Усі уроки «Історія України». 8 клас

УРОК 4

Соціальна структура українського суспільства

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● пояснювати і застосовувати поняття: «фільварок», «тяглі селяни», «Магдебурзьке право»;

● розповідати про повсякденне життя української знаті, міщан і селян;

● характеризувати особливості економічного життя в українських землях, соціальну структуру українського суспільства.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з історичною інформацією

Прочитайте історичні тексти і дайте відповіді на запитання.

Текст 1. Рада також має запобігати сваркам у місті, боронити від кривд сиріт і вдів та викорінювати шкідливі та безчесні ігри... щоразу, коли вимагатиме потреба... радитись про добро громади, здобувати нові користі... і запобігати шкоді, залагоджувати й вирішувати всілякі спори. пильнувати обман в мірах і вагах під час продажу товару.

Текст 2. Тому, внаслідок даного нам від усіх чинів дозволу, встановлюємо, що будемо вважати себе вільними в роздачі в цьому розумінні тих пустирів на вічність особам шляхетського стану, вислуженим перед нами і Річчю Посполитою, на розсуд і волю нашу.

Запитання

1. Про яку особливість управління середньовічним містом йдеться?

2. У результаті яких подій стало можливим прийняття польським сеймом такої постанови щодо українських земель?

3. Як ви вважаєте, про що сьогодні йтиметься на уроці?

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Магнати і шляхта

Учитель. Розвиток феодальних відносин у ХІV-ХVІ ст. зумовив зростання феодального землеволодіння, як князівського, так і боярського. У першій половині XVI ст. в Україні землевласниками стали понад сто магнатських родин і тисячі шляхтичів. Для порівняння, наприкінці XIV ст. в Україні було лише кілька десятків великих феодальних землеволодінь. Основними джерелами зростання землеволодінь були князівські дарування, захоплення общинних селянських земель, купівля маєтків в інших власників, освоєння нових земель. В Україні найбільшими землевласниками були: Острозькі, Чорторийські, Заславські, Замойські, Потоцькі та ін.

Зростання феодального землеволодіння було супроводжено змінами в організації праці: розвивалися товарно-грошові відносини, зростав ринок сільськогосподарської продукції. Феодали перетворювали свої господарства на фільварки — багатогалузеві господарчі комплекси. Відбувалися значні зрушення і за міськими мурами: поглиблювалася спеціалізація ремісництва, набували поширення ярмарки, виникають фахові ремісничі об’єднання, з’являються зародки мануфактурного виробництва, запроваджується Магдебурзьке право.

Пригадайте, що таке Магдебурзьке право. Де і коли воно виникає?

Учитель. Зрушення в економіці були тісно пов’язані з соціальними процесами. Відбувалися зміни і в соціальній структурі населення України.

Робота з таблицею

Продовж уроку заповніть таблицю «Соціальна структура українського суспільства у ХІV-ХVІ ст.».

Орієнтовний вигляд таблиці

Магнати

Власники великих князівських і боярських землеволодінь, які зростали завдяки великокнязівським даруванням, захопленням общинних земель, купівлі маєтків

Шляхта

Представники різних соціальних груп, що несли військову службу у князя і могли утримувати себе під час походів. У XVI ст. шляхта оформлюється у привілейовану верству

Пани

Члени великокнязівської ради та найбільш заможні феодали, які у військові походи вирушали зі своїми загонами та під власними корогвами. Разом з князями утворювали елітну групу

Зем’яни

Дрібна шляхта, колишні вихідці з селян і міщан, які за свою військову службу одержали статус шляхти та земельні наділи

Духовенство

«Церковні люди», не підлягали світському суду, мали значні права та привілеї. Духовенство поділялося на біле і чорне

Міщани

Цей стан не був однорідний: 1) патриціат (найбільш заможні та впливові купці та промисловці); 2) бюргерство (цехові майстри і торговці середньої заможності)

Селяни

Найнижчий прошарок суспільства, теж неоднорідний:

1) чиншові селяни або данники — особисто вільні, сплачували феодалам натуральну і грошову ренту.

2) Тяглі селяни — вели господарство на ділянках, що належали феодалам

Бесіда

1. Назвіть основні стани населення в Україні у XVI ст.

