Посібник «Мій конспект. Історія України. 10 клас»

Календарне планування до курсу «Історія України». 10 клас

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

1

Вступ

Історія, індустріальне суспільство, визвольний рух, національна самосвідомість, історичні джерела

Микола II, М. Грушевський,

П. Скоропадський,

С. Петлюра

Основні етапи розвитку українських земель в першій половині XX ст.:

• початок XX ст.;

• Перша світова війна (1914-1918 рр.);

• українська державність (1917-1921 рр.);

• економічна та соціальна стабілізація України,

• входження до складу СРСР

Учень/учениця:

• показує на історичній карті території українських земель, які входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;

• визначає основні етапи розвитку українських земель першої половини XX ст.; хронологічну послідовність явищ соціально-економічного, політичного і культурного життя;

• застосовує періодизацію вітчизняної історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель початку XX ст.

Тема 1. Українські землі на початку XX ст.

2

Соціально-економічне і суспільно-політичне становище Наддніпрянської України на початку XX ст.

Модернізація, індустріалізація, економічна криза, концентрація виробництва, монополія, кооперативний рух, політична партія

М. Яхненко,

П. Симиренко, Терещенки, Харитоненко, М. Левитський, М. Міхновський,

Д. Антонович, Є. Чикаленко, 0. Лотоцький, Б. Грінченко,

С. Єфремов,

В. Липинський,

B. Винниченко,

C. Петлюра

• 1900-1903 рр. — економічна криза в Україні;

• початок XX ст. — розгортання монополізації економіки Наддніпрянщини;

• 1900 р. — видання брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»; створення Революційної української партії (РУП);

• 1902 р. — створення синдикату «Продамет»;

• 1902 р. — заснування УНП;

• 1903 р. — відкриття пам’ятника І. Котляревському у Полтаві;

• 1903 р. — створення синдикатів «Продаруд» і «Цвях»;

• 1904 р. — створення синдикату « Продвугілля »;

• 1904 р. — утворення Української радикальної партії та УДП;

• 1905 р. — створення УСДРП

Учень/учениця:

• розпізнає на історичній карті території українських земель початку XX ст.;

• визначає основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку та індустріальної модернізації на українських землях;

• виявляє суперечливі процеси модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху в Наддніпрянщині

• висловлює та аргументує власні судження щодо становлення та консолідації української нації;

• пояснює причини політизації українського національного руху;

• формулює власні судження щодо ролі й місця українських земель у господарському житті Російської імперії;

• називає і застосовує поняття і терміни: індустріальне суспільство, монополізація економіки, модернізація суспільного життя, політизація українського національного руху, консолідація нації, політична партія;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: М. Міхновський, Є. Чикаленко

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

3

Наддніпрянська Україна у 1905- 1914 рр.

Демонстрація; страйк повстання; революція; петиція; маніфест; парламентаризм; самодержавна монархія; опозиція; стани; еліта; становий ценз; майновий ценз; фракція, комісія; Столипінсвка аграрна реформа; трудова міграція; обгцина; відруб; хутір; оренда; модернізація промисловості; монополізація; концентрація капіталу; синдикати; трести; фінансовий капітал; фінансова олігархія

Микола II, Афанасій Матюшенко, Петро Шмідт, Борис Жаданівський,

І. Шраг,

М. Левитський, В. Нагірний,

П. Столипін

• 22 (9 ) січня 1905 р.—демонстрація в Петербурзі;

• 14 червня 1905 р. — початок повстання на панцернику «Потьомкін»;

• 17 жовтня 1905 р. — Микола II видав Маніфест «Про вдосконалення державного устрою»;

• 11-15 листопада 1905 р. — повстання на крейсері «Очаків»;

• 18 листопада 1905 р. — повстання саперів під проводом Б. Жаданівського;

• 1905 р. — «Сорочинська трагедія»;

• 27 квітня — 8 липня 1906 р. — діяльність І Державної Думи;

• 20 лютого — 3 червня 1907 р. — діяльність II Державної Думи;

• 1906-1911 рр. — Столипінська аграрна реформа;

• 3 листопада 1905 р. — царський маніфест про скасування викупних платежів за землю;

• 1911 р. — у Миколаєві побудовано найбільший суднобудівний завод;

• вересень 1911 р. — убивство прем’єр-міністра Росії П. Столипіна

Учень/учениця:

• розпізнає на історичній карті революційні події 1905-1907 рр. в Україні, місця діяльності політичних, національно-культурних організацій;

• визначає основні тенденції та суперечності земельної реформи П. Столипіна в Україні;

• називає і застосовує поняття і терміни: Столипінська аграрна реформа, політична партія;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Ілля Шраг

4

Українські землі у складі Австро-Угорщини на початку XX ст.

Еміграция; національний рух; націоналвна політична партія

А. Шептицький, І. Франко

• 1900-1903 рр. — економічна криза в Україні;

• початок XX ст. —розвиток нафтовидобутку в Галичині;

• 1900 р. — обрання митрополитом УГКЦ А. Шептицького;

• 1902 р. — масовий селянський рух у Галичині;

Учень/учениця:

• розпізнає на історичній карті місця діяльності політичних, національно-культурних і військово-спортивних організацій;

• визначає основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку XX ст.;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо розвитку кооперативного руху на західноукраїнських землях, трудової міграції українського селянства;

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

       

• 1903 р. — утворення Центральної асоціації українських кооператорів Галичини

• пояснює причини політизації українського національного руху;

• визначає роль греко-католицької церкви в суспільному житті західноукраїнських земель; особливості українського руху в Буковині і Закарпатті;

• формулює власні судження щодо ролі й місця українських земель у господарському житті Австро-Угорщини;

• називає і застосовує поняття і терміни: політизація українського національного руху, міграції населення, діаспора, політична партія;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Андрей Шептицький

5

Практичне заняття 1. Ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій Російської імперії та Австро-Угорщини

6

Особливості розвитку культурного життя на початку XX ст.

