Усі уроки «Історія України». 8 клас

УРОК 34

Практичне заняття. Між конфліктом та спробами єдності: українське суспільство другої половини ХVII ст.

Уроки 35-36

Іван Мазепа. Україна в подіях Північної війни

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати укладення гетьманськими урядами угод Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Лівобережної Гетьманщини; діячів культури;

● показувати на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної; території, що перебували під контролем Московської держави, османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини;

● пояснювати та застосовувати поняття: «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Малоросія»; розпізнавати та описувати пам'ятки архітектури й образотворчого мистецтва;

● наводити приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури;

● характеризувати особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Лівобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель, основні положення конституції Пилипа орлика; особливості розвитку та досягнення культури;

● визначати причини, сутність та наслідки підписання українсько-шведського договору;

● висловлювати судження щодо діяльності І. Мазепи та П. орлика.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Як ви вже знаєте, після невдалого Кримського походу 1687 року старшинська верхівка, невдоволена правлінням І. Самойловича, передала князю Голіцину листа, у якому звинуватила його у зраді з метою відірвати Гетьманщину від Московської держави. Гетьмана невдовзі було заарештовано і відправлено до Сибіру. 25 липня 1687 року на козацькій раді, що відбулася на річці Коломак, гетьманом Лівобережної України було обрано генерального осавула Івана Мазепу.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Робота з історичною інформацією

Опрацювати інформацію і дати відповідь на запитання.

Зі спогадів шотландського генерала Патріка Гордона про обрання гетьманом Івана Мазепи

25-го виступили в поле недалеко від козацького табору вибрані полки та стрільці... Близько 10-ї години з великого табору прибув генералісимус з боярами й визначними людьми перед військо. Вони подалися до шатра. наказали принести всі знаки гетьманської гідності й покласти на малий стіл, накритий дорогим килимом. Усім козакам наказали стати кругом. Потому визначні з них подалися разом з боярами до шатра-каплиці. Після молитов, що тривали приблизно чверть години, всі вийшли з шатра. Генералісимус сказав козакам, що царі, згідно зі старим звичаєм, дозволили їм вибрати вільними голосами гетьмана. Він зажадав, щоб вони ухвалили рішення. Спочатку запанувала коротка тиша. Але згодом почулися голоси, що хочуть вибрати Мазепу. Це скоро поширилося, і всі почали кричати, що хочуть Мазепу на гетьмана. Генералісимус запитав визначних козаків, кого вони хотіли б мати за гетьмана.

Усі одноголосно відповіли, що хочуть Мазепу. Після того на лавку став думний дяк і голосно прочитав текст присяги, на яку всі присягнули. Тільки-но гетьман склав присягу, яку повторяв за дяком, принесено книжки зі статями, під якими гетьман і визначні козаки підписалися. Цю книжку зі статтями возили до більших міст, де духівництво, міський уряд і козацька старшина підписувались.

М. С. Грушевський про обрання гетьманом Івана Мазепи Тим часом на першу вість про арештування Самойловича у війську і по полках почалися розрухи против старшини: в таборі під Кодаком прилуцькі козаки вкинули свого полковника і суддю полкового в огонь і засипали землею; в гадяцькім полку побили декого з старшини, в інших громили старшину. приятелів гетьмана бувшого. Тому старшина спросила скорше вибрати гетьмана. Очевидно, справа вибору була облажена наперед — Іваном Мазепою. Він пообіцяв Голіцину за свій вибір 10 тис. рублів, і під впливом всесильного тоді Голіцина його кандидатура не стріла ніяких перепон.

Запитання

1. Порівняйте ці два документи і визначте, чи однаково автори характеризують процес обрання гетьманом Івана Мазепи. Чому?

2. Чи позначилась на церемонії виборів колоніальна московська політика щодо України? Свою відповідь обґрунтуйте.

Учитель. Мазепа, як і попередні гетьмани, підписав 1687 року «Коломацькі статті» з московським царем.

1. Значно розширювалась російська присутність в Україні та обмежувалася козацька автономія.

2. Гетьман не мав права без царського указу усувати з посад козацьку старшину.

3. У Батурині при гетьмані розташовувався московський стрілецький полк.

4. Війську Запорозькому забороняли зноситися з чужоземними державами, вести торгівлю з Кримом.

5. Козацька верхівка мала сприяти українсько-російським шлюбам.

6. Стверджувалося, що «Малоросийский край» є частиною «их царського Пресветлого Величества Самодержавной держави».

