1. Як би ви охарактеризували адміністративні зміни 50-х років XX ст. в Україні?

2. Яким чином було вмотивовано передання Кримської області УРСР?

3. Які матеріальні та політико-ідеологічні проблеми виникли для УРСР, на думку історика, у зв’язку з переданням Криму? Про які події розповідає документ?

Історик В. Баран, В. Даниленко про соціально-економічну ситуацію в Криму в середині 50-х років

«У середині 50-х років в області налічувалося близько 3,5 тисяч підприємств, на яких було зайнято до 80 тисяч робітників. Неабияке значення мала харчова промисловість із такими її галузями, як консервна, виноробна, плодоовочева та ін. В області працювали такі підприємства, як Керченський металургійний завод, Камиш-Бурунський залізорудний комбінат. Значне місце у важкій індустрії посідала хімічна промисловість: Сакський і Красноперекопський хімічні заводи випускали продукцію для медичної, харчової, поліграфічної, текстильної та інших галузей. Більш ніж 17 % валової продукції промисловості, що виробляли в області, припадало на суднобудування, судноремонт, а також на харчове і сільськогосподарське машинобудування. На Південному березі Криму та в передгір’ї розвивалися садівництво і особливо виноградарство, а в степовій частині — тваринництво.

Запитання

• Як змінилося економічне становище Криму в середині 50-хроків?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Бесіда

• Чому Я. Грицак вважає, що «роки правління Хрущова були найдинамічнішими для розвитку української промисловості»?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення про Левка Лук’яненка.