Усі уроки «Історія України». 8 клас

УРОК 44

Запорозька Січ у 10-70 рр. XVIII ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати остаточного скасування Запорозької Січі;

● показувати на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на території Вольностей Війська Запорозького;

● пояснювати і застосовувати поняття: «паланка», «зимівник», «дніпровська лінія», «Нова Сербія», «Слов'яносербія»;

● описувати адміністративно-територіальний устрій запорозьких земель та їхнє господарське освоєння;

● визначати причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом Запорозької Січі, розгортання гайдамацького руху на Правобережжі;

● висловлювати судження щодо діяльності П. калнишевського.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з художнім твором

1. Як ви думаєте, про які події йдеться в народній пісні?

2. Чи зрозуміли ви зміст пісні?

3. А що не зрозуміло?

Ой із-за зеленого гаю

Червоноє сонечко зішло,

Ой із руского краю

Велике військо стоїть.

Червоне сонечко,

Вже високо стоїть,

Дивився Батько в оконечко,

Тай каже: «Дітки, що будем робить?

Ось перед намі

Ненькине військо стоїть,

Оце, мабудь, за намі

Щоб йшли, Татар як саранчу гонить».

Ой Батьку, щось воно не те,

Чого сі гармати в горло Січу стаят?

Треба, Батьку, узріти,

Чого они од нас хотять.

Ой! провідали запорозці,

Що Нечоса Текелу послав,

Щоб нас і кошового,

І всю славну Січ атаковав...

Учитель. Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, які події в історії України було покладено в основу сюжету народної пісні.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Нова (підпільненська) Січ

Учитель (показує на карті розташування паланок). Нова Січ була заснована з дозволу і під наглядом російського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра у Великій плавні, що обіймала 26 тис. десятин. Підставою для подальшого існування Нової Січі став Лубенський договір про визнання запорожцями московського протекторату, який був підписаний 1734 року.

Для нагляду за діями козаків царський уряд побудував за 2 км від Нової Січі укріплення з двома напівбастіонами і постійною залогою — Новосіченський ретраншемент.

Запорожці добре розуміли причину зведення московської цитаделі, висловлюючи своє незадоволення словами: «Засіла нам московська болячка на печінках».

Нова (Підпільненська) Січ проіснувала сорок один рік (17341775). Навколо Січі розташовувалися Землі (Вольності) Війська Запорозького. У цей час Запорожжя поділялося на адміністративно- територіальні округи — паланки. У 30-40-х рр. XVIII ст. їх налічувалося не більше п’яти, згодом їхня кількість зросла до восьми — Кодацька, Бугогардівська, Інгульська, Протовчанська, Орільська, Самарська, Кальміуська, Прогноївська.

Адміністративним центром паланки була укріплена слобода, де стояв гарнізон, розташовувалися полковник і старшина. Паланкова старшина зосереджувала у своїх руках не лише військову, але й фінансову, судову й адміністративну владу.

Адміністративним центром Запорожжя була Січ. На Січі військовими й водночас господарськими одиницями були 38 куренів, до яких приписували усіх козаків. Запорозька адміністрація, як і раніше, обиралася козаками на радах, перед якими вона й мала звітувати. Вищу військову або кошову старшину обирали раз на рік на Загальній військовій або січовій раді, яку за звичаєм скликали 1 січня. У другій половині XVIII ст. роль січових рад зменшилась, натомість посилилось значення старшини. Збираючись на вузькі ради, вони часто самостійно вирішували поточні справи.

Робота в групах

Опрацювати матеріал підручника і дати відповіді на запитання.

1-ша група. Опрацювати питання про суспільно-політичний устрій Нової Січі.

Запитання

1. Чи можна назвати Нову Січ козацькою республікою? Чому?

2. Чим суспільно-політичний устрій Нової Січі відрізнявся від попередніх Січей?

2-га група. Опрацювати питання про господарське життя Нової Січі.

Запитання

1. Яким було господарство Нової Січі?

2. Пояснити нові терміни — «паланка», «зимівник», «сидні», «гречкосії».

3-тя група — це група експертів, до якої входить 3-4 учні.

Метод «Мозковий штурм»

Визначити причини ліквідації Запорозької Січі.

Учитель. Останнім кошовим отаманом Війська Запорозького Низового був Петро Калнишевський (1690-1803). Калнишевський походив з давнього козацько-старшинського роду Луб’янського полку. Кошовим отаманом обирався десять років поспіль. П. Кал- нишевський докладав чимало зусиль, аби уникнути залежності Січі від російської корони. Він тричі їздив до Петербурга, де відстоював військові та адміністративно-територіальні права Запорожжя. Опікувався культурним піднесенням краю: його коштом було збудовано п’ять церков і соборів, придбано значну кількість церковних книг та начиння, як в Україні, так і в Єрусалимі. П. Калнишевський брав участь у багатьох походах козаків на Крим і Туреччину. Особливо відзначився в російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. За це російський уряд нагородив Калнишевського золотою медаллю на андріївській стрічці та удостоїв звання генерал-поручика російської армії. Після зруйнування Січі Калнишевський був заарештований і за наказом Катерини II засланий до монастирської тюрми Соловецького монастиря. Понад 25 років останній кошовий провів у жахливих умовах одиночної камери. За указом імператора Олександра І він був звільнений із тюрми, але за власним бажанням залишився в тому самому монастирі, де й помер у 113 років.

