Усі уроки «Історія України». 8 клас

УРОК 31

Правобережна Гетьманщина у 60-80 рр. XVII ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати укладення гетьманськими урядами угод з Польщею і Московською державою, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; роки правління гетьманів Правобережної Гетьманщини;

● показати на карті території, підвладні гетьманам Правобережної України; території, що перебували під контролем Московської держави, османської імперії, Речі Посполитої; напрямки найважливіших воєнних походів;

● пояснювати та застосовувати поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина»;

● наводити приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини;

● характеризувати особливості внутрішньої і зовнішньої політики гетьманів Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод щодо українських земель;

● висловлювати судження щодо діяльності П. дорошенка.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Фатальний розподіл України на Лівобережну та Правобережну поглиблювався, попри всі намагання гетьманів обох сторін зберегти цілісність Гетьманщини. Глибока криза державності викликала й надалі бажання в українських патріотичних сил зупинити цю руйнівну тенденцію й зберегти єдність України, об’єднати українські землі в межах однієї держави та відновити її незалежність. Лідером цих сил у 60-70-х роках XVII ст. став новий гетьман Правобережної України Петро Дорошенко.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Першим гетьманом на Правобережжі (1663-1665) було обрано Павла Тетерю. Він походив зі шляхетського роду, здобув ґрунтовну освіту, за часів Б. Хмельницького виконував дипломатичні доручення. Брав участь майже в усіх міждержавних переговорах, виїжджав із дипломатичними місіями до інших країн. Підтримав похід Яна Казимира на Лівобережжя, намагаючись об’єднати Україну під єдиною булавою і зверхністю польського короля. Своєю політикою викликав невдоволення серед козаків, що спричинило повстання. Зазнавши поразки від повстанців, зрікся гетьманства і виїхав до Польщі, де згодом був отруєний.

Робота з історичною інформацією

Опрацювати документи і дати відповіді на запитання.

М. Аркас про Павла Тетерю

Тетеря... був добре освіченою людиною, але по натурі — великий себелюб; він занадто мало клопотався про долю свого рідного краю: що таке честь і совість — розумів він не так, як годиться, а з тими, хто стояв йому на дорозі, був без міри лютий і нічим не гидував, аби досягти свого. Ставши наказним гетьманом, він скликав раду з Правобічної старшини і простих козаків у Чигирині. Охочих до гетьманської булави було двоє, — обидва зяті Богдана: Павло Тетеря та Іван Нечай. Дехто зі старшин намагався настановити гетьманом Івана Виговського. Але Павло Тетеря щедро сипав жінчині гроші і підкупством тим переважив своїх супротивників. .За свого гетьманування він допомагав Янові-Казимиру повернути до польської корони й Лівобічну Україну. Багато народної крові розлилося за ті часи. Але тут полковник Поволоцький Іван Попович, бачивши, яке лихо почали вони знову виробляти на Україні, став вигонити їх з земель свого полку і, змовившись з Лівобічним гетьманом Сомком підняв повстання проти Тетері.

...З Білої Церкви Тетеря покликав до себе Виговського, наче задля перемовин, а як він прийшов... то Тетеря схопив його і скарав на смерть. Сам же він тоді написав королеві, щоб він остерігався козаків, а найбільш наказного гетьмана Богуна, котрий замислив зрадити полякам. Король повірив тому доносові і звелів постріляти Богуна і його товаришів. Таким побитом Тетеря позбувся небезпечних для себе людей, та ще й написав другий донос королеві на полковника Гуляницького, ченця Юрія Хмельниченка і митрополита Йосифа Тукальського. Король, вертаючись з України, забрав їх із собою і посадовив у прусську кріпость Марієнберг. ...А на правий бік рушив Чернецький, руйнуючи міста і села, непокірні Тетері. Так він пройшов Корсунь, Ставища, оддав у ясир... жителів містечка Стебльова, спалив Бужин і Суботів, а у Суботові викинув з домовини тіло Богдана Хмельницького (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 84-85).

Запитання

1. Чию підтримку мав і яку політику проводив гетьман Правобережної України Павло Тетеря?

2. Сформулюйте своє ставлення до постаті Павла Тетері.

Андрусівське перемир'я

Робота в парах

Опрацювати документи і дати відповіді на запитання.

