Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Тема 1. Українські землі на початку XX ст.

Урок 2. Соціально-економічне і суспільно-політичне становище Наддніпрянської України на початку XX ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• розпізнавати на історичній карті території українських земель початку ХХ ст.;

• визначати основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку ХХ ст.; індустріальної модернізації на українських землях;

• виявляти суперечливі процеси модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянській Україні;

• порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху в Наддніпрянщині;

• висловлювати та аргументувати власні судження щодо становлення та консолідації української нації;

• пояснювати причини політизації українського національного руху;

• формулювати власні судження щодо ролі й місця українських земель у господарському житті Російської імперії;

• називати та застосовувати поняття й терміни: індустріальне суспільство, монополізація економіки, модернізація суспільного життя, політизація українського національного руху, консолідація нації, політична партія;

• творчо застосовувати здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Микола Міхновський, Євген Чикаленко.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Пригадайте особливості економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

2. Якими були наслідки скасування кріпацтва для розвитку економіки?

3. Назвіть залишки феодалізму, що збереглися в сільському господарстві України після скасування кріпацтва.

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. завершився промисловий переворот і розпочався перехід до індустріальної модернізації.

Робота з поняттями

Модернізація — зміни відповідно до сучасних умов, тобто осучаснення (процес оновлення суспільства).

Індустріалізація — процес створення крупного машинного виробництва.

Учитель. Російська імперія, як і більшість країн світу, у 1900-1903 рр. переживала економічну кризу.

Робота зі схемою

Учні мають з’ясувати, що таке економічна криза (складний загострений стан в економіці, занепад, спад виробництва, недовантаження виробничих потужностей,

зростання безробіття, розлад промислового і сільськогосподарського виробництва), якими були причини її виникнення (існування суперечностей між суспільним характером виробництва і приватним характером привласнення його результатів, диспропорції розвитку окремих галузей, стихійний процес виробництва, перевиробництво товарів, що супроводжувалось кризою збуту).

Запитання

• Як ви вважаєте, чому економічна криза в Україні була більш глибокою, ніж у росії? Відповідь обґрунтуйте.

Робота з діаграмою

• Проаналізуйте діаграму і висловіть власне судження щодо місця та ролі України в економіці Росіїї на початку ХХ ст.

Основні показники виробництва промислової продукції підприємствами України на початку ХХ ст. (у % до загальноросійського обсягу)

Учитель. Процес індустріалізації був характерний для окремих регіонів і не зачепив більшості українських земель. Внаслідок цього розвиток господарства України мав доволі однобічний характер. Лише близько 15 % українських підприємств виробляли готову продукцію, решта була постачальниками сировини для північних російських підприємств.

В Україні утворилося чотири промислових райони, які мали загальноросійське значення: Донецько-Придніпровський вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий та Південно-Західний цукровий. Правобережжя стало основним районом вирощування цукрового буряку, Лівобережжя — зерна і картоплі, Південь — зерна та виробництва продукції тваринництва.

Робота з картою

• На основі інформації в атласах «Господарство українських земель на зламі ХІХ і ХХ ст.» проілюструйте наведені нижче твердження.

1. Значний вплив іноземного капіталу. 94 % акцій промислових підприємств в Україні належали іноземцям.

2. Концентрування виробництва, утворення монополій.

Концентрування виробництва — зосередження виробництва в одному місці або районі.

Робота з інформацією

• На основі здобутої інформації поясніть особливості процесу монополізації в українських землях.

Нарівні з концентруванням виробництва відбувалася його монополізація. Утворення монополій (об’єднання промислових підприємств та інших установ певної галузі виробництва або місцевості для регулювання виробництва товарів, встановлення цін, розподілу ринків збуту, ліквідації підприємств).

Перша монополія в Російській імперії виникла в цукровій галузі в українських землях 1887 року. Згодом процес монополізації охопив металургійну, кам’яновугільну та залізорудну галузі. В Україні провідною формою монополістичних об’єднань були синдикати: «Продамет» (1902) — торгівля металопродукцією; «Продаруд» (1903) — торгівля залізною рудою; вугільний синдикат «Продвугілля»; цукрові та інші синдикати.