Бесіда

1. Які положення «Коломацьких статтей» свідчать про обмеження прав гетьмана і старшини?

2. Чим «Коломацькі статті» відрізнялися від попередніх угод гетьманів з московським урядом?

3. Порівняйте «Коломацькі статті» 1687 року з Глухівськими статтями 1669 року.

Робота з історичною інформацією

Опрацювавши різні види інформації, дати відповіді на запитання.

Історична довідка про І. Мазепу

І. С. Мазепа народився на Київщині в 1639 році в селі Мазепин- ці в сім’ї українського шляхтича. Навчався в Києво-Могилянській академії та єзуїтській колегії у Варшаві та Полоцьку, служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира, певний час перебував за кордоном, де вивчав іноземні мови, військову справу, дипломатію. Був одним із прибічників гетьмана Дорошенка, обіймав посади генерального писаря та генерального осавула. Гетьман України протягом 1687-1708 рр. Прагнув подолати наслідки Руїни, об’єднати всі українські землі під владою одного гетьмана, зберегти українську державність, піднести господарське і культурне життя. Але неспроможність знайти підтримку серед населення і складність зовнішньополітичної ситуації завадили здійсненню його грандіозних планів. Помер у вигнанні на території Молдавії 1709 року.

М. Аркас про Івана Мазепу

Здається, до Мазепи було прихильне козацтво. Уважаючи на його службу, на те, що він знався в тогочасних справах, на те, що був добре освічений і відомий поміж козаками, то його й настановили гетьманом після Самойловича (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1995. — С. 99).

О. Д. Бойко про початок гетьманування Івана Мазепи Уже на початку гетьманування доля приготувала Мазепі серйозне випробування. 1689 року на російський трон сідає новий цар — Петро І. Колишні патрони українського гетьмана усуваються від влади... Голіцина засилають на Далеку Північ. Здається, крах кар’єри Мазепи неминучий. Однак природний розум, дипломатичний хист, знання людей та придворних церемоній виводять Мазепу із глухого кута. Добившись аудієнції царя щедрими дарами (тільки шабля, подарована Петру І, коштувала 2 тис. крб.), демонстрацією покори (стояв навколішки перед царем, доки його силою не підвели), охаянням його попередніх патронів («лютий ворог князь Голіцин»), гетьман досягає своєї мети і завойовує прихильність російського царя. Пізніше Петро І зауважить у розмові з І. Мазепою: «Коли б у мене всі слуги були схожі на тебе, я був би найщасливішою людиною на землі!».

Запитання

1. Чим можна пояснити дії Івана Мазепи?

2. Як ви оцінюєте таку його поведінку? Сформулюйте свою думку з цього питання.

Робота з таблицею

Опрацювати таблицю «Політика гетьмана Івана Мазепи» і дати відповіді на запитання.

Зовнішня політика

Внутрішня політика

1. Намагався зберегти автономію України. На початку свого гетьманування великі надії в цьому покладав на Московську державу. Але згодом почав протидіяти наступу московського уряду на українську автономію.

2. Сподівався об’єднати під своєю владою всі українські землі, поширивши владу гетьмана на Правобережну Україну, що була під владою Польщі, і степову Україну, якою володіли Крим і Туреччина.

3. Негативно ставився до союзу з Польщею та до союзу з Туреччиною

1. Хотів розбудувати Україну за західноєвропейським зразком, зберігши при цьому козацький устрій.

2. Намагався піднести роль гетьмана, козацької старшини, продовжив створення козацької еліти — крім бунчукових товаришів, у його оточенні з’явилися значкові й значні військові товариші.

3. Проводив велику культурно-освітню політику, дбав про розвиток освіти, науки, мистецтва, книгодрукування.

4. Період його гетьманування — це час відродження України, економічного, політичного і культурного поступу

Запитання

1. Яку внутрішню політику проводив Іван Мазепа? Чого він прагнув домогтися?

2. Визначте основні засади його зовнішньої політики.

3. На яку з держав він орієнтувався на початку свого гетьманування? Чому?

Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво. Розвиток освіти Робота з документом

Опрацюйте документ і дайте відповідь на запитання.

О. Субтельний про культурно-просвітницьку діяльність Івана Мазепи

...Мазепа скеровує значну частину своїх прибутків на розвиток релігії та культурних установ. Ревний покровитель православ’я, він будує по всій Гетьманщині цілу низку чудових церков, споруджених у пишному стилі, що його часом називають мазепинським, або козацьким, бароко. За Мазепиного гетьманування Києво-Могилянська академія змогла завдяки його підтримці спорудити нові корпуси і збільшити до 2 тис. кількість студентів. Крім того, він заснував багато інших шкіл і друкарень, щоб «українська молодь могла в повну міру своїх можливостей користуватися благами освіти».

