Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Урок 26. Тоталітаризм та репресії в Україні в 1920–1930-х рр.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний поділ УСРР;

• висловлювати та аргументувати власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

• пояснювати причини й наслідки встановлення радянського тоталітарного режиму; масових репресій; боротьби радянської влади з українською політичною еміграцією;

• називати та застосовувати поняття й терміни: радянський тоталітарний режим, Великий терор, культ особи;

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. У чому суть сталінської «всеосяжної» колективізації?

2. Проаналізуйте перші підсумки колективізації. Якої шкоди було завдано сільськогосподарському виробництву?

3. Спрогнозуйте зміни в соціально-класовій структурі та життєвому рівні трудящих України після подій 30-х років.

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте текст джерела і дайте відповіді на запитання.

Із постанови об'єднаного засідання Політбюро ЦК КП(б)У і ЦКК КП(б)У від 10 лютого 1929 р. щодо позиції М. Бухаріна і його прихильників

«Ми рішуче відкидаємо висунуті як у заяві т. Бухаріна, так і в заяві трьох (тт. Бухарін, риков, Томський) звинувачення проти ЦК і проти партії, що нібито партія проводить щодо селянства політику військово-феодальної експлуатації і що нібито ця неправильна політика є основною причиною утруднень, які переживає країна.

...Труднощі наявні, але більшовики звикли труднощі долати, а не впадати перед ними в паніку і відступати».

Запитання

1. Чи справедливими були звинувачення групи М. Бухаріна на адресу керівництва ЦК?

2. Які шанси мала ця група бути почутою керівництвом?

Робота з таблицею

• Опрацювати матеріал підручника та додаткові джерела інформації, скласти таблицю «Хвилі сталінського терору в Україні».

Орієнтовний вигляд таблиці

Перша хвиля: 1928-1931 рр. — розкуркулення, депортації, викриття шкідницьких організацій.

• 1928 р. — сфабрикована так звана «Шахтинська справа»;

• 1929 р. — почали переслідувати академіка М. Грушевського (загадково помер у 1934 р.);

• 1930 р. — процес над 45 членами вигаданої «Спілки визволення України», кримінальна справа проти прихильників М. Бухаріна, що виступали за багатоукладність економіки

Друга хвиля: 1932-1935 рр. — Голодомор, репресивний спалах після смерті С. Кірова.

• 1934 р. — суд над «Українською військовою організацією»; масові арешти та розстріли української інтелігенції; справи розглядали без прокурорів та адвокатів, до арештованих застосовували фізичні методи

Третя хвиля: 1936-1938 рр. — терор став всеохопним і масовим.

• Боротьба з українським націоналізмом;

• боротьба з ухилами в партії та репресії проти членів КП(б)У (Є. Квірінг, Х. Раковський та ін.);

• репресії в армії

Завдання

1. Чи можна в цьому випадку говорити про те, що «революція пожирає своїх дітей»?

2. Чи мав рацію Сталін, стверджуючи, що із наближенням до комунізму посилюється опір контрреволюції?

Робота в групах

• Опрацюйте наведену інформацію та дайте відповіді на запитання.

1- ша група. «Шахтинська справа»

«Шахтинська справа» — процес над «шкідниками» у вугільній промисловості у Шахтинському районі Донбасу, що відбувався впродовж 18 травня — 6 липня 1928 р. у Москві.

Підсудні — 53 інженерно-технічних працівники вугільної промисловості (керівники «Донвугілля», Управління нового будівництва Донбасу, 5 директорів шахт та рудоуправлінь, 5 головних інженерів шахт, чотири німецьких спеціалісти) — були звинувачені у приналежності до «контрреволюційної організації», що діяла протягом 1922-1928 рр. у Шахтинському та інших районах Донбасу, у Харкові та Москві.

Їх звинуватили у намаганні зруйнувати вугільну промисловість Донбасу. Начебто звинувачені під керівництвом так званого паризького центру («Об’єднання колишніх гірничопромисловців Півдня Росії») та «Польського об’єднання колишніх директорів і власників вугільних підприємств у Донбасі» здійснювали акти шкідництва і саботажу.

Під час судового слідства «визнали» свою провину повністю 20 обвинувачених, частково — 11, не визнали — 22.

• 11 обвинувачених засуджено до розстрілу (6 підсудним вищу міру покарання замінили);

• 3 — до 10 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років та конфіскацією майна;

• 21 — на термін ув’язнення від 4 до 8 років;

• 10 — від 1 до 3 років;

• 4 — засуджені умовно;

• 4 (німецькі спеціалісти) — визнано невинними.

Запитання

1. Яка справжня мета, на вашу думку, проведення цього процесу?

2. Про що свідчить той факт, що провину не визнали 22 особи?

