Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Урок 18. Радянська окупація України

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• використовувати карту як джерело інформації про перебіг основних подій у боротьбі за українську державність;

• удосконалювати навички синхронізації історичних подій доби;

• порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо утворення й діяльності Директорії, Українського раднаркому, денікінського режиму;

• називати та застосовувати поняття й терміни: біла гвардія, червона гвардія, інститут влади, інтервенція, отаманщина, терор, неоголошена війна, продовольча розкладка, «воєнний комунізм», реквізиція;

• творчо застосовувати здобуті знання під час характеристики історичних персоналій Симона Петлюри та Нестора Махна.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Яким чином Директорія прийшла до влади?

2. Коли розпочалася Перша війна радянської Росії проти УНР?

3. Яка подія змусила радянські війська піти з України?

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя про діяльність Директорії, проголошення Трудовим конгресом Акту злуки та Другу війну РСФРР проти України.

Обговорення

• Як ви вважаєте, чому Директорії не вдалося налагодити мирні відносини з радянською росією?

Робота з картою

1. Знайдіть на карті райони дій:

1) отамана Зеленого (Д. Терпила);

2) отамана Н. Махна;

3) отамана М. Григор’єва.

2. Проти кого доводилось протистояти військам УНР:

1) на півночі та північному сході;

2) на південному сході та на підні;

3) на заході та південному заході?

3. Покажіть територію, яка залишилась під контролем Директорії у липні 1919 р.

Завдання

1. Проаналізуйте ситуацію, у якій опинилась Директорія в другій половині 1919 р.

2. Назвіть причини поразки Директорії.

розповідь учителя про причини появи отаманщини в українських землях та роль, яку вона відідграла в дестабілізації ситуації.

Робота в групах

• Працюючи в групах, підготувати повідомлення:

1-ша група. «Протистояння УГА польській армії. Чортківська офензива та її значення».

2-га група. «Боротьба проти А. Денікіна. “Київська катастрофа”».

3-тя група. «Директорія у вересні-листопаді 1919 р.».

Виступи груп.

Бесіда

1. Яку роль в історії ЗУНР відіграла Чортківська офензива?

2. Як ви вважаєте, чому Паризька мирна конференція 1919 р. не підтримала

законні вимоги українських делегатів?

Учитель. У другій половині 1919 р. більшовики втретє прийшли до влади в Україні. Головні противники більшовиків — армія Директорії і біла армія — були розгромлені.

Розуміючи, що лише силою Україну не утримати, більшовики після вигнання з України денікінців задекларували право українських робітників і селян господарювати в Україні, керувати нею і будувати в ній нове життя.

Із огляду на це X. Раковський вніс пропозицію керівництву РКП(б), у якій обґрунтував необхідність існування УСрр як формально незалежного від росії державного утворення.

Конференція РКП(б) ухвалила резолюцію «Про радянську владу в Україні», оголосивши, що вони визнають самостійність УСРР. Проте це була демагогічна політична заява.

Але, задекларувавши незалежність УСРР, партія продовжувала здійснювати постійний контроль над усіма сферами життя, щоб за будь-яку ціну утримати Україну в союзі з Радянською Росії. Це відштовхнуло від співпраці з радянськими органами багатьох демократично налаштованих українських політичних діячів, наприклад В. Винниченка.

Було створено ревкоми на чолі із Всеукрревкомом (грудень 1919 р.), затверджено «Закон про землю» (5 лютого 1920 р.). Формувалась владна вертикаль: Всеукрревком, губернські, волосні, сільські ревкоми.

Всеукрревком проголосив, що земельна політика здійснюватиметься, виходячи з інтересів селян. Продовольчі залишки вилучали в суворо обмежених розмірах. Згідно із «Законом про землю» поміщицьке землеволодіння скасовувалося, переважна частина землі розподілялася між селянами. Радгоспи та комуни, що створювали на селі, мали максимально враховувати інтереси селянства. Щоб утвердити радянську владу в Україні, більшовикам потрібно було привернути на свій бік селянські маси.

Така гнучка політика радянської влади з національного і земельного питань дала змогу більшовикам встановити контроль над основною частиною території України, провести у березні-квітні 1920 р. вибори до рад, забезпечивши в них абсолютну (до 80 %) більшість більшовикам.

IV Всеукраїнський з’їзд Рад, який відбувся в Харкові у травні 1920 р., практично завершив побудову нового, більшовицького апарату державної влади. Столицею УСРР став Харків.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте документ і поміркуйте, чому відновлення більшовицької влади

було пов’язане з насильством.