Робота з таблицею

1. Які галузі і чому переважали в структурі промислового виробництва України, а які галузі виробництва не набули розвитку і чому?

2. Які факти свідчать про те, що промисловість України розвивалася однобічно?

Структура промислового виробництва в Україні (1912 р.)

п/п

Галузі виробництва

Валова продукція (в %)

1

Гірнича, гірничозаводська, металургійна, видобування та обробляння мінералів

45,9

2

Харчова промисловість

36,2

3

Обробляння металів і виробництво машин

10,4

4

Обробляння дерева

2,1

5

Хімічна промисловість

1,8

6

Текстильна промисловість

1,5

7

Інші галузі виробництва

2,1

Робота з інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та дайте відповіді на запитання.

Під кінець XIX — на початку XX ст. в Україні широкого розмаху набула організація різного роду кооперативів як одного із засобів у піднесенні економічного рівня серед населення. Перша споживча кооперація була заснована в 1866 р. у Гадячі на Полтавщині.

1894 року Микола Левитський (1859-1934) почав організовувати хліборобські спілки — артілі, переважно в Херсонській губернії. Його підтримали Василь Доманицький, Василь Нагірний та ін. Кооперативний рух поширився усіма українськими губерніями.

Станом на 1908 р. в Україні було створено 572 споживчих товариства, а у 1914 р. — 3 052. Згодом Україна посіла перше місце в тодішній російській імперії за кількістю кооперативів, яких тут налічувалося близько 10 500. Координуванням праці та взаємодопомогою опікувався створений у Києві 1908 р. Союз споживчої кооперації.

Завдання

1. Визначте причини і мету створення кооперативного руху.

2. Чому саме в українських землях Російської імперії кооперативний рух набув найбільшого розмаху?

Повідомлення учнів

Виступи учнів, які отримали випереджальне завдання підготувати презентацію «Українські меценати».

Учитель. Український національний рух у 90-ті роки ХІХ ст. — початку ХХ ст. вийшов на стадію політичного (після етнографічного і культурницького), який характеризується становленням політичних партій, формуванням концепції національної історії, початком національно-визвольної боротьби. У національному русі Наддніпрянщини виділилися дві течії: самостійницька і автономістська.

Робота з поняттям

Політична партія — це організована група однодумців, що представляє інтереси певної частини народу і має головною метою їх реалізацію

шляхом завоювання влади або участі в її здійсненні.

Робота з таблицею

1. Назвіть основні відмінності в програмах політичних партій.

2. Які з них підтримують позицію автономії і чому?

Українські політичні партії Наддніпрянщині на початку ХХ ст.

Партія

Дата

Лідери

Програма

революційна українська партія (РУП)

1900 р.

Д. Антонович, Б. Камінський, М. Русов,

С. Петлюра

Автономна Україна у складі федеративної російської республіки; ліквідація поміщицького землеволодіння

Українська народна партія (УНП)

1902 р.

М. Міхновський, брати Шемети,

О. Степаненко

«10 заповідей»: єдина, нероздільна, самостійна демократична республіка Україна; Україна для українців

Українська

соціал-демократична

«Спілка»

1904 р.

М. Меленевський

Захист інтересів робітників незалежно від національності.

1905 р. приєдналися до російських меншовиків

Українська демократична партія (УДП)

1904 р.

Б. Грінченко, В. Чехівський, М. Левицький, Є. Чикаленко

Проголошення конституції; скликання парламенту в росії; надання Україні автономії.

1904 р. Б. Грінченко, С. Єфремов та М. Левицький утворюють Українську радикальну партію (УРП)

Українська радикальна партія (УрП)

1904 р.

Б. Грінченко, С. Єфремов

Автономна Україна в складі федеративної росії.

1906 р. об’єднуються з УДП

Українська соціал-демократична партія

1905 р.

Д. Антонович, М. Порш,

В. Винниченко

Автономія України; поєднання ідей марксизму з націоналізмом

Українська радикально-демократична партія (УрДП)

1906 р.

С. Єфремов,

Є. Чикаленко, І. Шраг,

Д. Дорошенко

Встановлення в росії конституційної монархії; надання автономії Україні. 1908 р. УРДП увійшла до складу Товариства українських поступовців (ТУП)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.