Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Урок 6. Особливості розвитку культурного життя на початку XX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність явищ культурного життя;

• оцінювати суперечливі процеси модернізації розвитку і культури, життя населення в цей період;

• називати та конкретизувати фактами основні ознаки розвитку духовного життя;

• називати та описувати явища і пам'ятки культури цього періоду.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть характерні ознаки розвитку культури України в ХІХ ст.

2. У якому з регіонів України склалися найбільш сприятливі умови для розвитку культури?

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. У 1914-1915 рр. в Україні діяло 26 тис. шкіл, у яких навчалося 2,6 млн учнів, і понад 60 професійно-технічних училищ, де здобували освіту й ремесло близько 5 тис. осіб, але поза школою залишалося понад 70 % дітей.

Питома вага грамотних серед українського населення віком від 9 до 49 років (у %)

Рік

Чоловіки і жінки

Чоловіки

Жінки

1914

27,9

41,7

14,0

Кількість шкіл у Київській шкільній окрузі на початку XX ст.

Регіон

Кількість шкіл

Кількість учнів

% від загальної кількості дітей

Волинь

1442

59 374

14

Київщина

1812

103 641

17

Поділля

2045

95 583

24

У Харківському університеті 1908 р. навчалося майже 4 300 студентів, з яких дітей дворян, чиновників, духовенства, купецтва — понад 2 400, дітей міщан, майстрових, селян — понад 1 400. 1910 року студенти нижчих станів у Київському університеті становили 36 %, у Новоросійському — 41,7 %.

Завдання

• Проаналізуйте та прокоментуйте наведені цифри.

Робота з таблицею

• Порівняйте стан освіти в українських землях під владою Російської і Австро-Угорської імперій.

Освіта в Наддніпрянській Україні

Освіта в західноукраїнських землях

Зростання кількості початкових шкіл;

80 % населення не знали грамоти; відсутність вишів з українською мовою навчання; русифікація;

1907 р. — дозвіл на вступ до університетів дітей нижчих станів; розширення мережі спеціальних навчальних закладів, інституцій

Насадження німецької та польської мов навчання;

станом на початок 1914 р. у Галичині 6 українських державних гімназій,

2 510 народних шкіл, які охоплювали 440 тисяч дітей (навчання велося українською мовою);

на Буковині 1911 року було 216 українських народних шкіл

Робота з підручником

1-ша група. Опрацювавши відповідний матеріал підручника, складіть таблицю «Розвиток української науки».

Прізвище вченого

Галузь

Його внесок у науку

     

Б. Грінченко, А. Кримський, М. Аркас, М. Грушевський, О. Єфименко, Д. Багалій, В. Хвойко, Д. Яворницький, С. рудницький, І. Пулюй, Д. Заболотний, В. Вернадський, М. Туган-Барановський, І. Сікорський.

2-га група. Опрацювавши відповідний матеріал підручника, складіть таблицю «Стан української літератури».

Письменник

Його внесок у літературу

   

Олександр Олесь, Леся Українка, М. Коцюбинський, Г. Хоткевич, В. Винниченко, І. Франко, О. Кобилянська, В. Стефаник.

Обговорення результатів роботи.

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та дайте відповіді на запитання.

Іван Крип'якевич про історичне значення української літератури «Франко й Леся Українка поглибили й поширили самопочуття повновартості українця як громадянина світу. Перш аніж у політично-громадському життю збулася містерія Відродження Нації в літературі, й у тому її історична вага й заслуга».

Запитання

1. У чому полягала історична заслуга української літератури?

2. Чому слово нація автор вживає з великої літери?

Архітектура

Робота з візуальними джерелами

• розглянути ілюстрації, де зображено архітектурні пам’ятки українського модерну та неокласицизму в підручнику, і надати відповіді на запитання.

1. Споруди якого призначення переважали в українській архітектурі на початку ХХ ст.?

2. Чи можна стверджувати, що на початку ХХ ст. в українській архітектурі поширився новий національний стиль? Схарактеризуйте його основні ознаки.

Образотворче мистецтво

Робота з візуальними джерелами

розглянувши ілюстрації творів, проаналізувати їх за наведеним планом.

1. О. Мурашко. «Дівчина в червоному капелюсі». 1902—1903 р.

2. І. Труш. «Портрет Лесі Українки». 1900 р.

План характеристики візуальних джерел

1. Опишіть картину.

1) Яка головна ідея картини? Що хотів показати автор?

2) Які думки та почуття викликає у вас ця картина?

2. Як називається картина і хто її автор?

3. До якого жанру живопису належить?

