Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Тема 6. Західноукраїнські землі в 1921–1939 рр.

Урок 31. Західноукраїнські землі у складі Польщі

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• використовувати карту як джерело інформації про основні події на західноукраїнських землях у 1921-1939 рр.;

• порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо політичного, соціально-економічного і культурного життя українських земель у складі Польщі;

• визначати та порівнювати правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі;

• висловлювати та аргументувати власні судження щодо розгортання українського націоналістичного руху, інтегрального націоналізму, національної політики Польщі;

• визначати основні тенденції та суперечності процесу розвитку культури на західноукраїнських землях;

• виявляти й пояснювати причини відмінностей у повсякденному житті радянської людини та жителів Західної України;

• називати та застосовувати поняття й терміни: народовці, русини, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, національна політика, осадництво, пацифікація;

• творчо застосовувати здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Василь Мудрий, Євген Коновалець.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. У складі яких держав опинились українські землі після Першої світової війни?

2. Назвіть території, що опинились у складі Польщі.

3. Які нормативно-правові акти засвідчили уведення цих земель до складу Польщі?

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з поняттями

«Східні креси» — західноукраїнські та західнобілоруські землі у складі Польщі.

Пацифікація — «умиротворення» — масові репресії проти українців, здійснювані польською владою за допомогою військових та поліції. «Сокальський кордон» — штучний кордон між Галичиною і Волинню (колишній кордон між Австро-Угорщиною і росією).

Осадництво — заселення українських земель польськими колоністами.

Парцеляція — поділ землі поміщиків на маленькі ділянки (парцели) і роздавання їх селянам.

Робота з картою

• Розглянути в атласі карту «Західноукраїнські землі у 1920-1939 рр.», визначити території, що опинились у складі Польщі.

Складання тез

• За розповіддю вчителя скласти тези «Політика Польщі щодо українських земель».

Орієнтовний вигляд тез

1. 1920 р. для Східної Галичини запропоновано назву «Східна Малопольща».

2. Заборона вживання українських назв і прізвищ.

3. Українські школи переводять на польську мову викладання.

4. 1924 р. закон про заборону вживання української мови в державних установах.

5. З’являється новий тип шкіл — двомовні — утраквістичні (по суті польська: польська мова, польська історія, польські учителі, хоча викладання ведеться українською мовою).

6. Високі ціни на навчання в середніх і вищих навчальних закладах; існує відсоткова норма на прийом українських студентів у вищі навчальні заклади (у Львівському університеті — 5 %).

7. 1921-1924 рр. існування у Львові Таємного університету.

Бесіда

• Як можна охарактеризувати політику польського уряду щодо українців? Робота з картою

• Розглянути в історичному атласі карту «Культурне життя України у 1921-1939 рр.» і виконати завдання.

1. Порівняйте чисельність українських шкіл у 1920-х роках і в 1930-х роках в Східній Галичині і Західній Волині. Яка тенденція простежується?

2. Чому на Волині польська влада закриває «Просвіти», а в Галичині їхня чисельність зростає?

Робота з підручником

• Опрацювати відповідний матеріал підручника та додаткові джерела інформації й визначити особливості економічного розвитку західноукраїнських земель у складі Польщі.

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та дайте відповіді на запитання.

Осадники на західноукраїнських землях

Уряд запланував високі темпи «осадження» колоністів на «східних кресах»: 1921 р. — 8 тис., 1922 р. — 12 тис., 1923 р. — 20 тис. Протягом 19211922 рр. осадникам на Волині було виділено 112 тис. га, на Поліссі — 113 тис. га, у Східній Галичині — близько 200 тис. га. 1922 р. на постійне проживання до східних воєводств прибуло 5 557 сімей, 1924 р. — 3 223, 1925 р. — 788, 1926 р. — 773 сім’ї військових осадників.

Політика Польщі на західноукраїнських землях

«...Панську землю інколи парцелювали, та не для нас, а для осадників з Центральної Польщі, переважно легіоністів... «Культурні» завойовники, які вчора стріляли на нас, забирали сьогодні з-під носа прабатьківську землю, ще й вимагали лояльного ставлення до польської держави. Отож до початку 1923 р. влада на Волині дала їм 3 548 ділянок від 15 до 25, а то й по 50 гектарів, для 95 % безплатно та ще й із добрими грішми на господарювання».

Запитання

1. Із якою метою польський уряд проводив подібну політику?

2. Чи сприяло осадництво культурному обміну між двома народами?

Робота з підручником

• Опрацювати відповідний матеріал підручника та додаткові джерела інформації і дати відповіді на запитання.