Модернізація;

націоналвна

кулвтура; не-

писвменніств;

полонізація;

русифікація;

асиміляція утилі-

тарніств; пейзаж;

ірраціоналізм;

супрематизм;

імпресіонізм;

експресіонізм;

футуризм; синематограф

О. Кобилянська; М. Заньковецька,

С. Крушельницька;

О. Мурашко;

В. Гнатюк;

Б. Грінченко;

І. Сікорський;

Б. Патон;

І. Пулюй;

В. Городецький; А. Шептицький

• 1904 р. — заснування в Києві М. Лисенком Вищої музичнодраматичної школи;

• 1906 р. — створення М. Саксаганським у Полтаві першого українського стаціонарного театру;

• 1907-1909 рр. — видання «Словника української мови» Бориса Грінченка;

• 1908 р. — вийшла друком «Історія України-Руси» М. Аркаса — перша українська праця українською мовою;

• 1911 р. — видання україномовної «Ілюстрованої історії України»

М. Грушевського; відкриття у Києві першої української художньої виставки

Учень/учениця:

• визначає хронологічну послідовність явищ культурного життя;

• оцінює суперечливі процеси модернізації розвитку й культури, життя населення у цей період;

• називає та конкретизує фактами основні ознаки розвитку духовного життя;

• називає та описує явища і пам’ятки культури цього періоду

7

Наш край на початку XX ст.

8

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

Тема 2. Україна в роки Першої світової війни

9

Україна і початок Першої світової війни

Антанта, Троїстий союз, військово-політичний блок; війна; привід до війни; Перша світова війна; причини війни;Головна Українська рада (ГУР), «Союз визволення України» (СВУ), Українські січові стрільці (УСС)

Д. Донцов,

К. Левицький,

A. Жук,

B. Дорошенко,

C. Петлюра,

М. Галущинський,

Д. Вітовський,

Є. Коновалець, А.Шептицький, 0. Бобринський

• 28 червня 1914 р. — убивство в Сараєво ерц-герцога Австро-Угорщини Франца-Фердинанда;

• 28 липня 1914 р. — Австро-Угорщина оголосила війну Сербії;

• 1 серпня 1914 р. — початок Першої світової війни; утворення Головної української ради (ГУР);

• 4 серпня 1914 р. — створення Союзу Визволення України (СВУ);

• серпень-вересень 1914 р. — Галицька битва;

• вересень 1914 р. — утворення Галицького генерал-губернаторства;

• 3 вересня 1914 р. — бійці легіону УСС склали військову присягу;

• 9-10 вересня 1914 р. — участь УСС у битвах на Верецькому та Ужоцькому перевалах

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про основні події Першої світової війни на українських землях;

• визначає основні тенденції й аналізує геополітичні плани країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки про ставлення українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель до Світової війни; щодо політики Російської імперії та Австро-Угорщини на окупованих територіях Східної Галичини і Північної Буковини;

• називає і застосовує поняття і терміни: світова війна, ринки збуту, трудові ресурси, військово-політичний блок, окупаційний режим, національне військове формування, військове генерал-губернаторство, позиційна війна;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Кость Левицький

10

Україна в 1915-1917 рр.

Південно-Західний фронт, позиційна війна; контрнаступ, Брусиловсвкий прорив, окупація, легіон УСС, ТУП, економічна криза

О. Брусилов,

А. Шептицький

• 1915 р. — виникнення Товариства допомоги населенню півдня Росії;

• травень1915 р. — битва легіону УСС на г. Маківці;

• вересень 1916 р. — битва УСС на горі Лисоня;

• травень-липень 1916 р. — Брусиловський прорив;

• 5 листопада 1916 р. — проголошення Францом-Йосифом автономії Галичини

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про основні події Першої світової війни на українських землях;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки про ставлення українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель до Світової війни; щодо політики Російської імперії та Австро-Угорщини на окупованих територіях Східної Галичини і Північної Буковини;

• визначає роль і наслідки створення українських добровольчих військових формувань

11

Практичне заняття 2. Життя на фронті і в тилу

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

Тема 3. Початок Української революції (1917 р. — квітень 1918 р.)

12

Україна від Лютневої революції до більшовицького перевороту 1917 р.

