Посібник «Мій конспект. Історія України. Стандартний та академічний рівні. 11 клас»

Урок 15. ВІДНОВЛЕННЯ ПОЛІТИКИ РАДЯНІЗАЦІЇ В ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• аналізувати, робити аргументовані висновки щодо відновлення політики радянізації в західних областях; українського визвольного руху в 1944-1950-х рр.;

• пояснювати причини й наслідки обміну населенням між Польською Народною Республікою та УРСР;

• формулювати власні судження щодо ролі та місця УГКЦ на західноукраїнських землях;

• характеризувати й застосовувати терміни та поняття: національна свідомість, спец-поселення.

• творчо застосовувати здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Йосип Сліпий, Василь Кук.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. У складі яких держав були західноукраїнські землі напередодні Другої світової війни?

2. Що таке радянізація?

4. Схарактеризуйте першу хвилю радянізації західноукраїнських земель?

5. Як розгортався рух Опору на західноукраїнських землях?

6. Які адміністративно-територіальні зміни відбулися в УРСР у повоєннні роки?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота зі схемою

• Опрацювати схему і відповісти на запитання.

Запитання

1. Які галузі були традиційними для Західної України?

2. Які нові галузі будуть розвиватися? З чим це пов’язано?

Робота з історичними джерелами

• Опрацювати тексти і відповісти на запитання.

Із Закону про п'ятирічний план

відбудови і розвитку народного господарства СРСР на 1946-1950 рр. «...Встановити на 1946-1950 рр. загальний план заготівлі деревини на Україні об’ємом 47,6 млн м3 за рахунок лісозаготівель у західних областях. Перетворити місто Львів на великий індустріальний центр України. Збудувати і ввести в дію у місті Львові автоскладальний завод, електроламповий завод, завод телеграфної та телефонної апаратури... а також відновити і збільшити потужність міської електростанції».

Про підсумки відбудови народного господарства УРСР повоєнної п'ятирічки У західних областях розвивалися традиційні й виникали нові галузі. 1950 р. було відкрито найбільше в Прикарпатті Долинське нафтове родовище у Станіславській області, що знаменувало новий етап в історії освоєння західноукраїнського нафтового басейну. Водночас геологи відкрили такі газові родовища, як Угорське, Більче-Волинське, Рудківське... Почалося освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну, який став другим кам’яновугільним районом України.

Запитання

1. На основі аналізу документів визначте, якими були цілі та напрями індустріалізації західних областей УРСР.

2. Чи відрізнялись вони від загальносоюзних? Доведіть.

Про розвиток народного господарства у західних областях України у повоєнні роки

Характерною особливістю перебудови у цьому раніше відсталому краї були значно вищі, ніж на сході УРСР, темпи промислового розвитку. Через це Західна Україна за рівнем промисловості швидко наздогнала інші регіони республіки. Підприємства західних областей становили 1940 р. 4,7 % загальної кількості підприємств усієї України, а 1949 р. — 12,6 % (у важкій промисловості — відповідно 8,1 та 16,8 %), питома вага робітників краю збільшилася за цей час з 5,9 до 11,8 %. Обсяг валової продукції промисловості протягом 1946- 1950 рр. збільшився тут у 3,2 раза.

Запитання

1. Які зміни відбулись у господарстві Західної України наприкінці 4-ї п’ятирічки?

2. Чому влада форсувала процес створення колективних господарств?

3. Чим відрізнялась колективізація у повоєнні роки від колективізації 30-х рр.?

Доповідна міністра внутрішніх справ С. Круглова

Станом на 01.01.1949 р. на спецпоселенні перебувало 112 633 особи членів сімей активних «оунівців», з них виселених у 1944-1946 рр. терміном на 5 років 24 730 осіб, виселених в 1947-1949 рр. терміном на 8-10 років і на безстрокове поселення — 87 903 особи.

...скасувати терміни виселення членів сімей українських націоналістів і бандпосібників і встановити, що вони переселені у віддалені райони СРСР навічно і поверненню в місця попереднього проживання не підлягають;

за самовільний виїзд (втечу) з місць обов’язкового поселення винуватців притягати до кримінальної відповідальності й визначити міру покарання за цей злочин 20 років каторжних робіт.

Запитання

1. Чому сталінський режим боявся повернення членів сімей «оунівців»?

2. Доведіть, що радянська влада здійснювала репресивну політику щодо населення Західної України?

Виступ учнів

Презентація учнівського дослідження «Страдницький шлях Йосипа Сліпого».

Робота з історичною інформацією

• Опрацювати наведену інформацію та відповісти на запитання.

Про заборону греко-католицької церкви

До розгортання наступу на УГКЦ спонукали смерть митрополита А. Шептицького (листопад 1944 р.), і повоєнне загострення відносин Заходу і Сходу, що поступово переросло в «холодну війну». Не маючи наміру конфліктувати з УГКЦ під час війни, сталінське керівництво пообіцяло греко-католикам вільне відправлення богослужінь.