1. Яким було становище селян і робітників?

2. Як ви вважаєте, як за таких умов будуть поводитись люди?

3. Який вихід для покращення умов свого життя використовували західно-українці в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.?

Робота з таблицею

• Слухаючи розповідь учителя, використовуючи матеріал підручника та додаткових джерел інформації, скласти таблицю «Західноукраїнські політичні партії та організації у 20-30-х рр.».

Орієнтовний вигляд таблиці

Назва

Дата

утворення

Лідери

Основні цілі

УНДО (Українське національно-демократичне об’єднання)

1925 р.

Д. Левицький

Незалежність України, демократичні реформи. Мирні методи боротьби, співпраця з польською владою. Популярне серед населення

КПЗУ (Комуністична партія Західної України)

19191923 рр.

В. Затонський

Об’єднання з Радянською Україною, соціалістичні реформи. Засоби досягнення мети — революція

ОУН (Організація українських націоналістів)

1929 р.

Є. Коновалець

Незалежна українська держава з багатоукладною економікою. Основні методи боротьби: терористичні

Робота з історичними джерелами:

• Опрацюйте наведені джерела та дайте відповіді на запитання.

Фрагменти з програми Організації українських націоналістів (ОУН) (1929 р.)

«Устрій Організації Українських Націоналістів

А. Загальні означення

1. Український націоналізм є духовний і політичний рух, зроджений з внутрішньої природи Української Нації в час її зусильної боротьби за підстави й цілі творчого буття.

9. Умовою, що забезпечує нації тривалу активну участь у світовому середовищі, є найбільш пристосована до всебічних інтересів національного життя політична організація, якою є суверенна держава.

11. Через державу стає нація повним членом світової історії, бо лише у державній формі свого життя вона посідає всі внутрішні і зовнішні ознаки історичного розвитку.

13. Для Української Нації в стані її політичного поневолення начальним постулатом є створення політично-правової організації, означеної як Українська Самостійна Соборна Держава.

Б. Державний устрій

2. В часи визвольної боротьби лише національна диктатура, витворена в ході національної революції, може забезпечити внутрішню силу Української Нації та найбільшу її відпорність назовні.

4. На чолі упорядкованої держави стане покликаний представницьким органом голова держави, що визначить виконавчу владу, відповідальну перед ним та найвищим законодавчим тілом».

Запитання

1. Яке значення для розвитку нації відводила ОУН суверенній державі?

2. Наскільки переконливим ви вважаєте той пункт програми ОУН, де говориться, що «лише національна диктатура» може забезпечити успіх визвольної боротьби?

Із постанови спільного засідання Президії Українського національно-демократичного об'єднання і Української парламентарної репрезентації (13 липня 1934 р.)

«...Під впливом шкідливої, безвідповідальної і безконтрольної діяльности конспіративної Організації Українських Націоналістів (ОУН) анархівується, атомізується і забагнюється щораз більше внутрішнє українське життя... Засада перманентної національної революції, акти індивідуального терору... та акти саботажів як засоби боротьби у службі цієї ж засади, стосовані через ОУН, наносять необчислимі шкоди життю і розвиткові української нації. Втягання не літньої молоді в підпілля, стосування неморальної засади, що всі засоби добрі в боротьбі зі своїми і чужими, довели до розкладу і повної анархізації самого підпілля. Масове самовинищування людей, без ніякої користі для нації в теперішности та зі шкодою для неї у майбутности, поширення провокації — от-се страшні жалюгідні наслідки діяльності ОУН. Поведінка ОУН утруднює, а то й унеможливлює конструктивну працю українських освітніх, господарських і політичних організацій, йде на руку польським екстермінаційним течіям у відношенні до українського народу і веде націю на небезпечний шлях політики катастроф. Діяльність ОУН є з національного погляду позбавлена всякого політичного змислу та є в своїх наслідках шкідлива». (Діло. — 1934. — 16 липня)

Запитання

• Чому УНДО виступила проти ОУН?

Учитель. Уряд багатонаціональної Польщі здійснював політику національно-культурної асиміляції, внаслідок чого загострилися міжнаціональні відносини.

В економічно відсталій аграрній країні Польщі стан українських земель був особливо занедбаним, що зумовило постійне зниження рівня життя населення і призводило до виступів проти влади.

Населення краю прагнуло захистити свої права за допомогою трьох політичних сил — комуністів, центристів або націоналістів. Антиукраїнська політика влади підривала авторитет центристів (УНДО) і сприяла підвищенню авторитету націоналістичних партій, які діяли в нелегальних умовах.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.