Національна демократична революція, українські політичні партії, Українська Центральна Рада (УЦР), автономісти, самостійники українізація армії, Вільне козацтво, полк ім. Б. Хмельницького, політична боротьба, УСДРП, УПСР, універсал, автономія, Генеральний Секретаріат, Український національний конгрес, самостійники, державотворчі процеси, соціальна політика, політичний конфлікт

М. Грушевський,

B. Винниченко

C. Єфремов,

С. Петлюра,

Б. Мартос, Стешенко,

П. Христюк,

М. Махновський,

В. Садовський, І. Тешенко,

М. Стасюк,

X. Барановський,

О. Керенський, М. Терещенко, Церетелі,

Л. Корнілов

• 23 лютого — 2 березня 1917 р. — революція в Петрограді;

• 2 березня 1917 р. — зречення імператора Миколи II влади;

• 3-4 березня 1917 р. — утворення УЦР;

• 19 березня 1917 р. — 100-тисячна демонстрація в Києві;

• квітень 1917 р. — з’їзд Вільного козацтва на Звенигородщині;

• 5-8 травня 1917 р. — І Український військовий з’їзд у Києві;

• 5 червня 1917 р. — початок роботи II Всеукраїнського військового з’їзду;

• 6-8 квітня 1917 р. — робота Всеукраїнського національного конгресу;

• 10 червня 1917 р. — проголошення І Універсалу УЦР;

• 15 червня 1917 р. — створення Генерального Секретаріату;

• 3 липня 1917 р. — проголошення II Універсалу УЦР, липнева криза в Росії;

• 4 липня 1917 р. — виступ самостійників;

• 4 серпня 1917 р. — Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду в Україні;

• 25-30 серпня 1917 р. — корніловський заколот;

• 8-15 вересня 1917 р. — з’їзд народів Росії в Києві

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про основні події початку Української революції;

• виявляє вміння синхронізувати історичні події періоду;

• визначає роль і наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

• порівнює різні точки зору, висловлює власну позицію щодо початку діяльності УЦР у березні-вересні 1917 р.;

• обґрунтовує зв’язок між причинами та наслідками прийняття II Універсалу УЦР;

• називає і застосовує поняття і терміни: революція, опозиція, політична боротьба, місцеві органи влади, національно-територіальна автономія, федерація, національно-персональна автономія, універсал;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов

13

Україна в кінці 1917 року. Крим у 1917 році

Національна демократична революція, Установчі збори, універсал,

Н. Челебіджіхан, Асан Сабрі Айвазов,

• Квітень 1917 р. — з’їзд мусульман Криму;

• 25 жовтня 1917 р. — прихід більшовиків до влади в Петрограді;

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про основні події початку Української революції;

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

   

Українська Народна Республіка (УНР), Жовтневий переворот, більшовики, Мусульманський виконавчий комітет, Курултай, Кримська Народна Республіка

М. Грушевський,

B. Винниченко,

C. Петлюра,

М. Шаповал,

Л. Троцький,

В. Ленін

• 29-31 жовтня 1917 р. — збройна боротьба за владу в Києві;

• 7 листопада 1917 р. — III Універсал УЦР та проголошення УНР;

• 13 грудня 1917 р. - проголошення Кримської Народної республіки

• виявляє вміння синхронізувати історичні події періоду;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо поглядів українських політичних партій на більшовицький переворот у Росії;

• визначає роль і наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

• порівнює різні точки зору, висловлює власну позицію щодо початку діяльності УЦР у жовтні-листопаді 1917 р.;

• називає і застосовує поняття і терміни: революція, політична боротьба, місцеві органи влади, національно-територіальна автономія, федерація, переворот, більшовики, диктатура, ревком, ультиматум, національно-персональна автономія, універсал

14

Україна від початку агресії більшовицької Росії до розпуску УЦР

Більшовики, Ради, ультиматум, Раднарком (РНК), Всеукраїнський з’їзд Рад, Народний Секретаріат, ревкоми, воєнревкоми, «червоний терор», націоналізація, реквізиція, конфіскація, аграрна революція, Четверний блок, міжнародний договір, мирний договір у Брест-Литовську, дипломатія, Конституція УНР, окупація, маніфест, універсал

В. Ленін,

В. Затонський, Ю. Медведєв,

Ф. Сергєєв (Артем),

Є. Бош,

М. Скрипник,

М. Муравйов,

В. Антонов-Овсеєнко,

М. Грушевський,

В. Голубович,

О. Чернін,

Л. Троцький, генерал Ейхгорн

• 3 грудня 1917 р. — ультиматум РНК до УЦР;

• 11-12 грудня 1917 р. — з’їзд Рад у Харкові та проголошення радянської влади в Україні, створення радянської УНР;

• грудень 1917 р. — січень

1918 р. — війна радянської Росії проти УНР;

• 16 січня 1918 р. — бій під Крутими;

• 9 січня 1918 р. — затвердження УЦР IV Універсалу, Закон УЦР «Про національно-персональну автономію»;

• 11 січня 1918 р. — проголошення незалежності УНР;

• 26 січня 1918 р. — вступ більшовицьких військ до Києва;

• 27 січня (9 лютого н. ст.)

1918 р. — Брестський мир між УНР та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною;

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про основні події початку Української революції;

• виявляє вміння синхронізувати історичні події періоду;

• визначає роль і наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

• формулює власні судження щодо причин

і наслідків Брестського мирного договору;

• називає і застосовує поняття і терміни: революція, опозиція, політична боротьба, місцеві органи влади, національно-територіальна автономія, переворот, більшовики, диктатура, ревком, ультиматум, національно-персональна автономія, універсал;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

       

• 18 лютого 1918 р. — наступ військ Четверного союзу на Східному фронті; 7 березня 1918 р. — повернення УЦР до Києва; 29 квітня 1918 р. — прийняття Конституції УНР, обрання М. Грушевського президентом УНР

 

15

Практичне заняття 3. Здобутки й прорахунки УЦР у державотворчому процесі

16

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

Тема 4. Боротьба за українську державність (квітень 1918 — 1921 р.)