М. Аркас про Андрусівську угоду

13 січня 1667 року в Андрусові була підписана угода Москви із Польщею на 13 літ. По тій згоді Україна була поділена на дві частини, розділена Дніпром: лівий бік з Києвом достався Московській державі, а правий — Польщі. З сієї умови український народ бачив, що Москва унівець ставить його і тільки думає про себе. Над столітньою кривавою боротьбою українців за визволення з-під польського ярма Москва люто насміялась. Тоді, як заради того ж визволення Україна оддала себе під руку єдиновірної держави, — ся держава віддає її назад тій самій Польщі, у теє ж ярмо, не питаючись народу, чи хоче він того.

О. Субтельний про Андрусівську угоду

...У січні 1667 року поляки та росіяни підписали Андрусівський мир. Попри те, що цей мир головним чином торкався України, жодна зі сторін не завдала собі клопоту проконсультуватися з українцями. По суті, за цим миром Козацька Україна ділилась навпіл: поляки визнавали суверенітет царя над Лівобережжям, а московіти давали згоду на повернення поляків у Правобережжя. Стосовно делікатного питання про Київ вирішили, що місто ще на два роки лишиться під владою московитів, а потім буде повернено полякам. Москва так і не виконала цього пункту, постійно утримуючи Київ. Неозорі, фактично безлюдні землі запорожців переходили під подвійне польсько-московське управління й мали правити за буфер проти нападів татар.

У той час як обидві сторони були задоволені цією угодою, для українців вона стала страшною політичною катастрофою. Якщо вже Хмельницькому і Виговському, що правили всією Наддніпрянською Україною, було дуже складно зберігати свободу дій, то для їх наступників, куди більше обмежених чужоземними правителями, скільки-небудь незалежна політика ставала неможливою. З поверненням на Правобережжя шляхти і поширенням серед народних мас переконаності в тому, що Москва грубо порушила взяті нею 1654 року зобов’язання боронити Україну від поляків, обидва береги Дніпра охопили розчарування і гнів.

Д. Дорошенко про Андрусівську угоду

...Москва, бачивши, як важко вдержати в своїх руках усю Україну, і гадаючи, що на Лівобережжі їй удасться закріпитись тепер як слід, згодилася відступитися від решти України: в кінці 1667 року вона підписала з Польщею перемир’я у селі Андрусові у Білорусі; за умовами цього перемир’я за Москвою лишалася тільки Лівобережна Україна з Києвом на правому березі. Ця умова була страшним ударом для українців, які гірше за все боялися, щоб їхній край не було розірвано на двоє, і це якраз тепер сталося. Тим самим Москва порушувала свою давню умову з Богданом Хмельницьким — визволити всю Україну з-під польського ярма (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 129).

Запитання

1. Які наслідки мало для України Андрусівське перемир’я 1667 року між Московською державою та Річчю Посполитою?

2. Покажіть на карті, як за умовами цього договору було поділено українські землі.

3. Чи були одностайними автори наведених документів у своїй оцінці Андрусівської угоди?

4. Чи згодні ви з думкою О. Субтельного, який назвав цю угоду «політичною катастрофою» для України? Свою відповідь обґрунтуйте.

Петро Дорошенко

Учитель. П. Дорошенко народився в Чигирині 1627 року, був онуком гетьмана Михайла Дорошенка, навчався в Києво- Могилянській академії. Активний учасник Національно-визвольної війни українського народу. 1665 року стає гетьманом Правобережної України, рішуче виступає проти умов Андрусівського договору, прагне об’єднання Лівобережної і Правобережної України. 1668 року здійснює похід на Лівобережжя, де біля м. Опішня козаки проголосили його гетьманом обох берегів Дніпра. В умовах спровокованої сусідніми державами політичної боротьби вирішив у березні 1669 року прийняти турецький протекторат. У розпалі народного збурення спустошенням України турецько-татарською та польською арміями склав гетьманські повноваження. У березні 1677 року його вивезли до Московської держави. Останні роки провів у своєму маєтку в с. Ярополче Волоколамського повіту.

Турецький протекторат

Учитель. 1669 року П. Дорошенко не зумів зберегти територіальну цілісність України, тому вирішив прийняти протекцію турецького султана.

Вимоги гетьмана:

● об’єднання усіх українських земель;

● довічне перебування гетьмана на посаді;

● звільнення українського гетьмана від сплати податків;

● заборона споруджувати в Україні мечеті.

Турецький уряд погодився з основними вимогами гетьмана. Козацька рада поблизу Корсуня затвердила перехід під турецький протекторат.

