Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Урок 13. Україна в кінці 1917 року. Крим 1917 року

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• використовувати карту як джерело інформації про основні події початку Української революції;

• виявляти вміння синхронізувати історичні події періоду;

• порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо поглядів українських політичних партій на більшовицький переворот у Росії;

• визначати роль і наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

• порівнювати різні точки зору, висловлювати особисту позицію щодо початку діяльності УЦР у жовтні-листопаді 1917 р.;

• називати та застосовувати поняття й терміни: революція, політична боротьба, місцеві органи влади, національно-територіальна автономія, федерація, переворот, більшовики, диктатура, ревком, ультиматум, національно-персональна автономія, універсал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть прорахунки Центральної Ради влітку-восени 1917 р.

2. Чому восени 1917 р. у росії розпочалася анархія?

3. Як ви вважаєте, які сили скористаються ситуацією?

IIІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з історичними джерелами

• Опрацюйте історичне джерело й виконайте завдання.

М. Скрипник про вплив на населення України національних партій

«Взагалі, інтелігенція, особливо селянська дрібна інтелігенція, а також селянство і міщанство й досить широкі верстви навіть робочих — вся ця більшість місцевого населення України з перших же кроків революції була під всезростаючим впливом різних партій соціал-патріотизму української фарби... Національне пригнічення, проведене жорстокою політикою царату, сприяло тому, що боротьба класів на Україні на перших же кроках одяглася в шати національного питання, приймала лозунги національної культури, національної автономії і навіть національної незалежності. Попередня довголітня вперта праця прихильників українського національного руху виробила досить значну і міцну кількість представників цього руху, захопивши національним питанням досить широкі шари населення».

Завдання

1. Чому, попри значний вплив в Україні національних партій, більшовики

в жовтні 1917 р. здійснили спробу збройного захоплення влади?

2. Які прошарки населення утворювали соціальну базу більшовиків в Україні

в жовтні 1917 р.?

Робота з історичним документом

• Опрацювати текст Третього Універсалу Центральної Ради й виконати

завдання.

Третій Універсал Центральної Ради — 7 листопада 1917 р.

1. Було проголошено Українську Народну Республіку як складову автономної частини російської республіки.

2. Україна не відокремлювалася від росії, але влада належить лише Українській Центральній раді та Генеральному Секретаріату.

3. Ліквідовували право власності на землю поміщиків.

4. Землю передавали народу без викупу.

5. Встановлювався 8-годинний робочий день.

6. Проголошувалася необхідність початку мирних переговорів.

7. Надання демократичних прав: свободи слова, друку, віросповідань.

8. Скасовували смертну кару, проголошували амністію для політв’язнів.

9. Вибори до Українських Установчих зборів планували на 27 грудня 1917 р., а їх скликання — 9 січня 1918 р.

10. Визнавали національно-персональну автономію національних меншин.

11. Влада УНР поширювалася на дев’ять губерній (Київську, Волинську, Подільську, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Херсонську, Таврійську, Катеринославську) без Криму.

Завдання

1. Доведіть або спростуйте твердження: «Проголошення УНР було продовженням розвитку Української національно-демократичної революції і відповідало волі більшості народу України».

2. Порівняйте Перший, Другий і Третій Універсали Центральної ради і зробіть висновок щодо наростання державотворчих процесів в Україні.

3. Порівняйте перші декрети радянської влади і Третій Універсал. Зробіть висновки.

Робота з історичною інформацією

1. Порівняйте висловлювання щодо Третього Універсала М. Грушевського та В. Винниченка.

• М. Грушевський: «Це була грандіозна програма».

• В. Винниченко: «Третій універсал уже не зробив такого великого враження на населення, як Перший, хоча здобутки, зазначені у ньому, були без порівняння більші. Це через те, що Третій універсал явився не результатом безпосередньої боротьби, великого напруження сил, що дає при успіху вибух радості».

2. Прокоментуйте думки істориків. Чи погоджуєтесь ви з ними?

Робота з картою

1. Позначте на контурній карті територію, на яку поширювалась влада Центральної Ради згідно з Третім Універсалом.

2. Порівняйте територій УНР за Третім Універсалом та Тимчасовою інструкцією, виданою Тимчасовим урядом Генеральному Секретаріатові?

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте джерело і дайте відповіді на запитання.

Лист солдата інженерного полку Івана Божка до Центральної Ради 10 жовтня 1917 р.

«...Доводиться часто мати розмову з сільськими Комітетами про сучасні сільські організації. Здебільше скаржаться вони на волосні й повітові Комітети і кажуть, що дійсний голос української людності ледві чи доходить до відома Центральної ради, бо якіб-то постанови селяни не винесли, далі волосного Комітета їм ходу нема. Також багацько є сіл зовсім глухіх, які даже не відають про Українську Центральну Раду, хоча душа народня прагне за таким краєвим органом. А хто є в цім винен? Звичайно, волосні та повітові комітети, бо

не надсилають на села всі ті відозви і оповістки, які надсилає Центральна Рада та Секретаріат; а через те несвідомий нарід не зна, за що взятись, щоб спільними силами допомагать Українській Демократії в боротьбі з ворогами нашої свободи...»