17

Українська держава. Директорія. ЗУНР

Окупація, маніфест, універсал, закон «Про тимчасовий державний устрій України», монархія, гетвманат, Українська держава, Рада Міністрів, державна варта, кіш, кошовий отаман, сейм, гривня, локаути, приватна власність, аграрна реформа, Директорія, Український національний союз (УНС), соціалістичні партії, Трудовий конгрес, Українсвка Народна Республіка, аграрна реформа, політичний курс, агресія, отаманщина, інтервенція, міжнародна ізоляція,

Генерал

Ейхгорн,

0. Севрюк,

П. Скоропадський,

Ф. Лизогуб,

Д. Дорошенко, М. Василенко

B. Винниченко,

C. Петлюра,

О. Андрієвський,

A. Макаренко, Ф. Швець,

B. Чехівський, Н. Махно,

А. Денікін,

К. Левицький, Є. Петрушевич, Д. Вітовський,

C. Витвицький, 0. Греков,

М. Лозинський

• 29-30 квітня 1918 р. — гетьманський переворот;

• 10 травня 1918 р. — декларація гетьманського уряду про головні завдання діяльності;

• 18 жовтня 1918 р. — утворення у Львові Української Національної ради;

• 1 листопада 1918 р. — Львівське повстання;

• 10 листопада — проголошення ЗУНР;

• 13 листопада 1918 р. — анулювання Росією Брестського миру; 14 листопада 1918 р. — грамота гетьмана про зміну зовнішньополітичного курсу: федерація з не-більшовицькою Росією;

• 13-14 листопада 1918 р. — створення Директорії УНР на чолі

із С. Петлюрою;

• 18 листопада 1918 р. — розгром гетьманських військ під Мотовилівкою;

• листопад 1918 р. — початок інтервенції країн Антанти в Україну;

• 28 листопада 1918 р.— утворення Тимчасового робітничо-селянського уряду України;

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про перебіг основних подій у боротьбі за українську державність;

• виявляє навички синхронізації історичних подій доби;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо утворення і діяльності Української Держави, Директорії;

• висловлює та аргументує власні судження щодо ставлення суспільства до внутрішньої

і зовнішньої політики Української Держави, Директорії, ЗУНР;

• визначає основні тенденції та суперечності процесу створення ЗУНР;

• визначає правовий статус УНР, ЗУНР; уроки українського державотворчого процесу;

• називає і застосовує поняття і терміни: гетьманат, інститут влади, Директорія;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Павло Скоропадський, Євген Петрушевич

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

   

білогвардійці, анархія, Акт злуки, «Листопадовий зрив», ЗУНР, Українська національна рада, Державний Секретаріат, Президент, Українська Галицька армія (УГА), соборність, Чортківська офензива

 

• 14 грудня 1918 р. — зречення гетьмана П. Скоропадського влади та її перехід до Директорії;

• 16 січня 1919 р. — офіційне оголошення Директорією війни радянській Росії;

• 22 січня 1919 р. — Акт злуки УНР і ЗУНР;

• червень 1919 р. — Чортківська офензива;

• 17 липня 1919 р. — відхід УГА за р. Збруч

 

18

Радянська окупація України

Більшовики, КП(б)У, УСРР, ВУЦВК, Рада Народних комісарів (РНК), ревкоми, «воєнний комунізм», комнезами, продовольча розкладка, націоналізація, мілітаризація, державна монополія, Український фронт, «червоний терор», Всеукраїнська надзвичайна комісія, репресії, повстання, УКП(б) (боротьбисти), націонал-комуністи, махновщина, анархо-комунізм

В. Ленін,

Л. Троцький,

X. Раковський, Ф. Сергєєв (Артем),

М. Григор’єв,

Н. Махно,

В. Антонов-Овсеєнко,

А. Денікін,

А. Кравс,

Я. Слащов,

А. Шкуро,

М. Тарновський

• 4 січня 1919 р. — утворення українського фронту під командуванням В. Антонова-Овсеєнка;

• 6 січня 1919 р. — запровадження назви УСРР;

• 11 січня 1919 р.— Декрет про націоналізацію підприємств;

• 5 лютого 1919 р. — вступ більшовиків до Києва;

• 6-10 березня — III Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові, затвердження першої Конституції УСРР;

• травень 1919 р. — виступ отамана М. Григор’єва;

• 1 червня 1919 р. — Декрет про об’єднання всіх радянських республік;

• червень-листопад 1919 р. — період денікінщини в Україні;

• 5 серпня 1919 р. — наказ Н. Жахна про створення Революційної Повстанської армії України (махновців);

• 30 серпня 1919 р. — «київська катастрофа»;

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про перебіг основних подій у боротьбі за українську державність;

• виявляє навички синхронізації історичних подій доби;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо утворення і діяльності Директорії, Українського раднаркому, денікінського режиму;

• називає та застосовує поняття і терміни: біла гвардія, червона гвардія, інститут влади, інтервенція, отаманщина, терор, неоголошена війна, продовольча розкладка, «воєнний комунізм», реквізиція;

• творчо застосовує здобуті знання під час характеристики історичних персоналій: Симон Петлюра та Нестор Махно

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

       

• 11 жовтня 1919 р. — контрнаступ більшовицьких військ проти армії Денікіна;

• 6 листопада 1919 р. — перемир’я між УГА і денікінцями;

• 1919 р. — запровадження політики «військового комунізму» на території України;

• 6 грудня 1919 р. — початок Першого Зимового походу військ УНР

 

19

Україна в 1920- 1921 рр.