Театр

Повідомлення учнів

Виступ учнів з презентаціями про творчість С. Крушельницької та М. Заньковецької.

Обговорення

• Що було спільним і відмінним у їхній творчості?

Музика

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та дайте відповіді на запитання.

Мирослав Семчишин про місце Миколи Лисенка в історії української музики «Він став творцем національного напрямку в українській музиці, спертого на окремішності українських культурних традицій і на багатстві народної творчості.

...Значення мистецтва української музики Лисенка для українського народу таке саме, як Глінки для росіян, Шопена для поляків, Сметани для чехів чи Гріга для норвежців. ...Крім Артемівського «Запорожця», справді мистецької музики до Лисенка в нас не було».

Запитання

• Кого з українських митців ви могли б порівняти з Миколою Лисенком за його внеском в українську культуру. Чому?

Релігійне життя

Робота з історичними джерелами:

• Опрацюйте наведені джерела та дайте відповіді на запитання.

Із «Порадника сільським священикам Православної церкви» про недоцільність проповідей українською мовою»

«Немає потреби поширювати барвисту говірку тільки тому, що два-три мільйони російських людей під впливом історичних подій створили наріччя, перекрутивши мову більшості синів Росії. Проповідника, який спілкується у церкві місцевим наріччям, слухачі сприймають як комедіанта, а не вчителя».

Запитання

1. Які тенденції були притаманні РПЦ в Україні?

2. Чим зумовлена така позиція?

Бесіда

1. Охарактеризуйте діяльність УГКЦ в Україні.

2. Порівняйте діяльність ГКЦ та РПЦ.

3. Визначте внесок А. Шептицького у піднесення національного життя на західноукраїнських землях.

4. Якій зв’язок мала УГКЦ з національно-визвольним рухом?

Традиції та побут української сім'ї'

Робота з підручником

• Опрацювати відповідний матеріал підручника. Кожна група має назвати зміни, яких зазнало побутове життя українців на початку ХХ ст.

1- ша група. Побут.

Орієнтовна відповідь

У селі поряд з традиційними землеробськими знаряддями з’являються нові, заводського виробництва. Удосконалюється житло, поширюються трикамерні хати (хата — сіни — комора). Для проживання робітників почали будувати казарми-бараки. Саморобний одяг поступово замінювала продукція фабричного виробництва.

2-га група. Родинне життя.

Орієнтовна відповідь

У родинному житті починають переважати малі сім’ї. Дівчата виходили заміж у 16, а хлопці одружувались з 18 років. Згода дітей на шлюб не була обов’язковою, рішення зазвичай приймали батьки. Шлюб супроводжувався весіллям із суворим дотриманням вікових звичаїв та обрядів. Особливу роль в житті родини відігравало відзначення релігійних свят.

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та дайте відповіді на запитання.

Надзвичайно зросла політизація суспільного життя, активізація національно-визвольних змагань, масовий революційний рух, науково-технічний прогрес та урбанізація. Ці історичні явища, що були особливо виразними на початку XX століття, мали вирішальний вплив на побут населення України, культурний процес, усну народну творчість, самодіяльне мистецтво.

Тканини фабричного виробництва й одяг міського крою починали витісняти доморобні тканини і традиційний народний одяг навіть на селі. Не витримували конкуренції з дешевою фабрично-заводською продукцією й витвори декоративно-ужиткового мистецтва. Тепер вони задовольняли естетичні смаки переважно заможних верств населення. Та й культурно-побутові новинки промислового виробництва — швейна машина, грамофон, гумове взуття — також служили ознакою заможності їхнього власника.

Міста і села в цей час масово забудовували. Заможні міщани й селяни зводили цегляні будинки під бляхою (залізом) або черепицею. Нові ознаки побутової культури проявлялися передусім у житті населення великих і середніх міст. Їх забудовували багатоповерховими житловими будинками, спорудами культурного призначення — театрами, музеями, бібліотеками тощо. Навіть на околицях, де були робітничі бараки і халупи, з’являлися приміщення громадського призначення — народні будинки, народні аудиторії, бібліотеки-читальні. На вулицях з’явилося електричне освітлення, швидко розвивалося електротранспортне сполучення.

Запитання

1. Охарактеризуйте житло українського селянства та житло робітників.

2. Опишіть одяг українського селянства.

3. Як ви вважаєте, чи змінив технічний прогрес побут українців?

4. Порівняйте вигляд українського села і міста.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Уявіть себе кореспондентом спочатку тогочасної, а потім сучасної газет, який пише статтю про благоустрій міст на початку ХХ ст. Поміркуйте, чим відрізнялися б ці статті за змістом. Поясніть причини розбіжностей.