Індустріалізація. Колективізація. Голодомор - Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Урок 25. Індустріалізація. Колективізація. Голодомор

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний поділ УСРР, Голодомор 1932-1933 рр., основні індустріальні новобудови в УСРР та місця антибільшовицьких повстань;

• визначати основні тенденції та суперечності форсованої індустріалізації; насильницької колективізації;

• висловлювати та аргументувати власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

• давати аргументовану правову оцінку Голодомору 1932-1933 рр. як геноциду українського народу;

• називати та застосовувати поняття й терміни: директивна економіка, форсована індустріалізація, хлібозаготівлі, насильницька колективізація, розкуркулення, Голодомор, геноцид.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть причини згортання непу.

2. З інформації, отриманої на попередньому уроці, спрогнозуйте причини хлібозаготівельної кризи.

3. Як на ваш розсуд, яким мав бути шлях подолання хлібозаготівельної кризи?

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичним поняттям

Індустріалізація — створення фабрик і заводів переважно важкої промисловості.

Розкуркулення — конфіскація у куркулів засобів виробництва, їх економічне пограбування.

Колективізація — це здійснене радянською владою в 1918-1937 рр. примусове насильницьке об’єднання індивідуальних селянських господарств у колективні для встановлення цілковитого контролю держави над сільськогосподарським виробництвом.

«Чорна дошка» — метод покарання селян за невиконання норми хлібозаготівель. Постачання товарів в такий населений пункт було заборонено, а всі їстівні продукти вивозили.

«Сталінський стрибок» — безладне втручання в планові показники.

«Штурмівщина» — прискорення темпів розвитку.

Учитель. XIV з’їзд ВКП(б) у грудні 1925 р. взяв курс на індустріалізацію для перетворення СРСР на могутню індустріальну державу з великим військовим потенціалом. Також було прийнято наступного року директиву про складання першого п’ятирічного складу — 1928-1932 рр. 1929 рік Сталін визначив як «рік Великого перелому».

Запланований у 1929-1930 рр. приріст важкої промисловості на 32 % не відповідав тогочасним матеріальним ресурсам. 1929 р. — перехід до форсованої індустріалізації. Загалом, 1929-1938 рр. було визначено як період модернізації радянського суспільства.

Метод «Мікрофон»

• Визначте, звідки мав СРСР взяти кошти на проведення індустріалізації. Орієнтовна відповідь

Джерела індустріалізації:

• залучення коштів із сільського господарства;

• підвищення норм виробітку за незмінних розцінок за вироблену продукцію;

• подовження робочого дня;

• запровадження примусово широкої системи державних позик (облігацій). Завдання

• Прокоментуйте лозунг більшовиків: «Спочатку завод, а потім місто, спочатку верстати, вугілля, нафта, а потім будемо піклуватися про життя й школи».

Робота з текстом підручника

• Опрацювати матеріал підручника та додаткові джерела інформації й виконати завдання.

1. Назвіть методи, якими здійснювалась індустріалізація.

2. Що таке соціалістичне змагання?

Робота з таблицею

• Опрацювати текст підручника або додаткові джерела інформації й скласти таблицю «Наслідки індустріалізації».

Орієнтовний вигляд таблиці

Наслідки індустріалізації

Позитивні

Негативні

Зростання кількості промислових підприємств в 11 разів. Будівництво Дніпрогесу (Запоріжжя) 1927-1932 рр., Запоріжсталі, Азовсталі (Маріуполь), Криворіжсталі, ХТЗ (1931 р.) та ін.

Україна — важлива металургійна, вугільна та машинобудівна база СРСР.

УРСР — індустріально-аграрна республіка.

Збільшення кількості робітників вдвічі

Утвердження командно-адміністративних методів управління.

Ігнорування економічних законів регулювання економіки.

Ліквідація приватної торгівлі.

Зниження життєвого рівня населення — черги, дефіцит, картки.

Ускладнення житлової та продовольчої проблеми. Відсутність матеріальних стимулів праці. Здійснювалась за рахунок селян.