Зі статті майбутнього голови Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУНК)

Мартина Лаціса в газеті «Красный террор» (1 листопада 1918 р.)

«Ми знищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалу і доказів того, що звинувачений діяв ділом чи словом проти радянської влади.

Перше питання, яке ми повинні йому запропонувати, якого він походження, виховання, освіти чи професії. Ці питання й повинні визначити долю звинуваченого, і в цьому — зміст і “суть червоного терору”».

Робота з таблицею

• Опрацювати зміст таблиці «Політика «воєнного комунізму». Спрогнозуйте, як сприйняли запровадження політики «воєнного комунізму» різні верстви українського суспільства.

Сільське господарство

Промисловість

Торгівля й фінанси

• Запровадження продрозкладки (вилучення «надлишків» продовольства у селян).

• Державна монополія на продаж та заготівлю хліба.

• Ліквідація великих поміщицьких

і селянських господарств, колективізація

• Націоналізація підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості.

• Встановлення державного контролю над виробництвом.

• Запровадження загальної трудової повинності, трудових армій.

• Централізація і мілітаризація промисловості.

• Зрівняльний розподіл продуктів харчування серед працівників.

• Зрівняльна оплата праці

• Заборона приватної торгівлі.

• Перехід до прямого товарообігу.

• Установлення твердих цін на товари.

• Карткова система постачання міського населення.

• Скасування платні

за житло, комунальні послуги, транспорт

Робота з підручником

• За текстом підручника доведіть, що в Україні було запроваджено «червоний терор».

Повідомлення учнів

Виступи учнів з повідомленнями про життя і діяльність Нестора Махна. Завдання

1. Двома-трьома реченнями надайте відповідь на запитання: Н. Махно — це...

2. Як на ваш розсуд, чому армія Н. Махно дістала підтримку в середовищі українського селянства?

Вправа: «Прогноз»

1. А. Денікін — генерал царської армії, що виступав за єдину й неділиму Росію. Як ви вважаєте, яку політику він провадив на українських землях?

2. Спрогнозуйте елементи цієї політики. Записати зошитах.

3. Порівняйте прогноз і реальну політику А. Денікіна.

4. Визначте, чи була ця політика передбачуваною?

Метод «Мікрофон»

• Якщо політика була передбачуваною, чому українська влада не надала належного значення загрозі з боку білогвардійських військ?

Робота з історичними джерелами

• Опрацюйте джерело і дайте відповіді на запитання

Зі спогадів генерала О. Удовиченка про зустріч українських і денікінських військ у Києві 30 серпня 1919 р.

«...Український уряд не мав жодного бажання вступати в боротьбу з Добрармією: навпаки, вся його політика була скерована на порозуміння, на спільні дії двох армій проти Червоної армії. Про це старалися перед державами Антанти українські делегації в різних країнах, а головне в Парижі, та нарешті, й саме українське командування намагалося безпосередньо нав’язати контакт з Добрармією... Українським Урядом і командуванням армії було вжито всіх заходів для уникнення бойових дій проти Добрармії. Між тим група ген. Кравса, зайнявши 30 серпня своїми передовими частинами м. Київ, ранком 31 серпня рушила колоною через Київ, яку українське населення урочисто й радісно вітало. Але одночасно зі сходу, через київські мости до Києва почали заходити денікінські війська під командуванням ген. Бредова, по дорозі обеззброюючи дрібні групи українських військ. Маючи наказ не вступати в бій з військами Добрармії, українські частини не знали, як їм поводитися, вважаючи, що це «непорозуміння», яке буде ліквідоване командуванням українським і денікінським. Але за кілька годин розвіялися всі надії на встановлення мирних взаємовідносин і можливі бойові співпраці проти загального ворога — червоних...»

Запитання

1. Як на ваш розсуд, що завадило порозумінню між денікінськими військами та армії УГА у серпні 1919 р.?

2. Якими були наслідки цього протистояння?

3. Проілюструйте фактами приповідку: «Владу в Києві легко захопити — важко втримати».

Робота з підручником

• Опрацюйте матеріал про перший Зимовий похід українських військ у грудні 1919 — травні 1920 рр. і дайте відповідь на запитання.

1. Якою була мета Зимового походу та хто його очолив?

2. Як ви вважаєте, чи варто говорити про значення першого Зимового походу, якщо він зазнав поразки?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.