Бесіда

У чому полягали особливості діяльності П. Калнишевського як кошового отамана Запорозької Січі?

Остаточна ліквідація Січі

Учитель. Від початку заснування Нової Січі російський царський уряд поступово обмежував її права. У складі монархічної держави, якою була Російська імперія, козацька республіка не мала перспективи тривалого існування.

1753 р. царизм спробував заборонити запорожцям обирати кошового. Однак примусити січовиків відмовитися від цієї давньої традиції він не зміг. У 40-60-ті рр. XVIII ст. російський уряд розпочав заселення північних і північно-східних околиць Запорожжя військовими поселенцями. Це спричиняло ізоляцію «вольностей» від Правобережжя і Гетьманщини й перешкоджало втечам сюди селян.

1752 р. в північно-східній частині Запорожжя було створено Нову Сербію, а наступного року на північно-східному кордоні володінь Січі засновано Слов’яносербію. Заселялися ці землі втікачами від османського ярма — сербами, угорцями, молдаванами, греками, болгарами.

У 60-х рр. XVIII ст. смугу запорозьких земель вилучили для Новоросійської губернії, а ще через десять років — для будівництва Дніпровської лінії укріплень. На протести запорожців уряд імперії не реагував. Козаки із сумом говорили: «Вічная пам’ять нашим степам. Проспали».

Виступ 3-ї групи — експертів

Причини ліквідації Запорозької Січі

● Несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками;

● побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством задля спільної боротьби проти Російської імперії з імперією;

● висока ймовірність унезалежнення Запорожжя;

● недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу до Чорного моря;

● прагнення російського дворянства заволодіти землями Запорожжя;

● побоювання імперської влади, що Запорожжя може знову стати осередком національно-визвольної боротьби українців;

● перетворення Запорожжя з його гаслом «Утікачів не видавати» на загрозу для кріпосницької системи імперії.

Учитель. Відповідний момент для розв’язання запорозької проблеми виник після успішного завершення російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Після проголошення незалежності Кримського ханства від Османської імперії над ним було встановлено російський протекторат. Відтепер зникла загроза татарських нападів, для захисту від яких імперії й були потрібні запорозькі козаки.

На початку 1775 р. запорозька старшина, прагнучи зберегти козацтво, відрядила до Петербурга делегацію з проектом реорганізації Січі на зразок Донського козацтва. Однак ці пропозиції відкинули, не розглядаючи. Фаворит імператриці Г. Потьомкін, відверто глузуючи, відповів старшині А. Головатому: «Не можна вам залишатися. Ви дуже розігралися і ні в якому вигляді не можете приносити користь».

По завершенні російсько-турецької війни під час повернення російських військ додому генерал Петро Текеля несподівано отримав наказ зайняти Січ і розігнати запорозьке козацтво. Наприкінці травня 1775 р. регулярні війська вступили на Запорожжя і рушили на Січ. У козаків це не викликало жодної підозри.

4 червня російські війська непомітно зняли вартових й оточили січову фортецю. Звістку про намір П. Текелі козацтво зустріло з обуренням. Воно хотіло дати бій російським військам, але сили були надто нерівні. З огляду на це старшина відмовила козаків від бою. Після оголошення указу Катерини II про скасування Січі двохтисячний гарнізон склав зброю. Також без бою війська захопили паланкові центри.

Вищу січову старшину заарештували й віддали до суду. Землі Запорожжя увійшли до складу Новоросійської та Азовської губерній, де було запроваджено російські порядки та органи влади. Розпочалася роздача козацьких земель царським вельможам.

Робота з історичною інформацією

Опрацюйте тексти і дайте відповідь на запитання.

Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»

Господарство Калнишевського саме показувало, що в руках січовиків ці простори (дикий степ) можуть заселитися й загосподаритися. Коли ж бо правительству хотілося взяти сі краї в свої руки! А при тім, касуючи старий козацький устрій на Україні, не хотіло воно терпіти таке гніздо свобідного духу, як автономна січова громада... До того прийшла ще війна з Туреччиною, що вийшла, мовляв, зі своєвільного нападу запорожців на пограничне турецьке містечко Балту. В Коліївщині запорожці теж були сильно замішані; правительство російське помагало польським панам задавити се повстання і годилося йому приборкати й Січ, з котрої йшло гайдамацтво на польську Україну. З другого боку запорожці особливо докучали Новоросійській губернії, зганяючи осаджені там села та осаджуючи против них свої. Російське правительство рішило знищити Січ.

Із Маніфесту катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі 3 серпня 1775 р.

Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь.

<...> Їхні злочини, які примусили нас прийняти такі суворі заходи, є такими:

1. Забуваючи свої попередні важливі і згубні злочини і зраду вірності і підданства, вони почали років з десять тому назад та й зовсім недавно надто далеко заходити з своїм зухвальством, привласнивши і вимагаючи врешті для себе в кінці, ніби як надбання їх власності, не тільки всі ті землі, які ми придбали в останню війну від Оттоманської Порти, але й навіть ті, що були заселені в Новоросійській губернії, мотивуючи, ніби їм і ті і інші здавна належали. <...>

2. Внаслідок такого привласнення собі земель Новоросійської губернії вони насмілились, не тільки робити перешкоди вказаному нами їх обмежуванню, загрожуючи надісланим для цього офіцерам явною смертю, але й заводити і будувати для них свавільно власні зимівники, більше того — виводити ще з тамтешніх жителів та поселених гусарського і пікінерського полків людей чоловічої і жіночої статі, яких забрано і виведено на Запорожжя всього 8 000 душ, включаючи сюди і тих, які від утисків козаків у своїх власних житлах були змушені переходити до них і підкорялися їх сваволі.

<...>

5. Приймали до себе в козаки, незважаючи на часті наші урядові заборони, не тільки утікачів, які вступали до козаків, але й людей жонатих і сімейних, через різні спокуси підмовили до втечі з Малоросії тільки для того, щоб собі підкорити і довести у себе власне хліборобство, в чому й досягали багато успіхів, бо селян, які займаються хліборобством, нараховується тепер на місцях колишнього запорозького володіння до 50 000 душ.

6. Нарешті, ті ж запорожці почали свавільно привласнювати землі, що здавна належали нашому Донському війську, непохитному в належній нам вірності, яке з великою мужністю ставиться до нашої служби і порядком і доброю поведінкою здобуло собі назавжди відмінну нашу височайшу монаршу прихильність. Вони забороняють донським козакам користуватись згаданими землями, які вже тривалий час знаходяться у їх володінні. Всяка твереза людина може легко зрозуміти, які лукаві наміри запорозьких козаків, яка відчутна шкода від цього для держави. Заводячи власне хліборобство, вони розривали тим самим основу їх залежності від нашого престолу і, звичайно, задумали утворити з себе всередині батьківщини область, цілком незалежну, із своїм власним несамовитим управлінням, в надії, що нахил до розбещеного життя і до грабунків буде при внутрішньому достатку безперестанно обновлювати і збільшувати їх кількість.

<...>

Так з належною увагою до всього вищесказаного ми вважаємо нині своїм обов’язком перед богом, перед нашою імперією і взагалі перед самим людством зруйнувати Запорозьку Січ та ім’я козаків, запозичене від неї. Внаслідок цього 4 червня нашим генерал-поручиком Текелієм з довіреними йому нашими військами зайнята Запорозька Січ у цілковитому порядку і повній тиші без всякого опору з боку козаків, через те, що вони побачили наближення війська, коли вже з усіх боків були оточені. Ми цьому начальнику наказали найспокійнішим чином виконати доручену йому справу, уникаючи, наскільки це можливо, кровопролиття.

Запитання

1. Порівняйте два уривки. Чи однаково в них визначено причини ліквідації Запорозької Січі?

2. Чому діяльність запорожців у Маніфесті Катерини ІІ названо «злочинами і зрадою вірності і підданства»? Чи так це було насправді?

3. Які ж «злочини» здійснили козаки проти Російської імперії? Чим спричинили гнів Катерини ІІ?

4. Як ви вважаєте, чи можна причини ліквідації Запорозької Січі висловити однією фразою із Маніфесту? Чому?

5. На основі документів розкажіть, як власне відбувався процес ліквідації Запорозької Січі.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Українське козацтво відіграло вирішальну роль у боротьбі проти турецько-татарських загарбників. Козацтво завжди виступало захисником українського населення від феодального, релігійного та національного гніту.

Вироблені в Січі основи політичного та військового устрою і бойового мистецтва допомогли народу України у XVII ст. відтворити свою державність.

Своєю самовідданою боротьбою і героїзмом запорозькі козаки завоювали любов і повагу українського народу. Січ назавжди залишилася в пам’яті народній як символ незалежності й волі.

Історія Січі та українського козацтва стала джерелом натхнення українського народу, який висловив своє ставлення до неї в численних творах усної народної творчості.

Чи погоджуєтесь ви з такою тезою?

З огляду на історичні події, що сталися в часи існування Нової Січі, маємо визнати, що царський уряд досяг своєї мети, відсторонивши січовиків від участі в загальнонародній боротьбі проти знедолення. Це і стало однією з причин загибелі Січі.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.