Ревкоми,

ВУЦВК, РНК, УСРР, Ради, комнезами, націоналізація, «воєнний комунізм», продоволвча розкладка, трудова повинніств, мілітаризація, червоний терор, опозиція, комунізм соціалізм, УКП(б), боротвбисти КП(б)У, УКП (укапісти), борбисти, ідеологія, Конвенція, лінія Керзона, світова революція, Другий Зимовий похід (Листопадовий рейд війсвк УНР), білогвардійці, інтервенція, «кримсвкий експеримент» Врангеля, махновщина

B. Ленін,

Л. Троцький,

X. Раковський, Г. Петровський ,

C. Косіор,

О. Шумський,

B. Блакитний,

П. Любченко,

A. Левицький,

C. Петлюра,

Ю. Пілсудський,

О. Єгоров,

М. Тухачевський,

B. Затонський, П. Врангель,

М. Фрунзе,

Н. Мах но

• 5-12 липня 1918 р. — утворення КП(б)У;

• березень 1919 р. — утворення Української партії лівих соціалістів-революціонерів (борбистів);

• 6 серпня 1918 р. — утворення УКП (боротьбисти);

• 4 грудня 1919 р. — резолюція «Про радянську владу в Україні»;

• 11 грудня 1919 р. — створення Всеукрревкому;

• 22 січня 1920 р. — утворення УКП (укапісти);

• 5 лютого 1920 р. — більшовицький Закон «Про землю»;

• 26 лютого — Закон РНК УСРР «Про хлібну розкладку»;

• 9 травня 1920 р. — Закон «Про комнезами»; 6 червня 1920 р. — наступ військ білогвардійців

у Приазов’ї;

• 28 жовтня — 11 листопада

1920 р. — Перекопсько-Чонгарська операція та прорив Червоної Армії до Криму; 18 березня

1921 р. — Ризький мирний договір; листопад 1921 р. — Другий Зимовий похід військ УНР (Листопадовий рейд)

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про перебіг основних подій у боротьбі за українську державність;

• виявляє навички синхронізації історичних подій доби;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо утворення й діяльності Українського раднаркому;

• пояснює причини і наслідки політичної і трудової еміграції в Україні;

• називає і застосовує поняття і терміни: націонал-комунізм, терор, неоголошена війна

20

Практичне заняття 4. Уроки державотворчих процесів

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

21

Розвиток культури 1917-1921 рр.

Культура, «Просвіти», Українська Академія наук (УАН),

« більшовизація » культурно-освітньої діяльності, національно-культурне відродження, українознавство, українізація, хата-читальня, лікнеп, робітфак, романтизм, неокласицизм, панфутуризм, неореалізм, пролеткульт, «буржуазний індивідуалізм», колективізм, Державна українська мандрівна капела («ДУМКА»), церква, православна і греко-католицька церкви, автокефалія, єпархія, УАПЦ, Всеукраїнський православний собор

B. Вернадський,

A. Кримський, Л. Писаржевський,

О. Палладій,

Є. Патон,

Д. Баталій,

М. Василенко, М. Грушевський,

C. Єфремов,

М. Кащенко,

М. Петров,

С. Смаль-Стоцький,

М. Туган-Барановський,

Д. Бузескул,

Д. Граве,

І. Огієнко, Олександр Олесь,

B. Сосюра,

Г. Чупринка,

В. Еллан-Блакитний,

М. Зеров,

П. Тичина,

М. Рильський, М. Драй-Хмара, Лесь Курбас,

Г. Юра,

Н. Городовенко, М. Бойчук,

О. Мурашко,

Г. Нарбут,

М. Леонтович, Л. Ревуцький,

Г. Верьовка,

Б. Лятошинський,

• Весна 1917 р. — заснування Товариства «Український національний театр»;

• 5 грудня 1917 р. — створення Української державної академії мистецтв;

• 20 січня 1918 р. — заснування Всеукраїнського православного собору;

• березень 1918 р. — Закон УЦР «Про державну мову»;

• червень 1918 р. — організація Українського національного хору;

• осінь 1918 р. — оформлення Пролеткульту;

• 1 серпня 1918 р. — Закон Української держави «Про обов’язкове вивчення української мови та літератури, історії та географії України»;

• жовтень 1918 р. — відкриття першого в Україні пам’ятника Т. Шевченку в Ромнах на Сумщині;

• 6,22 жовтня 1918 р. — відкриття державних українських університетів у Києві та Кам’янці-Подільському;

• 24 листопада 1918 р. — урочисте відкриття Української Академії наук;

• 1 січня 1919 р. — проголошення Директорією УНР автокефалії УПЦ;

• січень 1919 р. — створення Всеукраїнського кінокомітету;

• січень 1919 р. — Закон РНК УСРР «Про відокремлення церкви від держави і школи від церкви»;

Учень/учениця:

• виявляє нові тенденції й суперечності процесу розвитку української культури в 1917- 1921 рр.;

• порівнює і формулює власні судження щодо розвитку освіти і науки за часів УНР, Центральної Ради, Української Держави; Директорії та ЗУНР;

• визначає нові тенденції розвитку культури 1917-1921 рр., українського релігійного життя;

• характеризує культурно-освітню діяльність громадських організацій;

• дає оцінку внеску українських освітян, науковців та митців у національну та світову культуру

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

     

В. Липківський, О. Лотоцький, митрополит Антоній (Храповицький),

Ф. Лизогуб

• лютий 1919 р. — створення Народного комісаріату освіти (Наркомосу);

• весна 1919 р. — створення Української республіканської капели Кирила Стеценка та Олександра Кошиця;

• липень 1919 р. — запровадження в УСРР обов’язкового навчання дітей 7-16 років;

• серпень 1919 р. — створення державних театрів;

• серпень 1920 р. — створення Республіканської комісії для боротьби з неписьменністю;

• 1921 р. — УАН перейменовано на ВУАН — вищу державну наукову установу республіки;

• 14 жовтня 1921 р. — обрання першоієреєм УАПЦ Василя Липківського на Центральному Соборі УАПЦ

 

22

Наш край за часів Першої світової війни та Української революції (1914—1921 рр.)

23

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

Тема 5. Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921—1939 рр.)

24

Україна у 1920- х роках

«Договірна

федерація»,

« автономізація », федерація, конфедерація, декларація, Конституція, союзний договір, державний статус України в 1921-1922 рр., утворення СРСР, голод 1921- 1923 рр., «воєнний комунізм», нова економічна політика,

В. Ленін,

Й. Сталін,

М. Калінін,

X. Раковський, Л. Каганович, В. Чубар,

Д. Мануїльський,

М.Скрипник, О. Шумський, М. Волобуєв, Ю. Тютюнник

• Червень 1919 р. — декрет ВЦВК про об’єднання радянських соціалістичних республік;

• 28 грудня 1920 р. — Союзний робітничо-селянський договір між РФРСР і УСРР;

• грудень 1920 р. — затвердження плану ГОЕЛРО;

• 14 лютого 1921 р. — мирний договір УСРР з Литвою;

• 8-16 березня 1921 р. — X з’їзд РКП(б) замінив продовольчу розкладку продовольчим податком;

• 9 серпня 1921 р. — постанова «Про запровадження в життя нової економічної політики»;

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний поділ УСРР, регіони голоду 1921-1923 рр,; місця антибільшовицьких повстань;

• визначає основні тенденції та суперечності нової економічної політики; політики коренізаціі;

• виявляє суперечності між державним статусом республіки і Конституцією УСРР;

• називає і застосовує поняття і терміни: нова економічна політика, коренізація;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Микола Скрипник, Християн Раковський

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

   

політична криза, план ГОЕЛРО, електрифікація, продрозкладка продподаток, госпрозрахунок, «ножиці цін», криза збуту, товариства спілвної обробки землі, артілв, комуна, оренда, господарчий рік, кооператив, комісія з електрифікації України (КЕУ), денаціоналізація, трест, синдикат, червонецв,голод, АРА, національна політика, коренізація, українізація

 

• 1921-1923 рр. — голод у південних і степових губерніях України;

• 1921 р. — рішення V Всеукраїнського з’їзду Рад про уведення господарського плану УСРР до єдиного господарського плану;

• 30 грудня 1922 р. — прийняття Декларації та Договору про утворення СРСР на І з’їзді Рад;

• 1922 р. — початок здійснення непу в Україні;

• 31 січня 1924 р. — прийняття Конституції СРСР на II з’їзді Рад;

• 16 липня 1924 р. — призначення В. Я. Чубаря головою Раднаркому УСРР;

• травень 1925 р. — новий текст Конституції УСРР — законодавче закріплення входження України до складу СРСР;

• грудень 1925 р. — XIV з’їзд РКП(б) взяв курс на індустріалізацію;

• 1925 р. — завершення відбудови господарства

 

25

Індустріалізація. Колективізація. Голодомор

Індустріалізація, адміністративно-командна система, директивне господарювання, п’ятирічка, соціалістичне змагання; стахановсвкий рух, централізація, галузі «групи А», галузі «групи Б», колективізація, колгоспи, товариства спільного обробляння землі (ТСОЗи),

Й. Сталін,

С. Орджонікідзе,

П. Постишев, С. Косіор,

Л. Каганович, В. Балицький, П. Постишев, В. Молотов,

О. Шліхтер,

М. Хатаєвич, М. Ізотов,

О. Стаханов

• 1927-1928 рр. — хлібозаготовельна криза;

• 1928-1932 рр. — перший п’ятирічний план розвитку народного господарства України;

• листопад 1929 р. — початок форсованої індустріалізації;

• 1928 р. — створення МТС в Україні, початок суцільної колективізації;

• грудень 1929 р. — курс на «ліквідацію куркульства як класу»;

• 5 січня 1930 р. — Постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву»;

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний поділ УСРР, Голодомор 1932-1933 рр.; основні індустріальні новобудови в УСРР; місця антибільшовицьких повстань;

• визначає основні тенденції та суперечності форсованої індустріалізації; насильницької колективізації;

• висловлює та аргументує власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

• дає аргументовану правову оцінку Голодомору 1932-1933 рр. як геноциду українського народу;

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

   

хлібозаготовельна кампанія, «куркуль», розселянювання, хлібозаготовельна криза, кооперування, радгоспи, МТС; голод, «саботажники», «чорні дошки», політвідділ МТС, репресії, демографія, п’ятисотенці, «закон про п’ять колосків», геноцид українського народу, демографічні втрати

 

• лютий 1930 р. — початок форсованої колективізації;

• 2 березня 1930 р. — стаття

Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів» та початок масового виходу селян з колгоспів;

• 1 жовтня 1931 р. — ХТЗ випустив перший трактор;

• 7 серпня 1932 р. — Закон «Про охорону соціалістичної власності» («закон про п’ять колосків»);

• 30 жовтня 1932 р. — початок роботи в Україні надзвичайної комісії В. Молотова;

• 10 листопада 1932 р. — урочисте введення в дію Дніпровської ГЕС в Запоріжжі;