Запитання

1. Який висновок можна зробити про організацію вертикалі влади?

2. Чи винна була, на ваш погляд, Центральна Рада в тому, що на місцях не знали, які рішення приймають у столиці?

Робота з таблицею

• Опрацюйте наведену таблицю й дайте відповіді на запитання.

Учитель демонструє порівняльну таблицю, шо аналізує протистояння більшовиків з ЦР, результатом якого стала перша російсько-українська війна.

Ультимативні вимоги РНК Росії 17 (4) грудня 1917 р.

реакція Генерального секретаріату 20 (7) грудня 1917 р.

(В. Винниченко, с. Петлюра)

1. Відмовитися від спроб дезорганізації загального фронту (тобто Українського фронту).

2. Не пропускати військові частини з фронту на Дон або в інші райони з ворожими Раднаркому урядами.

3. Пропускати революційні (більшовицькі) війська на Південний фронт (для боротьби з Каледіним).

4. Припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійських загонів.

У разі невиконання цих вимог буде оголошено війну

Генеральний Секретаріат виступав проти більшовицьких методів встановлення і формування влади і відмовлявся повторювати досвід Раднаркому Росії на території України.

• Триватиме роззброєння й висилання більшовицьких загонів з метою уникнення громадянської війни, якщо вони будуть становити загрозу тогочасній владі.

• Кожна нація має право на самовизначення.

• Українська влада пропускатиме на Дон

і Кубань ті підрозділи, які повертаються додому

Запитання

1. Чому Центральна Рада у відповідь на ультимативні вимоги Раднаркому Росії відкликала українські частини з фронту; роззброювала радянські частини; пропускала через територію України козацькі частини до О. Каледіна?

2. Чи могла Центральна Рада вчинити в інший спосіб?

Логічне запитання

• Чи змогла б Центральна Рада виконати умови ультиматуму і водночас залишитися при владі?

Крим 1917 року

Складання тез

• Скласти тези за розповіддю учителя.

Учитель. У квітні 1917 р. у Сімферополі був скликаний З’їзд мусульман Криму, який обрав Мусульманський виконавчий комітет. Його очільником став богослов, юрист і публіцист Номан Челебіджіхан; він став також автором кримськотатарського національного гімну «Я присягнувся». Номана Челебі-джіхана було обрано на посаду заочно, як і голову вакуфної комісії 28-річного юриста Джафера Сейдамета.

Головним завданням Мусвиконкому було «неухильне прагнення організації демократичних кримськотатарських мас, прагнення впровадження серед них свідомого і відданого ставлення до ідей загальноросійської та, зокрема, кримськотатарської революції, прагнення стати в усіх проявах кримськотатарського життя центром не директивним і керівним, а регулюючим і контролюючим».

Російський Тимчасовий уряд був вимушений визнати Мусвиконком як орган національно-культурної автономії кримських татар. На першому етапі революції кримськотатарські політики вимагали лише національно-культурної автономії у складі демократичної росії

Проте уже в липні 1917 року була створена перша кримськотатарська політична партія — Національна партія, у якій сформувалися дві течії: прихильники автономії Криму (переважно прихильники соціалістичної ідеології) та відновлення незалежної кримськотатарської держави, яка свого часу існувала на півострові упродовж трьох з половиною століть.

Програма партії передбачала скликання парламенту й проголошення у Криму народної республіки. 8 грудня о 14-й годині у Залі суду Ханського палацу в Бахчисараї розпочалося засідання Курултаю. Головою Курултаю був обраний один із лідерів «Milliy Firqa» («Національна партія»), письменник Асан Сабрі Айвазов.

13 грудня Курултай проголосив Кримську Народну Республіку. Це була перша у світі мусульманська республіка. УЦР у грудні 1917 р. визнала Кримську Народну Республіку, яка залишилась лише на сторінках Основного Закону кримських татар.

Конституція Криму передбачала: право на національне самовизначення, самоврядування шляхом створення парламенту; скасування станів та звань і проголошення рівності усіх перед законом, рівноправності чоловіків і жінок.

Уряд — Директорія — мав п’ять директорів (міністрів). Головою Ради та директором юстиції було обрано Номана Челебіджіхана.

Петроградський Совнарком не визнав ані Кримської Народної Республіки, ані її Директорії. За його вказівкою кримські більшовики проти ночі 16 грудня захопили Севастополь.

Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили увесь Крим, оголосили про розпуск Курултаю і Ради народних представників.

У момент загрози наступу з боку Четвертного союзу, двічі (перший раз 19 березня — в межах всієї губернії, другий 21 березня — у Криму) було проголошено Соціалістичну Радянську Республіку Тавриди.

Обговорення

• Чи були шанси на існування у Кримської Народної Республіки?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення (презентація) «Бій під Крутами».