Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Урок 4. Українські землі у складі Австро-Угорщини на початку XX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• розпізнавати на історичній карті місця діяльності політичних, національно-культурних і військово-спортивних організацій;

• визначати основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку ХХ ст.;

• порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху на західноукраїнських землях; трудової міграції українського селянства;

• пояснювати причини політизації українського національного руху;

• визначати роль греко-католицької церкви в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Буковині й Закарпатті;

• формулювати власні судження щодо ролі й місця українських земель у господарському житті Австро-Угорщини;

• називати та застосовувати поняття й терміни: політизація українського національного руху, міграції населення, діаспора, політична партія;

• творчо застосовувати здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Андрей Шептицький.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Пригадайте, яким був стан економіки Західної України в першій половині ХІХ ст.

2. Які зміни відбулися в економіці в другій половині ХІХ ст.?

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Складання тез

• Слухаючи розповідь учителя, складіть тези «Українські землі у складі Австро-Угорщини на початку XX ст.».

Орієнтовний вигляд тез

1. Західноукраїнські землі продовжували виконувати роль аграрно-сировинного придатку Австро-Угорщини.

2. Завершилося формування основних галузей промисловості: нафтовидобування, деревообробляння.

3. Промисловість розвивалася однобічно та нерівномірно.

4. Економіка зазнавала впливу іноземного капіталу.

5. Провідною галуззю економіки залишалося сільське господарство, у якому було зайнято 80-90 % населення.

6. Збереження поміщицького землеволодіння стримувало розвиток сільського господарства.

7. Триває процес розшарування селянства, та не припиняється емігрування українців за кордон.

Бесіда

1. Назвіть спільні й відмінні ознаки економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорщини та російської імперії.

2. Яких змін зазнала економіка західноукраїнських земель порівняно з другою половиною ХІХ ст.?

3. Як ви вважаєте, чому в цьому регіоні промисловість розвивалась дуже повільними темпами?

Робота з історичними джерелами

• Опрацюйте наведені джерела та дайте відповіді на запитання.

Галицький економіст про економічну ситуацію на західноукраїнських землях «Вироби з тканини й прядива — від сорочки аж до килиму, залізні й металеві вироби, знаряддя, машини, добрива, вироби шкіряної промисловості, хімічні вироби — словом, усе, чого потребує людина від колиски аж до могили, майже усе імпортуємо, купуємо, позичаємо у чужих».

Запитання

1. Яку особливість промислового розвитку західноукраїнських земель розкриває наведений документ?

2. Як ви вважаєте, чому така ситуація склалася в західноукраїнських землях?

Уривок із твору І. Франка «Борислав сміється» про становище робітників на нафтових промислах

Здалека і зблизька, з гір і з долів, з сіл і з містечок день у день сотні людей плили-напливали до Борислава, як пчоли до улія. роботи! роботи! Якої-небудь роботи! Хоть би й найтяжчої! Хоч би й найдешевшої! Щоб тільки з голоду не загинути! — се був загальний оклик, загальний стогін...

А бориславські багачі тільки того й бажали! ...

Дешеві і покірні робітники рікою напливали до них, з сльозами напрошувалися на роботу, хоч би й за яку дешеву ціну, і ціна справді пішла чимраз дешевша.

(Франко І. Я. Вибрані твори. — Львів: Каменяр, 1986)

Запитання

• Чим було зумовлено повне безправ’я робітників копалень?

Робота з історичними документами

• Опрацюйте документи та дайте відповіді на запитання.

Зі спогадів Д. Купляка

«Мої батьки були малоземельними. Хліба нам вистачало, але вже на взуття чи убрання треба було заробляти. Перед війною 1914 р. мої рідні постійно виїжджали на сезонні роботи до Німеччини. Із захопленням слухав я оповідання про життя іншого народу».

Зі спогадів Павла Скоропадського

«Діяльність агентств з вербування за океан із початком століття набула широких масштабів. Будь-який агент, що завербував сім’ю до Канади, одержував п’ять доларів за чоловіка й по два долари за кожного члена сім’ї».

Запитання

1. Що об’єднує ці два документи?

2. Як ви вважаєте, чому на початку ХХ ст. тривала еміграція українських селян? Який характер вона мала?

Робота з поняттям

Еміграція — вимушене або добровільне переселення людей за межі власної країни через економічні, політичні або інші причини.

Робота з картою

1. Використовуючи карту «Українці: територія розселення та еміграція», визначте основні напрямки еміграції населення Західної України.