Нераціональне і нерівномірне розміщення продуктивних сил.

Ізоляція радянської економіки від світової

Робота з картою

• На карті «Радянська модернізація України. Стан економіки у 1928-1939 рр.»:

1. Знайдіть місця розташування промислових підприємств-гігантів.

2. Спростуйте або підтвердьте факт нераціонального й нерівномірного розміщення продуктивних сил.

3. Серед збудованих і реконструйованих в Україні підприємств переважали підприємства групи «А» чи «Б»? Чому?

4. Назвіть регіони України, у яких переважала важка промисловість.

Завдання

• Встановіть логічний зв’язок між подіями:

1) 15 січня 1930 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву»;

2) кінець січня 1930 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульства як класу» про заборону орендування землі, найманої праці в сільському господарстві;

3) 2 березня 1930 р. газета «Правда» надрукувала статтю Сталіна «Запаморочення від успіхів».

Робота з історичною інформацією

• Спрогнозуйте наслідки, які мало розкуркулення для українського села. розкуркулення передбачало:

1) передання державі найбільш рентабельних сілянських господарств разом із землею та реманентом;

2) вилучення значних запасів сільгосппродукції, яку зберігали в куркульських господарствах;

3) фізичне знищення заможних селян — куркулів.

Орієнтовна відповідь

1. Голодомор 1932-1933 рр.

2. руйнування виробничих сил на селі.

3. Знищення товарного сільського господарства, деморалізація й зубожіння селян.

Робота з історичним поняттям

Голодомор — штучно створений впродовж 1932-1933 рр. голод в Україні. Робота в групах

• Опрацювати текст підручникам та додаткові джерела інформації та підготувати повідомлення «Причини Голодомору 1933-1933 рр. в Україні».

Робота з історичною картою

• Розгляньте карту «Радянська модернізація України. Стан економіки у 1928-1939 рр.», назвіть регіони країни, які найбільше постраждали від Голодомору.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте текст джерела і скажіть, яку мету переслідувала влада, приймаючи цей «закон».

Витяг з Постанови ЦВК і РНК «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» 7 серпня 1932 р. (витяг) («закон про п'ять колосків»)

Суспільна власність є основою радянського ладу, вона священна і недоторканна, і люди, які зазіхають на суспільну власність, повинні бути розглянуті як вороги народу... Виходячи з цих міркувань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників, Центральний Виконком і Рада Народних Комісарів Союзу РСР постановляють:

1. Прирівняти за своїм значенням майно колгоспів і кооперативів до майна державного.

2. Застосовувати як міру судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна вищу міру соціального захисту — розстріл з конфіскацією всього майна та із заміною за пом’якшувальних обставин позбавлення волі на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна.

3. Не застосовувати амністії до злочинців, засуджених у справах про розкрадання колгоспного й кооперативного майна...

5. Застосовувати як міру судової репресії у справах про охорону колгоспів і колгоспників від насильства та погроз із боку куркульських та інших протисуспільних елементів позбавлення волі від 5 до 10 років з ув’язненням у концентраційному таборі.

6. Не застосовувати амністії до злочинців, засуджених за цими справами».

Робота з історичною інформацією

• Опрацюйте наведену інформацію та скажіть, у чому, на думку автора, полягала трагедія українського селянства

Із книги Р. Конквеста «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор»

«У 1932-1933 рр. сталося те, що можна охарактеризувати як терор голодом (або, як ще кажуть, — голодомор) проти колективізованих селян України та значної частини заселеної українцями Кубані (разом із деякими регіонами Подоння й Поволжя). Уявну впертість українських селян, котрі не здавали зерна (якого вони не мали), недвозначно розцінювали як «націоналізм». Усе це повністю відповідало твердженню Сталіна, що національна проблема є за своєю суттю селянською проблемою. Тож український селянин терпів подвійно — і як селянин, і як українець».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Метод «Мікрофон»

• Чим би ви пояснили надзвичайно високі темпи колективізації та індустріалізації в Україні?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.