2- га група. Процес над Спілкою визволення України

Процес у справі Спілки визволення України (СВУ) відбувся в Харкові і тривав з 9 березня до 19 квітня 1930 р. Це був показовий процес над 45 представниками української національної інтелігенції. Радянська енциклопедія історії

України 1972 р. зазначала, що «Союз визволення України (СВУ) — контрреволюційна українська буржуазно-націоналістична підпільна організація».

СВУ нібито діяла в Україні з червня 1926 р. до липня 1929 р. і готувала народні повстання або принаймні заколоти. СВУ була «створена за вказівками закордонного центру петлюрівщини...», була «єдина з петлюрівським закордонним центром, що визнавав себе урядом УНР». Із СВУ була тісно пов’язана Спілка Української Молоді (СУМ).

Всього до слідства залучили більше 400 осіб. До вищої міри покарання було засуджено 15, ув’язнено в концтабори — 192, вислано за межі України — 87, умовно засуджено — 3, звільнено від покарання — 124 особи, 15 з яких були співробітниками ВУАН.

31 засуджений раніше належав до українських політичних партій:

15 — УПСФ, 12 — УСДРП, 4 — УПСР.

Один був прем’єром, 2 — міністри уряду УНР, 6 — члени Української Центральної Ради, 2 — доктори члени ВУАН, 15 — професорів вищих шкіл, 2 — студенти, 1 — директор середньої школи, 10 — учителів, 1 — теолог, 1 — священик УАПЦ, 3 — письменники, 5 — редакторів, 2 — кооператори, 2 — правники, 1 — бібліотекар.

Запитання

• Проаналізуйте соціальний склад звинувачених. Чи можна назвати цей

процес початком згортання українізації?

Робота з історичними джерелами

• Опрацюйте наведені джерела та дайте відповіді на запитання.

Слідчий Соломон Брук

«Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна, це наше завдання — і воно буде виконане; кого не поставимо — перестріляємо!»

Із телеграми Сталіна 2 січня 1930 року в Харків Косіору та Чубарю

«Коли передбачається суд над Єфремовим та іншими? Ми тут думаємо, що на суді треба розгорнути не тільки повстанські і терористичні справи обвинувачуваних, але й медичні фокуси, що мали своєю метою убивство відповідальних працівників. Нам нічого ховати перед робітниками гріхи своїх ворогів. Крім того, нехай знає так звана «Європа», що репресії проти контрреволюційної частини спеців, що намагаються отруїти й зарізати комуністів-пацієнтів, мають повне «виправдання» і по суті справи бліднуть перед злочинною діяльністю цих контрреволюційних мерзотників. Наше прохання узгодити з Москвою план ведення справи на суді».

Запитання

1. Як між собою пов’язані наведені джерела?

2. Чому 1989 року будо скасоване судове рішення щодо «СВУ»?

Робота з діаграмами

• Опрацюйте наведені діаграми та дайте відповіді на запитання.

Запитання

1. Чому в Україні відсоток репресованих військових був дуже високим?

2. Яка доля чекала на виключених з лав КП(б)У?

3. Яка соціальна група українського населення зазнала найбільше жертв від репресій?

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та скажіть, який зв’язок існував між згортанням українізації і політичними репресіями.

Історик Ю. Шаповал про згортання українізації

«Недоступні раніше документи засвідчують, що протидію політиці «українізації» було започатковано значно раніше. Причому до цього прямо була причетна комуністична спецслужба, яка прагла відігравати дедалі значнішу роль в житті суспільства. 4 вересня 1926 р. було підписано службовий обіжник під назвою «Про український сепаратизм»... Він орієнтував на збір усебічної інформації про прихильників «українізації», насамперед із представників «правої» української інтелігенції, тобто середовища українських інтелектуалів, зокрема тих, хто повернувся (або ще хотів повернутися) в Україну під впливом декларованої «українізації». Автори цього закритого листа відверто пояснюють, чому це слід робити: «Та обставина, що українські націоналісти припинили відверту боротьбу з Радянською владою і формально визнали її, не означає, що вони остаточно примирилися з теперішнім станом речей і щиро відмовились від ворожих задумів». Термін «культурної боротьби» заступив гасло збройної боротьби за незалежність, що провалилася.

«Культурна боротьба» набула величезної популярності і втягнула до лав своїх прибічників переважну більшість найвидатніших представників української контрреволюції».

Робота з підручником

• Опрацюйте матеріал підручника та додаткові джерела інформації про Конституцію УРСР 1937 року і поміркуйте, чи міг бути справжнім демократизм державно-політичного устрою України, декларований Конституцією УРСР 1937 р.? Свою відповідь обґрунтуйте.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати презентації:

1) «Образотворче мистецтво 20-ті і 30-ті рр. ХХ ст.».

2) «Український театр і кіномистецтво у 20-ті і 30-ті рр. ХХ ст.».

3. Підготувати повідомлення:

1) «Життя і творчість Миколи Хвильового».

2) «Церковна політика більшовиків у 30-ті рр. ХХ ст.».