Проте вже у квітні 1945 р. органи держбезпеки заарештували усіх українських греко-католицьких єпископів на чолі з митрополитом Й. Сліпим. У короткий термін було ліквідовано церковні освітні установи, розгромлено митрополію та єпархіальні управління. Проведено арешти серед монахів, монашок та духовенства — понад 2 тис. осіб. 8-10 березня 1946 року ініціативна група скликала Собор у Львові в храмі Св. Юра, у якому взяли участь 214 священиків і 19 світських осіб. Згідно з рішеннями цього зібрання Брестська унія 1596 р. скасовувалася, а греко-католицька церква «возз’єднувалася» з Російською православною церквою. За таким самим сценарієм розгорталися події і в Закарпатті. ...Ліквідація Української греко-католицької церкви була частиною плану, спрямованого на організацію всебічної енергійної відсічі Ватикану, що наступав, і зміцненню радянської влади в західноукраїнських землях.

Запитання

1. Визначте причини початку репресій проти УГКЦ?

2. Чому Й. Сталін особисто контролював процес ліквідації УГКЦ?

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте наведене джерело та скажіть, про що свідчить факт розгортання масштабної боротьби проти ОУН УПА.

Із завдань МВС УРСР щодо розгрому ОУН-УПА в західних областях України Посилити натиск на залишки банд до їх цілковитого знищення; використати період настання зими для перехоплення банд до переходу на зимівки у схрони, ізолювати від населення і знищити; зосередити увагу на 50-ти особливо уражених районах, направити досвідчених чекістів, «наводнити» ці райони військами, технікою, службовими собаками, розгорнути агентуру та інформаторів.

Робота з поняттями

Операція «Віспа» — 29 березня 1947 р. — переселення українських і змішаних українсько-польських сімей з Надсяння, Лемківщини, Холмщини і Підляшшя і поселення їх у так званих повернутих західних і північних районах Польщі з обов’язковим розпорошенням серед польського населення. Операція «Захід» — примусове виселення населення Західної України, проведене 21 жовтня 1947 року. Головним завданням операції було послабити український визвольний рух на Західній Україні. Протягом одного дня із Західної України депортували понад 76 тис. осіб.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте наведене джерело та скажіть, із якою метою відбувалось переселення українців у малозаселені території сусідньої держави.

Додаток до радянсько-польського договору про кордон між двома державами, укладеного 16 серпня 1945 р., та про операцію «Вісла»

Згідно з названим договором частина українських етнічних земель площею 19,5 тис. км2 (Лемківщина, Перемишлянщина, Ярославщина, які почали називатися Закерзонням) з населенням 1 млн 62 тис. осіб залишилася у складі Польської держави. Незважаючи на договір між УРСР, БРСР і Польським Комітетом Національного Звільнення (вересень 1944 року) про добровільне переселення українців в Україну, білорусів у Білорусію, а поляків з цих республік СРСР в Польщу, цей договір було порушено польською стороною.

З вересня 1945 року польські війська розпочали почали силоміць виселяти українців з їхніх сіл у різні необжиті райони Польщі. До України також переселилося близько 500 тисяч українців. До початку 1947 р. у Закерзонні залишилося близько 250 тис. осіб. Весною цього ж року польський уряд розпочав операцію «Вісла», метою якої було остаточне виселення українців з їх прадавніх земель. Як процес виселення, так і сама операція «Вісла» провадились надзвичайно жорстокими методами, супроводжуючись розоренням населення, їх винищенням, відправленням у нацистський табір Явожний, колишній філіал Освенціма.

Наслідком таких дій став збройний опір українського населення польським властям (у цьому йому також допомагали загони УПА), що призвело до численних жертв з боку українського населення і військових сил Польщі.

Робота з історичною інформацією

1. На основі документа розкажіть, як проводили операцію «Вісла».

2. Які права українського населення порушували під час її проведення? Свою

думку обґрунтуйте.

Український історик І. Цепенда про операцію «Вісла»

«До Центрального табору праці в Явожно, розташованого на території філіалу колишнього концентраційного табору в Освенцимі... потрапляли особи, «підозрювані у зв’язках з УПА»... основну частину в’язнів становили українські селяни, які потрапили до табору через так звану колективну відповідальність. З травня 1947 р. до березня 1949 р. через концентраційний табір пройшло 3936 українських в’язнів, з них 823 жінки та кілька дітей. Більш ніж 160 в’язнів внаслідок тортур і самогубств загинули».

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Бесіда

1. Назвіть особливості діяльності ОУН-УПА у повоєнний період.

2. Чому влада вдалася до заборони УГКЦ?

3. Зробіть висновки щодо причин і результатів операції «Вісла»

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.