Робота з історичною інформацією

Опрацювати тексти, дати відповіді на запитання та скласти таблицю «Внутрішня і зовнішня політика П. Дорошенка».

Текст 1. Більш освічені українці, а поміж ними й Дорошенко, бачили, що коли Богдан, котрий підняв був на боротьбу за волю усю Україну, не зміг уникнути того, щоб не піддатись під руку царя, то тепер і надто треба було шукати чиєїсь міцної руки, щоб вона захистила знедолену, поруйновану, спустошену і знелюднілу через безперервні війни Україну. Думка Дорошенка була — зібрати її усю до купи, а як пощастить, то й самостійною зробити. Розуміючи наміри Московської держави і добре знаючи порядки та становище Польщі, він поклав знайти собі захист десь окрім них. Він шукав міцної руки, а такої ніде було шукати, окрім як у турецького султана.

Історик О. Бойко про П. Дорошенка

...1668 року його (Дорошенка) було проголошено гетьманом усієї України. Мети було досягнуто, але цей успіх не вдалося закріпити надовго, оскільки він був наслідком складних політичних комбінацій і майстерного балансування П. Дорошенка як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Зведена гетьманом будова мала надзвичайно слабку конструкцію і достатньо було вийняти бодай одну цеглину з її фундаменту, щоб вона похитнулася, чим і скористалися вороги. Спочатку польська воєнна активність змусила гетьмана, залишивши Лівобережжя, поспішати на правий берег Дніпра. У цей час не зацікавлені в зміцненні української держави татари підтримали на претензії на гетьманську булаву П. Суховія, якого висунуло Запорожжя. Ситуацію ще більше ускладнив наступ російських військ, внаслідок якого значна частина лівобережної старшини на чолі з наказним гетьманом Д. Многогрішним змушена була визнати верховенство царя. Аналізуючи перебіг подій, один із сучасних дослідників пише: «Між собою українці воюють, здається, з більшим завзяттям, як із чужинцями, котрі приходять на їхню землю й успішно грабують її, плюндрують та поневолюють».

Запитання

1. Коли та за яких обставин Петро Дорошенко отримав гетьманську булаву?

2. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику П. Дорошенка. Визначте основну мету його діяльності.

3. Яких заходів уживав П. Дорошенко задля досягнення своєї мети?

4. Які обставини спонукали П. Дорошенка прийняти турецький протекторат? Які це мало наслідки для України?

5. Як ви вважаєте, чому П. Дорошенко зрікся гетьманської булави?

6. Визначте плюси і мінуси гетьманування П. Дорошенка. Як ви вважаєте, чому він дістав прізвисько «Сонце Руїни»?

Орієнтовний вигляд таблиці

Внутрішня і зовнішня політика П. Дорошенка

Внутрішня політика

Зовнішня політика

● Систематично скликав військову раду;

● створив постійне наймане військо (сердюцькі полки);

Намагався витіснити поляків з Правобережжя, провів переговори з Московською державою, щоб повернути права і вольності Війську Запорозькому, прагнув до возз’єднання всіх етнічних українських земель у межах однієї держави

Внутрішня політика

Зовнішня політика

● установив нову митну лінію на кордоні;

● почав карбувати власну монету;

● заселив спустошені околиці Правобережжя

1669 року прийняв турецький протекторат, проте Туреччина намагалася перетворити Україну на безправного васала.

Спроби дійти згоди з Московською державою і звільнитися від турецького протекторату закінчилися невдало

Чигиринські походи Робота з підручником

Опрацювати текст підручника і скласти хронологічну таблицю воєнно-політичних подій на Правобережжі.

Орієнтовний вигляд таблиці

Період

Події

Березень 1669 р.

Скликання Петром Дорошенком старшинської ради під Корсунем. Ухвалення рішення про прийняття турецького протекторату, яке не було підтримане частиною козаків і селян. Розпочинається боротьба за гетьманську булаву між Петром Дорошенком та претендентом на гетьманську булаву Петром Суховієм і «новообраним правобережним гетьманом» Михайлом Ханенком

Серпень 1671 р.

Польська армія під командуванням Яна Собеського розгортає воєнні дії проти України. Гетьманом Правобережної України Польща офіційно затверджує Михайла Ханенка

Травень 1672 р.

Похід турецької армії на Брацлавщину. Дорошенко виступає на боці Туреччини, Ханенко — на боці Польщі

18 жовтня 1672 р.