Запитання

1. У чому полягала культурно-просвітницька політика гетьмана

1. Мазепи?

2. Як ви гадаєте, культурницька діяльність І. Мазепи — це меценатство чи один із напрямів його загальнодержавної політики? Свою думку обґрунтуйте.

3. Розгляньте в підручнику споруди, які були зведені коштом Івана Мазепи, і визначте основні ознаки мазепинського бароко.

Учитель. Центром культурного життя в Україні була Києво-Могилянська колегія, якій 1701 року Петро І надав статус і права академії. У стінах академії було вироблено чітку систему організації навчання, розраховану на 12 років, яка не поступалася за змістом навчання тодішнім європейським університетам. На початку XVIII ст. в ній навчалося дві тисячі студентів. Тривалий час Києво-Могилянська академія була єдиним вищим навчальним закладом Східної Європи. Саме тут сформувався один з центрів філософської думки (І. Гізель, Г. Кониський, Г. Сковорода та ін.), зросла літературна та поетична школа (К. Сакович, Л. Баранович, М. Довгалевський та ін.), утворився осередок з розробки теорії українського поетичного мистецтва (Ф. Прокопович, М. Довгалевський, Г. Кониський та ін.).

Києво-Могилянська академія того часу була своєрідною кузнею кадрів не тільки для духовного розвитку споконвічних українських земель, а й для піднесення освіти та культури в інших слов’янських країнах, особливо в Росії. Саме в Києво-Могилянській академії здобули освіту 21 з 23 ректорів Московської академії та 95 із 125 її професорів. Чимало випускників академії працювали вчителями у школах Росії, поширюючи систему освіти та знання, орієнтовані на західні зразки. Важливу роль у розвитку освіти та культури в Україні відігравали середні навчальні заклади — колегіуми, які були засновані в Чернігові (1700 р.), Харкові (1727 р.) та Переяславі (1738 рік). Ці навчальні заклади готували служителів релігійного культу, державних службовців та вчителів початкових класів.

Бесіда

1. Поясніть, яку роль у розвитку української освіти і культури відіграла Києво-Могилянська академія.

2. Які, на ваш розсуд, наслідки мав той факт, що абсолютна більшість фахівців у галузі освіти на той час у Московській державі становили українці?

Учитель. Центральне місце в тогочасних портретах та іконах почала посідати людина — зовсім земна, зі своїми думками і почуттями. У настінних розписах Києво-Печерської лаври з’явилася галерея портретних зображень громадських і політичних діячів, представників духівництва і феодальної знаті. Художники звертаються до образу козака-бандуриста, який уособлював героїзм народу, його волю до перемоги. Популярними були картини з історичними і військовими сюжетами, народні картинки «Козак Мамай».

Україна в подіях Північної війни. П. Орлик

Учитель. У серпні 1700 р. Московська держава розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки вимушені були воювати за інтереси Московської держави і брати безпосередню участь у війні.

1706 року Іван Мазепа завдяки посередництву польського короля Станіслава Лещинського розпочав таємні зносини зі шведським королем Карлом ХІІ. У вересні 1707 року вже був готовий проект українсько-шведського договору, а на початку наступного року представник гетьмана уклав спільну угоду з польським і шведським монархами. 25 жовтня, залишивши в Батурині невелику залогу, разом з 4-тисячним військом вирушив на зустріч з Карлом ХІІ, який вирішив наступати на Московську державу через територію України. Зустріч відбулася 29 жовтня у шведському таборі. Між українцями і шведами був укладений договір.

Умови українсько-шведського договору

● Україна стає незалежною і вільною. Усі землі, загарбані Московською державою, повертаються назад Україні.

● Шведський король зобов’язувався захищати Українську державу від ворогів, коли про це попросить гетьман.

● Мазепа стає довічним князем України.

● Шведський король не має права претендувати на посаду князя в Україні, але для стратегічних потреб шведське військо має право займати п’ять українських міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч.

Бесіда

1. На яких умовах Мазепа домовлявся з Карлом ХІІ?

2. Як ви вважаєте, як цю угоду сприйняли в Україні?

Робота з історичними джерелами

Опрацювати тексти джерел і надати відповіді на запитання.