2. Поясніть їхній вибір.

Кооперативний рух

Учитель. Кооперативний рух, що розвинувся в західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст., сприяв покращенню рівня життя селян та їхньому згуртуванню. Зокрема, у Галичині у 1911 р. 30 організацій утворили «Сільськогосподарський Крайовий Союз Торговельних Спілок», де до 1914 р. об’єдналися 609 товариств. На Буковині з 1903 р. такі самі функції виконувала «Селянська каса», до якої увійшли десятки виробничих, кредитних і споживчих кооперативів.

Обговорення

• Чому кооперативи сприяли стабілізації та розвиткові селянського господарства?

Учитель. Східна Галичина стала загальноукраїнським центром визвольного руху, оскільки тут склалися сприятливі, порівняно з Росією, умови для національного життя. Тут українською мовою видавали книжки, існувало українське шкільництво, діяли культурно-освітні та наукові заклади. Молодь активно долучалась до участі в молодіжних організаціях «Січ» (1900), «Сокіл» (1902), «Пласт» (1911).

Національні українські організації виступали за загальне виборче право, відкриття українського університету.

1907 р. — впровадження загального виборчого права для чоловіків. У результаті виборів 1907 р. до парламенту увійшли 32 українці (на виборах 1911 р. — 31), загалом кількість депутатів з Галичини та Буковини збільшилася до 516.

Завдання

• Проаналізуйте склад української громади в Галицькому сеймі, загальну кількість якого становив 161 депутат.

	1870— 76	1877— 82	1883— 89	1889— 95	1895— 01	1901— 08	1908— 13	1913— 14
Москвофіли	35	17	5	8	—	6	9	1
Народовці	3	1	5	11	1	6	16	27
Радикали	-	—	—	1	3	1	3	6
КНРС, «Руська громада»	—	—	—	—	13	1	—	—
Безпартійні	3	1	5	3	5	6	—	—
Соціал-демократи	—	—	—	—	—	1	—	—

Боротьба за український університет

Учитель. Починаючи з 1901 року, українські студенти вимагали створення паралельних груп з українською мовою викладання на всіх факультетах Львівського університету. 1902 р. 600 українських студентів оголосили бойкот і на знак протесту виїхали на навчання до університетів у Відні, Кракові та Празі. Між польськими та українськими студентами у липні 1910 р. спалахнув конфлікт, під час якого загинув український студент Адам Коцко. 1912 р. з Відня до адміністрації Галичини надійшли інструкції з вимогою ставитися однаково до поляків та українців.

Обговорення

• Чому такою важливою для галичан була проблема відкриття українського університету?

Національний рух на Буковині та в Закарпатті

Учитель. Наприкінці ХІХ ст. буковинські депутати разом з галицькими увійшли до «Українського клубу» у віденському парламенті. У Буковинському краї було створено національно-демократичну, радикальну і соціал-демократичну партії, які 1909 р. у Чернівцях провели спільний з’їзд. На Закарпатті на початку ХХ ст., як і раніше, національний рух залишався слабким.

Обговорення

• У чому полягали особливості національного руху на Буковині та в Закарпатті?

Релігійне життя

Учитель. Створення 1873 року Буковинської митрополії суттєво поліпшило становище української православної церкви Буковини, хоча вони зазнавали відчутного впливу з боку румунських православних священиків, але близькість греко-католиків Галичини стримувала румунізацію церкви Буковини.

Натомість греко-католицькій церкві на Закарпатті було відмовлено в автономії. Угорська влада переслідувала прояви релігійного життя українців, тривав процес мадяризації.

1900 р. галицьким митрополитом греко-католицької церкви став Андрей Шептицький.

Повідомлення учнів

Виступи учнів з повідомленнями про Андрея Шептицького.

Обговорення

• Чим було зумовлене посилення ролі УГКЦ у цей період?

М. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Завдання

• Прокоментуйте висловлювання.

«Індустріалізація зробила з людьми ще одну дуже болючу хірургічну операцію без наркозу — вона розділила їх із природою...

У новому суспільстві перевагу одержали ті, кого раніше загальними чутками засуджували, — індивідуалісти, непокірні родовим кланам, які прагнули новизни та волі. Жити в цьому небаченому світі індивідуалізму довелося всім — і тим, хто хотів цього, і тим, хто від усієї душі засуджував нові віяння. У цьому світі вже не було звичного розподілу на старших і молодших; відтепер усі були «дорослими», «повнолітніми».

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати презентації про творчість С. Крушельницької та М. Заньковецької.