2. Які стани належали до привілейованих верств суспільства?

3. Які стани посідали нижчі сходинки цієї соціальної піраміди?

Шляхта

Учитель. Після Кревської унії (1385) Яґайло Ольґердович перейшов у католицизм і надав 1387 р. привілей шляхтичам-боярам (armigeris sive bojaris), які навернулися на католиків. Польсько- литовська унія в Городлі (1413) надавала нові права литовській шляхті, перетворюючи провідну верству бояр на своєрідний орден, члени якого мали владу на основі походження, приналежності до певного роду. Шляхтичі мали бути католиками, мати свої герби. 1430 р. підтриманий українськими і білоруськими магнатами Свидригайло Ольґердович був іменований великим князем литовським, але два роки потому його замінено Жигмонтом Кейстутовичем, який 1432 року зрівняв у правах православних бояр з католицькою шляхтою. Остаточне зрівняння у правах руських і литовських князів і бояр (principibus et boiaris tarn Lithuanis quam Ruthenis) здобуто привілеєм 1447 року. Права литовсько-руської шляхти були доповнені й поширені привілеями 1492 і 1506 років. 1501 і 1509 років надано локальні привілеї для Волині «князям, панам, зем’янам і всій шляхті» (перші дві категорії визначали високу аристократію). На відміну від Литви, де провідну роль відігравали пани, на Волині цю роль виконували княжі роди Острозьких, Санґушків, Чорторийських, Збаразьких, які посідали величезні латифундії. До середини XVII ст. більшість волинських магнатів були українцями; протягом XVII-XVIII ст. вони полонізувалися. На противагу магнатам, чиї інтереси виходили за межі рідних земель, середня і дрібна шляхта полонізувалася і наверталася на католицизм дуже повільно, аж до Визвольної війни.

Права і привілеї шляхти були кодифіковані в Литовських статутах й затверджені у трьох редакціях: 1529 р. — визначено потрібні умови для зарахування до шляхетського стану, у якому перевагу мали магнати; 1566 р. — поширено привілеї рядової шляхти, представники якої були введені до сейму; 1588 р. — закріплено привілеї шляхти і закріпачено селян. Ця редакція статуту визначила, що шляхетські «вольності й привілеї» набуваються не через посідання маєтків, лише «за явними значними и рицерскими послугами мужством, оказаним против неприятеля», тобто шляхетсько-лицарське право на землю здобувалося «мечем».

Полонізація української шляхти почалася від Люблінської унії. За підрахунками «Временной Комиссии для разбора древних актов» у 1860-х pp. на Правобережжі лише десята частина шляхти походила з корінних поляків, решта була українського роду, яка в різний час переходила на католицизм. Тимчасова комісія знайшла 711 шляхетських родів українського («русского») походження, подаючи точні дані про час переходу на католицизм для 140 родів (1 — до 1569 р., 10 — у 1569-1600 рр., 48 — у 1600-1650 рр., 40 — у 1650-1700 рр., 41 — у 1700-1767 рр.). Після 1569 року значення української шляхти як провідної верстви зменшувалось, бо вона не мала своєї організації, а входила до складу загальнодержавної, де домінувала польська шляхта.

Робота з візуальними джерелами

1. До якого стану належали особи, зображені на малюнках?

2. Чому ви так вирішили?

Шляхтич

Портрет Адама Казановського

(Джерело: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons /1/11/18._Ukr_shlachtych.jpg; https://en.wikipedia.org/wiki/Adam_ Kazanowski#/media/FUe:Danckers_de_Rii_Adam_Kazanowski.png)

Учитель. Як ми бачимо, на вершині соціальної ієрархії перебував військово-службовий стан — шляхта. Формування шляхти відбувалось протягом XIV— XVI ст. За цей час вона пройшла шлях від соціально-неоднорідної верстви населення до привілейованого стану суспільства. Вона стала впливовою, організованою силою і становила 5 % населення в Україні.

Робота з таблицею

Розгляньте таблицю «Становище шляхти у XVI ст.» і скажіть, яке місце в українському суспільстві вона посідала.

1. Шляхта остаточно відокремилася від інших верств населення.

Невдовзі термін «шляхтич» витісняє з ужитку «бояр» і «зем’ян».

2. Відбувається розширення прав дрібної шляхти, що зумовило консолідацію шляхетського стану.

3. Відбувається процес юридично оформленої системи прав шляхти:

а) «Устав на волоки» 1557 р. закріпив виділення шляхти в самостійний стан.

б) Литовський статут 1566 р. скасував усі обмеження шляхетської земельної власності, створив організоване представництво шляхти на загальнодержавних сеймах.

в) Віленський привілей 1565 р. сприяв утворенню повітових шляхетських сеймиків

Учитель. Суттєво змінилося і міське життя. На теренах України міщани з’явились з середини XIV ст. з наданням галицько- волинськими князями та польськими королями містам магдебургії. Стан спадкували за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти в даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той самий суспільний прошарок, що у французькому суспільстві та мові позначається словом «буржуазія», а в німецькому — «бюргерство»; часто з уточненням — «дрібна буржуазія», «дрібне бюргерство».

Основними сферами занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.

Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, зробило помітний вклад у національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок, як інтелігенція.

Упродовж другої половини XVI — першої половини XVII ст. були засновані десятки нових міст і сотні містечок: Конотоп, Фастів, Кременчук, Гадяч, Миргород, Яготин, Умань, Бориспіль та багато інших. У 40-х рр. XVII ст. в Україні налічувалося близько тисячі міст і містечок, у яких проживало щонайменше 20 % населення. Найбільшими за кількістю населення були Львів (15-18 тис. жителів), Київ (15 тис.), Меджибіж (12 тис.), Біла Церква (10,7 тис.). Однак типовими були міста з 2-3 тис. жителів. Від міст держава або магнати-власники отримували значні доходи — збори з ремісників і торговців, плата за проїзд через місто, за місце на ринку тощо. Деякі міста, як свідчать описи доходів, давали своїм власникам у п’ять- десять разів більше прибутку, ніж села, на місці яких вони виникли.

Міста, які належали державі (королівські), були адміністративними центрами й управляли ними найчастіше на основі магдебурзького права. Проте більшість міст (близько 80 %) становила приватну власність або належала церкві. Так, із 206 міст у Київському воєводстві королівських було 46, приватновласницьких — 150, церковних — 10. Окремі приватні й церковні міста також користувалися магдебурзьким правом. Деякі магнати володіли багатьма містами. Так, Конєц- польському лише на Брацлавщині належало 170 міст і містечок.

Про рівень господарського розвитку міст у той час свідчила кількість ремісників різних професій. У першій половині XVII ст. їх налічувалося у Львові близько 3 тис., Білій Церкві — 297, Галичі — 200, Острополі — 194 ремісники. Загалом у цей період в українських містах існувало понад 300 ремісничих спеціальностей. Зростання міст зумовлювало збільшення кількості таких ремісників, як пекарі, різники, м’ясники, медовари, пивовари, гуральники, олійники, мірошники та ін.

У першій половині XVII ст. в розвитку міського ремесла з’явилися нові явища. Насамперед завдяки вихідцям із сіл у містах почало зростати число позацехових майстрів-партачів. У Львові в цей час вони становили понад 40 % усіх ремісників. Цехи намагалися боротися з ними, але найчастіше не мали в цьому успіху, тим більше, що партачів підтримували, виходячи з власних інтересів, шляхта й міська влада. Наприклад, 1638 року львівський староста, замість дозволених йому цехом шести ремісників, тримав понад 160 й отримував прибуток від їхньої праці.

Робота з візуальним джерелом

1. Опишіть убрання міщанина.

2. Чим воно відрізняється від убрання шляхтича?

(Джерело: https://commons.wikimedia. org/wiki/File:14._Ukr_mischanyn.jpg)

Робота з таблицею

Розгляньте таблицю «Особливості розвитку українських міст» і поміркуйте, яке значення мало для українських міст поширення Магдебурзького права.

1. Населення міст було неоднорідним.

2. Відбувається утворення цехових організацій, які не були так жорстоко регламентовані, як у західноєвропейських містах.

3. У містах поширюється Магдебурзьке право, суть якого полягала

у звільненні міста від управління і суду державних урядовців і феодалів та дарування права на створення органів місцевого самоврядування.

4. Міщани перебували у більш привілейованому становищі, ніж селяни, тому що:

а) міські мури робили їх більш захищеними;

б) ремесло та торгівля забезпечували вищий рівень життя;

в) Магдебурзьке право надавало можливості для незалежного розвитку міст;

г) існування міського самоврядування формувало в міщан особливі риси: незалежність поглядів, самостійність у прийняття рішень, відповідальність;

д) відбувався швидший процес обміну інформацією, новими ідеями із зовнішнім світом завдяки більшій концентрації населення

Учитель. Нижчу сходинку в соціальній піраміді посідало українське селянство. Становище його у ХVІ ст. було дуже складним, і зумовлено це було, перш за все, тими соціально-економічними та політичними процесами, що відбувалися на українських землях, зокрема розширенням феодального землеволодіння та появою кріпацтва.

Робота з історичним джерелом

Опрацюйте історичне джерело і дайте відповідь на запитання.

Опис умов життя селян Середнього Подніпров'я у 30-40-х рр. XVII ст. Г.-Л. де Бопланом

Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей і качок перед Великоднем, Трійцею та Різдвом. До того ж мають возити своєму панові задарма дрова та відбувати багато інших робіт... Ще вимагають від них грошових податків. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усяких плодів,— а що три роки — й третього волика. Але це ще не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти (яка живе неначе в раю, а селяни — ніби перебувають у чистилищі).

Запитання

1. Якою була панщина селян?

2. Які податки й повинності стягували із селян?

3. Які факти свідчать про безправне становище селян?

Робота з історичною інформацією

Прочитайте історичні тексти і дайте відповіді на запитання.

Текст 1. Еволюція феодальних відносин зумовила в ХІV-ХVІ ст. зростання феодального землеволодіння. ...Концентрація земель в руках магнатів зумовила широкомасштабний наступ на територію та права селянських общин. Тиск. виявлявся в привласненні общинних земель, закабаленні селян, призначення на виборні посади своїх старост та намісників, обмеженні та ліквідації копних (громадських) судів. Внаслідок цього в середині XVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не лишилося (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С. 108-109).

Текст 2. ...Селянство ...було неоднорідним. Залежно від форм експлуатації, характеру повинностей його поділяють на три групи:

1) чиншові селяни (данники). Вони сплачували феодалам натуральну та грошову ренту (чинш). Данники — це особисто вільні та економічно незалежні селяни-общинники. У ході формування фільваркової системи сільського господарства ця категорія селян поступово зникає;

2) тяглі селяни — так називали селян, які вели господарство на земельних ділянках, що належали феодалам. Основними формами експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина), державні податки (серебщина), державні повинності (будування мостів, прокладання доріг, ремонт замків тощо);

3) службові селяни — це ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які обслуговували двір феодала. .Крім виконання своєї основної спеціальної служби, залучалися до відбування панщини та сплачували данину (Там само. — С. 115-116).

Текст 3. У процесі зростання феодального землеволодіння, утвердження фільваркової системи господарювання (виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, засновані на щотижневій панщині та чітко орієнтовані на ринок) відбувалося зближення між різними категоріями селянства, а його феодальна залежність поступово переросла та юридично оформилася на залежність кріпосну. Суть кріпацтва полягала в прикріпленні селян до землі, запровадженні обов’язкових селянських робіт на пана (панщини), остаточному обмеженні громадянських прав і свобод селянства (Там само. — С. 116).

Запитання

1. Як зростало феодальне землеволодіння?

2. Які категорії селянства існували в Україні у ХVІ ст.? Чим відрізнялося становище представників цих категорій?

3. У чому полягає суть кріпацтва?

4. Якими були причини його утвердження на українських землях?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Метод «Мікрофон»

Як ви розумієте слова польського історика О. Халецького: «Братія шляхетська, побачивши перед собою родючі українські простори, подумала передовсім не про Москву, не про козаків і татар, а про «нову здобич польського плуга»?

Учитель. В умовах панування Речі Посполитої на українських землях у сільському господарстві провідним виробником товарної продукції стали фільварки. Унаслідок поширення фільварків становище переважної більшості українських селян суттєво погіршилося.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.