Із записів принца Максиміліана Емануїла, учасника походу карла ХІІ (1709 р.)

Уже від довшого часу він (Мазепа) був на свого покровителя царя дуже роззлоблений, і тому він порішив від нього цілком відв’язатися, перейти зі своїм військом до Карла, разом з тим прийняти сторону Станіслава; він декілька разів шукав уже тоді приязні короля та йому свої послуги пропонував... Мазепа не робив своєю особою жодного вигляду, був на тіло худорлявий, невисокий, а на голові мав повно кучерів, або польських кіс, проте він у своєму віці (тоді ж йому було понад 60 років) виказував також іще вогненний дух та добрий розум. Його в’їзд відбувався в цілковитій тиші: перед собою він мав срібну булаву, а за собою бунчука. По приході цього гетьмана король затримався з головною квартирою пару днів і радився з ним про сучасні справи. Мова, якою вони послуговувалися, була латина.

З універсалу карла ХІІ, короля шведського (листопад 1708 р.)

...Я знаю сам від гетьмана Мазепи, що цар московський, яко ворог непримиримий усім народам у світі, бажав би всіх їх покорити під себе, зробивши з українців своїх рабів, відібравши і знищивши всі ваші права і свободи, колись торжественно договорами й трактатами затверджені. Цар безстидно забув звичайну навіть вдячність, бо хто ж спас Московію, доведену самозванцями та непорядками до знищення? Тільки ви. Бо всьому світу відомо, що українці мали колись самостійну державу, а потім з’єдналися з Москвою добровільно і зробили з Москви те, чим вона єсть тепер, а самі від Москви тільки діждалися безстидного гніту.

Я ж обіцяю і перед цілим світом клянуся честю своєю королівською, що возстановлю землю козацьку і зроблю Україну самостійною, незалежною ні від кого в світі, про що вже підписав договір з вашим гетьманом Мазепою, а найвищі в Європі держави то потвердили.

Із промови Івана Мазепи перед Запорозьким військом (26 березня 1708 р.)

...Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя; але, управляючи стільки часу Україною з дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов’язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного грабителя. Мені добру відомо, що цар має намір переселити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути на драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту. Якщо ви, запорожці, ще зберегли вашу вольність, то цим зобов’язані тільки мені, Мазепі. Якби царів намір здійснився, ви всі були б пов’язані, закуті й спроваджені на Сибір. Уже Меншиков вирушав з страшною силою війська і треба визнати особливу опіку Провидіння над нами, що саме в цю пору шведський король вступив у наш край і подав усім доброзичливим людям надію на визволення від гнобителів. Я вважаю за свій обов’язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо.

Із промови гетьмана Мазепи до урядників військових і цивільних напередодні розриву з Москвою

Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо для себе шляху надійного, щоб їх оминути. .Коли король шведський, завше переможний, подолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче будемо примислені будемо до Польщі і віддані в рабство полякам.

А як допустити царя російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од царя того, бо ви бачите, що. прибравши собі владу необмежену, карає народ той своєвільно, і не тільки свобода і добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській.

Отже, зостається нам, братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство нашою неключимістю, наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжити.

Запитання

1. Що об’єднує всі ці документи?

2. Як ви вважаєте, чому в ході Північної війни змінилася зовнішньополітична орієнтація Івана Мазепи?

3. Що змусило Мазепу піти на угоду зі шведами? Висловіть власну думку з цього приводу.

Метод «Мікрофон»

Дізнавшись про перехід Мазепи на бік шведів, Петро І звинуватив його у «зраді», а самого Мазепу назвав «зрадником». Чи був вчинок Мазепи «зрадою»?

Робота з документом

Опрацюйте документ і дайте відповідь на запитання.

Із Маніфесту Петра І (від 6 листопада 1708 р.)

...Зрадник Мазепа, пішовши до шведа, залишив у місті Батурині сердюцького полковника Чечеля та німця Фрідріха Кенексика, а з ними декілька полків сердюцьких та з міських полків немалу кількість козаків у гарнізоні і, підкупивши їх грішми, наказав їм наших ратних людей не пускати з тим наміром, щоб те місто і велике гарматне спорядження війська Запорозького, що в ньому перебувало, віддати шведському королеві з великою кількістю пороху, і свинцю, і інших припасів, щоб він тим проти нас воювати і Малоросійський край поневолити міг. Також він, король шведський, бачачи тут безперервну втрату в своїх військах, то коли Стародуб, Почеп, Погар і Новгород-Сіверський після введення в них гарнізонів, не наважувався здобувати, то змушений був їх у цілості і не зачіпаючи залишити, втративши при Стародубі і в інших містах на Україні декілька тисяч чоловік. Він був доведений до такого стану, що збирався був тікати для свого порятунку назад у Польщу, на Волинь, якби проклятим зрадником Мазепою не був від тієї втечі спинений і на Україні обнадієний...

Запитання

1. Як зреагував Петро І, дізнавшись про вчинок Івана Мазепи?

2. У чому Петро І звинувачував Мазепу?

Робота в групах

Опрацювати історичну інформацію і дати відповіді на запитання.

1-ша група. Зруйнування Батурина М. Аркас про зруйнування Батурина

30 жовтня в Погребках, де стояв цар табором, була військова рада; на ній ухвалено взяти і зруйнувати Батурин. 31-го Меншиков прибув із військом до гетьманської столиці і почав перемовлятися з полковником Чечелем, але ні до чого не договорилися, а козаки завзято гукали з мурів: «Усі тут помремо, а в столицю не пустимо!». Завзято одбивалися козаки од московського війська. Коли се 1 листопада уночі один з полкових старшин Прилуцького полка, Іван Ніс, прийшов до Меншикова і розказав йому, що знає потайну хвіртку — нею можна увійти в Батуринський замок. Через сю зраду загинув Батурин. Меншиков з частиною війська наполіг з усієї сили з противного боку Батурина, де скупчилося обороняти місто усе військо козацьке, а тим часом остання частина москалів пробралася через тайник у замок. Тільки, що чутка ся розійшлася, як городяне під проводом дьякона і його дочки, кинулися вибивати москалів з тайника. Але було вже пізно, і Меншиков узяв гетьманську столицю, спалив її у-пень, усіх жителів, старих і малих, жінок і дітей, перебито до одного, частину старшин замордовано лютими карами, трупи їх прив’язано до дощок і пущено униз по річці Сейму, на знак того, що Батурин загинув; останніх із старшин... заковали у кайдани і повезли до Глухова. ...Привезених у Глухів старшин мордували і колесували.

Жан-Бенуа Шерер про зруйнування Батурина

.Місто було здобуте й віддане на пограбування. Те, що солдати не могли забрати з собою, стало здобиччю вогню. Фортифікації було знищено дощенту, а мешканці міста загинули, піддані найжорстокішому катуванню: одних посаджено на палі, інших повішено або четвертовано. Було вигадано й нові муки, що сама думка про них наводить жах.

Запитання

1. Чим Петро І у своєму «Маніфесті» пояснював необхідність знищення Батурина? А чи так це було насправді?

2. Як ви вважаєте, знищення Батурина та його мешканців було лише помстою московського царя? А може, Петро І переслідував ще якісь цілі? Відповідь обґрунтуйте.

2-га група. Обрання гетьманом І. Скоропадського

М. Аркас про «страту» Івана Мазепи й обрання нового гетьмана 1-го листопада цар скликав у Богданівну усіх полковників українських. Але приїхало тільки чотири, котрі не пристали до Мазепи: Стародубський — Скоропадський, Чернігівський — Полуботок, і наказні: Переяславський — Тамара і Ніжинський — Журахівський з сотниками і військовими товаришами своїх полків. 4-го вони були у Глухові, куди приїхав і сам цар. 5 листопада скидали Мазепу з гетьманського уряду, — справляли се так, як у театрі: спорудили шибеницю і винесли опудало, — ніби то самого Мазепу; на опудало повішали орден Андрія Первозваного, вичитали над ним усе те, що робив для гетьмана цар, усю до його царську ласку, а тоді прочитали усі провини гетьмана проти царя. Меншиков і Головкін вийшли на поміст і роздерли патент на чин Кавалера ордена, з опудало здерто орден Андрія Первозваного, а кат зачепив його канатом і повісив на шибениці.

6 листопада була рада; на ній стверджено за гетьмана Стародубського полковника Івана Скоропадського, котрого заздалегідь призначив цар Петро. Старшина хотіла було обрати за гетьмана Полуботка, але цар не пристав на се, кажучи, що Полуботок дуже хитрий і що з нього може вийти другий Мазепа.

11 листопада приїхав у Глухів Київський митрополит Іоасаф із духовенством і 12-го, після молебну, на котрому був і цар, виголошено анафему і вічний прокльон зрадникові Мазепі. При тому митрополит ударив своїм жезлом портрет Мазепи у груди, а духовенство і клір, обернувши свічки до портрета, співали: «Анафема, анафема, анафема!»

Із присяги гетьмана Івана Скоропадського

...Не буде мати ніякого зв’язку з Мазепою і буде повідомляти царя про всі хвилювання народу і його симпатії до народу.

Запитання

1. Як ви вважаєте, навіщо Петро І влаштував «страту» Івана Мазепи?

2. Про що свідчить проголошення анафеми Іванові Мазепі?

3. Прокоментуйте цитату із присяги І. Скоропадського. Про що вона свідчить?

3-тя група. Зруйнування Чортомлицької Січі

І. Крип'якевич про перехід запорожців на чолі з кошовим отаманом костем Гордієнком на бік Мазепи .На поміч Мазепі прийшов запорозький кошовий Кость Гордієнко зі своїми козаками. Він сказав до гетьмана: «Ми, Військо

Запорозьке Низове, дякуємо вам за те, що ви, як пристало найвищому українському вождеві, взяли до серця недолю України, взялися визволити її з московської неволі!» Мазепа відповів: «Дякую вам, запорожці, що вірите мені. Я пристав до шведів не задля користі для себе, а з любові до рідної країни. Не можемо ж забути про честь і славу нашу, та, склавши руки, кинути наш край на волю гнобителя!». Запорожці бадьоро відгукнулися: «Волю добути або дома не бути!»

Д. Дорошенко про зруйнування Чортомлицької Січі ...Цар Петро вислав військо на Запорожжя. В цьому війську був і полковник прилуцький Галаган, який зрадив Мазепу і пристав до царя. Сам колишній запорожець, Галаган провів москалів аж на саму Січ, що була тоді над річкою Чортомликом. На Січі було небагато козаків, але вони хоробро відбивали всі московські атаки. Москалі взяли січовиків зрадою за допомогою Галагана. Незважаючи на дане слово, що тим, хто піддасться добровільно, не буде ніякого лиха, москалі вирізали всіх запорожців, які піддалися; більшу частину полонених вимордували найлютішими муками. Січ спалили дощенту й зруйнували весь запорозький край.

Запитання

1. Чому Петро І наказав знищити Чортомлицьку Січ?

2. Як це відбувалося?

Робота з підручником

Опрацювати текст підручника про перебіг подій під час Полтавської битви та охарактеризувати наслідки Полтавської битви для України.

Учитель. Після смерті гетьмана Івана Мазепи козаки, що опинились разом з ним у вигнанні, мали обрати нового гетьмана. 5 квітня 1710 р. в Бендерах на козацькій раді гетьманом було обрано генерального писаря Пилипа Орлика.

Робота з підручником

Опрацювати зміст Конституції Пилипа Орлика та проаналізувати її за запропонованим планом.

1) Релігія;

2) територія;

3) управління;

4) судочинство;

5) військо;

6) міжнародні відносини;

7) становище народу.

Бесіда

1. На яких засадах було побудоване управління Україною за Конституцією Пилипа Орлика: спадкоємності влади чи виборності?

2. Кому належала провідна роль в управлінні — гетьманові чи генеральній старшині?

3. Чим можна пояснити запровадження Генеральної Ради?

4. У який спосіб слід було здійснювати зв’язок між владою і народом?

5. Що гарантувала влада народові?

6. Які норми Конституції свідчили про її демократичний характер?

7. У чому полягало значення Конституції Пилипа Орлика?

Робота з підручником

Шляхом коментованого читання опрацювати матеріал про Прутський похід Петра І.

Бесіда

1. Із якою метою Петро І організував Прутський похід?

2. Які він мав наслідки?

3. На яких умовах був укладений Прутський мирний договір між Московською державою та Туреччиною?

4. Які наслідки він мав для України?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Гетьманування Івана Мазепи — одна з найбільш славетних сторінок в історії боротьби українського народу за свою державну незалежність. Сам Іван Мазепа був видатною історичною особистістю і високо підніс авторитет гетьманської влади. Він знайшов у собі мужність стати у слушний час на боротьбу з московським свавіллям. Але, на жаль, внаслідок численних помилок і прорахунків плани Мазепи виявилися нереалізованими, а його гетьманування закінчилося трагічно.

Бесіда

1. Охарактеризуйте на прикладах ілюстрацій з підручника поняття «козацьке бароко».

2. Покажіть на карті і назвіть події, про які йшлося на сьогоднішньому уроці.

3. Чи можна назвати Мазепу «злим генієм України»?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.