Укладення Бучацького мирного договору, за яким Польща віддавала Туреччині все Подільське воєводство; Галичина, Волинь і Північна Київщина залишалися під владою Польщі; Брацлавщиною й Південною Київщиною мав опікуватися Дорошенко під протекторатом Туреччини

1673-1674 рр.

Походи російських військ на Правобережжя, Переяславська рада (16-17 березня) й усунення Дорошенка від влади та проголошення І. Самойловича гетьманом обох берегів Дніпра. Узяття російськими військами в облогу міста Чигирина

Період

Події

Вересень 1676 р.

Облога Чигирина російськими військами і козаками Самойловича. Зречення Дорошенком гетьманства

1677 р.

Проголошення Туреччиною Юрія Хмельницького новим гетьманом і князем Сарматії (України). Наступ турецько-татарського війська на українські землі, перший чигиринський похід, який закінчився для турків невдало

1678 р.

Другий чигиринський похід, взяття турками і татарами в облогу Чигирина. Зруйнування міста

1678-1679 рр.

«Великий згін». Переселення населення з Середньої і Південної Київщини на Лівобережжя

1685 р.

Страта турками Юрія Хмельницького

Робота з історичною інформацією

Опрацюйте історичні тексти і дайте відповіді на запитання. Поразка турецьких військ під Чигирином

...Турецький султан ще більші свої турецькі і татарські сили зібрав і послав під Чигирин... Ті бусурманські сили доставали його різними способами, приступами, страшною вогняною стрільбою, гранатами, підкопами і всякими наговорами, протягом довгого часу силкуючись злий намір свій виконати, але велику загибель собі там знайшли.

...Православне ж військо належну відсіч ворогам на всі боки давало, з великою сміливістю всі право влучно, ідучи проти бусурман. Бусурмани ж, бачачи таку несподівану в християнських воїнах хоробрість і мужнє серце їх. від окопів, і від гармат великих і меншої зброї вогнепальної, від наметів, і від усяких запасів своїх повтікали. Стрімголов один одного переганяючи і один одного залишаючи, втікали, куди очі бачать.

Самійло Величко про зруйнування Чигирина

Впала гарна тогобічна Україна, як той давній Вавилон, город великий, — через тодішню незгоду козаки всі пропали, самі себе звоювали.

Запитання

1. Як Юрій Хмельницький втретє став гетьманом України? До чого це призвело?

2. З якою метою турки та татари здійснювали 1677-1678 рр. походи на Чигирин? Схарактеризуйте їх, використовуючи джерела інформації.

3. Чи погоджуєтесь ви з твердженням С. Величка, що зруйнування

Чигирина символізувало загибель всієї Правобережної України?

Чому?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Андрусівське перемир’я завдало тяжкого удару Українській державі. Воно стало гальмом на шляху політичного об’єднання Правобережжя і Лівобережжя і прирікало козацьку Україну на політичний занепад.

Територія Правобережжя вже була зруйнована і спустошена 17-річними воєнним діями. Майже всі міста були зруйновані декілька разів, внаслідок населення скоротилось на 65-70 %.

Від Корсуня до Білої Церкви квітучий край перетворився на пустелю.

Робота з історичним джерелом

Опрацюйте історичний текст і дайте відповіді на запитання.

Із «Літопису Самійла Величка» про становище на Правобережжі

Перед моїми очима постали численні безлюдні міста й замки, порожні вали, колись висипані працею людською, як гори і горби. Всі вони правили тоді за пристановище і поселення диких звірів. Я побачив, що фортеці, які траплялися нам на шляху у військовому поході, одні стояли малолюдні, інші зовсім спорожнілі — розруйновані, зарослі землею, запліснявілі, обсаджені бур’яном і повні лише червів і зміїв й усякого гаддя, що там гніздилося. Роздивившись, побачив я покриті мохом, очеретом і зіллям широкі тогобічні укра- їно-малоросійські поля і розлогі долини, ліси й великі сади, красні діброви й річки, стави й занедбані озера. І це був той край, якого правдиво колись, уже шкодуючи за втратою його, називали й проголошували поляки раєм світу — він був немовби друга обітована земля, що кипіла медом і молоком. Бачив я, окрім того, в різних місцях багато людських кісток, сухих і голих — їх покривало саме тільки небо.

Запитання

1. Поміркуйте, чи можна стверджувати, що розповідь козацького літописця про Правобережну Україну стосується саме періоду 60 — початку 80-х років XVII ст. Чому?

2. Як називають цей період в історії України? Чому?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.