• 6 грудня 1932 р. — Постанова «Про занесення на “чорну дошку” сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі»;

• січень 1933 р. — організація політвідділів при МТС і радгоспах;

• 19 січня 1933 р. — постанова «Про обов’язкове постачання зерна державі колгоспами та одноосібними господарствами»;

• 1933-1937 рр. — друга п’ятирічка;

• 31 серпня 1935 р. — почин Олексія Стаханова;

• грудень 1938 р. — Постанова «Про впорядкування трудової дисципліни»;

• 1938-1942 рр. — роки третьої п’ятирічки

• називає і застосовує поняття і терміни: директивна економіка, форсована індустріалізація, хлібозаготівлі, насильницька колективізація, розкуркулення, Голодомор, геноцид

26

Тоталітаризм та репресії в Україні в 1920- 1930-х роках

Тоталітаризм, сталінізм, терор, репресії, партійно-державна (бюрократична) номенклатура,

Й. Сталін,

Л. Каганович, Д. Мануїльський,

Г. Петровський, В. Чубар,

• 1928 р. — «Шахтинська справа»;

• 9 березня — 19 квітня 1930 р. — процес над «Спілкою визволення України»;

• 7 липня 1933 р. — самогубство М. Скрипника;

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний поділ УСРР,

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

   

партійні чистки, УРСР, комуністична ідеологія, політичні процеси, «ворог народу», масові репресії, Великий терор, геноцид

С. Косіор,

П. Любченко, М. Хрущов,

П. Постишев, М. Скрипник, С. Єфремов,

М. Слабченко, В. Чехівський, А. Ніковський, Й. Гермайзе

• 21 січня 1934 р. — Постанова ВУЦВК «Про перенесення столиці з Харкова до Києва»;

• 1 грудня 1934 р. — вбивство

С. Кірова, розгортання нової хвилі репресій

• висловлює та аргументує власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

• пояснює причини і наслідки встановлення радянського тоталітарного режиму, масових репресій, боротьби радянської влади з українською політичною еміграцією;

• називає і застосовує поняття і терміни: радянський тоталітарний режим, Великий терор, культ особи

27

Ідеологія та культура в Україні в 1921-1939 рр.

Націоналвна політика, коренізація, українізація, націоналвні меншини, національне відродження, культурно-національна автономія, теорія «боротьби» двох культур, «культурна революція», кампанія з ліквідації неписьменності, «лікнепи», сілвбуд, Всеукраїнсвка Академія наук, фабрично-заводсвке училище, інститут народної освіти, літературна дискусія, «хвилвовизм»,

« націонал-ухильництво», ВАПЛІТЕ, «Березілв», релігія, атеїзм, автокефалія,

М. Скрипник,

О. Шумський,

B. Затонський, Д. Лебідь,

Г. Гринько,

М. Грушевський,

C. Єфремов,

А. Кримський, Д. Багалій,

Д. Яворницький,

М. Василенко,

A. Макаренко,

Г. Петровський, О. Досвітній,

М. Драй-Хмара, М. Зеров,

Г. Косинка,

М. Куліш,

М. Рильський,

B. Сосюра,

П. Тичина, Микола Хвильовий (Фітільов), М. Яловий,

Лесь Курбас,

О. Довженко,

Г. Верьовка,

Л. Ревуцький,

Г. Юра,

• 1920 р. — ліквідація університетів і утворення на їх базі ІНО, створення шкіл ФЗУ;

• травень 1921 р. — Постанова РНК УСРР «Про боротьбу

з неписьменістю»;

• 1922 р. — прийняття «Кодексу законів про народну освіту в УСРР»;

• початок виробництва художніх фільмів, відкриття театру «Березіль» у

• 1923 р. — організовано український державний симфонічний оркестр; виникнення добровільного товариства «Геть неписьменність! »;

• квітень 1923 р. — XII з’їзд РКП(б) проголосив політику коренізації;

• 1 серпня 1923 р.— Постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про українізацію»;

• 1924 р. — повернення з еміграції М. Грушевського;

• 1925-1928 рр. — літературна дискусія, розпочата з ініціативи М. Хвильового;

• 1928 р. — відкриття Київської кіностудії;

Учень/учениця:

• висловлює та аргументує власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

• визначає причини і наслідки ідеологізаціі національно-культурного життя в УРСР;

• формулює власні судження про причини посилення русифікації, зміни у масовій психології та свідомості населення, антицерковну політику радянської влади та їхні наслідки;

• називає і застосовує поняття і терміни: «розстріляне відродження», ідеологізація культурного життя;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Олександр Довженко, Лесь Курбас, Микола Хвильовий

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

   

парафія, митрополит, єпископ, монастир, єпархія, «культурна революція»,

« процес СВУ », ВУАН, інтелігенція, ідеологія, всеобуч; «розстріляне відродження», репресії, соціалістичний реалізм

М. Саксаганський,

Г. Лятошинський,

М. Заньковецька,

В. Липківський

• 1929 р. — відкриття Державного театру української музичної комедії;

• 28-29 січня 1930 р. — ліквідація УАПЦ;

• 25 липня 1930 р. — Постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове навчання»;

• квітень 1932 р. — Постанова ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій»; створення Інституту електрозварювання ВУАН;

• 10 березня 1933 р.— Постанова РНК УСРР «Про організацію на Україні державних університетів замість інститутів народної освіти»;

• 13 травня 1933 р. — самогубство М. Хвильового на знак протесту проти погрому української культури;

• червень-липень 1934 р. — створення Спілки радянських письменників України;

• грудень 1934 р. — арешт і розстріл 300 кобзарів і лірників;

• 1935 р. — відкриття пам’ятника Т. Шевченку в Харкові;

• 24 квітня 1938 р.— Постанова РНК УРСР та ЦК КП(б) У «Про обов’язкове вивчення російської мови в школах України з неросійською мовою викладання»

 

28

Практичне заняття 5. Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя. Подання творчих проектів

29

Наш край у часи утвердження радянського тоталітарного режиму (1921—1939 рр.)

30

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

Тема б. Західноукраїнські землі в 1921—1939 рр.

31

Західноукраїнські землі у складі Польщі

Окупація, Рада послів Антанти, землі Польщі «Б», правовий статус Східної Галичини та українських північно-західних земель у складі Польщі, «Східна Малопольща», осадництво, полонізація, асиміляція, «пацифікація», уніати; політична партія, політичний блок, інтегральний націоналізм, український монархізм, УНДО, КПЗУ, УВО,

ОУН, українська кооперація

Ф. Колесса,

С. Смаль-Стоцький,

A. Шептицький,

B. Гнатюк,

В. Дорошенко,

В. Бачинський, Д. Левицький,

B. Мудрий,

C. Баран,

М. Заячківський,

Й. Крилік,

Д. Донцов,

Є. Коновалець, С. Бандера,

Є. Маланюк, Олег Ольжич,

В. Липинський

• 1920 р. — утворення Української військової організації (УВО);

• 1921 р. — заснування Таємного університету у Львові;

• 14 березня 1923 р. — визнання Радою послів Антанти Східної Галичини та Західної Волині частиною Польщі;

• 1923 р. — реорганізація КПСГ на КПЗУ;

• 1924 р. — Закон «Про заборону вживання української мови в державних установах»;

• 1925 р. — створення УНДО під керівництвом Д. Левицького;

• січень-лютий 1929 р. — заснування у Відні ОУН;

• осінь 1930 р. — політика «пацифікації»,

• 25 травня 1938 р. — вбивство керівника ОУН Є. Коновальця більшовицьким агентом у Роттердамі

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про основні події на західноукраїнських землях у 1921-1939 рр.;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо політичного, соціально-економічного і культурного життя українських земель у складі Польщі;

• визначає і порівнює правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі;

• висловлює та аргументує власні судження щодо розгортання українського націоналістичного руху, інтегрального націоналізму; національної політики Польщі;

• визначає основні тенденції та суперечності процесу розвитку культури на західноукраїнських землях;

• виявляє і пояснює причини відмінностей

у повсякденному житті радянської людини та жителів Західної України;

• називає і застосовує поняття і терміни: народовці, русини, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, національна політика, осадництво, пацифікація;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Василь Мудрий, Євген Коновалець

32

Українські землі у складі Румунії та Чехословаччини

Національні меншини, окупація, румунізація, асиміляція, національне гноблення, реакція, Підкарпатська Русь; течії у громадсько-політичному житті українців: русинство, москвофільство (русофільство), українофільство,

А. Залозецький,

О. Забачинський,

І. Григорович, Д. Квітковський,

А. Волошин,

М. Бращайко, Ю. Бращайко, Д. Климпуш,

А. Волошин,

Ю. Ревай

• 1918-1927 рр. — період реакції в Румунії;

• 8 травня 1919 р. — рішення Центральної Руської Ради про об’єднання Закарпаття з Чехословаччиною;

• 1919 р. — Хотинське повстання;

• 11 вересня 1919 р. — Сен-Жерменський мирний договір — визнання захоплення Північної Буковини Румунією;

Учень/учениця:

• використовує карту як джерело інформації про основні події на західноукраїнських землях у 1921-1939 рр.;

• порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо політичного, соціально-економічного і культурного життя українських земель у складі Румунії, Чехословаччини;

• визначає і порівнює правовий статус західноукраїнських земель у складі Румунії, Чехословаччини, Карпатської України;

№ та дата уроку

Тема уроку

Поняття,

терміни

Історичні

постаті

Події, дати

Орієнтовні навчальні цілі відповідно до предметних компетенцій

   

незалежність, УНО, «Карпатська Січ », Карпатська Україна

 

• червень 1920 р. — Тріанонський мирний договір — визнання влади Чехословаччини над Закарпаттям;

• вересень 1924 р. — Татарбунарське повстання;

• 1927 р. — створення Української національної партії на Буковині;

• 1928-1937 рр. — період лібералізації в суспільно-політичному житті;

• 1938-1940 рр. — період реакції;

• 23 жовтня 1938 р. — проголошення автономії Закарпаття;

• січень 1939 р. — створення УНО;

• 15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської України;

• 15-18 березня — окупація Карпатської України Угорщиною

• висловлює і аргументує власні судження щодо розгортання українського націоналістичного руху, інтегрального націоналізму, національної політики Румунії, Чехословаччини;

• формулює власні судження щодо ролі й місця Карпатської України в житті Західної України;

• визначає основні тенденції та суперечності процесу розвитку культури на західноукраїнських землях;

• виявляє і пояснює причини відмінностей

у повсякденному житті радянської людини та жителів Західної України;

• називає і застосовує поняття і терміни: український націоналістичний рух, національна політика;

• творчо застосовує здобуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Августин Волошин

33

Практичне заняття 6. Відмінність у повсякденному житті радянської людини та жителів Західної України

34

Наш край у 1921—1939 рр.

35

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка