Усі уроки «Історія України». 8 клас

Розділ І.

Соціально-економічне, культурне та церковне життя в Україні в ХVІ — першій половині ХVІІ ст.

УРОК 3

Люблінська унія

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дату Люблінської унії;

● показувати на карті територіальні зміни, які відбулися на українських землях унаслідок укладання Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні адміністративні центри;

● характеризувати особливості суспільно-політичного та економічного життя в українських землях, визначати причини, сутність та наслідки Люблінської унії 1569 р.;

● висловлювати судження щодо діяльності В.-К. острозького.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Пригадайте умови Кревської та Городельської уній.

2. Коли та між якими державами вони були укладені?

3. Яке значення мали для цих держав?

4. Як їхні рішення вплинули на становище українських земель?

Орієнтовні відповіді Кревська унія 1385 року

● Це угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом.

● Укладена 2 жовтня 1413 року в місті Городлі.

● Ця унія підтверджувала існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави.

● Разом з тим визнавалася політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта.

● Передбачалося проведення заходів, спрямованих на уніфікацію органів управління в обох країнах, а також зрівняння в правах шляхти католицького віросповідання Польщі та Литви.

● Ягайло зобов’язувався прийняти католицизм, хрестити литовське населення і приєднати до Польщі всі литовські, українські і білоруські землі.

● Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою і ставав королем Польщі.

● Король Польщі одночасно вважався і великим князем Литви.

● Велике князівство Литовське фактично приєднувалося до Польщі.

Городельська унія 1413 року

● Це угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом.

● Укладена 2 жовтня 1413 року в місті Городлі.

● Ця унія підтверджувала існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави.

● Разом з тим визнавалася політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта.

● Передбачалося проведення заходів, спрмованих на уніфікацію органів управління в обох країнах, а також зрівняння в правах шляхти католицького віросповідання Польщі та Литви.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Таким чином, Кревська унія стала першою спробою Польщі поглинути Велике князівство Литовське і мала негативне значення для українських земель. 1387 року Польща остаточно приєднала Галичину до своїх володінь. Розпочинається процес окатоличення та ополячення українського населення. На галицьких землях утворюється Руське воєводство, яке згодом перетворюється на провінцію Польського королівства. Латинська мова стає офіційною. Усі права і привілеї надають винятково польській шляхті та католицькому населенню.

Але участь у переможній битві під Грюнвальдом суттєво укріпила позиції Великого князівства Литовського. Польща, щоб уникнути розриву з Литвою, іде їй на певні поступки й укладає Городельську унію. Польща вимушена була визнати право на існування Великого князівства Литовського, а українські землі залишалися у складі Литовської держави.

Проте Польща не відмовилася від ідеї поглинання Великого князівства Литовського, вона лише змінила тактику. Якщо раніше вона намагалась розширити сферу свого впливу через зовнішній тиск, то тепер прагне вирішити проблему іншим шляхом — через вплив на литовську еліту. Саме тому одним з пунктів Городельської унії було зрівняння в правах і литовської, і польської шляхти католицького віросповідання. Литовські феодали-католики отримали право повністю розпоряджатися своїми володіннями, які доти були умовними, та обіймати державні посади. Православні феодали такого права не отримали. 1431 року між Польщею та Литвою була укладена чергова угода, за якою Західне Поділля відходило до Польщі, а Східне — залишалося за Литвою. Ця чергова колонізація українських земель супроводжувалася активною полонізацією. У Галичині було утворено три воєводства — Руське, Белзьке та Подільське. 1434 р. в руських провінціях було запроваджено польське право, утворено польський адміністративний апарат.

У другій половині ХV — на початку ХVІ ст. розгортаються процеси централізації, посилюється вплив Польщі та прогресує занепад Литви, який був зумовлений наступними факторами:

● тривалим протистоянням з Москвою;

● спустошливими нападами татар;

● постійною боротьбою за великокнязівський престол.

Намагаючись уникнути повного занепаду, литовці звертаються за допомогою до Польщі. Переговори між двома державами закінчилися 1569 року компромісом — укладенням Люблінської унії, яка об’єднала Польську державу і Велике князівство Литовське в єдине ціле — Річ Посполиту.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Передумови об'єднання Польщі та Литви

Питання про передумови об’єднання Польщі та Литви учні вивчають у групах. Вони об’єднуються у три групи (для поділу можна застосувати лічилку — Литва, Польща, Україна) і з’ясовують це питання з допомогою текстових історичних джерел. На виконання завдання їм відведено 3-4 хв.

Робота в групах з історичною інформацією

Опрацюйте історичні джерела і дайте відповідь на запитання.

1-ша група. «Литва»

На початок XVI ст. стало очевидним, що Велике князівство Литовське близьке до занепаду. 1522 року Москва відібрала в нього Чернігів і Стародуб на північному сході України. А 1549 та 1552 рр. воно не змогло протистояти двом великим вторгненням татар. 1562-1570 рр. наростаюча криза сягнула критичної межі, коли Литва залучилась до нової тривалої війни з Московським царством. Виснажені величезними воєнними витратами й опинившись перед загрозою московського вторгнення, литовці звернулися до Польщі по допомогу. Поляки готові були її надати, але за плату. Тепер головною умовою вони поставили об’єднати в одне політичне ціле Польщу з Литвою, яких досі пов’язував спільний монарх.

Побоюючись поступитися своїм панівним становищем перед польськими конкурентами й занепокоєні небезпекою зростання католицьких впливів, литовські та українські магнати опиралися остаточному злиттю з Польщею. Але невдоволена пануванням магнатів, середня та дрібна шляхта підтримала поляків, сподіваючись здобути собі широкі привілеї, якими користувалися польські феодали (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 77).

Запитання

1. На основі тексту визначте, що спонукало Велике князівство Литовське утворити унію з Польським королівством.

2. Як ставилися до ідеї об’єднання литовські та українські магнати і шляхта? Чому?

2-га група «Польща»

Текст 1. Польські пани давно вже прагнули, щоб тісніше з’єднати Литву з Польщею. Хоч формально обидві держави були зв’язані унією та мали одного спільного монарха, але у внутрішніх справах, а часто й у зовнішніх, кожна йшла своїм окремим шляхом. Поляки не мали права ні купувати земель в Литовській державі, ні обіймати державні посади. Їх вабила багата Україна, і вони намагалися цілком об’єднати Литву з Польщею, щоб і там бути такими самими господарями, як у себе. ...Польські пани побоювалися, щоб на Литві не вибирали зовсім окремого князя та щоб таким способом не знищено унію між обома державами (Дорошенко Д. Історія України. — К. : Освіта, 1993. — С. 83).

Текст 2. Зі свого боку Польща прагнула скористатися послабленням Великого князівства Литовського, щоб утілити в життя свої плани просування на Схід. У цьому надзвичайно була зацікавлена польська шляхта, яка із утягненням у товарно-грошові відносини потребувала нових орних земель і залежних селян (Сас П. М. Історія України. ХVI-XVIII ст. — Львів : Дивосвіт, 2001. — С. 16).

Запитання

1. На основі текстів визначте, чому Польща прагнула до об’єднання з Литвою. Чи однаково автори цих документів характеризують наміри Польщі?

2. Про яку вже викладену раніше унію між Литвою і Польщею йдеться в тексті 1? Що вам відомо про неї?

3. Про яке «просування на Схід» йдеться в тексті 2 і яке це мало значення для Польщі?

3-тя група «Україна»

Текст 1. Українські й білоруські магнати... не йшли на зближення з Польщею, їх стримував страх втрати зверхності політичного становища в державі. .Але найбільше їх лякало окатоличення, якого зазнала Галичина (Швидько Г. К. Історія України. XVI-XVIII ст. — К.: Ґенеза, 1997. — С. 4).

Текст 2. Зацікавленість унією виявляли й українські шляхтичі. Вони думали, що в об’єднаній державі можна буде краще налагодити оборону від турецько-татарських нападів і покласти край шляхетським наїздам на польсько-українському прикордонні. Українська шляхта хотіла поліпшити умови торгівлі з країнами Західної Європи, а шляхи торгівлі проходили через Польщу (Сас П. М. Історія України. XVI-XVIII ст. — Львів : Дивосвіт, 2001. — С. 16).

Запитання

Порівняйте тексти і визначте, чим відрізнялось ставлення до об’єднання Польщі та Литви в українських магнатів та української шляхти. Чому?

Люблінський сейм 1569 року

Питання про Люблінський сейм вивчають шляхом поєднання розповіді вчителя та опрацювання карти та ілюстрації.

Учитель. Об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в одну державу відбулося 1569 року на спільному сеймі представників привілейованих станів обох країн. Цей сейм проходив у польському місті Любліні. Литовська сторона хотіла, щоб Польща прийняла їхні умови: спільні сейми в новій державі скликатимуть лише для обговорення питань оборони і зовнішньої політики, а інші питання державного життя кожна з держав розв’язувала б самостійно на своїх сеймах. Але польська сторона рішуче відкинула ці пропозиції. У відповідь на це литовці спробували зірвати сейм, і вночі їхня делегація залишила Люблін. А польський король 5 березня 1569 року оголосив про приєднання частини литовських земель (а це були українські території — Підляшшя і Волинь) до Польщі, а на початку червня до Польського королівства були ще приєднані Брацлавщина та Київщина. Послам з новоприєднаних земель наказано було приїхати до Любліна і скласти присягу на відданість Польському королівству. Українські магнати К. Острозький, К. Вишневецький, Б. Корецький та О. Чарторийський спробували чинити цьому опір. Але після погрози короля відібрати в них маєтки скорилися. Литовська делегація вимушена була повернутися на сейм. 1 липня 1569 року унія була підписана. Проголошували об’єднання Польщі та Литви в єдину федеративну державу Річ Посполиту (дослівно — республіку).

● Республіка (з лат. — «всенародна справа») — форма державного правління, що передбачає виборність органів влади на певний строк.

● Федерація (з лат. — «союз») — союзна держава, яка містить кілька державних утворень, кожне з яких має власні органи влади, але водночас підпорядковане загальнодержавним органам влади.

Умови Люблінської унії

● Унаслідок об’єднання Польщі та Великого князівства Литовського було утворено нову державу — Річ Посполиту.

● Очолювати Річ Посполиту мали: виборний король, спільний сейм і сенат.

● Угоди з іншими державами мали укладати від імені Речі Посполитої.

● Литовська, українська й польська шляхта були зрівняні в правах й отримували право на володіння маєтками по всій території Речі Посполитої.

● Ліквідовували митні кордони, запроваджували єдину грошову одиницю.

● Литва зберігала своє право і суд, адміністрацію, військо, скарбницю, мову.

Робота з картою

Знайдіть на карті і назвіть українські землі, що увійшли до складу Речі Посполитої за рішенням Люблінського сейму, та назвіть їх.

Робота з візуальним джерелом

Використовуючи розповідь учителя та ілюстрацію «Люблінський сейм», сформулюйте власне ставлення до рішень Люблінського сейму.

Учитель (супроводжує розповідь показом на карті). Після Люблінської унії на українських землях, які відійшли Речі Посполитій, відбулися істотні зміни в адміністративно-територіальному і політичному устрої. Адміністративно-територіальний устрій запроваджували за польським зразком. На українських землях було утворено шість воєводств:

1. Руське (із центром у Львові).

2. Белзьке (з центром у Белзі).

3. Подільське (з центром у Кам’янці).

4. Волинське (з центром у Луцьку).

5. Брацлавське (з центром у Брацлаві).

6. Київське (з центром у Києві).

Воєводства очолювали призначені урядом воєводи, які мали такі повноваження:

● їм належала вся місцева влада;

● вони керували шляхетським ополченням;

● головували на місцевих сеймах;

● стежили за діяльністю шляхетських земських судів.

Воєводства поділялися на повіти або землі, їх очолювали старости й каштеляни (коменданти фортець).

Після Люблінської унії відбулися зміни і в законах, які діяли на території України. Вони закріплювалися Третім Литовським статутом 1588 р. Цей кодекс діяв як на території Великого князівства Литовського, так і в українських землях, які внаслідок Люблінської унії опинились у складі Польщі. За ним селяни, які прожили на землі феодала понад 10 років, ставали кріпаками. Феодали одержали право розшуку й повернення селян-утікачів протягом 20 років. Отже, Третій Литовський статут закріплював на українських землях кріпацтво.

Запроваджували систему шляхетських станових судів. Вона містила гродські, підкоморські та земські суди.

Старостинські гродські суди розглядали кримінальні, а також цивільні справи.

У підкоморських судах засідав підкоморій — суддя, який розглядав справи про розмежування шляхетських маєтків.

До земських судів входили суддя, підсудок і писар, їх обирала місцева шляхта. Вони розглядали шляхетські позови, які не брали до розгляду гродські та підкоморські суди.

У воєводствах і повітах періодично скликали сеймики. На них вирішували переважно місцеві питання, а також обирали депутатів на загальнодержавний сейм і до Коронного Трибуналу.

Особливої гостроти після Люблінської унії набули проблеми віри та мови. Католицька церква прагнула збільшити кількість своїх прихильників. Тому в Україні засновували єзуїтські школи й колегіуми. Вони, безперечно, сприяли поширенню освіти: чимало українців отримали змогу, закінчивши їх, навчатися в західноєвропейських університетах. Проте платою за освіченість часто-густо ставало зречення рідної мови та батьківської віри. Через те, що в XVI ст. представники нижчих верств мали обмежені можливості для освіти, ополячення шляхти означало втрату Україною сили, здатної очолити боротьбу за відновлення державності.

Метод «Мозковий штурм»

Якими були соціально-економічні та політичні наслідки Люблінської унії для українських земель?

Висловлені учнями пропозиції учитель записує на дошці. Потім порівняти думки учнів зі змістом документа і зробити висновки. Під час виконання цього завдання складають узагальнювальну таблицю «Наслідки Люблінської унії для України».

Робота з історичною інформацією

Опрацювати текст, порівняти думки, висловлені учнями щодо Люблінської унії з думками автора тексту.

Люблінська унія мала для України як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивним її результатом було те, що в межах однієї держави об’єдналися більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному згуртуванню українського народу, створювало передумови для перетворення його на націю. ...Запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворювалося на самостійну політичну силу. В Україні розширилися мережа освітніх закладів, зросли впливи культури Західної Європи.

Негативні наслідки Люблінської унії в Україні проявилися не одразу. Однак вони спричинили болісні зміни і потрясіння в українському суспільстві. Для селян і міщан зросли повинності і податки. Українське населення почало зазнавати національно-релігійних утисків: за належність до православної віри людей переслідували, обмежували їхні політичні, економічні, станові та особисті права. Багато українських князів і шляхтичів забували рідну мову і спольщувалися, тобто уподібнювали себе до поляків, прийнявши їхню культуру, мову, католицьку віру. Це означало, що українське суспільство втрачало свою еліту, тобто соціальну верхівку, вищий привілейований прошарок. Польська держава не могла оборонити українських земель ні від турецько-татарської агресії, ні від шляхетського беззаконня та безчинств коронного війська (Сас П. М. Історія України. XVI-XVIII ст. — Львів : Дивосвіт, 2001. — С. 19-20).

Робота з таблицею

Скласти таблицю «Наслідки Люблінської унії для України». Орієнтовний вигляд таблиці

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

● Об’єднання більшості українських земель у межах однієї держави;

● унія сприяла культурному та політичному згуртуванню українського народу;

● були сформовані передумови для оформлення української нації;

● швидке зростання українського козацтва і перетворення його на самостійну політичну силу;

● зростання впливу культури Західної Європи, який сприяв культурному піднесенню в Україні

● Втрата українцями власної державності;

● зростання повинностей і податків;

● українське населення зазнає національно-релігійних утисків;

● тривало обмеження політичних, економічних, станових та особистих прав українців;

● розпочалося ополячення української еліти — князів і шляхтичів;

● посилилася татарська агресія, шляхетське беззаконня, безчинства коронного війська

Князь Василь-Костянтин Острозький

● Видатний український політичний і культурний діяч;

● володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині;

● був старостою володимир-волинським, воєводою київським і з 1569 року сенатором;

● один з найбільш впливових постатей того часу, послідовно захищав політичні права українців;

● був одним з лідерів опозиції, яка не підтримувала укладення Люблінської унії;

● виступав за те, щоб Україна увійшла на рівних правах з Польщею та Литвою до нового федеративного державного утворення.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Назвіть вищі державні органи влади Речі Посполитої.

2. Які зміни сталися в адміністративному управлінні на українських землях після Люблінської унії?

3. Яких змін зазнала судова система в українських землях?

Робота з картою

Знайдіть і покажіть на карті воєводства, утворені на українських землях.

Робота з поняттями і термінами

Самостійно запишіть визначення таких термінів до зошитів: унія; Люблінська унія; республіка; шляхетська демократія; сейм; федерація; воєводство; воєвода; Річ Посполита; підкоморські суди; гродські суди; земські суди.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручником.